Будова генератора

Генератор (рис. 4) складається зі статора, ротора, щіток 10 і 12, випрямного блоку, електронного регулятора напруги, конденсатора, двох кришок, які з’єднуються за допомогою стяжних болтів 21, а також привідного шківа з вентилятором.

Статор складається із сердечника і котушок обмотки. Сердечник 18 (рис. 4, а) статора виготовляють у вигляді кільця з окремих сталевих пластин, ізольованих одна від однієї лаком. На його внутрішній поверхні є зубці, на яких надіті котушки. Котушки утворюють обмотку 19 статора, розділену на три фази,розташовані під кутом 120° по відношенню одна до одної. Одні кінці кожної фази з'єднані між собою в одну точку, названу нульовою, а інші виводяться в коло.

Ротор складається з вала 5 (рис. 4, б), на якому напресована втулка 16 з обмоткою збудження 17, і шести пар електромагнітних полюсних наконечників 15, які створюють під дією обмотки збудження 17 магнітне поле. На валу ротора встановлені два контактні кільця 3 (див. рис. 4, а), через які в обмотку збудження подається електричний струм. По контактних кільцях ковзають графітні щітки 10 і 12, з'єднані з виводами В і Ш регулятора напруги 11. Ротор обертається в кулькових підшипниках, встановлених в передній і задній кришках. Вони заповнені спеціальним змащенням, розрахованим на весь термін служби генератора. В зв'язку з тим, що для зарядження акумуляторної батареї необхідний постійний струм, всередині задньої кришки 1 генератора розміщений випрямний блок 20, який перетворює змінний струм у постійний.

Випрямний блок представляє собою алюмінієві пластинки з запресованими в них шістьма діодами, що пропускають електричний струм тільки в одному напрямку, тобто постійний електричний струм, який утворюється в колі (одного напрямку). На пластині випрямного блоку встановлені ще три додаткових діоди. Напруга, що знімається з цих додаткових діодів, іде для живлення постійним струмом обмотки 17 ротора і кола контролю справності генератора за допомогою контрольної лампи розрядження акумуляторної батареї, розміщеної на щитку приладів.

Електронний регулятор 11 напруги – це нерозбірний і нерегульований вузол, в якому немає звичайних електромагнітних реле з контактами. В паз регулятора напруги вставляється щітковий вузол — пластмасовий щіткотримач із двома щітками.

Привідний шків з вентилятором 14 встановлений на передньому кінці

вала ротора.

Вентилятор служить для охолодження статора, ротора і випрямляча. Охолоджене повітря засмоктується через вікна в задній кришці 1, проходить всередині генератора і виходить через вікна передньої кришки назовні.

Для ліквідації радіоперешкод і захисту електронного обладнання від імпульсів напруги в системі запалювання на генераторі встановлюється конденсатор 4.

Генератор працює таким способом. При ввімкненні запалювання загоряється контрольна лампочка на щитку приладів, яка сигналізує про те, що в обмотку збудження ротора надходить струм від акумуляторної батареї. Струм, що протікає по обмотці збудження, створює навколо полюсів ротора магнітний потік. Після пуску двигуна, коли ротор генератора починає обертатися, під кожним зубцем статора проходить то південний, то північний полюс ротора. Тому магнітний потік, що проходить через зубці статора, змінюється за силою і напрямком. Змінний магнітний потік перетинає витки обмотки статора, індукуючи в ній ЕРС.

Змінна напруга і струм, індуковані в обмотці статора, випрямляються випрямним блоком 20, і для живлення споживачів іде вже постійний струм, що знімається з клеми 30 (поз. 7 на рис. 4, а) генератора. Одночасно з загального виводу додаткових діодів подається випрямлена напруга для живлення обмотки збудження ротора.

У працюючого справного генератора напруга на клемі 30 і на загальному виводі додаткових діодів 8 рівні. Тому на контрольну лампу щитка струм не надходить і вона не горить. У цьому випадку обмотка збудження генератора живиться від випрямляча на трьох додаткових діодах, а акумуляторна батарея заряджається від генератора. Якщо контрольна лампа буде горіти, то це вказує на несправність генератора: або він взагалі не дає напруги, або вона нижча напруги акумуляторної батареї.

При збільшенні частоти обертання ротора, коли напруга генератора перевищить 13,7 – 14,5 В, за допомогою регулятора напруги припиняється надходження струму в обмотку збудження ротора. В результаті цього напруга генератора падає, регулятор знову пропускає струм в обмотку збудження і процес повторюється. Завдяки великій частоті протікання цього процесу напруга генератора залишається практично постійною - в межах 13,7 – 14,5 В. Замикання і розмикання кола живлення обмотки збудження генератора відбувається за рахунок відкриття і закриття вихідного транзистора в регуляторі в залежності від провідної напруги на виводі регулятора напруги 11.

Більш точний контроль напруги в колі електрообладнання здійснюється вольтметром, розташованим на щитку приладів. Якщо під час роботи двигуна стрілка знаходиться на початку шкали червоної зони, напруга струму, що виробляється генератором, нижча норми, а якщо наприкінці шкали — вища норми. При нормальній напрузі стрілка повинна знаходитися в зеленій зоні шкали в межах 13,7 – 14,5 В.

Кріплення генератора до двигуна на всіх розглянутих автомобілях здійснюється рухливо на болтах, що вставляються в отвір припливів кришок із втулками 23. З верхньої сторони генератор кріпиться до двигуна через натяжну планку з прорізом, що забезпечує переміщення генератора при регулюванні натягу або заміні привідного ременя (ременя вентилятора).

Дата добавления: 2013-12-12