Характеристика доходів домогосподарств

Сукупні ресурси домогосподарств включають загальні доходи, а також суми використаних заощаджень, приросту позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством, а також повернених домогосподарству боргів.

Загальні доходи складаються з грошових доходів, а також вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного домогосподарства (за винятком поточних витрат на її виробництво), в порядку самозаготівель, суми безготівкових пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, суми безготівкових пільг на оплату телефону, проїзду у транспорті, на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, вартості подарованих родичами та іншими особами продовольчих товарів.

Грошові доходи – складаються із суми грошових та натуральних (у грошовій оцінці) надходжень, одержаних членами домогосподарства у вигляді оплати праці (за виключенням прибуткового податку та обов’язкових відрахувань), доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів, надходжень від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих у порядку самозаготівель, пенсій, стипендій, соціальних допомог (пільг та субсидій готівкою на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, компенсаційних виплат за невикористане право на санаторно-курортне лікування, за пільговий проїзд окремих категорій громадян тощо), грошових допомог від родичів та інших осіб, а також інших грошових доходів.

За джерелами походження сукупний дохід поділяється на первинні та вторинні доходи (рис. 2.3).

У системі національних рахунків доходи класифікують на [1]:

1) первинні (заробітна плата, доходи від сільськогосподарської праці самозайнятих, доходи від несільськогосподарської праці самозайнятих, доходи від власності без доходів від вартості капітальних активів);

2) соціальні трансферти (виплати з приводу нещасних випадків і короткочасних втрат працездатності; по тривалій втраті працездатності та інвалідності; у зв’язку з виходом на пенсію; на дітей та сімейні виплати; по безробіттю; по догляду за дітьми; на народження дитини; особам, що досягли певного віку; допомога військовим і ветеранам війни; інші);

3) пенсії (державні та приватні);

4) приватні трансферти (дітям на аліменти, інші види регулярних доходів за рахунок приватних осіб);

5) інші грошові доходи.

Рисунок 2.3 – Формування первинних і вторинних доходів домогосподарств [3]

Сукупний дохід домашнього господарства за характером доходів, що його формують, може включати: власні, невласні, легальні, нелегальні, з ризиком, без ризику (рис.2.4).

Рисунок 2.4 – Джерела надходжень грошових засобів у бюджет домогосподарства [2]

Власні джерела доходів базуються на власній праці членів сім’ї, або від використання власності:

а) доходи, які мають трудове походження: оплата праці, доходи від підприємницької діяльності, фермерства, підсобного господарства, індивідуальної трудової діяльності, у тому числі на дому (друкування, виконання комп’ютерних замовлень, в’язання тощо);

б) доходи від продажу, передачу у користування:

- виробничих факторів (праця, капітал, земля): процент, дивіденд, рента;

- об’єктів інтелектуальної власності – винагорода (грошова, негрошова);

- від передачі в оренду майна – орендний доход;

в) доходи від акцій, виграшів по облігаціях державної позики і лотореях, процент від вкладів у банках, з ощадних сертифікатів, виграші в різних конкурсах, змаганнях;

г) доходи, за якими не стоїть певна виконана робота (трансфертні доходи): пенсії, субсидії, допомога по вагітності, з нагоди народження дитини, багатодітним сім’ям, безробітним.

Невласні джерела – позика, кредит.

Легальні доходи утворюються при дотриманні законів держави і добросовісних звичаїв суспільства.

Нелегальні доходи отримуються від тіньової економіки, шахрайства.

Доходи без ризику. До доходів, отримання яких відбувається без ризику, відносять заробітну плату, гонорар, державні пенсії, стипендію, допомогу, орендний доход.

До ризикованих доходів відносять ті, отримання і розмір яких пов’язані з ризиком: доход від підприємницької діяльності, дивіденди, доходи від спекулятивних операцій. Ризиковані доходи стосуються, перш за все, з грою. Швидко розбагатіти можливо, якщо грати в казино, в лотерею, з курсовою вартістю акцій, з валютними курсами і т. ін.

Заробітна плата – це основна частина трудового доходу домогосподарств, яка отримується в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об’єктивно необхідне відтворення робочої сили.

Структуру заробітної плати складають [9] (рис. 2.5):

1) основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

2) додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Рисунок 2.5 – Підходи до диференціації заробітної плати [6]

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) [8].

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Середня заробітна плата – визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці, що складається з нарахованої заробітної плати за виконану роботу (відпрацьований час), оплати за невідпрацьований час, надбавок і доплат, премій, винагород за підсумками роботи за рік, одноразових заохочень, на середньорічну чисельність працівників за 12 місяців.

Номінальна заробітна плата – це визначена, зафіксована в розрахунковій відомості або в інших документах величина заробітної плати в грошовому виразі, що характеризує рівень оплати праці відповідно до кількості та якості витраченої праці, яка не пов’язана з цінами на товари і послуги та грошовими витратами працівника [6].

Реальна заробітна плата – обчислена, визначена як сукупність матеріальних і духовних благ, споживчих товарів і послуг, які можна на неї придбати, залежить від розміру номінальної заробітної плати та визначається рівнем цін на споживчі товари і послуги.

Від зазначених чинників значною мірою залежить те, як заробітна плата виконуватиме свої економічні та соціальні функції, найважливішими з них є такі [5]:

1) відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь;

2) стимулююча функція полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства;

3) регулююча функція полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури;

4) соціальна функція полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками згідно з результатами їхнього трудового внеску;

5) оптимізаційна функція полягає в тому, що заробітна плата як складова витрат виробництва є чинником мотивації підприємця до раціонального використання праці, постійного підвищення її продуктивності шляхом вдосконалення матеріально-технічних, організаційно-економічних і соціально-економічних чинників виробництва;

6) функція формування платоспроможного попиту населення полягає в узгодженні платоспроможного попиту, з одного боку, і виробництва споживчих товарів – з іншого.

Отже, формування доходів домогосподарств відбувається майже у всіх сегментах ринку: на ринку трудових ресурсів (заробітна плата й інші виплати, компенсаційні, стимулювальні платежі), ринку товарів (доходи від реалізації товарів власного виробництва, творчості, від продажу майна тощо), фінансовому ринку (доходи від фінансових, фондових, валютних інвестицій, компенсаційно-інвестиційні доходи).

Рівень сімейних доходів не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості [10].

Відповідно до прийнятого Закону «Про Державний бюджет України на 2012 рік» для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення закладено такі розміри прожиткового мінімуму:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня – 893 гривні, з 1 квітня – 911 гривень, з 1 липня – 917 гривень, з 1 жовтня – 930 гривень, з 1 грудня – 961 гривня;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 1112 гривень, з 1 квітня – 1134 гривні, з 1 липня – 1144 гривень, з 1 жовтня – 1161 гривень, з 1 грудня – 1197 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня – 1073 гривні, з 1 квітня – 1094 гривні, з 1 липня – 1102 гривні, з 1 жовтня – 1118 гривень, з 1 грудня – 1134 гривні;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 822 гривні, з 1 квітня – 838 гривень, з 1 липня – 844 гривень, з 1 жовтня – 856 гривень, з 1 грудня – 884 гривень.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

Дата добавления: 2014-01-03