КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Теоретичні основи побудови фінансової системи
План Лекція 2 Фінансова система України 1. Теоретичні основи побудови фінансової системи 2. Характеристика сфер і ланок фінансової системи України 3. Склад і напрями діяльності органів та інститутів фінансової системи України Як провідний інститут, що здійснює управління суспільством, держава складається з політичної, економічної, соціальної, релігійної та інших структур. Основу економічної структури становлять товарно-грошові відносини, що виникають у державі. У цих відносинах беруть участь держава, юридичні та фізичні особи, які ініціюють появу фінансових відносин, що призводить до формування фінансової системи. У широкому розумінні система являє собою сукупність досить самостійних, якісно визначених елементів, між якими існує зв'язок або взаємодія. Фінансова система — це сукупність відокремлених, але взаємопов'язаних між собою сфер фінансових відносин, яким притаманні централізовані або децентралізовані фонди грошових коштів, відповідний апарат управління та правове забезпечення. Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці. Відповідно структура фінансової системи значною мірою визначається економічною моделлю суспільства. Так, у державі тоталітарного типу фінансова система спрощена і дещо примітивна. Не всі її ланки достатньо розвинені. Зараз у світі налічують понад 20 різних моделей фінансових систем окремих держав. У державах з ринковою економікою фінансові системи найдосконаліші, проте суттєво відрізняються в різних державах. У державах з перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їх ланки перебувають на стадії формування. Це стосується, насамперед, фінансового ринку, державного кредиту, страхових і резервних фондів тощо.
Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але мають загальну ознаку - їх фінансова система являє собою сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямами використання, однак тісно пов'язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на економічні й соціальні процеси в державі, а також на формування й використання фондів фінансових ресурсів на окремих ланках. Розлад фінансової системи може спричинити фінансову кризу в державі. Отже, сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв'язок між ними утворює фінансову систему країни. Фінансова система властива кожній державі незалежно від рівня економічного розвитку. Типи фінансових систем: 1. За територіальною ознакою: • національна (у межах певної країни); • регіональна (у межах регіону чи груп країн); • світова (система міжнародних фінансових відносин); 2. За типами економічних систем країн: • ринкова фінансова система; • фінансова система країн, що розвиваються; • фінансова система країн з перехідною економікою; • фінансова система країн з адміністративно-командною економікою. Внутрішня структура фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається із сфер та ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу вирізнення сфер покладено рівень економічної системи. Виокремлюють чотири сфери фінансової системи: • рівень мікроекономіки - фінанси суб'єктів господарювання; • рівень макроекономіки - державні фінанси; • рівень світового господарства - міжнародні фінанси; • сфера забезпечення — фінансовий ринок.
Ланка — це відокремлена за певною ознакою частина фінансових відносин. Вирізнення ланок проводять за наявності автономного фонду фінансових ресурсів або специфічних форм і методів фінансових відносин. Можна стверджувати, що кожна ланка фінансової системи є самостійним її елементом, проте ця самостійність відносна всередині єдиного цілісного. Фінансові системи мають певні характерні риси: • кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів; • кожна ланка фінансової системи є відносно самостійною, І має власну специфічну сферу застосування; • між ланками фінансової системи існує тісний взаємозв'язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише за досконалості й ефективності системи в цілому; • фінансова система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли відлагоджена та законодавчо закріплена діяльність кожної ланки; • залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансової системи може поділятися на менші підрозділи. Поділ фінансової системи на окремі ланки — явище об'єктивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структура фінансової системи є динамічною і не може розглядатися у статичному вигляді. У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися або деякі її ланки можуть відмирати. Проте на сьогодні очевидно, що фінансова наука постійно поглиблює своє розуміння фінансової системи, її структури, функцій тощо. Якщо в середині XX століття більшість науковців поняття фінансової системи ототожнювали з поняттям державних фінансів, тобто різних видів бюджетів, то нині до складу фінансової системи стали включати фінанси підприємницьких структур, державний кредит, страхові й позабюджетні фонди тощо. Для теорії й практики правильне визначення фінансової системи загалом і окремих її ланок зокрема має важливе значення, оскільки сприяє побудові ефективної фінансової політики, націленої на економічне зростання та покращення добробуту населення. Що ж до формування організаційної будови фінансової системи, треба визначити, що вона складається з фінансового апарату, тобто органів управління фінансами, та фінансових інститутів. Фінансова система базується на таких засадах:
- принципі розподілу фінансових ресурсів на централізовані та децентралізовані; - принципі самостійності (кожна ланка фінансової системи країни має свої джерела формування доходів та напрями їх використання); - принципі єдності (всі ланки фінансової системи поєднані між собою через систему фінансових відносин, які виникають з приводу формування, розподілу та використання фінансових ресурсів); - принципі функціонального призначення ланок фінансової системи; - принципі адміністративно-територіального розподілу фінансових ресурсів. У періодичній літературі фінансову систему іноді ототожнюють з фінансово-кредитною, валютно-фінансовою, грошово-фінансовою системами тощо. Усе це - результат поверхового розуміння складних явищ і процесів економічного життя. В економіці кожної держави самостійно існують фінансова, кредитна, грошова або валютна системи. Вони виконують різні функції, а отже, відрізняються і за структурою, і за формами впливу на економічні й соціальні процеси. Водночас вони діють в одному економічному просторі, мають тісну взаємодію і взаємозалежність. Рис. 1. Схема поняття «фінансова система» Структура фінансової системи країни має бути спрямована на розв'язання таких завдань: • формування, концентрацію та оптимальне розміщення достатніх для виробництва певного обсягу ВВП фінансових ресурсів; • досягнення максимальної ефективності використання наявних фінансових ресурсів — максимізація обсягів виробленого ВВП на основі вибору раціональної структури фінансового забезпечення; • встановлення оптимальних пропорцій розподілу та перерозподілу виробленого ВВП з метою повного забезпечення потреб громадян, підприємств та держави в цілому; • всебічне сприяння залученню усіх тимчасово вільних коштів та отриманих доходів через інститути фінансового ринку на фінансування виробництва ВВП;
• формування страхових фондів з метою забезпечення відшкодування втрат фінансових ресурсів та доходів і забезпечення їх максимально раціонального використання. Мета функціонування фінансової системи: • регулювати економічні процеси розвитку виробництва; І • розв'язувати соціальні проблеми; • розв'язувати проблеми окремих регіонів; • розвивати зовнішньоекономічні відносини. Основне завдання фінансової системи в ринковій економіці: • створювати умови для функціонування ринкового механізму; • виправляти недоліки цього механізму через систему розподілу ресурсів та перерозподілу доходів. Під час розгляду внутрішньої структури фінансової системи деякі автори пропонують враховувати регіональні аспекти її побудови. З цих міркувань розглядають національні, регіональні та світову фінансові системи. Національна фінансова система відображає структуру фінансових відносин конкретної країни. Світова та регіональна фінансові системи мають у собі національні фінансові системи країн світу чи окремого регіону, а також систему міжнародних фінансів, які відображаються у централізованих на світовому чи регіональному рівнях коштах та фінансових ресурсах.
Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 984; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |