Українське питання на переговорах у Бресті. Відновлення влади Української Центральної Ради

У листопаді 1917 р., після того як держави Антанти навіть не відповіли на пропозицію більшовицької Росії про мирні переговори, Раднарком Росії розпочав їх з Німеччиною та її союзниками. Переговори проходили в Брест-Литовську. Центральна Рада направила на переговори свою делегацію, яка мала відстоювати інтереси незалежної, соборної Української Народної Республіки.

Проголошення IV Універсалом незалежності УНР дало Центральній Раді юридичне право представляти інтереси республіки на міжнародній арені.

27 січня (9 лютого) 1918 р. в Бресті між Центральною Радою і країнами німецько-австрійського блоку був підписаний мир (Брестський мир):

- Україна вийшла із стану війни з країнами німецько-австрійського блоку (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина);

- Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язалися допомогти Центральній Раді відновити контроль над усією територією УНР. Центральна Ради погодилася на введення німецько-австрійських військ в Україну;

- Центральна Рада взяла на себе обов'язок поставити союзникам велику кількість хліба, м'яса, яєць та ін. продуктів і сировини. В Україну передбачалися поставки сільськогосподарської техніки, машин.

Крім того, таємним договором з Австро-Угорщиною передбачався поділ Галичини на українську та польську частини.

Росія, підписавши 3 березня 1918 р. мир з країнами Четверного союзу, змушена була визнати незалежність УНР. Український більшовицький уряд було розпушено.

Протягом лютого-квітня 1918 р. німецько-австрійські окупували всю Україну. 7 березня до Києва повернулася Центральна Рада. В Україні було встановлено жорсткий німецько-австрійський окупаційний режим. Це підтверджується тим, що:

- австрійська військова адміністрація видавала власні нормативні акти,

- селяни не мали права брати більше землі, ніж могли засіяти,

- постійно відправлялися ешелони з продуктами харчування і промисловою сировиною до Німеччини та Австро-Угорщини.

Все це викликало масове невдоволення населення українською владою, та призвело до втрати Центральною Радою авторитету у населення в Україні.

Дата добавления: 2013-12-12