Страховий ринок це -

Принципи страхування

Загальні:

• Вільний вибір страховика і виду страхування.
• Страховий ризик.
• Страховий інтересе.
• Максмальна сумлінність.
• Реальність страхового захисту.

Конкретні:

• Платності
• Неперервності
• Поворотності
• Диверсифікації
• Франшизи
• Суброгації
• Контрибуції
• Співстрахування та перестрахування

Класифікація страхування

За формовю проведення: добровільне страхування, обо'язкове страхування.

За спеціалізацію стразовика:

• Страхування життя, загальне
• Загальне (ризикове страхування)

За об'єктоми страхування: особисте страхування, майнове страхування, відповідальності.

За статусом страхувальника: страхування юридичних осіб, фізичних осіб

За статусом страховика: державне страхування, комерційне страхування.

• сфера економічних відносин де сфера об'єктом купівлі продажу є страховий захист
• соціально-економічне середовище страхування страхових компаній та страхових посередників
• сукупність страхових організацій і страхових компаній які надають страхові послуги
• мезанізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників і страховиків

Основними учасниками є:

ñ Страховики і об'єднаня страховиків(захист інтересів певних груп страховиків)

ñ Посередники

· Страхові посередники:

• Страхові агенти — представники страхової компанії

• Страхові брокери — діють від свого власного імені.

· Професійні оцінювачі збитків

o Аджактери

o Диспашери

o Аварійні комісари

· Професійні оцінювачі ризику

• Андерайтери

• Сюрвейери

ñ Страхувальники

· Юридичні особи

· Фізичні особи

Тема 13. Фінансова безпека держави

1. Місце і роль фінансової безпеки в системі економічнох безпеки держави

2. Загрози фінансової безпеки країни, зміст.

3. Індикатори фінансової безпеки держави та їх характеристика

Місце і роль фінансової безпеки в системі економічнох безпеки держави

Безпека – володіти ситуацією.

Національна безпека – захищенність життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, запезпечується сталий розвиток суспільства своєчасним виявленням і нейтралізацією загроз національним інтересам.

Сферами складовими – зовнішньоекономінча безпека, сфера державної безпеки, військової безпеки, гуманітарна, інформаційна.

Економічна безпека – стан держави, за яким вона забезпечую можливість створення умов для заможного життя її населення, перспективного розвитку її економіки, та зростання добробуту її мешканців.

Економічна безпека пов'язана з такими поняттями:

1. "Інтереси"

2. "Стійкість"

3. "Незалежність"

4. "Відтворення"

Економічна безпека є базовою складовою національної безпеки, її фундаментом і матеріальною основою, бо стан національної безпеки держави залежить від життєздатності економіки, її ефективності, мобільності, конкурентоспроможності.

Забезпечення економічної безпеки є виключною прерогативою держави.

Фінансова безпека –

• захищенність фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових відносин.

• певний рівень незалежності, стабільності, стійкості фінансовох системи країни

• здатність фінансової системи держави забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та стале економічне зростання.

Фінансову безпеку будь-якої країни держави впливають такі фактори:

• Рівень фінансової незалежності
• характер фінансово-кредитної політики держави
• політичний клімат у країні
• рівень законодавчого забезпечення функціонування фінансової сфери
• інтеграція вітчизняного фінансового ринку до світового
• рівень тінізації кономіки та корупції у державі тощо.

Фінансова безпека держави включає:

• бюджетна безпека – відображає стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням доходів і видатків бюджетів, ефективність використання бюджетних коштів. Показники: розмір бюджету, рівень перерозподілу ВВП, величина причини і методи усуненя бюджетного дефіциту.
• додаткова безепека визначається ефективністю податкової політики держави
• боргова безпека держави характерезується рівнем заборгованості держави, ефективністю використаня залучених коштів та рівнем залежності від кредиторів
• фінансова безпека банківської системи враховую наслідки діяльності банківської системи для крахни в цілому і для клієнтів
• валютна безпека держави – ступінь забезпечності держави валютними коштами стан курсоутворення
• інвестиційна безпека – досягення рівня інвестицій що дає змогу оптимально задовольняти поточні потреби економіки певний рівень незалежності від зовнішніх інвесторів
• фінансова безпека фондового ринку – здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів власників, покупців.

• Фінансова безпека страхового ринку

Три структурні компоненти фінансової безпеки держави:

• Фінансова безпека людини (домогосподарства) – такий стан життєдіяльності громадянина при якому забезпечується правовий та економічний захист його життєвих інтересів, гідний та якісний рівень життя, незалежно від впливу різних факторів
• Фінансова безпека підприємства – забезпечення умов збереження комерційної таємниці, інтелектуальної власності, захищеність від негативних впливів середовища функціонування та здатність протистояти загрозам.
• Фінансова безпека регіону – фінансова самостійність регіону яка дозволяє контролювати ресурси регіону, їх використання забезпечує стабільний розвиток регіональної економіки через здійснення економічної політики та захист економічних інтересів.

Визначальними для створення системи фінансової безпеки є:

• Фінансові інтереси за різними сферами
• Загрози фінансовим інтересам
• Можливий захист від загроз

Визначається концепція побудови фінансової безпеки, в межах концепції визначається стратегія побудови фінансової безпеки. Стратегія реалізується через політику.

Субьєктами створеня фінансової безпеки:

• Верховна рада України
• Національний Банк
• Судова система

Через моніторниг внутрішнього та зовнішнього середовища та виявлення загроз, через встановлення індикаторів загроз економічним інтересам, через розробку та реалізацію заходів та методів попередження загроз.

Загрози фінансової безпеки країни, зміст

Національні інтерес и – життєво важливі, матеріальні, інтелектуальні цінності, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує незалежність країни, стійкість національної економіки та прогрессивний розвиток.

Національні економічні інтереси:

За ступенем важливості:

• Життєвоважливі
• Стратегічні
• Тактичні

За терміном дії:

• Короткострокові
• Середньострокові
• Довгострокові

За місцем дії: внутрішні, зовнішні.

За сферами поширення: виробничі, фінансові, експортні, імпортні.

За ступенем реалізації: реалізовані, нереалізовані, частково реалізовані.

Інтереси у фінансовій сфері:

• Посилення взаємозвьязку у фінансово-бюджетної політики та основних напрямів соціально-економічного розвитку
• Забезпечення монетарної та валютно-курсової стабільності
• Зміцнення банківськох системи
• Збільшеня заощадженнь
• Зміцення інвестиційного потенцілу
• Реформування фінансового ринку
• Детінізація економіки

Загрози економічній безпеці – сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних економічних інтересів.

Загрози бувають:

• За місцем: внутрішні, зовнішні.
• За ступенем небезпеки: небезпечні, особливо небезпечні.
• За проявом: реальні і потенційні
• За тривалістю: тимчасові і постійні.
• За спрямованістю: прямі і непрямі
• За сферою виявлення: виробничі, фінансові, технологічні і т.д.

Основні внутрішні загрози:

• неефективне регулювання і низький рівень правової культури
• зниження інвестицій та іновацій
• недостатній рівень золото-валютних резервів
• ухилення від сплати податків
• стійкий бюджетний дефіцит
• боргова залежність держави
• критичний стан ринку державних цінних паперів
• тінізація і криміналізація економіки
• корупція у фінансово кредитній сфері
• стангнація фондового ринку
• низький рівень доходів населення

Зовнішні загрози:

• Невизначеність держави у сучасному гео-політичному просторі
• Обмеженість доступу до зарубіжних фінансових ринків
• Негативне сальдо торгово і платжного балансів
• втручання міжнородних фінансових організцій у внутршні справи держави
• вплив світових криз на фінансових криз на фінансову систему України

Індикатори фінансової безпеки держави та їх характеристика

Індикатори – реальні статистичні показники розвитку економіки країни які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері

Загальні індикатори:

• ВВП
• темп інфляції
• дефіцит бюджету
• рівень безробіття
• економічне забезпечення
• рівень та якість життя
• енергетична залежність
• інтегрованість у світову економіку
• сальдо експорту-імпорту
• стан деморграфічних процесів
• державний внутрішній та зовнішній борг
• рівень тінізації економіки

Тема 14 Міжнародні фінанси

Міжнародні фінанси — сукупність відносин опосередкованим рухом валютно-фінансових потоків якв виникають у зв'язку з перерозподілом фінансових ресурсів і капіталу світового господарства через ринковий і неринковий механізм.

Суб'єктами міжнародних фінансів є:

1. Держави
2. міжнародні організції
3. міжнародні фінансові інституції
4. юридичні особи
5. фізичні особи

Міжнародні фінансові відносини

можна згрупувати згрупувати за такими напрямами:

1. взаємовідносини між суб'єктами господарювання різниї країн
2. взаємовідносини держави з юридичними і фізичними особами інших країн
3. з урядами інших країн
4. з міжнародно-фінансовими інституціями

Від налагодженності міжнародних фінансових відносин значною мірою залежить:

1. Узгодження корпоративних та глобальних інтересів
2. задоволення спільних потреб як на регіональному так і на міжнародному рівнях

За зовнішньою формою прояву:

Міжнародні фінанси – розгалужена система руху валютно-фінансових потоків, що виникають між суб'єктами фінансових відносин на міжнародному і глобальному рівнях.

Рух грошових потоків відображає обмін, розподіл і перерозподіл вартості.

Рух валютно-фінансових потоків обумовлений:

1. Нерівномірним розподілом фінансових ресурсів і капіталу у світовому масштабі.
2. Міжнародний обмін товарами і послугами. Ці відносини характерезують валютні надходження та валютні платежі.
3. Міжнародний рух кпіталу

Функції міжнародних фінансів:

ñ перерозподільна

ñ контрольна

ñ регулюючо-координуюча

Через фінанси здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів і капіталу між різними суб'єктами міжнародних економічних відносин:

1. об'єктивними чинниками
2. політикою суб'єктів міжнародних відносин

Основні джерела фінансових ресурсв, значні золотовалютні резерви зосереджені в країнах з розвинутими економіками.

Контрольна функція – контроль за діяльністю суб'єктів обмінно-розподільчих відносин.

Взаємодія цих суб'єктів призводить до контролю ними один одного

Реалізується через:

ñ валютний контроль

ñ митний контроль

ñ податковий контроль

ñ адміністративний контроль

ñ інституційний контроль

Регулюючо-контролююча функція пов'язана з необзідністю узгодження з потребами у реглюванні міжнародних фінансових потоків, тінізація, фінансової економіки. На практиці ця функція реалізується через узгодження рішень.

Світовий фінансовий ринок – система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків і потоків капіталу.

Світовий фінансовий ринок – сукупність фінансово-кредитних інституцій, які виконують рух світових фінансових потоків.
Головне призначення міжнародного фінансового ринку: забезпечення перерозподілу між странами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства. У забезпеченні міжнародної ліквідності.

Головні елементи міжнародного фінансового ринку:

ñ міжнародний валютний ринок – система економічних відносин пов'язаних щ операціями купівлі-продажу іноземних валют, платіжних документів та розміщення тимчасово вільних валютних коштів

ñ ринок боргових зобов'язань – сфера обігу боргових зобов'язань що гарантують кредотам право стягувати борг з боржників

ñ ринок похідних фінансових інструментів

Два види цінних паперів: Іноземні облігація – цінні ппери, емітовані нерезидентом у національному фінаносовому центрі та в національній валюті. Єврооблгації – боргові цінні папери на пред'явника, що випускаються позичальником для отримання довгострокової позики на євроринку.

Міжнародні ринки титулів власності – сфера купівлі – продажу цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств.

Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів що використовуються для передавання або нейтралізації ризиків.

Фінансові деривативи – інструменти торгівлі фінансовим ризиком, вартість яких прив'язана до ціни інших активів.

Неринковий перерозподіл:

ООН заснована в 1945 р.

Економічна діяльність ООН включає чотири головні напрями:

• вирішення загальних для всіх країн глобальних економічних проблем
• сприяння економічному співробітництву держав на різних рівнях
• сприяння господарського розвитку країн, що розвиваються
• вирішення проблем регіонального економічного розвитку

Бюджет ООН формується за рахунок внесків країн-членів.

За видатками бюджет ООН поділяється на дві частини: адміністративні та накладні витрати, програмні видатки.

МВФ – міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН.

Основні цілі створення МВФ:

• Розвиток міжнародного співробітництва у валютній сфера сфера через механізм консультацій з міжнародних валютно-фінансових проблем
• сприяння розширенню та збалансованому зростанню міжнародної торгівлі, підтриманню високого рівня зайнятості та реальних доходів
• забезпечення стабільності валютних курсів, недопущення конкуретного знецінння валют
• допомога у створення багатосторонньої системи платежів

МВФ – організція акціонерного типу.

Світовий банк – багатостороння кредитна організація, яка складається з пьяти тісно повьязаних між собою установ, що входять у систему ООН, загальною метою є фінансова допомога країнам що розвиваються.

Світовий банк в себе включає:

• Міжнародний банк з РіР
• МФК
• МАР
• БАТІ
• МЦРІС

Дата добавления: 2013-12-12