Оцінювання навчальних досягнень школярів

Оцінка успішності учнів складається із винесення оцінного судження (словесна оцінка з роз'ясненням позитивних сторін навчальної роботи учнів та недоліків у роботі) та виставлення оцінного балу (цифрового вираження оцінки). Тому ототожнювати оцінку тільки з виставленням оцінного балу не можна. На думку Ш.О.Амонашвілі, таке уподібнювання рівносильне ототожненню процесу розв'язання задачі з його результатом. Він переконаний, що саме розгорнуте позитивне оцінне судження, а не оцінний бал, може зробити оцінку змістовною, така оцінка, до виставлення якої вчитель залучає й учнів, сприяє виробленню певних еталонів, громадської думки, позитивно-критичних взаємин в учнівському середовищі, формуванню самооцінки у школярів^{^[44]}.

В історії освіти найдавнішою є словесна оцінка. У Київській духовній академії першої половини XVII століття використовувались такі оцінки: навчання добре, надійно бадьоре, охочеретельне, всенадійне, навчання підле, прекепське, малонадійне (див.: Наш труд. - 1923. -№2). У дореволюційній Росії існувала переважно п'ятибальна система оцінювання. Але у кадетських корпусах, окремих жіночих гімназіях застосовувалась 12-бальна система.

У радянській, потім українській школі існувала 5-бальна система оцінювання, яка перетворилась поступово на 4-бальну (5, 4, 3, 2) і яка не задовольняла вимог до оцінювання. Тому в 2000 році Міністерство освіти і науки України затвердило нову 12-бальну шкалу оцінювання та нові критерії оцінки.^{^[45]}

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досяїнень учнів
1 Початковий		Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи.
		Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, мас нечіткі уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатнісль елементарно викласти думку.
		Учень відтворює менш як половину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
ІІ.Середній		Учень з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію.
		Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.
		Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
Ні. Достатній		Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії.
		Знання учня є достатньо повними, він застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежності між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обгрунтована, але з деякими неточностями.
		Учень досить добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує заі-альновідомі докази у власній аргументації.
IV.Високий		Учень має глибокі й міцні знання, здатний використовувати їх у практичній діяльності, роботи висновки. При цьому він може припускатися незначних огріхів в аргументації думки тощо.
		Учень на високому рівні володіє узагальненими знаннями в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її. ставити і розв'язувати проблеми.
		Учень має системні глибокі знання в обсязі та межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювані опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

1. Амонашвили 111. А. Воспитательная й образовательная функция оценки учения школьников. - М.: Педагогика, 1984. - С. 16-43, 95-18, 153-175.

2. Волкова Н.М. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр „ Академія", 2001. - С.351-377.

3. Дидактика современной школы / Под ред. В.А.Онищука. -К.: Рад. школа, 1987. - С. 210-239.

4. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Освіта України.- 2001.-7 лютого.

5. Лозова В.І., Москаленко П.Г., Троцко Г.В. Педагогіка. Розділ «Дидактика». - К.: ІСДОУ, 1993. - С. 102-114.

6. Педагогіка / За ред. М.Д.Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. -С. 229-242.

7. Педагогіка: Навчальний посібник / В.М.Галузяк, М.І.Сметанський, ВЛ.Шахов.- Вінниця: ДП "Державна картографічна фабрика", 2006. - С. 235-255.

8. Полонский В.М. Оценка знаний школьников. - М.: Знание, 1981. - 72 с.

9. Подласый Й.1І.Педагогика. - М.: Просвещение, 1996. - С 401-420.

10. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителеві: п. 17. Оцінки мають бути вагомими // Вибр. твори: У 5-ти т. - Т. 2. - С. 465-466.