Суспільно-історичні ресурси України – як складова світової спа́дщини

Рис. 1. Структура суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів

Розглянемо основні складові цієї класифікації.

До складу суспільно-історичних РТР входять: архітектурно-історичні, біосоціальні і подієвї РТР. Кожна з цих складових має свою специфіку, свій неповторний пізнавальний потенціал, свою методику дослідження.

Історико-архітектурні рекреаційно-туристичні ресурси - специфічна складова рекреаційно-туристських ресурсів, яка об'єднує культурно-історичні і архітектурно-містобудівні споруди, залучені в сферу рекреації та туризму.

До складу архітектурно-історичних РТР входять шість основних типів архітектурно-містобудівних споруд: споруди громадської, промислової, військової, культової архітектури, садово-паркового мистецтва, архітектурні монументи і скульптурні пам'ятники.

Біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси - специфічна складова рекреаційно-туристських ресурсів, яка об'єднує культурно-історичні і інші об'єкти, пов'язані з певним життєвим циклом (епізодом) тієї або іншої видатної особи (народження, діяльність, місце перебування, смерть, поховання).

Подієві рекреаційно-туристичні ресурси - об’єкти або прояви об’єктів, які відображають історичні, суспільно-географічні явища і процеси та залучені в сферу рекреації та туризму.

До таких явищ можна віднести: політичні; військові, культурні, економічні, екологічні події.

Україна є учасником престижного клубу країн світу, чиї культурні або природні пам'ятки внесені до переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Поняття культурної й природної спадщини формувалося протягом другої половини XX в. і оформилося прийняттям в 1972 р. Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної й природної спадщини.

Світова́ спа́дщина ЮНЕСКО (англ. World Heritage) — видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання усього людства.

Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО.

Статус об'єкта Світової спадщини дає такі переваги:

1) Додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів.

2) Підвищує престиж територій і установ, які ними опікуються.

3) Сприяє популяризації включених у Список об'єктів

4) Забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки об'єктів Світової спадщини, в першу чергу, з Фонду Світової спадщини.

5) Сприяє організації моніторингу і контролю за станом збереження об'єктів.

Головна мета списку Світової спадщини — зробити відомими і захистити об'єкти, які є унікальними у своєму роді.

Для цього, та через прагнення до об'єктивності, були складені оціночні критерії. Спочатку (з 1978 року) існували тільки критерії для об'єктів культурної спадщини — цей список налічував шість пунктів. Потім для відновлення рівноваги між різними континентами з'явилися природні об'єкти і для них список з чотирьох пунктів. І, нарешті, в 2005 році всі ці критерії були зведені воєдино, і тепер кожен об'єкт Світової спадщини має в своєму описі хоч би один з них. Номери критеріїв зазвичай позначаються римськими числами, написаними маленькими буквами.

Як культурна спадщина Конвенцією визначені пам'ятники історії й художньої творчості, їхні ансамблі й пам'ятні місця, які мають видатну універсальну цінність із погляду культури, науки й естетики.

Дата добавления: 2013-12-12