Процесор

Вопросы

1. Чем обусловлена в условиях рыночной экономики необходимость государственного регулирования в сфере антикризисного управления? Каковы формы государственного регулирования?

2. Каковы основные разделы «Методических рекомендации по реформе предприятий (организаций)», утвержденных приказом Минэкономики РФ от 01.10.97 г.

1. Какие положения Налогового кодекса РФ могут быть использованы хозяйствующими субъектами в целях профилактики неплатежеспособности и банкротства?
2. Какие положения Гражданского Кодекса РФ могут быть использованы хозяйствующими субъектами в целях защиты от неплатежеспособности и банкротства?
3. Каков в соответствии с Гражданским Кодексом РФ порядок реорганизации и ликвидации юридических лиц. В какой последовательности удовлетворяются требования кредиторов?

6. Какие два Кодекса предусматривают ответственность за преднамеренное банкротство? В каких случаях применяется каждый из них? Чем различаются меры ответственности?

1. Кто и за какие действия в процедурах банкротства может быть признан правонарушителем в соответствии с Кодексом РФ об административных правонарушениях?
2. Какова роль Налогового Кодекса как инструмента государственного регулирования в антикризисном управлении?
3. Какие государственные органы осуществляли и осуществляют в настоящее время государственную политику в сфере антикризисного управления и банкротства?

Литература:

1. Гражданский кодекс Российской федерации. Части первая и вторая. Н.: НПК Модус, ТОО ЮКЭА, 1996.

2. Кодекс РФ об административных правонарушениях от 30 декабря 2001 г. N 195-ФЗ

3. Налоговый кодекс Российской федерации. Части первая и вторая. М.: “Проспект”, 2001 г.

4. Указ Президента “О мерах по реализации законодательных актов о несостоятельности (банкротстве) предприятий” от 22.12.93 № 2264

5. Постановление Правительства “О некоторых мерах по реализации законодательства о несостоятельности (банкротстве) предприятий” от 20.05.94 № 498

6. Федеральный Закон “Об исполнительном производстве” от 21 июля 1997 года N 119-ФЗ.

7. Методические рекомендации по реформе предприятий (организаций), утвержденные приказом Минэкономики РФ от 01.10.97.№ 118

8. Распоряжение ФСФО РФ от 13 апреля 2001 г. N 111-р "О даче заключений о возможности наступления банкротства организаций в случае единовременной уплаты сумм налогов"

9. Приказ Минюста РФ от 10 июня 2004 г. N 111 "Об утверждении Методических рекомендаций по организации деятельности территориальных органов Минюста России по осуществлению полномочий, представленных Кодексом Российской Федерации об административных правонарушениях по процедурам банкротства и финансового оздоровления"

10. Приказ ФНС РФ от 29 июня 2004 г. N САЭ-3-15/400 "Об утверждении Типового положения об отделе обеспечения процедуры банкротства Управления МНС России по субъекту Российской Федерации"

11. Приказ ФНС РФ от 18 октября 2004 г. N САЭ-3-19/2 "Об утверждении порядка разграничения полномочий уполномоченного органа по представлению интересов российской Федерации как кредитора в белах о банкротстве и в процедурах банкротства между центральным аппаратом ФНС России и территориальными органами ФНС России»

------------------------------------------------------------------

Некоторые направления государственного регулирования экономики:

Валютное регулирование – обязательный норматив продажи валютной выручки.

- Таможенный контроль – таможенные экспортные и импортные пошлины. Пошлины позволяютпозволяют регулировать цены на внутреннем рынке и соотношение объемов реализации на внутреннем и внешнем рынках. Например, экспортные пошлины на энергоносители – рост цен на бензин внутри страны;

· пошлины на автомобили – призваны стимулировать покупку Российских автомобилей;

· Пошлины на круглый лес и пошлины на лесоматериалы глубокой переработки – призваны стимулировать иностранные инвестиции в лесоперерабатывающую промышленность;

(пример преступной таможенной политики – банкротство «Браво»)

§ Налоговая политика – регистрация предприятий – упрощение и сокращение сроков регистрации; Упрощение налоговой отчетности и снижение налогового бремени (ЕНВД, УСН).

§ Естественные монополии – реформирование отраслей с целью повышения их конкурентоспособности

o (Энергетика —реструктуризации энергохолдинга: генерурующие компании, передающие компании и компании-продавцы энергоресурсов, разработка единой системы регулирования тарифов на энаргоресурсы; регулирование тарифов на продукцию и услуги естественных монополистов.

o по "Газпрому" существует проблема гипертрофированного экспорта и невозможность либерализации экспорта до выравнивания внутренних и внешних цен на газ. Реорганизация преследует цель создания конкурентной среды.

o Законопроект "О железнодорожном транспорте в Российской Федерации" предусматривает новый подход к системе государственного регулирования на железнодорожном транспорте общего пользования, обеспечивающий эффективное участие государства в функционировании отрасли в условиях ее реформирования. Документ определяет новый подход к организации перевозок на железнодорожном транспорте путем выделения трех субъектов: перевозчика, владельца инфраструктуры железнодорожного транспорта и пользователя услуг железнодорожного транспорта. За МПС же останутся лишь функции госрегулирования отрасли. Все его активы предполагается передать ОАО "Российские железные дороги".

o В 2010 г. такая же реструктуризация ожидает «Ростелеком».

Как подчеркивает Хазин, государство должно найти баланс между интересами монополий и способностью экономики выдержать рост тарифов.

Процесор - головна мікросхема комп'ютера, його "мозок". Він дозволяє виконувати програмний код, що знаходиться у пам'яті і керує роботою всіх пристроїв комп'ютера. Швидкість його роботи визначає швидкодію комп'ютера. Конструктивно, процесор - це кристал кремнію дуже маленьких розмірів. Процесор має спеціальні комірки, які називаються регістрами. Саме в цих регістрах містяться команди, які виконуються процесором, а також дані, якими оперують ці команди. Робота процесора полягає у вибиранні з пам'яті у певній послідовності команд та даних і виконанні їх. На цьому і базується виконання програм. У ПК обов'язково має бути присутній центральний процесор (Central Rpocessing Unit - CPU), який виконує всі основні операції. Часто ПК оснащений додатковими сопроцесорами, орієнтованими на ефективне виконання специфічних функцій, такими як, математичний сопроцесор для обробки числових даних у форматі з плаваючою точкою, графічний сопроцесор для обробки графічних зображень, сопроцесор введення/виведення для виконання операції взаємодії з периферійними пристроями.

Основними параметрами процесорів є:

· тактова частота,

· розрядність,

· робоча напруга,

· коефіцієнт внутрішнього домноження тактової частоти,

· розмір кеш пам'яті.

Тактова частота визначає кількість елементарних операцій (тактів), що виконуються процесором за одиницю часу. Тактова частота сучасних процесорів вимірюється у МГц (1 Гц відповідає виконанню однієї операції за одну секунду, 1 МГц=106 Гц). Чим більша тактова частота, тим більше команд може виконати процесор, і тим більша його продуктивність. Перші процесори, що використовувалися в ПК працювали на частоті 4,77 МГц, а сьогодні робочі частоти найсучасніших процесорів досягли позначки в 2 ГГц (1 ГГц = 103 МГц).

Розрядність процесора показує, скільки біт даних він може прийняти і обробити в свої регістрах за один такт. Розрядність процесора визначається розрядністю командної шини, тобто кількістю провідників у шині, по якій передаються команди. Сучасні процесори сімейства Intel є 32-розрядними.

Робоча напруга процесора забезпечується материнською платою, тому різним маркам процесорів відповідають різні материнські плати. Зараз робоча напруга процесорів не перевищує 3 В. Пониження робочої напруги дозволяє зменшити розміри процесорів, а також зменшити тепловиділення в процесорі, що дозволяє збільшити його продуктивність без загрози перегріву.

Коефіцієнт внутрішнього домноження тактової частоти - це коефіцієнт, на який слід помножити тактову частоту материнської плати, для досягнення частоти процесора. Тактові сигнали процесор отримує з материнської плати, яка з чисто фізичних причин не може працювати на таких високих частотах, як процесор. На сьогодні тактова частота материнських плат складає 100-133 МГц. Для отримання більш високих частот у процесорі відбувається внутрішнє домноження на коефіцієнт 4, 4.5, 5 і більше.

Кеш-пам'ять. Обмін даними всередині процесора відбувається набагато швидше ніж обмін даними між процесором і оперативною пам'яттю. Тому, для того щоб зменшити кількість звертань до оперативної пам'яті, всередині процесора створюють так звану надоперативну або кеш-пам'ять. Коли процесору потрібні дані, він спочатку звертається до кеш-пам'яті, і тільки якщо там потрібні дані відсутні, відбувається звертання до оперативної пам'яті. Чим більший розмір кеш-пам'яті, тим більша ймовірність, що необхідні дані знаходяться там. Тому високопродуктивні процесори оснащуються підвищеними обсягами кеш-пам'яті. Розрізняють кеш-пам'ять першого рівня (виконується на одному кристалі з процесором і має об'єм порядку декілька десятків Кбайт), другого рівня (виконується на окремому кристалі, але в межах процесора, з об'ємом в сто і більше Кбайт) та третього рівня (виконується на окремих швидкодійних мікросхемах із розташуванням на материнській платі і має обсяг один і більше Мбайт).

У процесі роботи процесор обробляє дані, що знаходяться в його регістрах, оперативній пам'яті та зовнішніх портах процесора. Частина даних інтерпретується як власне дані, частина даних - як адресні дані, а частина - як команди. Сукупність різноманітних команд, які може виконати процесор над даними, утворює так звану систему команд процесора. Чим більший набір команд процесора, тим складніша його архітектура, тим довший запис команд у байтах і тим довша середня тривалість виконання команд.

Дата добавления: 2013-12-12