Давньоруський період був «золотою добою» української історії. Київська держава заклала традиції державотворення, дала поштовх розвитку української народності та її культури.

План

1. Утворення давньоруської держави. «Норманська теорія»

2. Політичний розвиток Київської Русі

3. Монголо-татарська навала та її наслідки для історії України

4. Галицько-Волинське князівство

Ключові терміни: держава, Золота Орда, князь, літопис, монголо-татарське іго, «норманська теорія», «Руська правда», християнство.

1. Утворення давньоруської держави. „Норманська теорія”

Згідно з літописом «Повість минулих літ», у середині І тисячоліття у східних слов’ян існувало 14 великих племінних об’єднань. Половина з них пов’язана з територією сучасної України: поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі, волиняни, дуліби, білі хорвати. Особливу роль в утворенні Київської держави відіграли поляни, які у V ст. заснували місто Київ, політичний центр східних слов’ян. У ІХ ст. навколо полян постає державне об’єднання Руська земля (Русь), яке стало основою для формування могутньої держави східних слов’ян – Київської Русі.

Формування держави у східних слов’ян у ІХ ст. співпало з приходом на Русь північних народів – норман (варягів). Це сприяло виникненню „норманської теорії” заснування Київської Русі про вирішальне значення норман в утворенні давньоруської держави. Ніби племена східних слов’ян нездатні були без зовнішньої допомоги заснувати могутню державу. На противагу цій теорії, існує антинорманська концепція, яка доводить, що державотворчі тенденції існували у слов’ян і до приходу варягів, і, якби варяги не прийшли, держава все одно була б утворена. Сучасна наука визнає, що нормани відігравали на Русі у ІХ-ХІ ст. активну політичну роль і навіть очолили князівську династію (Рюриковичів). Однак їх не можна вважати засновниками Давньоруської держави, яка почала формуватися ще задовго до ІХ ст. в процесі економічної, політичної та етнокультурної консолідації східного слов’янства.

Дата добавления: 2013-12-11