Інші форми передавання та придбання технологій на комерційній основі

Передавання ноу-хау

Ноу-хау - це конфіденційна ін­формація (наукового, технічного, виробничого, адміністративного, фінансового, комерційного або іншого характеру), яку застосовують у прак­тичній діяльності юридична або фізична особи і яка ще не стала загальним надбанням.

Ноу-хау можна передавати в матеріальній (речовій) фор­мі: у вигляді документів, фотокарток, мікрофільмів тощо. У такій формі можна передавати архітектурні плани споруд, діаграми, схеми розміщення обладнання, креслення машин і апаратів, характеристики сировини й матеріалів, інструкції для технічного персоналу та спеціалістів тощо. Ноу-хау в ма­теріальній формі ще називають технічною інформацією або технічними даними.

Ноу-хау можна передавати також і в нематеріальній формі (наприклад, у вигляді пояснення процесів особою, що передає ноу-хау, особі-співробітнику одержувача ноу-хау). Таку форму ноу-хау іноді називають технічними послугами, технічною допомогою або управлінськими послугами.

Ноу-хау, як і охоронювані об'єкти інтелектуальної влас­ності, може бути предметом ліцензійного договору, який складають зазвичай за принципом ліцензійного. Основна відмінність процесу передавання ноу-хау - це великий ризик, пов'язаний з розкриттям конфіденційної суті ноу-хау до укладання договору, а також несанкціоноване пе­редавання ноу-хау його одержувачем третім особам після укладання договору.

На відміну від охоронюваних об'єктів інтелектуальної власності ноу-хау в більшості держав не має прямого право­вого захисту. Проте для його охорони можна використати інші закони, наприклад, про захист від недобросовісної кон­куренції.

Як зазначалось, існують й інші форми комерціалізації ОПВ. Охарактеризуємо основні з них.

Інжиніринг

Інжиніринг - це виконання різних інженер­них робіт, а також надання інженерно-консультаційних по­слуг на комерційній основі. До них належать: проведення попередніх досліджень; підготовка техніко-економічних обґрунтувань проектів; консультації; будівельний, інвесторський і технічний нагляди; розроблення нової технології; розроблення рекомендацій щодо організації виробництва й управління; умови експлуатації обладнання; реалізація продукції тощо.

Звертаючись до історії, слід зазначити, що послуги типу "інжиніринг" з'явились в розвинених країнах в 60-ті роки і до теперішнього часу одержали достатньо широкий розвиток.

Всю сукупність інжинірингових послуг, як відомо, можна поділити на дві групи послуг:

1) пов'язані з підготовкою виробничого процесу;

2) пов'язані із забезпеченням нормального ходу процесу виробництва і реалізації продукції. В цю групу входять роботи, пов'язані з оптимізацією процесів експлуатації, управління підприємством і реалізації його продукції.

Таким чином, інжиніринг виступає як важливий засіб підвищення ефективності вкладеного в об'єкт капіталу. Його завданням являється одержання замовниками найкращих (оптимальних) результатів від вкладень капіталу та інших витрат за рахунок:

- системного підходу до здійснення проектів;

- багатоваріантності технічних й економічних розробок, їх фінансової оцінки і вибору оптимального варіанту;

- розробки проекту з урахуванням можливості застосування прогресивних будівельних і виробничих технологій, обладнання і матеріалів;

- застосування сучасних методів організації й управління всіма стадіями виконання проектів.

Результати статистичних досліджень говорять про значне зростання попиту протягом останніх років на послуги інжинірингу, а також супутні послуги з:

- організаційного розвитку підприємств і тренінгу персоналу;

- реструктуризації і санації підприємств;

- консалтингу у сфері інформаційних технологій і систем;

- стратегічного і бізнес планування;

- впровадження нових стандартів якості;

- впровадження нових технологій пов'язаних з Інтернет

Часто надання інжинірингових послуг пов'язане з про­дажем обладнання великими фірмами. Контракт на інжині­рингові послуги зазвичай потребує їх переліку, організацій­них умов виконання, вартості і порядку оплати тощо.

На практиці види інжинірингу найчастіше поділяють на дві групи:

1) послуги, пов'язані з підготовкою виробничого процесу (перед проектні, проектні, після проектні та спеціальні послуги; до спеціальних послуг належать економічні дослідження, проблеми утилізації відходів, юридичні послуги тощо);

2) послуги, які забезпечують нормальний хід виробничо­го процесу й реалізації продукції (оптимізація процесів експлуатації обладнання й управління підприємством;

підбір і підготовка кадрів; пропозиції щодо фінансової політики підприємства тощо).

Промислова кооперація

Значний обсяг технологій пере­дається в процесі промислової кооперації. Розрізняють такі основні форми промислової кооперації:

1) постачання комплектного обладнання, ліній, ділянок,
цехів, підприємств, зокрема проектів «під ключ»;

2) спільні виробництва, спільні підприємства;

3) спеціалізація у виробництві готової продукції.

Особливістю укладання коопераційних угод щодо пере­давання технології, є нарахування платежів зазвичай не від обсягу виготовленої продукції, а від одержаного прибутку «По економії витрат як результат промислової кооперації.

Франчайзинг (комерційна концесія)

Одним із найбільш популярних способом промислової передачі технологій та інших об’єктів ІВ на сьогоднішній день став франчайзинг (англ. franchising).

Франчайзинг (у широкому розумінні - пільга, приві­лей, особливе право) позначає спосіб ведення бізнесу, за яким одна сторона (правовласник, франчайзер), яка воло­діє певною технологією, ноу-хау тощо, надає другій стороні (користувачу, франчайзі) право (франшизу) на здійснення певного виду господарської діяльності з використанням знака для товарів послуг першої сторони. Крім того, франчайзер консультує франчайзі під час вибору сфери виробництва або послуг, ор­ганізації торговельної мережі, проведення рекламної компа­нії, професійної підготовки персоналу тощо. Договори фран­чайзингу укладаються найчастіше між крупними фірмами з солідною репутацією й невеликими фірмами або приватни­ми особами, які тільки починають бізнес.

Отже, франчайзинг можна розглядати як угоду, за якої виробник чи одноособовий розповсюджувач продукту або послуги, захищених товарним знаком, надає ексклюзивні права на розповсюдження на певній території цієї продукції чи послуги незалежним підприємцям в обмін на одержання від них платежів (роялті) за умови дотримання технологій виробничих і обслуговуючих операцій.

Найчастіше виділяють три основні види франчайзингу: виробничий, товарний і сервісний.

За виробничого франчайзингу франчайзер, який володіє технологією певного продукту, надає франчайзі сировину (зазвичай один чи декілька найважливіших інгредієнтів) для виробництва цього продукту, а також забезпечує франчайзі технічною інформацією і надає йому повноваження на ви­робництво і продаж товарів з товарним знаком франчайзера. Прикладами такого франчайзингу можуть бути, наприклад, ресторани й підприємства швидкого обслуговування.

За товарного франчайзингу франчайзі набуває право розповсюджувати товари франчайзера з його товарним зна­ком. Прикладами такого франчайзингу можуть бути, напри­клад, продаж автомобільного палива, косметики або побуто­вої техніки.

За сервісного франчайзингу франчайзер розробляє сис­тему певних послуг, які за умовами договору франчайзі обов'язково надає своїм споживачам. Прикладами такого франчайзингу можуть бути, наприклад, послуги з техоб­слуговування й ремонту автомобілів або з обслуговування за кредитними картками.

Основні переваги, які отримують всі сторони франчайзиингу:

- франчайзер набуває можливості одержувати вигоду від швидкого розширення свого бізнесу, не вдаючись до кредитів і не беручи на себе серйозних фінансових зобов'язань (відповідні витрати має франчайзі);
франчайзеру успіх франчайзі може бути більш ви­гідний, ніж експлуатація власного підприємства або торговельної точки з менеджером, що не вклав власних коштів у справу; розширюється мережа розподі­лу власного товару (послуг), особливо з укладенням
франчайзингових контрактів, за якими франчайзі зобов'язаний купувати у франчайзера потрібне обладнання та інгредієнти для виготовлення кінцевого товару; у випадку міжнародного франчайзингу фран­чайзер ближче ознайомлюється із закордонним зако­нодавством і веденням бізнесу в місцевих умовах, тоб­то набуває знань, одержання яких іншими шляхами коштувало б йому набагато дорожче;

- франчайзі набуває спеціальних знань за допомо­гою програм навчання і професійних консультацій з управління підприємством, які дають йому змогу конкурувати на ринку; використання відомого товар­ного знака або знака обслуговування франчайзера спрощує входження франчайзі в ринок (крім того, франчайзер провадить постійну рекламну кампа­нію на загальнонаціональному й місцевому рівнях у таких масштабах, які не під силу малій або серед­ній фірмі; це дозволяє франчайзі повністю зосередитися на організації та роботі свого підприємства і не турбуватися про просування товару на ринку); франчайзі надається можливість придбання у франчайзера обладнання або інгредієнтів, потрібних для виробництва кінцевого товару або надання послуг, за цінами, нижчими за ринкові;

- споживач товарів або послуг набуває можливості одержати товари й послуги, які відповідають сучас­ному рівню; за рахунок надходження іноземних інвес­тицій створюються нові робочі місця на території роз­повсюдження товарів і надання послуг; створюються умови для надходження коштів від оподаткування до бюджету держави франчайзі, а також розвитку су­міжних галузей промисловості.

Різниця договору франшизи від звичайного ліцен­зійного договору у тому, що права передаються на пільго­вій, привілейованій основі. Так, користувач отримує вже готову технологію під відомою торговельною маркою. Тому йому не потрібно відвойовувати місце на ринку, а його ри­зики зводяться до мінімуму.

Слід зауважити, що договір франшизи повинен мі­стити умову про те, що якість товарів та послуг франчайзі буде не нижчої якості товарів і послуг франчайзера, а останній буде здійснювати контроль за використанням цієї угоди.

Лізинг

Відносно новою формою комерціалізації прав на об'єкти інтелектуальної власності є лізинг. За договором лізингу передається різного виду технологічне обладнання, верс­тати, прилади тощо, які виконані на рівні винаходів і захи­щені патентами. Тобто разом з технологічним обладнанням і процесом передається право користуватися об'єктом інтелектуальної власності.

Вибір такої форми комерціалізації, як лізинг дозво­ляє починаючим підприємцям відкривати і розширяти свій бізнес навіть при досить обмеженому стартовому капіталі, оперативно використовуючи у виробництві сучасні досяг­нення науково-технічного прогресу.

Дата добавления: 2014-01-04