Найдавніше населення України. Трипільська культура

Стародавній період є найбільш тривалим в історії України. Він охоплює часи від появи перших людей на українських землях до формування давньоруської держави. Протягом цього часу відбулася помітна еволюція матеріальної та духовної культури населення, суспільних відносин (від первісного стада до появи класового суспільства та державних утворень), відбувався складний і важливий процес етногенезу українського народу.

ЗМІСТ

Історія України

конспект лекцій

Маріуполь 2011

УДК 94 (447)

І.І. Лаврова. Історія України. Конспект лекцій. – Маріуполь: ПДТУ. – 2011. – 123с.

В конспекті лекцій розкрито основні процеси історичного розвитку України від давніх часів до сьогодення. Особливу увагу приділяється розгляду процесів суспільно-політичного життя та державотворення в Україні на різних етапах її історії.

Конспект лекцій розрахований на студентів денної та заочної форм навчання технічних вищих навчальних закладів, а також тих, хто цікавиться проблемами історії України.

Укладач: Лаврова І.І., доцент кафедри українознавства, к.іст.н.

Рецензент: Журавльова З.В., ст. викладач кафедри українознавства

Відповідальний за випуск

зав. кафедри українознавства

Крилова Н.І.

Затверджено на засіданні кафедри українознавства

Протокол № 7 від 23.11.2011 р.

Затверджено на засіданні методичної ради

гуманітарного факультету

Протокол № 4 від 20.12.2011 р.

Тема 1. Стародавня історія України. 4

(1 млн. рр. до н.е. – ІХ ст. н.е.) 4

Тема 2. Давньоруський період української історії 13

Тема 3. Українські землі у ХІV-ХVІІ століттях. 21

Тема 4. Українські землі у середині ХVІІ-ХVІІІ ст. 31

Тема 5. Україна у складі Росії та Австро-Угорщини. 45

(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) 45

Тема 6. Українська національно-демократична. 61

революція 1917-1920 рр. 61

Тема 7. Україна у міжвоєнний період (20-30 рр. ХХ ст.) 72

Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) 89

Тема 9. Україна в 1953-1991 рр. 102

Тема 10. Україна в умовах розбудови незалежності 111

ЛІТЕРАТУРА.. 122

Тема 1. Стародавня історія України

(1 млн. рр. до н.е. – ІХ ст. н.е.)

План

1. Найдавніше населення України. Трипільська культура.

2. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні міста Північного Причорномор’я.

3. Слов’яни на території України.

Ключові терміни: анімізм, бронзовий вік, залізний вік, кам’яний вік, неолітична революція, магія, матріархат, патріархат, первісне людське стадо, родова община, тотемізм, Трипільська культура, фетишизм.

Перші люди з’явилися на території України 1 млн років тому (на Землі – понад 2 млн років тому). Саме з цього періоду й починається історія України.

Історія первісного суспільства поділяється на етапи (залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці):

1. Кам’яний вік(1 млн. рр. – ІІІ тис. до н.е.):

- палеоліт – стародавній кам’яний вік (1 млн. рр. – Х тис. до н.е.).

- мезоліт – середній кам’яний вік (ІХ тис. – VІІ тис. до н.е.)

- неоліт – новий кам’яний вік (VІ тис. – ІV тис. до н.е.)

- енеоліт – мідно-кам’яний вік (ІV тис. – ІІІ тис. до н.е.)

2. Бронзовий вік (ІІ тис. – І тис. до н.е.)

3. Ранній залізний вік (І тис. до н.е. – середина І тис. н.е.)

Палеоліт (1 млн. рр. – Х тис. до н.е.). Найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії. Знайдено понад 30 їх стоянок (поселень): біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина), Киїк-Коба (Крим) та ін.

Першою формою соціальної організації було первісне людське стадо. У пізньому палеоліті його змінила родова община. Спочатку рід об’єднував родичів по материнській лінії (матріархат), оскільки саме жінка оберігала вогонь, житло, дітей. Залишилися пам’ятки мистецтва первісної доби – кістяні статуетки жінки – «палеолітичні Венери». Вони були пов’язані з культом Матері, культом родючості. «Палеолітичні Венери» уособлювали уявлення первісних людей про єдність роду.

Первісні люди вели привласнююче господарство (брали те, що давала їм природа) – збирали плоди, ягоди, їстівні корені, полювали. Вони навчилися виготовляти перші знаряддя праці з каменю – ручне рубило, гостроконечники, скребла; з кісток та рогів – гарпуни, шила, голки; із шкір тварин – одяг. Заселяли печери. Добували вогонь.

Перші зразки образотворчого мистецтва виявились в малюнках, які залишила первісна людина на стінах печер, на кусках мамонтових кісток. Це були зображення мамонта, биків, бізона, ведмедя, носорога. Кам’яні статуетки жінки, так звані «Палеолітичні Венери», уособлювали уявлення первісних людей про єдність роду.

Про зародження музичної культури свідчать знахідки перших музичних інструментів – флейт. В якості ударних інструментів людина використовувала кістки мамонта – гомілку, лопатку, нижню щелепу.

Зародилися перші релігійні вірування:

Тотемізм – віра в спільного для колективу предка – певну тварину або рослину.

Анімізм – віра в існування душі та духів, що ніби то управляють усім світом.

Фетишизм – віра в надприродні властивості неживої природи, поклоніння неживим предметам.

Магія – віра в уміння людини впливати на інших людей, тварин, явища природи.

За мезоліту (ІХ тис. – VІІ тис. до н.е.) первісні люди розселилися по всій території України (виявлено сотні поселень цієї доби). Були створені нові інструменти – долото, сокира, тесло, ножі, списи. Винайдено лук і стріли – першу «механічну» зброю дистанційної дії. Одним з основних занять стало рибальство (гарпуни, гачки, човни з веслами). Приручено перших диких тварин – собаку, свиню, бика.

В епоху неоліту (VІ тис. – ІV тис. до н.е.) відбувся перехід від привласнюючого (збиральництво, мисливство, рибальство) до відтворюючого (землеробство та скотарство) господарства. Цей процес називають «неолітичною революцією». З’явилися нові методи обробки каменю та кістки – крім оббивання, ще й пиляння, шліфування, свердління. Люди створили перші штучні матеріали – кераміку (випалену на вогні глину) та тканину. Виготовлявся та поширювався різний за формою й орнаментом глиняний посуд. Виникло прядіння і ткацтво.

Енеоліт (ІV тис. – ІІІ тис. до н.е.) – перехідний період від кам’яного періоду до епохи металу. Розпочалася обробка міді. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства з використанням тяглової сили бика. Головна роль у сім’ї поступово перейшла від матері до батька, родинні зв’язки стали вестися по батьківській лінії, утвердився патріархат.

Найяскравішою культурою доби енеоліту була Трипільська культура. Її назва походить від поселення біля села Трипілля (Київщина), дослідженого археологом В. Хвойкою. Трипільці займалися орним землеробством: вирощували ячмінь, просо, пшеницю, садово-огородні культури. Виготовляли вироби з міді, кераміку (особливістю була розписна плоскодонна кераміка з орнаментом білого, чорного, червоного та жовтого кольорів), знали гончарний круг. Вони будували протоміста площею від 150 до 450 га із квартальною забудовою дво- і навіть триповерховими будинками. Кількість мешканців цих поселень-гігантів складала 15-20 тис. осіб. Чотирикутні глинобитні житла трипільської культури нагадують українську сільську хату ХІХ ст. У духовній сфері був поширений культ богині-матері.

Бронзовий вік (ІІ тис. – І тис. до н.е.) Поширилося використання бронзи – першого штучно створеного людиною металу. Відбувся перший великий суспільний поділ праці – виділення скотарських племен із середовища землеробських. Постійного характеру набув обмін. На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), почала проявлятися майнова диференціація.

Ранній залізний вік (від І тис. до н.е.) Використання заліза призвело до різкого зростання продуктивності праці, що дало змогу створювати додатковий продукт понад прожитковий мінімум. Відбувся другий суспільний поділ праці – ремесло відокремилося від сільського господарства. Посилилася майнова та соціальна диференціація суспільства, що створило необхідні передумови для зародження нових станово-класових відносин і держави. Початок залізної доби в Україні пов’язаний з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов’янською культурами.

Дата добавления: 2013-12-11