Екологічне виховання

Економічне виховання

Економічне виховання - це процес взаємодії вихователя і вихованців, спрямований на виховання економічної культури школярів.

Важливим завданням економічного виховання є формування економічної свідомості розуміння учнями основних законів розвитку ринкової економіки, підвищення ефективності вироб­ництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих відносин, системи управління та методів господарювання.

Складовою частиною економічної свідомості є економічне мислення - здатність до осмислення явищ економічного життя країни з урахуванням досягнень науки і техніки.

До завдань економічного виховання також належать такі, як:

- розвиток почуття господаря, відповідальності, обов'язку, дисципліни, колективізму;

- формування ділових якостей: підприємливості, активності, ініціативності, прагнення до оновлення технологічних процесів і обладнання, продуктивності праці, високої якості продукції;

- розвиток умінь і навичок: планування й організації власного бюджету, доходів і витрат сім'ї, піклування про власне здоров'я, бережливого ставлення до природи і суспільного добра;

- формування здорових матеріальних потреб (важливо, щоб матеріальні потреби не домінували над духовними).

Зміст економічної освіти та виховання школярів визначений навчальним предметом „Основи економічних знань", який дає учням комплекс універсальних економічних категорій і законів, досвід роботи з економічною літературою, уміння робити наукові, економічно обґрунтовані висновки, досвід планування свого професійного життя. Проте цілком покладатися лише на цей курс було б нелогічно. Економічне виховання здійснюється протягом усіх років навчання: економічна свідомість та економічна компетентність формується завдяки спільним зусиллям усього педагогічного колективу. Навчальна діяльність сприяє оволодінню прийомами економічного мислення, формує досвід прийняття економічно виправданих рішень. Участь школярів у суспільно корисній праці служить збагаченню досвіду творчої діяльності, розвитку власної ініціативи, умінню правильного використання грошей, вдосконаленню технологій певних виробничих процесів.

Завдання кожного вчителя полягає в тому, щоб сприяти формуванню творчої особистості на основі знання економіки та її законів. Критерієм економічної вихованості є сформованість економічної культури школяра.

Екологічне виховання - це процес спільної діяльності вихователя і вихованців, спрямований на формування відповідального ставлення школярів до довкілля.

Його метою є формування екологічної культури школярів, а завданнями - нагромадження знань про довкілля, виховання таких почуттів, як любов до природи, бажання її берегти і примножувати, формування умінь і навичок природоохоронної діяльності, залучення учнів до активної роботи по збереженню і поліпшенню довкілля.

Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Передумовою розвитку екологічного мислення є наявність в учнів екологічних знань, а наслідком - екологічний світогляд. На основі екологічного мислення формується екологічна культура як єдність глибоких знань про навколишнє середовище, відповідального ставлення до природи та уміння вирі­шувати екологічні проблеми, брати безпосередню участь в природоохоронній діяльності. У процесі екологічного виховання необхідно враховувати такі його аспекти: національний та регіональний підхід до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування; гуманістична спрямованість і зростаюча роль екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства; збереження фізичного і духовного здоров'я людини; розкриття основних екологічних законів та понять, важливості екологічних знань не лише у виробництві, а й у повсякденному житті.

Рівень екологічної вихованості школяра можна визначити на основі здатності його до активної участі у природоохоронній роботі.

Дата добавления: 2014-01-04