Тема 6. Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації

Діяльність в галузі стандартизації відслідковують ще з древніх часів. Спочатку ці роботи проводили на основі приватної ініціативи. Розвиток економічних зв’язків між країнами та розширення робіт зі стандартизації в промислово розвинутих країнах вимагали їх координації. В зв’язку з цим були створені перші національні організації зі стандартизації у Великобританії (1911 р.), Німеччині (1917 р.), Франції, США (1918 р.). Після першої світової війни стандартизацію вже сприймають як об’єктивну, економічну необхідність, яка сприяла створенню національних органів зі стандартизації в більшості країн світу.

У 1926 р. була створена міжнародна федерація національних асоціацій зі стандартизації — ІSА, до якої ввійшло біля 20 національних організацій зі стандартизації. Вона розробила понад 180 міжнародних рекомендацій, але на початку ІІ світової війни припинила свою діяльність.

В жовтні 1946 р. 25 країн під егідою ООН створили Міжнародну організацію зі стандартизації ІSО, яка успішно діє і тепер. Мета створення її була сформульована таким чином: «сприяти успішному розвитку стандартизації в усьому світі».

Стрімкий розвиток сертифікації сприяв тому, що у 1971 р. для розроблення способів взаємного визнання національних і регіональних систем сертифікації та міжнародних знаків відповідності продукції вимогам стандартів і інших нормативних документів, в першу чергу — тих, що стосуються безпеки споживачів, охорони здоров’я населення та захисту навколишнього середовища, був створений Комітет Ради ІSО — SERTICO, який у 1985 р. був реорганізований в Комітет Ради ІSО з оцінювання відповідності — САСКО.

У 1904 р. була створена міжнародна електротехнічна комісія — ІЕС, яка з 1946 р. разом з ІSО і її комітетами проводить активну роботу зі стандартизації. На першому етапі розробляли настанови ІSО/ІЕС зі стандартизації, а в подальшому робота була спрямована на розроблення стандартів з управління якістю та сертифікації. Результатом цієї роботи стало створення у 1987 р. технічним комітетом ІSО/ТК 176 «Управління якістю та забезпечення якості» стандартів серії ІSО 9000, а в 1990-1995 рр. — серії стандартів ІSО 10000.

До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносять: Європейський комітет зі стандартизації – СЕN, створений 23.03.61 р. на засіданні представників Європейського економічного співтовариства й Європейської асоціації вільної торгівлі, та Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці — СЕNЕLЕС.

До початку 1995 р. в межах переходу до єдиного Європейського ринку СЕN затвердив понад 1300 європейських стандартів, що встановлюють основні вимоги до конкретних видів продукції та послуг, до безпеки виробів і їх сумісності, функціональних властивостей, довговічності, а також на якість продукції, системи якості та сертифікацію. Діяльність СЕN у напрямку стандартизації систем якості знайшла своє відображення у створенні європейських стандартів ЕN 29001, ЕN 29002, ЕN 29003, які є аналогами стандартів ISO 9001, 150 9002, 150 9003. В європейських країнах, що входять до складу Європейського Союзу, національні стандарти з систем якості створюють або безпосередньо на базі стандартів ISO серії 9000, або посилаються на стандарти ЕN серії 29000. Оцінювання відповідності, сертифікації систем якості й акредитації органів з сертифікації у європейських країнах базується на європейських стандартах серії 45000: ЕN 45001, ЕN 45002, ЕN 45003, ЕN 45011, ЕN 45012, ЕN 45013, ЕN 45014. Перші два з них визначають критерії оцінювання діяльності випробувальних лабораторій, а ЕN 45003 — органів з їх акредитації. Стандарти ЕN 45011— 45014 визначають основні критерії оцінювання діяльності органів з сертифікації продукції, систем якості (ЕN 45012) та персоналу, що виконує ці роботи, а також вимоги до декларацій постачальника щодо відповідності продукції вимогам стандартів.

Стандарти ЕN серії 45000 розроблені на основі матеріалів міжнародної конференції з акредитації випробувальних лабораторій та настанов ISO /ІЕС, підготовлених САSСО.

Після отримання незалежності Україна проводить активну політику інтеграції в міжнародні й європейські структури, співпрацюючи також з країнами СНД. 1.01.93 р. Україна прийнята в члени Міжнародної організації ISO, а 14.02.93 р. — в члени міжнародної електротехнічної комісії ІЕС, що дає їй право нарівні з іншими 90 країнами світу брати участь у діяльності більше як 1000 міжнародних робочих органів, технічних комітетів зі стандартизації та використовувати в своїй роботі понад 12 тисяч міжнародних стандартів. А 13 березня 1992 р. у Мінську Україна підписала угоду про проведення державами СНД погодженої політики зі стандартизації, метрології та сертифікації. Відповідно до неї створено Міждержавну раду з цих питань, а також передбачено, що державні стандарти колишнього Союзу є власністю всіх держав, які підписали угоду, і використовуються як міждержавні стандарти або як державні до розроблення своїх національних стандартів.

Враховуючи те, що стан і розвиток національних систем стандартизації, сертифікації та метрології є одним із чинників, від якого залежить національна, зокрема економічна, безпека України, Держстандарт України проводить єдину технічну політику за такими основними напрямками:

Ø гармонізація національних стандартів з відповідними міжнародними й європейськими, або їх пряме впровадження;

Ø забезпечення якомога більшої відповідності національних стандартів вимогам ринку, включаючи вимоги світової організації торгівлі (WТО), особливо у галузях, де Україна має певний науково-виробничий потенціал, для забезпечення та посилення ринкових позицій у міжнародному розподіленні праці;

Ø забезпечення простого доступу експортерів до міжнародних стандартів шляхом розвитку національного інформаційного фонду стандартів і поширення необхідної інформації через засоби масової інформації та спеціальні видання.

Зважаючи на необхідність гармонізації чинного законодавства України з європейським, Кабінетом Міністрів України за ініціативою Держспоживстандарту видав розпорядження від 08.11.96 р. №703-Р щодо реалізації заходів, спрямованих на гармонізацію національного технічного регулювання, норм і стандартів з європейськими.

На виконання цього розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.96 р. №1396, Держспоживстандарт подав йому проект постанови «Про заходи щодо впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів», яка була прийнята 19.03.97 р. за №244. Її прийняття створює умови для вступу України до GАТТ/ \WТО, усунення зайвих перешкод у зовнішній торгівлі, підвищення якості та конкурентоспроможності української продукції, підтримці вітчизняного товаровиробника, захисту прав споживачів та запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров’я, майна громадян і навколишнього природного середовища.

Зважаючи на важливість гармонізації українських стандартів з міжнародними, застосування міжнародних і європейських стандартів і процедур оцінювання відповідності в Україні, поступового наближення українських стандартів до технічних правил ЄС стосовно промислових товарів і продуктів харчування, що знайшло відображення в Угоді про партнерство і співпрацю між Європейським Союзом і Україною, підписаної 16.06.94 р. у Люксембурзі, Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Держспоживстандарту про вступ до європейських організацій зі стандартизації СЕN та СЕNЕLЕС і міжнародної організації законодавчої метрології (ОІМL). Україну прийнято членом-кореспондентом ОІМL з січня 1997 р. і СЕN — з 1 квітня 1997 р.

З метою подолання технічних бар’єрів у міжнародній торгівлі, забезпечення національного режиму стосовно імпортних товарів відповідно до норм та принципів Світової організації торгівлі (WТО) Україна приєдналась до Кодексу доброчинної практики щодо підготовки, прийняття та впровадження стандартів WTО.

Про ділову активність України в роботі міжнародних організацій свідчать підсумки міжнародної діяльності Держстандарту у 1996 р.: 88 технічних комітетів України брали участь у роботі 370 технічних комітетів і підкомітетів ISO та ІЕС, а 39 активних технічних комітетів проголосували по 855 проектах міжнародних стандартів, у тому числі по 458 міжнародних стандартах в 150 та по 427 в ІЕС.

З метою відстоювання національних інтересів України представники Держстандарту взяли участь у 9-му і 10-му засіданнях міжнародної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації, які відбулися 11-12.04.96 р. в м. Ашхабаді та 3-5.10.96 р. в М. Бішкеку.

Дата добавления: 2014-01-03