Питання 2 - Труби, колектори та колодязі на каналізаційній мережі

До матеріалу труб, колекторів та їх з'єднань висувають ряд вимог: міцність, сприймання навантаження від ваги ґрунту та транспорту без деформації, стійкість проти корозії та механічного стирання, гладка внутрішня поверхня, водонепроникність, не допускання просочування стічних вод у грунт (ексфільтрація) і ґрунтових вод у мережу (інфільтра­ція). Цим вимогам відповідають керамічні, бетонні, залізобетонні, азбестоцементні, металеві та пластмасові труби (Рисунок 32).

Рисунок 32 – Каналізаційні труби: а) керамічні; б) бетонна безнапірна розтрубна; в) залізобетонна з гладкими кінцями.

Керамічні труби використовуються для влаштування безнапірних каналізаційних мереж; їх виготовляють круглого перерізу з розтрубами, внутрішнім діаметром 150 - 600 мм, довжиною 800 - 100 мм. При з'єднанні керамічних труб гладкий кінець однієї труби вставляють у роз­труб другої. Зазор між ними на 1/3 - 1/2 глибини розтрубу забивають ущільнюючим матеріалом, а решту зазору заповнюють матеріалом, який утворює замок, що утримує ущільнюючий матеріал у розтрубі. В якості ущільнюючого матеріалу рекомендується застосовувати гумові кільця, просмолене конопляне пасмо або канат, а в якості замка - асфальтову мастику, азбестоцемент, цемент (рисунок 33 а).

Останнім часом почали застосовувати з'єднання керамічних труб на конічних кільцях з пластізолу, які закріплюються на трубі заводом-виготовлювачем. Збір стику здійснюється легким горизонтальним насуванням труб. При цьому обидва кільця заклинюються і утворюється щільний і гнучкий стик (рисунок 33 б).

Бетонні та залізобетонні труби виготовляють напірними та безнапірними з розтрубом або гладкими кінцями. Бетонні труби мають діаметр 200- 600 мм, а залізобетонні (безнапірні) - 400 - 3500 мм. Довжина труб залежить від діаметру та способу їх виготовлення.

Рисунок 33 - Стики керамічних (а,б) і залізобетонних безнапірних труб

(в,г,д): 1 - гладкий кінець труби; 2 - заповнення асфальтовою мастикою або азбесто­цементом (цементом); 3 - неглазуровані борозни; 4 - розтруб;

5 - просмолене конопляне пасмо або канат; 6 - цементний розчин;

7 - залізобетонна муфта; 8 - кільця з пластізолу; 9 - гумові кільця.

Розтрубні з'єднання бетонних і залізобетонних труб виконуються так, як і розтрубні з'єднання керамічних труб, а труби з гладкими кінцями з'єднуються за допомогою муфт або цементних поясів (рисунок 33 в,г). Для герметизації стиків можуть використовуватися синтетичні матеріали, наприклад, пінополіуретан.

Азбестоцементні труби (напірні та безнапірні) виготовляють з гладкими кінцями діаметром у 100 - 600 мм. З'єднують їх за допомогою циліндричних муфт. Найчастіше для ущільнення стиків застосовують гу­мові кільця або зазори герметизують аналогічно зазорам розтрубних стиків керамічних труб.

Чавунні та сталеві труби застосовують переважно для напірних каналізаційних ліній. Для зовнішньої безнапірної каналізаційної мережі сталеві труби застосовують лише там, де ставляться підвищені вимоги до герметичності, наприклад, при перетині із залізницями, автомагістраля­ми, водяними перепонами. З'єднання металевих труб - зварні, розтрубні або фланцеві.

При прокладанні самопливних каналізаційних мереж також використовують труби із синтетичних матеріалів (вініпласт, поліетилен та інші).

Залежно від виду ґрунту, матеріалу та діаметру труб їх кладуть безпосередньо на грунт або штучну основу. Влаштування штучної основи під труби необхідно при слабкій несучій здатності ґрунту або при можливому зниженні несучої здатності при замочуванні чи з інших причин. В супіщаних, суглинистих і сухих глинистих ґрунтах труби кладуть на піщану подушку, в водонасичених ґрунтах - на шар щебеню, гравію або круп­ного піску, а в деяких випадках - на бетонну основу (рисунок 34, 35).

Рисунок 34 – Штучні основи під самопливні трубопроводи:

а - гравійно-щебенева; б - залізобетонна плоска; в - бетонна спрофільована;

г - залізобетонна спрофільована; д - щебенева з водонепроникним піддоном; е - гравійно-щебенева; є - бетонна з дренажем; ж - залізобетонна на палях:

1 - трубопровід; 2 - засипання з нормальним ущільненням; 3 - засипання з підви­щеним ступенем ущільнення; 5 - гравійно-щебенева підготовка;

6 - залізобе­тонна плоска основа; 7 - бетонна основа (І шар); 8 - бетонна основа (П шар); 9 - залізобетонна спрофільована основа; 10 - бетонна підготовка; 11 - водо­непроникний шар (грунтоасфальт); 12 - дренаж;

13 - цементний розчин; 14 - залізобетонний пояс; 15 - залізобетонні палі.

Рисунок 35 - Природні основи під самопливні трубопроводи

а - ґрунтова плоска; б - ґрунтова плоска з піщаною підготовкою;

в - ґрунтова спрофільована; г - ґрунтова спрофільована; 1 - трубопровід;

2 - засипання тран­шеї; 3 - засипання з підвищеним ступенем ущільнення; 4 - плоска основа; 5 - піщана подушка; 6 - спрофільована основа.

В торф'яниках, пливунах і слабих насипних ґрунтах влаштовують фундамент з паль під труби усіх діаметрів, а стики герметизують еластичними матеріалами.

Колектори побутової, виробничої, загально-сплавної та дощової каналізації будують переважно індустріальним способом із крупних збірних залізобетонних елементів. Колектори великого розміру можуть у поперечному перерізі бути круглими, прямокутними або іншої форми.

Труби та канали каналізаційної мережі мають задовольняти гідравлічні, статичні, економічні та експлуатаційні вимоги.

Для огляду і прочищання каналізаційної мережі на ній споруджують оглядові колодязі. їх роблять скрізь, де змінюється напрям, діаметр або уклон лінії. Залежно від призначення оглядові колодязі підрозділяються на лінійні, поворотні, з'єднувальні, контрольні, промивні та перепадні.

Лінійні колодязі встановлюють на прямих ділянках каналізаційних мереж усіх систем через 35-300 м залежно від діаметру труб.

Поворотні колодязі встановлюють у місцях зміни напрямку мережі в плані або по висоті. З'єднувальні оглядові колодязі встановлюють в місцях з'єднання каналізаційних ліній.

Промивні колодязі передбачають на тих ділянках каналізаційної ме­режі, де можливе випадання осаду в трубах.

Перепадні колодязі споруджують в місцях, де з'єднуються труби на різній глибині, що має місце при приєднанні бокових притоків до основ­ної каналізаційної мережі, при влаштуванні перепадів у зв'язку з різкою зміною рельєфу місцевості та при необхідності зменшення швидкості протоку стічних вод по мережі.

Контрольні колодязі встановлюють перед червоною лінією забудови з боку будинків в місцях під'єднання дворової, квартальної або промис­лової мережі до вуличної.

Колодязі на напірних трубопроводах встановлюють при необхідності розміщення в них засувок, випусків, вантузів та іншої арматури.

Оглядові колодязі виконують з цегли або залізобетону. В плані вони можуть бути круглої або прямокутної форми (рисунок 36).

Рисунок 36 - Оглядові каналізаційні колодязі: а) круглий; б) прямокутний: 1 - чавунний люк з кришкою; 2 - горловина; 3 - скоби;

4 - робоча камера: 5 - лоток; 6 - бетонне дно; 7 - плита перекриття.

Основними елементами колодязів є: основа (підготовка, плита і набивний лоток), робоча камера перекриття або перехідна частина, горловина, кришка з люком. Висоту робочої камери приймають, як правило, у 1800 мм. Розміри камери обумовлені можливістю виконання робіт з огляду, прочищенню та ремонту мережі.

Діаметри круглих камер лінійних колодязів на побутовій мережі приймаються залежно від діаметра найбільшої труби.

Діаметр труби, мм	Діаметр робочої камери, мм
До 600
800 – 1000

Розміри прямокутних в плані камер приймають:

- при діаметрі труб до 700 мм - у 1000 мм;

- при діаметрі труб більше 700 мм - довжина L та ширина В прий­маються за формулами:

Перехідну частину між робочою камерою та горловиною виконують за допомогою плоского перекриття або однобічного конуса.

Горловина служить для опускання робітників у камеру. Її висота залежить від глибини закладання труб. Діаметр горловини колодязів на мережах каналізації усіх систем приймають у 700 мм. Робочі камери та горловини обладнують скобами та драбинами для спуску в колодязь.

Люки встановлюють на одному рівні з верхом проїжджої частини з твердим покриттям і на 50-70 мм вище поверхні землі в зеленій зоні. Найбільшого поширення набули чавунні люки типу "Л" та важкі типу "Т" і "ТМ", які виконуються згідно з ДЕСТ 3934-79.

Дата добавления: 2013-12-12