Студопедия

КАТЕГОРИИ:



Мы поможем в написании ваших работ!

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мы поможем в написании ваших работ!

УХВАЛЕНО


Вчені усього світу протягом майже сорока років голосніше заявляють про небезпеку, що підстерігає підростаюче покоління - дітей, підлітків, молодь. Мова йде про усе зростаючий розмах споживання спиртних напоїв неповнолітніми. Так у США (штат Нью-Йорк) 91 процент 16-літніх учнів вживають алкогольні напої. У Канаді біля 90 процентів учнів 7-9 класів уживають спиртні напої. У ФРН 1 процент дітей 8-10 років у стані алкогольного сп'яніння затримується поліцією.Мабуть, не треба мати особливу уяву, щоб уявити собі шкоду, що викликається в підлітка хоча б однократним вжитком вина або навіть пива. Сучасні дослідження дозволяють підтверджувати, що в тілі людини немає таких органів і тканин, що не уражалися б алкоголем. Попавши в організм, він достатньо повільно (із швидкістю 0,1 г на 1 кг маси тіла в годину) розщеплюється в печінці. І тільки 10 процентів від загальної кількості прийнятого алкоголю виводиться з організму в незмінному виді. Алкоголь , що залишився , циркулює разом із кров'ю по всьому організму, поки не розщепиться весь. Висока проникність «молодих» тканин, їхня насиченість водою дозволяє алкоголю швидко поширюватися по організму, що росте.Шкідливий вплив алкоголю насамперед позначається на діяльності нервової системи. Якщо утримання алкоголю в крові прийняти за 1 (одиницю), то в печінці воно буде дорівнює 1,45, а в головному мозку - 1,75. Навіть невеличкі дози алкоголю впливають на обмін у нервовій тканині, передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їхнє розширення, збільшення проникності, крововилив у тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідна фосфором, багата водою, знаходиться в стадії структурного і функціонального удосконалювання, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть однократні вжитки спиртного можуть мати самі серйозні наслідки.Кількаразовий або частий вжиток алкоголю робить вплив, що буквально спустошує психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, виробітку етичних і моральних категорій і естетичних понять, але і втрачаються спроможності , що вже розвилися. Підліток, що називається «тупішає» і інтелектуально, і емоційно.Другою «мішенню» алкоголю є печінка. Саме тут, під дією ферментів відбувається його розщеплення. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітини печінки вища швидкості його розпаду, то відбувається накопичення алкоголю, що веде до ураження клітин печінки. Алкоголь порушує структуру клітин печінки, приводячи до переродження її тканин. При систематичних ужитках спиртних напоїв жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвляння печінкової тканини - розвивається цироз печінки, дуже грізне захворювання, майже завжди супровідне хронічному алкоголізму. Дія алкоголю на печінку підлітка ще більш агресивна, тому що цей орган знаходиться в стадії структурного і функціонального формування. Ураження клітин печінки призводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів. Спиртні напої, можна сказати, «роз'їдають» слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушують секрецію і склад шлункового соку , що утрудняє процес травлення і, у кінцевому рахунку, погано позначається на рості і розвитку підлітка.Таким чином, алкоголь послабляє організм, гальмує формування і дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Чим молодший організм, тим згубніше діє на нього алкоголь. Крім того, вжиток алкогольних напоїв підлітками значно швидше, чим в старших, веде до формування в них алкоголізму.



3. Гігієна органів слуху. Негативна дія шуму на організм людини.

3 Гігієна слухуОрган слуху - вухо - також один з найважливіших органів чуттів, за допомогою якого людина сприймає все багатство звуків навколишнього світу, оволодіває мовою. Втрата або зниження слуху (глухота, приглухуватість) різко обмежує можливості людини у її сприйманні навколишнього світу, знижує потенціал психічного розвитку. Наприклад, діти, які народилися глухими, не можуть оволодіти мовою, хоч мовний апарат у них не порушений. Доросла людина, коли повністю глухне, втрачає більше як 10% зовнішньої інформації. Діти, у яких порушена слухова функція, постійно відчувають труднощі в навчанні, нерідко потребують переведення в спецшколи, і надалі їхні життєві успіхи різко обмежуються. Нормальне функціонування органа слуху визначається нормальним станом усіх його анатомо-фізіологічних складових частин, що забезпечують вільне проникнення звуків до нервових приймачів внутрішнього вуха і передавання збудження до мозку. Орган слуху потребує такого самого бережного ставлення, як і око.По-перше, - це профілактика пошкоджень самого органа слуху, які можуть знизити його чутливість, а по-друге, - профілактика порушень нормального стану ЦНС, що виникають внаслідок перевантаження слуховими подразненнями. Пошкодження органа слуху досить різноманітні. Вони можуть виникати внаслідок інфекції, дегенеративних змін, механічного пошкодження. Інфекція спричинює гостре або хронічне запалення зовнішнього чи середнього вуха. Їй сприяють загальне ослаблення організму, переохолодження, зокрема самого слухового проходу (наприклад, потрапляння холодної води), а також інфекція, що поширюється від носоглотки (під час ангіни, ГРЗ, грипу). Отже, профілактика цих захворювань (наприклад, загартовування) є одночасно і профілактикою захворювань вуха. Запалення вуха може виникнути і від того, що в ньому оселяються деякі мікроорганізми (наприклад, мікроскопічні гриби). Дегенеративні зміни полягають у перероджуванні тканин вуха. Часто вони пов'язані з руйнуванням кровоносних судин вуха, що виникає внаслідок зловживання алкоголем, курінням. При ураженні внутрішньої частини вуха страждають нервові клітини, які сприймають звукове подразнення. Причини - інфекції, дія токсичних речовин, наприклад, деяких антибіотиків, алкоголю. Механічні пошкодження також дуже різноманітні: потрапляння сторонніх предметів (ґудзиків, горошин, намистин) у зовнішній слуховий прохід. При цьому може прорватися барабанна перетинка. Іноді такі пошкодження спостерігаються під час прочищування слухового проходу від вушної сірки сірником, олівцем, шпилькою тощо. Причиною пошкодження вуха в цьому разі може бути не сама травма, а рубець, що виникає при її загоюванні і закриває порожнину вуха. Якщо у вухах скупчилася сірка, слід звернутися до лікаря, який прочистить слуховий прохід, бо сірчана пробка, розбухаючи від вологи, може призвести до зниження слуху.Особливим фактором пошкодження органа слуху є сам звук. Цей подразник, для сприймання якого і призначене вухо, може бути його найнебезпечнішим ворогом. Людське вухо сприймає звуки в діапазоні частот від 16 Гц (низькі звуки) до 20000 Гц (високі звуки). Найчутливіше вухо до частот 1000-4000 Гц. Людська мова звучить на частотах 150-2500 Гц, проте сприймаються, хоч і неясно, і наднизькі інфразвуки (нижче від 16 Гц) і надвисокі (вище від 20 000 Гц).Подразнююча сила звуку на вухо залежить від багатьох причин. Так, більше подразнюють орган слуху високі та переривчасті звуки. Особливо діють "нечутні" інфра- та ультразвуки: при тривалій дії вони можуть спричинити тривожний стан, погіршити самопочуття.Сила звуку, що його сприймає людське вухо, вимірюється в децибелах (дБ). Сила звуку, що спричинює больове відчуття, - 130 дБ. Звуки до 30 дБ не заважають нормальній діяльності організму. Якщо рівень звуку вище, ніж 40 дБ, послаблюється увага, погіршуються сприймання інформації, логічне мислення, пам'ять, при 35-65 дБ - знижується швидкість рефлекторних реакцій. Отже, шум знижує розумову і фізичну працездатність, сприяє травматизму. Він порушує таку важливу функцію організму, як сон, скорочується його тривалість, глибина.Шум у 65-90 дБ призводить до змін у діяльності органів кровообігу, травлення, внутрішньої секреції. При рівні звуку 80-90 дБ порушуються обмінні процеси в рецепторних клітинах завитки, може з'явитися навіть приглухуватість. Шум у 150 дБА може спричинити смертельну баротравму. Він виникає під реактивним літаком, що низько летить, поблизу місця запуску ракети, під час вибухів (для захисту потрібні спеціальні шумозахисні шлеми, костюми).



Шкідливо діє на нервову систему і весь організм ритмічна танцювальна музика, підсилена сучасною апаратурою. Учені з'ясували, що коли оглушливі звуки такої музики звучать поблизу піддослідної тварини, в неї не тільки з'являються судороги, але вона може померти від звукового шоку. У науковій літературі в зв'язку з подібними впливами звуку є такі поняття як "звуковий стрес", "звуковий наркоз". Ще не відомі точні деталі механізму цих впливів, але безумовно, що в дії понадгучної музики на людину є щось подібне до дії наркотиків. Вона впливає на підсвідомість,

примушуючи слухача робити конвульсивні рухи, неконтрольовані свідомістю вчинки.

Бадьора, помірної гучності та тривалості музика має стимулюючий вплив. У періоди відпочинку бажане звучання музики, але спокійної, неголосної, або ж рухливої, бадьорої, якщо вона супроводжує фізкультпаузу. Проявом впливу шуму на організм є порушення слухової та інших функцій організму. Дія шуму на організм викликає на по­чаткових стадіях запаморочення, яке проходить з плином часу. Організм поступово пристосовується до нових умов праці. Трива­лий вплив шуму, особливо високочастотного, призводить до знач­ного зниження слуху, а іноді й до повної глухоти. Необхідно відзна­чити тимчасове зниження слуху, яке наступає під час праці в шум­них цехах. Потім слух відновлюється. У швидкості розвитку глухоти, тобто стійкого порушення слу­ху, має значення, окрім Інтенсивності й спектрального складу, інди­відуальна чутливість людей. Значно раніше, ніж порушується фун­кція органа слуху, проходять негативні зміни в центральній нер­вовій системі, особливо у вегетативній. Відзначено, що щум на організм людини має місцеву і загальну дію. При цьому прискорюються пульс, дихання, підвищується артері­альний тиск, змінюються рухова та секреторна функції шлунка й інших органів. Негативно впливає шум і на нервову систему, викли­каючи головний біль, безсоння, послаблення пам'яті, сповільнення психічних реакцій, що призводить до порушень працездатності. Як правило, шум нас дратує: заважає працювати, відпочивати, думати. Негативна дія шуму на життєдіяльність людини відома давно. З того часу, як існують війни, масові бойові вигуки однієї з ворогуючих сторін, барабанний бій викликали у протилежної сторони стресові явища, бажання втек­ти, врятуватись. Зараз вчені пояснюють, що гучні звуки, шум, стрілянина з гар­мат, гуркіт танків і літаків і навіть музика на рок-концертах сприймаються не тільки слуховими органами, а й шкірою, серцем, органами дихання. Вони збуджу­ють людину, є причиною виділення в її кров великої кількості гормонів (наприклад, адреналіну), тим самим сприяють виникненню почуття страху і небезпеки. Звичайно після концертів рок-музики слухачі часто сильно збуджуються, стають нервовими, агресивними, улаштовують бійки і погроми в залах. Встановлено, що молодь витримує шум більш інтенсивний, ніж люди віком більше 30-40 років. Проте згодом, як свідчить статистика, усі молоді люди, що надмірно захоплювалися гучною музикою мали ушкод­ження органів слуху, хвору нервову систему та інші захворювання. Але шум може впливати і позитивно. Такий вплив на людину чи­нить, наприклад, шелест листя дерев, помірний стукіт дощових крапель, рокіт морського прибою. Позитивний вплив спокійної приємної му­зики відомий з давніх часів. Тому різноманітні оздоровчі процедури супроводжуються спокійною симфонічною або блюзовою музикою.

Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.

4. Режим освітлення в навчальних приміщеннях. Переваги та недоліки використання ламп накалювання та люмінісцентних ламп. Організація і вимоги до зорової роботи учнів4.1. Природне освітлення.Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів, крім майстерень з обробки металу, де повинен переважати правосторонній або прямий світлорозподіл. При загальній площі класної кімнати 64 кв. м і більше обов'язково слід передбачити додаткове освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення становить більше 6,0-6,5 м, то необхідне двобічне освітлення. Висота вікна при правосторонньому освітленні повинна бути не меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від підлоги (при висоті приміщення 3,0 м). Допускається використовувати матове скло для освітлення внутрішньої світлонесучої стіни на висоті 0,8-1,0 м від глухої перегородки і далі 1,2-1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті засклення 2,2 м). Можливе додаткове освітлення світлом через прохідні коридори (нерекреаційні), умивальні, роздягальні при спортивних залах. Штучне освітлення допускається тільки в актовому залі, кіноаудиторії, санітарних вузлах, приміщеннях кладових, охолоджуючих камер при кухні, допоміжних приміщеннях для працівників кухні, радіовузлах, дикторських, інвентарних і душових при спортивному залі. Орієнтація вікон навчальних приміщень повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97. В умовах світлового поясу України (53 град. північної широти) - найбільш високий рівень природного освітлення, і тому максимальну кількість приміщень школи необхідно орієнтувати на цей бік горизонту. Для приміщень продовженого дня рекомендується східна орієнтація, для занять у першу зміну - західна. Забороняється орієнтувати навчальні приміщення на північ (за винятком кабінетів образотворчого мистецтва та креслення, де необхідно рівномірне освітлення).При стрічковому заскленні, а також орієнтації на південь-схід, південь-захід, захід обов'язкове облаштування сонцезахисними засобами (штори із тканини з достатніми світлопропускними можливостями - поплін, штапель, підйомно-поворотні жалюзі тощо). При відсутності прямого попадання сонячного променя на робочі місця учнів штори повинні знаходитись в міжвіконних простінках і не закривати вікна. Ламбрікени не повинні сягати нижче верхньої частини віконної рами. Для забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом навчального року.Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску.Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в навчальних приміщеннях повинен дорівнювати 2,5% на робочих місцях 3-го ряду парт (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт.Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати не більше 0,3.Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги). Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна, висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконника 0,8 м шириною 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більшою 0,5 м, висота підвіконня - 0,8 м, СК 1:4-1:5. Для забезпечення оптимального природного освітлення слід передбачити: кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5 град.; коефіцієнт затінення менше 3. Забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях високі кімнатні квіти.Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8; в кабінетах технічних засобів навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном до екрану (телевізор, кінопроектор) повинна бути пофарбована в жовтий або бежевий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.Всі полімерні матеріали, які використовуються при будівництві та реконструкції загальноосвітніх навчальних закладів, а також оздоблення приміщень, настил підлоги, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.Оптимальне відношення яскравості є для: "зошит-парта" - 4:1, "класна дошка-зошит" - 1:5-1:6,5, "вікно-зошит" - 7:1, "класна дошка-вікно" - 1:12. Допустимими рекомендуються такі співвідношення яскравості для поверхні: "зошит-парта" - 2:1-3:1, "класна дошка-зошит" - 1:3, 1:8-1:10, "вікно-зошит" - 15:1-17:1, "класна дошка-вікно" - 1:5.4.2. Штучне освітлення.В Україні із вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного освітлення. Для освітлення третього ряду парт слід у навчальних приміщеннях передбачати окреме включення другого від вікон ряду електроламп.Рівень штучного освітлення і електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні відповідати СНІП П-4-79, ДБН В.2.2-3-97 (Додаток 3).Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпечною та надійною. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних. В кабінетах креслення, майстернях рівень штучного освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк, 300-500 лк. У всіх приміщеннях школи слід передбачати систему загального освітлення.Люмінісцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання - повністю відбите світлорозповсюдження.При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам (ЛТБ та інші), що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.Із люмінесцентних світильників для навчальних приміщень можна використовувати серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяного світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дошок слід використовувати люмінесцентні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується використовувати, зокрема, штучні випромінювачі з 3500 град. К незалежно від принципу генерування видимої радіації. У класних приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору), освітлення ЛБ (білого кольору), ЛХБ (холодно білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт).Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильники переважно відбитого світлорозподілу.У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно до лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 24-28 Вт/кв. м, при лампах розжарювання - 48 Вт/кв. м.При освітленні приміщення люмінесцентними лампами повинно бути передбачено додаткове освітлення класної дошки спеціальними лампами із світильниками несиметричного світлорозповсюдження; при освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи.У приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ - 2 х 40, ЛСО - 8, ЛВВО - 1. При збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен складати 600 лк з перевагою природного освітлення. Раціональне співвідношення між світловими потоками від вікна і штучного освітлення повинно бути 2:1.У навчальних майстернях, крім загального освітлення, слід передбачити місцеве біля верстатів та станків. У майстернях з обробки дерева і металу з метою дотримання правил техніки безпеки, профілактики травм слід передбачати подвійне включення електрообладнання в електромережу.Оптимальний рівень штучного освітлення спортивного залу складає 400 лк на рівні підлоги. Освітлювальна арматура, вікна та опалювальні прилади у спортивному залі повинні бути закриті металевими сітками.Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна - 1 раз у півріччя.

5, Природа та значення сну. Гігієна сну дитини.

Гігієнічні вимоги до догляду за шкірою дитини
Догляд за шкірою дитини 2-10 років не потребує складних процедур. Дотримання гігієнічних правил і деяких пересторог буде достатньо.
Догляд за шкірою в дошкільному і шкільному віці має деякі особливості. З дворічного віку роговий шар шкіри стає щільнішим. Внаслідок цього шкіра дитини робиться більш стійкою і витривалою, ніж шкіра новонародженого. Поряд з розвитком шкіри, змінюються і умови життя дитини. Він стає більш самостійним; повзає, ходить, бігає. Дитина більше стикається з навколишнім середовищем, і різні зовнішні фактори роблять на нього більш активну дію, тому в дошкільному віці шкіра частіше забруднюється і вимагає уважного догляду.
Бруд є однією з головних причин, що сприяють захворюваності дітей. Найбільше у дітей брудні руки. Руками діти хапаються за різні предмети, гладять тварин: кішок, собак, риються в землі, піску, копаються в снігу, вовтузяться у воді. Брудними руками діти доторкаються до особи, волосся, труть очі. Взяті брудними руками і з'їдені хліб та інші продукти можуть викликати шлунково-кишкові захворювання. Бруд є гарним живильним середовищем для мікробів. Якщо не мити рук перед їжею, то легко можна занести в рот яйця глистів. Вони потрапляють на шкіру рук, коли діти грають з землею, піском і т. п., які можуть бути забруднені екскрементами хворих тварин. Тому у дітей руки треба мити значно частіше за інших частин тіла. Можна рекомендувати обов'язкове миття рук вранці і перед сном, перед кожною їдою і після їх забруднення. Руки треба мити милом і теплою водою. Намилювання і промивання треба виробляти ретельно. Не слід мити руки з щільно притиснутими пальцями, так як бруд при цьому змивається тільки з долонь і залишається в міжпальцевих проміжках. Цей бруд може розмазуватися рушником по обличчю і рукам при витиранні. Однак від частого миття шкіра рук може висихати і лущитися. Після миття слід ретельно витирати руки; при появі шорсткості треба змащувати на ніч шкіру рук гліцерином «Велюр», сумішшю гліцерину з водою (у рівних частинах) або гліцериновим желе.
При догляді за шкірою рук треба звертати увагу на стан нігтів. Крім неприємного враження, яке справляє вигляд брудних нігтів, вони становлять велику небезпеку: рассчесивая шкіру нігтями, дитина може легко роздряпати її, внести інфекцію і викликати гнійничкові захворювання шкіри. Нігті на руках найкраще обстригати коротко. Для видалення бруду з-під нігтів треба мити їх спеціальною щіточкою.
Під час ігор, біганини ноги потіють, сильно забруднюються, тому їх щодня слід мити перед сном теплою водою з милом. Треба привчати дитину до миття ніг не тільки в літній, але й у зимовий час. Після миття потрібно ретельно витирати шкіру стоп і міжпальцеву.
Нігті на ногах треба підрізати щотижня. Підрізуванні нігтів виробляють прямими ножицями, не зрізуючи кутів нігтів, так як неправильно зрізані нігті можуть вростати в шкіру.
При догляді за шкірою дитини треба приділяти також достатню увагу порожнини рота і зубів. У ротовій порожнині знаходиться велика кількість мікробів. Вони можуть викликати захворювання не тільки слизових, але і шкіри.
До догляду за зубами треба привчати дитину з раннього дитинства. Хворі зуби іноді служать причиною серйозних захворювань. При руйнуванні зубів їжа проковтує неразжеванной, і це порушує роботу шлунково-кишкового тракту. Під час їжі залишки їжі застряють між зубами і розкладаються; при гнитті їжі виділяються речовини, які ушкоджують зуби. Крім того, в роті і на зубах нагромаджується відторгнулися клітини слизової оболонки і слиз, а також мікроби. Всі ці скупчення частково змиваються при ковтанні слини, проте цього зовсім недостатньо для очищення зубів і порожнини рота. Тому треба полоскати рот після кожного прийому їжі. Зуби слід чистити вранці та ввечері або в крайньому випадку один раз на день.
Дитині потрібно щодня мити обличчя вранці теплою водою і ретельно обсушивать його м'яким рушником. Зазвичай діти багато часу проводять на повітрі. Їх ніжна, тонка шкіра, особливо на губах, дуже легко обвітрюється, дратується і лущиться. Тому не слід перед виходом на вулицю умивати дитини. Корисно, особливо у вітряну погоду, злегка змащувати шкіру і слизову оболонку губ борним вазеліном, дитячим кремом або гліцерином, розведеним навпіл з водою.
У деяких неохайних дітей з'являється почервоніння, а іноді мокнутие шкіри обличчя. Виділення з носа, потрапляючи на шкіру, дратують її. Роздратовану, почервонілу шкіру доцільно змащувати борним вазеліном або «дитячим кремом.
Крім щоденного туалету, необхідно все тіло дитини мити теплою водою з милом не рідше 2 разів на тиждень. Одночасно з миттям тіла дитині миють голову.
У цьому віці волосся і шкіра голови швидко забруднюються. Взимку діти грають і бігають у головних уборах, що сприяє посиленому виділенню поту, а влітку під час ігор на волосся потрапляють пісок, пил, земля, з якими змішуються піт і шкірне сало. Тому в літній час треба особливо ретельно щодня розчісувати волосся гребінцем і щіткою і мити теплою водою з милом 1-2 рази на тиждень.
Під час миття цілком достатньо намалювати волосся 1-2 рази. Кожного разу після намилювання треба ретельно змивати мило теплою водою.
Для підтримки чистоти волосяного покриву і нормального росту волосся необхідно щодня розчісувати волосся гребінцем. У дівчаток довге волосся слід розчісувати, починаючи з кінців, спочатку рідкісним, а потім густим гребінцем. Розчісувати волосся необхідно повільно і обережно, так як грубе, насильницьке розчісування неприємно і може вести до обриву волосся. Після того як волосся зачесане гребенем, потрібно спеціальною щіткою прочесати волосся від коренів до самих кінців. Розчісування волосся щіткою чудово очищує волосся від пилу і бруду; жирова змазка при цьому рівномірно розподіляється по стрижні волосся, і вони стають блискучими.
Довге волосся дівчаток заплітають в коси. Туго заплітати коси не слід. Не можна також довге волосся сильно стягувати стрічками. Хлопцям слід стригти волосся один раз на 3-4 тижні.
При правильному догляді за волоссям вони пухнасті, м'які, шовковисті і надають голові гарний вигляд.
Батькам і педагогам, а також шкільним лікарям необхідно стежити за тим, щоб діти дотримувалися всі вимоги, що забезпечують нормальну життєдіяльність шкіри і волосистої покриву.
Велике значення має загартовування дитячого організму повітряними, сонячними ваннами, фізкультурою і т. д. Повітряна ванна - найбільш м'який спосіб загартовування дитячого організму. Перед повітряною ванною повинна зніматися весь одяг з тим, щоб дії повітря піддавався весь шкірний покрив. Тіло роздягненого дитини навіть в самий жаркий день охолоджується, тому повітряну ванну дитині можна проводити при температурі не нижче 23-25 ​​°.
Сонячні промені є могутнім лікувальним фактором. Однак треба вміло використовувати сонячні ванни. Їх необхідно проводити дуже обережно, дотримуючись деяких правил:
1) тривалість сонячної ванни не повинна перевищувати 3-5 хвилин;
2) сонячну ванну потрібно приймати лежачи;
3) під час сонячної ванни треба повертати дитини з живота на спину і на бік;
4) голову слід захищати від дії сонячних променів білою хусткою, панамою або парасолькою.
Тривалість сонячних ванн можна підвищувати щодня на 1 хвилину і доводити для дитини до 3 років до 15 хвилин, а для дітей старшого віку - до півгодини.
Після прийняття сонячної ванни корисно зробити дитині обливання теплою водою, насухо витерти його і помістити в тінь.

6 Гігієнічні вимоги та догляд за шкірою, нігтями і волоссям дітей.Гігієнічні вимоги до взуття дітей. Взуття є складовою частиною комплекту одягу. Для дітей випускаються різні види взуття: круглосезонная, літня, зимова, весняно-осіння. А також - повсякденна, модельна, домашня, спортивна і ін Взуття з гігієнічної точки зору має забезпечувати захист організму від охолодження та перегрівання, охороняти стопу від механічних пошкоджень, допомагати м'язам і зв'язкам, утримувати звід стопи в нормальному положенні, забезпечувати сприятливий мікроклімат навколо стопи , сприяти підтримці необхідного температурно-вологісного режиму при будь-яких мікрокліматичних умовах зовнішнього середовища. Взуття має відповідати гігієнічним вимогам - бути легкою, зручною, не утрудняти рухів, відповідати формі і розміру стопи. Тоді пальці ніг розташовуються вільно і ними можна ворушити. Але вона може стати причиною великої кількості деформацій і захворювань стоп. Тісна і коротка взуття ускладнює ходу, тисне ногу, порушує кровообіг, заподіює біль і з плином часу змінює форму стопи, порушує нормальний її зростання, деформує пальці, сприяє утворенню важко гояться виразок, а в холодну пору року - до відмороження, підсилює пітливість. Дуже вільне взуття теж шкідлива. Ходьба в ній швидко стомлює, і можуть виникнути потертості, особливо в області підйому. Підліткам не рекомендується ходити у вузькому взутті. Носіння її часто призводить до викривлення пальців, вростання нігтів, утворенню мозолів і сприяє розвитку плоскостопості. Плоскостопість спостерігається і при тривалій ходьбі у взутті без всяких каблуків, наприклад, в тапочках. Повсякденне носіння взуття на високому (вище 4 см) підборах дівчаткам - підліткам шкідливо, тому що ускладнює ходьбу, зміщуючи центр тяжіння вперед. Наголос переноситься на пальці. Різко зменшується площа опори і стійкість. Тулуб відхиляється назад. Таке відхилення, у віці коли кістки тазу ще не зрослися, викликає зміна його форми, змінює положення тазу, які в майбутньому можуть негативно позначитися на родової функції. При цьому формується великий поперековий вигин. Стопа скочується вперед, пальці стискаються у вузькому шкарпетці, навантаження на передній відділ стопи збільшується, в результаті чого розвиваються сплощення зводу стопи і деформація пальців. У взутті на високих підборах легше підвернути ногу в гомілковостопному суглобі, легко втратити рівновагу. Підошва повинна добре згинатися. Жорстка підошва ускладнює ходьбу (обмежується кут вигину, задник взуття стягується з п'яти), знижує працездатність м'язів гомілковостопного суглоба, підвищує температуру шкіри ноги і потовиділення. Наскільки необхідно забезпечити максимальну рухливість передньої частини стопи, настільки ж необхідно забезпечити максимальну стабільність п'яти. Задник повинен бути міцним, що не допускає ковзання стопи. Задник повинен охороняти, щільно охоплювати п'яту, попереджати її деформацію. Взимку взуття обов'язково повинна бути теплою. З цією метою використовують хутро, фетр, сукно, повсть. В умовах холодних зим зі стійким сніжним покривом застосовується валяне взуття (валянки). Її перевагами є високі теплозахисні властивості і мала маса, недоліком - обмеження рухливості стопи. У холодні зимові дні не нижче -10 градусів за Цельсієм школярі можуть носити черевики та чобітки на пористої гуми, утеплені синтетичним хутром (лавсан з бавовною) або на вовняній або повстяної підкладці. При хронічному охолодженні ніг виникають спазми судин і розвиваються серйозні порушення харчування тканин ноги внаслідок утруднення течії крові. У літні місяці найбільш гігієнічна легка відкрита взуття з широким вирізом - сандалети, босоніжки, туфлі шкіряні, або туфлі на шкіряній підошві з верхом із текстилю та інших матеріалів з пористою структурою (рогожка, джинсова тканина та ін.) Таке взуття сприяє хорошому провітрювання і швидкого випаровування поту за рахунок циркуляції повітря навколо стопи (завдяки підбору матеріалу, але частіше ажурному візерунку верху взуття). У сиру дощову погоду зручні гумові чобітки чи взуття з підошвами з водонепроникних матеріалів, гуми, каучуку, нейлону та ін Однак, це взуття відрізняється низькою повітропроникністю, тому носити її необхідно тільки з устілками, добре вбираючими піт: повстяними, суконні, а влітку - з плетеної соломи або картону. Необхідно стежити, щоб підкладка не ставало вологим. На ноги рекомендується надягати тонкі вовняні шкарпетки, тому що шерсть добре поглинає вологу. Іноді гумове взуття доводиться носити в холодну пору року. У цьому випадку її треба носити з двома парами шкарпетку або панчоху, тому що повітря між шкарпетками створює додатковий теплозахист. Взуття, що відповідає гігієнічним вимогам, допомагає уникати неприємних, часом хворобливих явищ. Таким чином, взуття не повинна стискати стопу порушувати крово-лімфообіг, перешкоджати природному розвитку ноги. Перед великим пальцем повинно залишатися простір 0,5 - 1 см. Гігієна білизни та одягу дітей. Серед заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та покращення фізичного розвитку дитини, важливим є дотримання гігієнічних вимог до одягу. Одяг служить людині для захисту від несприятливих впливів зовнішнього середовища, оберігає поверхню шкіри від механічних пошкоджень і забруднень. У дітей, на відміну від дорослих, гірше розвинена центральна нервова система, тому вони більш схильні до впливу несприятливих умов зовнішнього середовища. Це обумовлює підвищені вимоги до одягу у дітей. І чим менше вік дитини, тим ці вимоги вищі. А також у дітей не досить розвинені процеси терморегуляції. "Велика площа поверхні шкіри при меншій масі тіла обумовлюють підвищений охолодження організму в холодну, сиру і вітряну погоду і перегрів в жарку погоду" [9, с.142]. За допомогою одягу навколо тіла створюється штучний пододежном мікроклімат, що значно відрізняється від клімату зовнішнього середовища. За рахунок цього одяг суттєво знижує тепловтрати організму, сприяє збереженню сталості температури тіла, полегшує терморегуляторную функцію шкіри, забезпечує процеси газообміну через шкірні покриви. Це основна роль одягу. Захисні властивості одягу важливі для дітей, так як:

  • в дитячому віці механізми теплорегуляції недосконалі, переохолодження та перегрівання організму можуть призвести до порушень у стані здоров'я;
  • діти відрізняються великою руховою активністю, при якій рівень теплопродукції зростає в 2-4 рази;
  • шкіра дітей ніжна й ранима;
  • шкірне дихання має більшу питому вагу в обмінних процесах організму, ніж у дорослих.

Багато батьків, купуючи одяг дитині, в першу чергу дбають про естетичну її боці. Немає більшої радості для мами почути від кого-то, що її дитина гарно одягнений і дуже мило виглядає. Мало хто замислюється над тим чи корисна, зручна чи одяг. Таким чином, "одяг за своєю конструкцією та фізико-гігієнічним показникам матеріалів повинна відповідати віковим анатомо-фізіологічних особливостей, виду діяльності і метеорологічним умовам, не перешкоджати швидкому і легкому зняття сприяти вихованню естетичного смаку дитини" [5, с.262]. Гігієнічні властивості тканини. [5, с.262-264] Якості одягу залежать від багатьох умов і в першу чергу від властивостей тканини. Взаємодія між шкірою дитини і тканинами одягу визначається гігієнічними властивостями тканини: товщиною, масою, повітро-й паропроникність, гігроскопічністю, вологоємністю, гідро-і ліпофільність, гідрофобним, а також теплопровідністю. Теплопровідність характеризує теплозахисні властивості матеріалів: чим вона нижча, тим тепліше матеріал. Товщина тканин вимірюється в міліметрах і впливає на теплозахисні властивості тканини (наприклад, батист-0.1 міліметра, драп-5 мм, натуральне хутро-30-50 мм). У матеріалах мають велику товщину міститься більше повітря, який має низьку теплопровідність. Отже, чим товще матеріал, тим він тепліше. Маса тканини вимірюється в грамах по відношенню до одиниці площі матеріалу (1 кв. М або 1 кв. См) (наприклад, драп-77 г / кв. М, натуральне хутро-1000 г / кв. М). Гігієнічно оптимальною є тканина з мінімальною масою і збереженням всіх необхідних їй властивостей. Повітропроникність - вимірюється в куб. дм. і означає здатність матеріалів пропускати повітря через 1 кв. м в секунду шляхом фільтрації через пори. (Наприклад, шовк натуральний-341 куб. Дм. / Кв. М в секунду, капрон-125 куб. Дм. / кв. М в секунду, мадаполам х/б-111 куб. Дм. / кв. М). Поверхневий шар зимової та осіннього одягу повинен мати низьку повітропроникність з метою захисту від холодного повітря. Літній одяг повинна мати максимальну вентиляцією, то є великий повітропроникністю. Паропроникність - вимірюється в грамах водяної пари, що проходить за 1 годину через 1 кв. м тканини, і визначає здатність матеріалів пропускати через себе водяні пари, постійно утворюються в пододежном просторі, шляхом дифузії їх через волокна. (Наприклад, мадаполам х/б-16, 2 г / кв. М на годину, шовк натуральний-4,62 г / кв. М на годину, капрон-1,09 г / кв. М на годину). У місцевостях з жарким кліматом, коли тепловіддача здійснюється значною мірою за рахунок випаровування, одяг повинен мати найбільшу паропроникність. Гігроскопічність - характеризує здатність тканин поглинати водяну пару, виражається у% (наприклад, батист, вольта, ситець> 90%, мадаполам х / б - 18%, драп полегшений - 16,5%, вовна - 14%, репс - 7-8 %, репс з водовідштовхувальним просоченням - 1,2%, капрон - 5,7%, лавсан - 0,5%). Хороша гігроскопічність є позитивною властивістю матеріалів, використовуваних для внутрішніх шарів одягу; сприяє видаленню поту з поверхні шкіри. Гігроскопічність тканин, які використовують для верхніх шарів зимової та демісезонного одягу, повинна бути мінімальною, що запобігає її промокання при атмосферних опадах і зниження теплозахисних властивостей. Вологоємність - визначає здатність тканин вбирати воду при зануренні в неї, виражається в%. Властивості тканини зберігати значну частину часу вільними після зволоження має велике значення, тому що при цьому досягається певний рівень повітропроникності і менше змінюється теплові властивості даного матеріалу. Гідрофільність - відображає здатність тканини швидко і повно вбирати вологу, виражається у% (наприклад, батист, вольта, ситець> 90%, репс з водовідштовхувальним просоченням - близько 0%). Висока гідрофільність повинна бути у тканин, які безпосередньо прилягають до шкірних покривів і поглинають водяну пару з шкіри. Гідрофобність ("незмочуваність") - властивість, протилежна гідрофільності. Висока гідрофобність повинна бути у тканини, що утворюють верхній шар одягу і захищають її від снігу, дощу, туману. Липофильность - характеризує здатність тканин вбирати в себе жир з поверхні шкіри, виражається в%. Високі її властивості є негативним властивістю, властивою в основному синтетичним тканинам, тому що крапельки жиру заповнюють повітряні простори між волокнами і погіршують тим самим фізико-гігієнічні властивості матеріалів. канини, що рекомендуються для пошиття білизни та одягу. В одязі розрізняють три шари: білизна, плаття (або костюм) і верхній одяг для вулиці. Для дитячого одягу дозволяється використовувати тканини, вироблені з натуральних волокон, а також тканини з добавкою хімічних волокон, але у суворій відповідності до вимог санітарних норм і правил. Так в матеріалах, з яких шиють білизну:

  • для новонароджених, дітей ясельного, молодшого, дошкільного віку (до 30 розміру) не повинно бути синтетичних волокон (ПЕ - лавсан, ПАН - нітрон, ПА - капрон) і ацетатних волокон;
  • для дітей більш старшого віку може бути зроблена з "капровіскозного полотна і полотна з хлопколавсановой пряжі, але з вмістом капрону і лавсану не більше 40%, а також з бавовняного полотна з капроновою ниткою і гумку (не більше 28%)" [3, с .411].

Для виробництва літньої та зимової одягу (2 шар):

  • для новонароджених, дітей ясельного віку забороняється застосування синтетичних тканин;
  • для дошкільнят і школярів зміст "синтетичних і штучних волокон у тканинах повинно бути не більше 35-40%" [3, с.411];
  • для дітей старшого ясельного віку при виготовленні верхніх трикотажних виробів допускається застосування як чистих синтетичних волокон, так і в поєднанні з натуральними і штучними.

У третьому шарі одягу для утеплення одягу дітей:

  • молодшого ясельного віку використовуються тільки натуральні матеріали;
  • в інших вікових групах допускається застосування матеріалів, які мають до 50% відсотків синтетичних і штучних волокон.
  • В якості підкладки для третього шару застосовуються тільки натуральні тканини.

"При виготовленні одягу для дітей ясельного, дошкільного і молодшого шкільного віку (до 40 розміру) не допускається використання синтетичних ниток для шиття

7.Гігієнічні вимоги до дитячого одягу та взуття.

Гігієнічні вимоги до крою одягу. Необхідно звертати увагу на крій одягу, тому що не правильно зшитий одяг може принести шкоду. Дитяча білизна не повинно мати товстих, грубих швів. Перетягування верхньої частини живота тугими гумками (у трусах гумка повинна бути тільки ззаду), ременями, корсаж викликає зміни в вісцеральних органах, порушує координацію рухів м'язів, що підтримують хребет, і може сприяти появі сколіозу, кіфозу. Крім того, стягання гумками талії кистей рук порушує кровообіг, сприяє застою крові в капілярах шкіри, обмежує харчування її. Тривала дія гумки створює умови для розширення вен. Тому при носінні колготок (рейтузів, курточок і т.п.), необхідно дотримуватися одне правило: гумку, стягує талію дитини, робити слабкою, щоб гумка лише прилягала злегка до тіла дитини, але не тиснула і не стягувала б шкіри. Щоб колготки не сповзали, і вигляд у дитини був охайний, слід їх підтримувати допомогти. Ні в якому разі не можна бути дитині в одних колготках - це не пристойно. Їх слід прикривати платтячком або брючками, шортиками. Важливо також, щоб одяг не закорковувала шкіру від проникнення повітря для нормальної її діяльності. Тісний одяг перешкоджає нормальному перебігу життєвих функцій організму: утруднює дихання, травлення, лімфо-і кровообіг, може сприяти порушенню правильних форм тіла в молодшому віці, коли скелет найбільш податливий механічних впливів. Звуження судин значної частини тіла дає додаткове навантаження серцю, що позначається на всіх органах тіла, що працюють при зайвому напрузі кров'яного тиску. Тому утрудняють тугі пояси, ліфи, здавлюють грудну клітку, високі тісні комірці виключаються. У дитячому або підлітковому віці замість ліфчиків - бюстгальтерів краще одягати звичайні ліфчики з виточками. Бретельки у ліфчика повинні бути широкими, не вже 2 см. Надто вузькі і тугі бретельки врізаються в шкіру і деформують її, залишаючи глибокі сліди на плечах. Це не красиво й шкідливо. Занадто довгий одяг, як і тісний, утрудняє рух і робить дітей незграбними. Необхідно враховувати вікові розміри і пропорції дітей та підлітків. Основна маса одягу при правильному крої лягає на плечі і забезпечує правильний розподіл ваги. Необхідно враховувати масу одягу. Важка одяг стомлює дитини, заважає бути активним. Білизна Білизна - це одяг, що безпосередньо стикається з шкірними покривами (тілом). Це сорочки денні та нічні, труси, майки, шкарпетки, колготки, ліфчики. Тому воно повинно сприяти видаленню з пододежном простору продуктів обміну (газів, парів вологи, жиру). Для білизни використовуються м'які тонкі тканини трикотажної структури, що забезпечують повітропроникність, паропроникність, гігроскопічність, вологоємність, гідрофільність. Такими якостями володіють вовняні, х / б, лляні і шовкові тканини. Для дитячої білизни особливо гарні х / б тканини (трикотаж, фланель). Вони відрізняються високими теплозахисними властивостями, добре пропускає повітря, і майже не втрачають своїх якостей після прання і кип'ятіння. Нижня білизна з синтетичних волокон дітям носити не рекомендується, особливо страждають шкірними і алергічними захворюваннями. Покрій може бути вільним і зручним. Нічна сорочка повинна бути вільною, без коміра, манжет, досить довгою. Довга нічна сорочка рівномірно зігріває тіло, охороняє організм дитини від охолоджування і самозараження глистами гостриків. Школярі старшого віку можуть спати в трусах і майці з х / б трикотажу. Дитячу білизну шиють зі світлих тканин. Вимога до носків і колготи залежить від сезону їх використання. Як шар, що прилягає до поверхні шкіри вони повинні виготовлятися з матеріалів, що володіють достатньою гігроскопічністю, повітро-й паропроникність. Кращими матеріалами є х / б і вовняний трикотаж. Постійне носіння колготок і шкарпеток з капрону і інших синтетичних матеріалів не бажано. Дітям, які страждають на ревматизм, нефрити, шкірними алергічними захворюваннями, носіння таких колготок і шкарпеток повинно бути заборонено. Білизна змінюють дітям і підліткам не рідше одного разу на тиждень, а колготки та шкарпетки через два, три дні. Літній одяг. Влітку в залежності від кліматичних і метеорологічних умов діти носять одне або двошарову одяг. Перший шар - білизна (сорочка, майка, труси). Другий шар для дівчаток: сукня коротке і расклешенной, сарафан з різними х / б кофтинами. Причому сарафан може бути зроблений з вовняної тканини, прати його можна значно рідше, ніж кофтинки. Цей комплект гігієнічний і дуже гарний. Крім того, його легко перетворювати в ошатний костюм: варто тільки одягти нову гарну кофточку. Другий шар для хлопчиків: сорочки з шортиками на бретельках. Дуже зручні комбінезони з короткими або довгими штанцями. Комбінезони можуть бути і більш відкритими - на бретельках і більш закритими - типу жилета. Комбінезони можуть бути зшиті з х / б тканин або з більш щільних тканин. Покрій може виключати пояса, стягує гумку, глухі коміри. Відкритий воріт (виріз), широка пройма, короткий рукав (або одяг без рукавів), вільний крій забезпечують хорошу вентиляцію пододежном простору. У спекотну погоду при підвищеному потовиділенні одяг повинен сприяти кращому випаровуванню поту, щоб оберегти організм від перегрівання, сприяти притоку свіжого повітря і ультрафіолетових променів. Тканини повинні мати високу повітро-й паропроникність і проникні для ультрафіолетових променів по можливості відображати теплові промені і добре зберігати властивості при багаторазовій пранні. Такі властивості мають батист, ситець, льон, натуральні та штучні шовкові тканини. Останні поступаються х / б тканин за показниками паропроникності і гігроскопічності. Кращою паропроникністю володіють лляні тканини. Пропускає найбільше ультрафіолетових променів штучний шовк. Літній одяг має бути світлою, щоб краще відображати сонячні промені і перешкоджати перегріву тіла. У зонах помірного клімату одяг може бути зеленуватого, бузкового, блакитного кольорів. Тканини цих забарвлень краще пропускають ультрафіолетові промені. Кімнатна одяг. Кімнатна одяг підбирається відповідно до сезону і температурою повітря в приміщенні. Для теплої пори року і взимку в приміщеннях з температурою повітря вище 20 градусів за Цельсієм діти носять двошарову одяг, аналогічну річної з ситцю, полотна, сатину та ін Якщо температура повітря в приміщенні нижче 19 гр. За Цельсієм, рекомендується використовувати для одягу більш товсті чи ворсові тканини (фланель, бумазею, байку, трикотаж, вельвет та ін), а також тканини з вовняних і напіввовняних волокон, що мають більш високими теплозахисними властивостями. Допускається виготовлення дитячого сукні з вовняних тканин з добавкою хімічних волокон (віскози не більше 25%, лавсану не більше 25%). Ці добавки незначно змінюють гігієнічні якості тканини і в той же час збільшують їх несучість і незмінюваність. Домашній одяг доцільно шити з легко миються і добре Гладячий тканин. Одяг може бути тришарової (з використанням колготок, довгих штанів, кофтинок, светрів і т.д.). Слід уникати зайвої багатошаровості одягу, тому що вона не тільки перешкоджає руху, але і порушує вентиляцію пододежном простору. Покрий повсякденного одягу повинен бути простим, без зайвих деталей - бантиків, рюшек, воланів, що ускладнюють прання і прасування, з вузьких манжет і рукавів, що заважають їх загортання при митті рук. Поверх суконь чи костюмів під час чергування або роботи на ділянці рекомендується надягати фартухи. Необхідною деталлю будь верхній дитячого одягу повинні бути кишені для носової хустки. Одяг в осінньо-весняний період. Одяг для прогулянок у холодну погоду складається з трьох шарів. Одяг повинен сприяти нормальному теплообміну і не пропускати холодний вітер через застібки, коміри, рукави. Восени і навесні, в залежності від погоди, діти можуть надягати байкові чи вовняні трикотажні костюми, кофтинки і рейтузи, демісезонне пальто, плащі. Якщо дівчинка гуляє у пальто (особливо взимку), то плаття доводиться м'яти, натягуючи на нього рейтузи. Якщо ж рейтузи надягати під сукню, то буде охолоджуватися поперек. Тому бажано надягати на дитину легкі на одній підкладці комбінезон (краще не цельнокроеной, а у вигляді напівкомбінезона з курточкою). Для їх виготовлення може бути використаний репс або інша щільна тканина з низькою повітропроникністю. Зимовий одяг. Зимова верхній одяг повинна виконувати своє основне завдання - теплової ізоляції, а також захисту від атмосферної вологи та вітру. Високими теплозахисними властивостями володіє хутряна одяг. Однак хутряна одяг з овчини дуже важка і груба, що позбавляє дитину необхідної рухової активності під час прогулянки, веде до перегріву, тому дітям не рекомендується: драпові, на ваті або вовняному ватині, зимове пальто з хутряним коміром страждають тими ж недоліками. Найкращою зимовим одягом є комплект, що складається зі штанів з високим поясом на бретелях і подовженою куртці з капюшоном, манжетами і стягує резинкою внизу. Така конструкція одягу забезпечує високий і рівномірний теплозахисний ефект і не сковує рухів дитини. Цей одяг складається з трьох шарів. Верхній, покривний шар виготовляється з тканин, що мають низькі повітропроникність, гігроскопічність, вологоємність і високу гідрофобність, що перешкоджає проникненню холодного атмосферного повітря в пододежном простір і намоканню одягу від снігу та дощу, підвищуючи її теплозахисні властивості. Для верхнього шару можуть бути використані тканинні матеріали з натуральних волокон з водовідштовхувальним просоченням або синтетичні тканини. Другий шар (теплозахисний) складається з пористих матеріалів, що містять повітря (вата, ватин, сіндіпон і д.р.) та виготовлених з натуральних, штучних або синтетичних волокон. Синтетичні волокна не мають безпосереднього зіткнення з шкірою і забезпечують тільки високі теплоізолюючі властивості даного шару одягу, тому їх застосування допустимо. Внутрішній шар (підкладка) виготовляється з тканин, що мають високі повітронепроникність, паропроникність, вологоємність і гігроскопічність, тому що повинен забезпечувати оптимальні гігієнічні умови в пододежном просторі. Одяг повинен бути зручним, легким і теплою. Жодним із цих якостей не слід нехтувати задля будь-яких вимог моди. Багато дівчат ходять в будь-яку погоду в тонких синтетичних панчохах, не звертаючи уваги на мороз. Це небезпечно, тому що шкіра від холоду синіє, грубіє, в ній розвиваються трофічні сітчасті багряно - синюшні плями, з'являється свербіння. Охолодження нижньої частини тіла сприяє захворюванню сечовивідних шляхів. Взимку необхідно носити теплу білизну як дівчатам, так і юнакам, які особливо схильні ходити навіть в сильний мороз без нічого.

8.Режим харчування дітей. Гігієна харчування дітей і підлітків.Фізіологія і гігієна харчування дітей

Шкільні роки - час бурхливого росту, безупинного фізичного і розумового розвитку. Швидкий ріст, постійний рух, напружена розумова діяльність - все це ставить перед організмом підвищені вимоги, спричинюючись до великих витрат енергії. Для росту і забезпечення нормальної життєдіяльності організму серед інших факторів неабияке значення має режим харчування. Під режимом харчування слід розуміти дотримання помірності, різноманітності їжі, регулярності прийняття її.Велике значення для травлення і засвоєння поживних речовин - джерел енергії - має чіткий розпорядок у прийманні їжі. Інтервали між прийняттям їжі мають бути не меншими і не більшими ніж 3,5...4 років. Якщо дитина регулярно в ті самі години їсть, то умовно-рефлекторне виділення соків у неї починається ще до приймання їжі, що значно активізує процес травлення. Навпаки, в разі несистематичного приймання їжі кількість соків, що виділяється травними залозами, значно менша: всі умовні рефлекси на час харчування не виявляються. Іноді діти, які зголодніли, не чекають звичайного обіду або вечері, а щось на ходу “перехоплюють”. Кількість їжі, яку вони при цьому з'їдають, виявляється недостатньою для задоволення потреб організму. Така шкідлива звичка порушує нормальний режим харчування, оскільки це погіршує апетит під час наступного прийняття їжі.Ще однією умовою режиму харчування є помірність його. Надмір їжі дуже шкідливий для дитячого організму. Переїдання призводить до розвитку різних захворювань (наприклад, ожиріння), а також знижує розумову діяльність дитини. При складанні раціонів харчування слід враховувати, що їжа має бути достатньою за кількістю, поживною і смачноюПоживна цінність різних харчових продуктівКожний продукт харчування має особливості, пов'язані з його хімічним складом. Розрізняють продукти рослинного і тваринного походження. Рослинна їжа є переважно вуглеводною, тобто має у своєму складі багато вуглеводів і мало білків. Тваринна їжа, навпаки, містить багато білків, а вуглеводів дуже мало або й зовсім не має їх. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу якомога раціональніше використовувати його.Найбільша кількість білків міститься в м'ясі, рибі, яйцях. Для дітей рекомендуються нежирні сорти м'яса. Багато білка містять різні молочні продукти. Проте і в продуктах рослинного походження також є білки. Особливо багато їх у бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця, соя). Вуглеводи людина дістає, вживаючи хліб, крупи, картоплю й цукор.Жири організм дістає з рослинного і вершкового масла, сала. Багато жиру є в м'ясі, сирі, яйцях, сметані.

Норми харчуванняНорми харчування людини залежать від її віку, професії, способу життя. При фізичній праці норми харчування вищі, оскільки їжа для нашого організму є основним джерелом енергії. Отже, чим більше енергії витрачає організм, тим більше їжі потрібно для покриття енергетичних витрат.Види енергії, з якими пов'язана діяльність організму, різноманітні: електрична, хімічна, механічна, енергія руху молекул. Загальна енергетична цінність їжі умовно вимірюється кілоджоулями.При складанні норм харчування для дітей слід враховувати таке. Їжа дітей повинна мати відносно більшу енергетичну цінність, оскільки на кожен кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Наприклад, дитині у віці до 1 року на 1 кг маси тіла за добу треба 460,5 кДж; дитині молодшого шкільного віку - 293,1; юнакові 18 років - 209,3 кДж.Проте задовольнити потребу організму в енергії - це ще далеко не все. Наприклад, людині досить з'їсти 1,5 кг білого пшеничного хліба, щоб дістати 14 235 кДж. Така одноманітна їжа не може задовольнити потреби організму: йому потрібна різноманітна тваринна й рослинна їжа, які містить у необхідних кількостях білки, жири і вуглеводи (таблиця 1).Таблиця 1. - Орієнтовні норми продуктів харчування для добового раціону школярів 6-10 років

 
Назва продукту Кількість харчових продуктів, г  
  6-7 років 8-10 років  
Хліб житній  
М'ясо  
Хліб пшеничний  
Риба  
Картопля  
Молоко  
Овочі різні  
Олія  
Фрукти і ягоди  
Масло вершкове  
Цукор  
Яйця (шт.)  
       

Добовий раціон. Організм, що росте, потребує щодня чотириразового харчування. Добовий раціон слід розподілити так: сніданок - 20...25%, другий сніданок - 10-15, обід - 45-50, вечеря - 20-25% добової кількості їжі. Визначаючи норми харчування і складаючи раціон харчування, враховують вік дитини, масу її тіла, енергетичну цінність продуктів, їхні смакові якості та ін. Тільки таке точне врахування складу, якості і кількості поживних речовин в продуктах харчування забезпечує покриття всіх енергетичних витрат організму, що росте.У невеликих школах при складанні меню не завжди враховують потрібну кількість і якість їжі. А втім учитель, який відповідає за здоров'я дітей і організовує харчування, зобов'язаний знати хоча б орієнтовані дані про енергетичну цінність окремих страв. Наприклад, повна тарілка м'ясного супу містить 837,4...1256 кДж, повна тарілка молочного супу - 1591,0...1716,6, м'ясна страва з гарніром - 2093,4...2512,1, овочеві страви - 837,4...1674,7, склянка компоту або киселю - 418,7...628,0 кДж.Їжа дитини повинна містити всі ті речовини, які входять до раціону дорослої людини, тобто білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода. Проте співвідношення цих компонентів і їх джерела (харчові продукти) повинні відповідати віку і масі тіла дитини.
Їжа в дитячих установах готується за заздалегідь складеним меню. У складанні його обов'язково повинен брати участь медичний працівник, який обслуговує дитяча установа, Меню необхідно складати заздалегідь на 7-10 днів з урахуванням вартості харчування. Складання меню зручніше починати з обіду, а потім переходити до сніданку, підвечірка і вечері. При цьому необхідно враховувати обсяг порцій для дітей різного віку. У дитячих садах найчастіше триразове харчування, так як діти вечеряють будинку. Для домашнього вечері дитини можна рекомендувати сир зі сметаною (100 г), кисіль (150-200 г), булочку або пшеничний хліб (30-50 г), фрукти (100 г). Калорійність такого вечері складає 460 ккал.
Організація харчування в дитячих комбінатах (ясла-сад) більш складна, так як раціон необхідно диференціювати не тільки за кількістю та обсягом їжі у відповідності з віком дитини, але й з кулінарній обробці. Діти 2-3-літнього віку повинні отримувати їжу з продуктів, які зазнали більш ретельної кулінарній обробці, ніж старші діти. Наприклад, дитині 1,5 року років рекомендуються м'ясні котлети і фрикадельки, парові запіканки. По мірі росту дитини розширюється асортимент страв і змінюється їх кулінарна обробка: замість пюре можна давати тушковані овочі, непротерті каші, круп'яні і овочеві котлети, запіканки. Дитині 2-3 років в раціон можна вводити котлети, смажені, картопля відварна, тушкований, смажений.
Санітарні вимоги до виробничих приміщень (кухня, обробні цехи, складські приміщення) в основному 1. /до, що і на підприємствах громадського харчування, про що буде сказано у відповідному розділі.
Організація раціонального харчування учнів є одним з обов'язкових умов виховання в загальноосвітніх школах. Діти перебувають у школах від 4-6 до 10 год і більше, в так званих класах продовженого дня. За цей період учні витрачають від 500 до 1500 ккал енергії. Тому що навчаються в школах повинні бути забезпечені харчуванням, відповідним їх віку та інших потреб. Учні, які перебувають у школі звичайний час (4-6 годин), повинні бути забезпечені гарячими сніданками, а учні класів продовженого дня - сніданком і обідом. Учні, які живуть при школах-інтернатах, забезпечуються чотириразовим харчуванням.
Санітарні працівники при здійсненні контролю за організацією харчування в школах з'ясовують наступні питання: придатність приміщення для прийому їжі, умови постачання харчовими продуктами і їх асортимент, організація прийому їжі та умови її приготування.
Площа обіднього залу їдальні планується з розрахунку 0,65 м2 на одне посадкове місце. При визначенні кількості посадкових місць виходять з чотириразовою оборотності їх. Так, наприклад, в шкільному будинку на 960 учнів необхідно організувати столову на 240 місць. Обслуговування учнів у такий їдальні можливо в чотири потоку.
Обідні зали у їдальнях і буфетах оснащуються спеціальними столами з гігієнічним покриттям на 4-8 місць. Їдальня повинна бути забезпечена достатньою кількістю холодної та гарячої води, що відповідає гігієнічним вимогам, для приготування обідів і технічних потреб, а також охолодженими вітринами.
При організації харчування учнів у класних кімнатах необхідно виділити приміщення для зберігання і роздачі розфасованих сніданків та миття посуду.
Шкільні їдальні обладнуються головним чином у розрахунку на приготування страв з напівфабрикатів. У зв'язку з цим в місті (селищі) слід передбачити базову столову-заготовочную, яка буде здійснювати постачання шкільних їдальнях і буфетах напівфабрикатами. З базових столових в шкільні можуть доставлятися наступні м'ясні напівфабрикати: (натуральні штучні, мелкокусковые, крупнокускові котлети), птиця тушками, розділеними і заправленими, субпродукти першої категорії, (зачищені), рибні (риба тушками, філе), овочеві (картопля митий, очищений, овочі миті, очищені, зелень перебранная, квашена).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Ситуаційні задачі. 1. Батьки звернулися до стоматолога з приводу затримки зміни зубів у дитини 9 років, у якого в ротовій порожнині є лише молочні зуби | Загальні положення

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 324; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.01 сек.