Тема 5. Національна система стандартів з штрихового кодування інформації

Позначення товарів чисельними кодами вперше з’явилось 25 років тому назад в США при продажі алкогольних напоїв. Процес продажу полягав у тому, що продавець прикладав до штрих-коду, нанесеного на товар, скануючий пристрій, який миттєво зчитував код і визначав ціну. Вся процедура займала кілька секунд. Система сподобалась, і до неї приєднались інші товаровиробники, а незабаром у США практично вся продукція маркувалась 12-розрядними штрих-кодами. Через п’ять років американський приклад наслідувала й Європа. Але досвід США показав, що 12 розділів може бути недостатньо для нумерації всіх виготовлених товарів. Тому Європейська Асоціація «ЕАN – International» розробила власний 13-розрядний код.

Система кодування виявилась вдалою і до неї приєдналось багато країн. На сьогодні штрих-кодами ЕАN користуються 97 країн світу. При цьому об’єктами кодування штриховим кодом є інформаційні символи — цифри, букви, службові знаки. Штрихові коди в залежності від їх структури поділяють на: цифрові й буквено-цифрові; дискретні; безперервні; двонаправлені; контролепридатні; з фіксованою довжиною коду; із змінною довжиною коду; з різною інформаційною щільністю. Найпоширенішими в економічно розвинених країнах є такі штрих-коди: «2 з 5» або «2 з 5 Industrial»; «2 з 5 з чергуванням чи ІТF (Interleaved Two of Five)»; 39; 93; СООМЕТ; 128; ЕАN (European Article Number); UPS (Uniform Product Code).

Звичайно, українська продукція, щоб конкурувати з іноземною на зовнішньому та внутрішньому ринках, також повинна бути маркована штрих-кодами.

Для вирішення цієї задачі була розроблена Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку та статистики, яка передбачає створення Національної нумераційної організації та розробку комплексу стандартів для системи штрихового кодування, технічних і програмних засобів нанесення штрихових кодів, науково-технічної документації, що регламентують її застосування.

В плані виконання Програми, Постановами Кабінету Міністрів України №180 від 11.03.93 р. та №326 від 04.05.93 р. було прийнято рішення про створення комплексу стандартів у галузі штрихового кодування в Україні.

30.10.94 р. Європейська Асоціація прийняла рішення про членство України в Асоціації товарної нумерації — «ЕАN-Україна», а 12.12.94 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №821 «Про Асоціацію товарної нумерації України — «ЕАN-Україна».

Держстандарт України в 1995 р. видав такі нормативні документи в галузі штрихового кодування:

ДСТУ 3144-95. Штрихове кодування. Терміни та визначення.

ДСТУ 3145-95. Штрихове кодування. Загальні вимоги.

ДСТУ 3146-95. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації, штрих-кодові позначення ЕАN.

ДСТУ 3145-95. Штрихове кодування, маркування об’єктів ідентифікації. Форми та розташування штрих-кодових позначок ЕАN на тарі та пакуванні товарної продукції.

ДСТУ 3145-95. Штрихове кодування. Система електронного обміну документами на постачання продукції.

КНД 50-051-95. Штрихове кодування. Вибір і застосування штрихових кодів. Основні положення.

Згідно з цими нормативними документами, в Україні можуть використовувати такі штрихові коди: ЕАN-13 (ЕАN-8), ІТF, 128,39. Характеристика їх детально наведена в КНД 50-051-95.

Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі в 1996 р. видало наказ, згідно з яким з 01.01.2000 р. всі товари, що реалізують через роздрібну торгівлю, повинні маркувати штрих-кодами — тринадцяти- або восьмирозрядними. Восьмирозрядні присвоюють тільки у виняткових випадках для малих товарів, поверхня упаковки яких не перевищує 40 кв. см.

Штрих-код ЕАN містить таку інформацію. Перші дві або три цифри називають префіксом і позначають країну виробника продукції. Деякі країни, які вступили в ЕАN першими (Бельгія, Великобританія, Данія, Франція тощо), встигли отримати дворозрядні префікси, а коли мода на штрих-коди стала поширюватися в усьому світі, було вирішено економити номери та присвоювати трьохрозрядні префікси. Так, Україні присвоєно префікс 482, а інші країни мають префікс, наведений в Додатку 2.

Остання цифра штрих-коду є контрольною. Вона слугує для того, щоб після зчитування коду апарат міг переконатися, що він зрозумів все правильно. В її розрахунку використані всі цифри коду, і тому, якщо хоч одна з них зчитана неправильно, результат не розпізнається і апарат подасть сигнал про те, що необхідно поновити зчитування.

Всі інші цифри позначають підприємство і товар. Система кодування розроблена таким чином, що кожний товар, виготовлений в будь-якій точці світу, має свій власний неповторний код і не може бути сплутаний ні з яким іншим. Міжнародний товарний код ЕАN присвоюють продукції Асоціацією товарної нумерації України відповідно до рекомендацій Міжнародної асоціації товарної нумерації та державних стандартів України. Є ще так звані внутрішні коди, призначені для товарів, що не мають єдиної ціни.

Всі інші цифри позначають підприємство та товар. Система кодування розроблена таким чином, що кожний товар, виготовлений в будь-якій точці світу, має свій власний неповторний код і не може бути сплутаний ні з яким іншим. Міжнародний товарний код ЕАN присвоюють продукції Асоціацією товарної нумерації України відповідно до рекомендацій Міжнародної асоціації товарної нумерації та державних стандартів України.

Є ще так звані внутрішні коди, призначені для товарів, що не мають єдиної ціни. Так, якщо в магазині розвішують яку-небудь продукцію, то їй присвоюють внутрішній код, кілька розрядів якого передбачені для зазначення маси. І прямо на місці за допомогою спеціальних пристроїв маркується кожний кусок. Тоді касовий апарат може сам у відповідності з масою розраховувати ціну покупки. Але експортувати товар з таким кодом не можна.

Проблема, яка постала перед нашою торговельною системою, полягає в тому, що штрих-коди має лише незначна частина вітчизняної продукції і для отримання їх підприємство повинно спочатку вступати в Асоціацію товарної нумерації України, заплативши вступний внесок і членський внесок за перший рік та за присвоєння штрих-кодів і консультації спеціалістів. Все це потребує значних коштів (до 600 доларів), що може бути не по кишені багатьом підприємствам, особливо малим.

Дата добавления: 2014-01-03