Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Правовий статус Національного Банку України. Організаційні основи, структура та керівні органи Національного Банку України





Перший рівень банківської системи України займає Національний банк як центральний банк держави з владними повноваженнями стосовно регулювання як банківської діяльності, так і всієї грошової політики держави.

Організаційною основою його діяльності є новий Закон України “Про Національний банк України”, який був прийнятий 20.05.1999р. (за № 679-ХІV): ВВР, 1999. – № 29, що відповідає основним вимогам міжнародного (європейського) законодавства про регулювання правового статусу вказаних інститутів держави та відображає світовий досвід статутного банківського права. Організаційні основи НБУ встановлені статтею 22 ЗУ “Про НБУ”.

Основні положення цього Закону були розроблені відповідно до законодавства ФРН: було сприйнято дворівневу банківську систему для досягнення найвищого ступеня економічного розвитку, правовий статус НБУ був визначений з самостійним статусом серед інших органів держави, однак відносно майна (оскільки воно є об’єктом права державної власності) він наділений лише правом повного господарського відання (ч.2 ст. 4). Стосовно цього бувший Голова НБУ В.А. Ющенко висловився негативно: так, на його думку, Голова НБУ повинен бути залежним тільки від вимог закону, а не від вимог Уряду. Це робить банк “кишеньковим”, який виконує вимоги Уряду стосовно постійного поповнення грошового обігу емісією, яка породжує, в свою чергу, інфляційні процеси (школи currency-principle та banking-principle). Існує закономірність – чим більш незалежний центральний банк держави, тим нижчий рівень інфляції в країні.

На стадії розробки законопроекту про самостійний статус НБУ була внесена теоретична модель з віднесенням НБУ до системи державної виконавчої влади з спеціальним статусом, яка, однак, не була сприйнята ВРУ. Відповідно до закону НБУ підзвітний Президентові та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень. Це положення й дозволило приборкати інфляційні процеси в державі, запровадити стабільну національну грошову одиницю.

Правовий статус НБУ відповідно до закону має комплексний характер, що притаманне статусу органів держави.Він складається з конституційної правосуб’єктності та галузевих статусів (адміністративно-правовий, цивільно-правовий). Насамперед статус центрального банку закріплюється ст. 99, 100 Конституції України, які визначили його місце серед інших органів держави, поклавши на нього основну функцію – забезпечення стабільності грошової одиниці. Спеціальна юрисдикція НБУ врегульована Законом та іншим законодавством, що передбачає також спеціальну правоздатність НБУ в питаннях відання, а також повноважень відповідно до неї.



Структура Національного банку України будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. НБУ наділений правом самостійно вирішувати питання організації, створення та реорганізації структурних підрозділів та установ банку, затверджувати положення, які визначають завдання та функції філій (територіальних управлінь), які діють від імені банку та в межах отриманих від нього повноважень.

До структури НБУ входять такі основні органи: Голова, Рада Національного банку, Правління та інші системні утворення НБУ: (ч. 2 ст. 22) – центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади та інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ.

Голова Національного банку керує та діє від імені банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади та управління, з банками, фінансовими та кредитними установами, іншими установами та організаціями, особисто призначає та звільняє директорів департаментів, але з погодженням Ради Національного банку, призначає одного першого та двох своїх заступників та звільняє їх після закінчення терміну повноважень.

Призначається він на свій пост більшістю від конституційного складу Верховної Ради за поданням Президента України у відповідності зі ст. 85 Конституції строком на п’ять років. Порядок призначення визначений у ст. 18 Закону “Про НБУ”.

(У разі його не призначення використовується інший порядок, встановлений у Законі “Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада за поданням Президента України”)

 

Рада Національного банку є найвищим органом управління Національного банку. Цей орган належить до конституційних органів в системі НБУ. Рада національного банку – це орган з особливими функціями та повноваженнями, що охоплюють увесь цикл стратегічно-наглядової функції держави – від розроблення Основних засад грошово-кредитної політики до контролю за проведенням цієї політики центральним банком держави в діяльності органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування та всієї банківської системи в Україні.

Рада Національного банку є особливим політико-фінансовим органом змішаної природи, який можна назвати аналітичним центром всієї фінансово-економічної системи держави.

Склад та формування Ради визначений у ст. 10 ЗУ “Про НБУ”: 14 осіб, з яких 7 осіб призначаються на цей пост Президентом України (Указ), Верховною Радою України (Постанова) після проходження обговорення їхньої кандидатури на засіданні профільного комітету. Строк повноважень членів Ради – сім років. Члени Ради Національного банку здійснюють свої повноваження на громадських засадах; фактичні витрати, понесені членами у зв’язку з виконанням ними своїх повноважень, відшкодовуються відповідно до Регламенту Національного банку.

 

Правління Національного банку України є керівним органом. Очолює його Голова Національного банку, який визначає його кількісний та персональний склад з наступним затвердженням його Радою Національного банку.

Принциповим положенням, яке досить конкретно висвітлює правовий статус Національного банку, є його здатність виконувати адміністративні функції в повному обсязі і приймати рішення щодо економічних заходів та монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до рекомендацій Ради з цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти; правління здійснює виконавчо-розпорядчу діяльність як самостійний суб’єкт. Склад правління визначається у ст. 16 закону.



Конституційна модель Закону України “Про Національний банк України” сприйняла п’ять концептуальних позиційщодо самостійного статусу центрального банку серед інших органів держави:

 

1. Програма грошової політики на поточний рік, а також перспективу розробляється і приймається спеціально створеним колегіальним органом – Радою Національного банку залежно від стану економіки, цін та грошово-кредитного ринку країни. Центральний банк зобов’язаний доводити цю програму до відома уряду та парламенту, але виключно як інформаційний матеріал;

2. Усі рішення, які стосуються обсягів кредитної емісії, відсоткової ставки та поточного валютного курсу, приймаються виключно органами банку;

3. Керівництво центрального банку (його голова, колегіальний орган управління) не може бути достроково увільнено парламентом або Президентом з посад (за винятком визначених законом випадків, таких як довготривала хвороба або засудження за злочин). Що стосується колегіального органу, який визначає політику в сфері фінансів та кредиту, то він є частиною системи Національного банку, його вищим керівним органом, а не своєрідним наглядовим органом;

4. Від членів керівництва центрального банку вимагається професіоналізм та політична нейтральність. Не можна суміщати посади в центральному банку з посадами в будь-яких інших органах влади, займатися партійною або профспілковою діяльністю. Неприпустимим є делегування членів уряду, представників органів виконавчої влади до колективних органів управління центральним банком;

5. Національний банк не можна примусити і він, власне, не має права давати кредити уряду і купувати цінні державні папери на первинному ринку.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 1373; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.021 сек.