Комерційні банки України. Поняття та правове положення філій та представництв комерційних банків

На сьогодні комерційні банки займають разом з іншими фінансово-кредитними установами другий рівень банківської системи України. Вони є багатофункціональними установами, що здійснюють основний спектр кредитних і фінансових операцій, пов’язаних з обслуговуванням господарської діяльності своїх клієнтів.

Відповідно до ст. 2 ЗУ “Про банки та банківську діяльність”, банки – це установи, функцією яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених законом.

основні ознаки:

(виходять з 2 позицій:

– необхідно встановити, що представляє собою утворення чи суб’єкт, що називається “банк”, його правовий статус, компетенція;

– регламентуючи правовідносини з банком та вступаючи в них, необхідно мати чітку уяву що з юридичної точки зору представляє собою вказаний суб’єкт, які його потенціальні юридичні можливості та якими обов’язками та засобами відповідальності можна впливати на нього)

1. наявність майна на праві власності, повного господарського відання, відображеного на самостійному балансі (ст. 24 “Про банки..” банк має статутний фонд, який відображується на самостійному балансі банку);

2. наявність прав юридичної особи;

3. здійснення господарської (підприємницької, комерційної) діяльності, яка має на меті отримання прибутку;

4. для створення комерційного банку відповідно до законодавства передбачені певні організаційно-правові форми, інші форми, не зазначені в законодавстві, для банку заборонені;

5. банк є кредитною організацією, тобто організацією, створеною для здійснення банківських операцій;

6. банк володіє спеціальною компетенцією, тобто він отримує прибуток тільки шляхом здійснення певних операцій.

Законодавство України визначає, що сучасні комерційні банки згідно зі своїм правовим положенням не повинні здійснювати адміністративно-контрольних повноважень стосовно клієнтів, як це відбувалось у державних банках до реформи. Однак в деяких випадках на комерційні банки покладаються обов’язки по контролю за діяльністю клієнтів, але цей контроль не може мати цивільно-правового характеру, оскільки він не пов’язаний з комерційними інтересами самого банку.

1) пасивні операції (операції з формування банківських ресурсів; складаються із власних коштів банку та залучених коштів):

– операції з валютними цінностями (ведення валютних рахунків клієнтів, неторгові операції, встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками)

– видача банківських гарантій

– інкасація коштів, векселів, платіжних документів

– відкриття та ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб та здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті України)

– ведення розрахунків банків-кореспондентів (резидентів) та здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті України)

– випуск цінних паперів (облігацій, ощадних сертифікатів тощо)

– залучення коштів фізичних та юридичних осіб у вклади (депозити)

– залучення у вклади та розміщення дорогоцінних металів

– операції з готівкою (касове обслуговування клієнтів, перевезення грошово-валютних цінностей)

2) активні операції (розміщення банками власних та залучених коштів з метою отримання доходу та забезпечення своєї ліквідності):

– надання кредитів банкам

– надання кредитів юридичним особам

– надання кредитів фізичним особам

– придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг)

– вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб.

3) банківські послуги (для їх надання не потрібні додаткові ресурси; здійснюється в процесі виконання звичайних пасивних і активних операцій, при цьому доход одержується не у вигляді процентів, а у формі комісійних виплат: розрахунково-касові, трастові, консультаційні).

Філією комерційного банку є його відокремлений підрозділ, розміщений за місцем знаходження банку і який здійснює від його імені банківські операції згідно з отриманою на них ліцензією Національного банку України.

Філії мають право здійснювати банківські операції в межах, зазначених в Положенні про філію, але в рамках спеціальної правоздатності банку. Керівник філії може укладати угоди від імені банку на підставі довіреності.

Представництвом комерційного банку є відокремлений підрозділ банку поза місцем його знаходження, який не має права здійснювати банківські операції. Утворюється для захисту інтересів комерційного банку. Загалом створюються для пропагування потужності банку серед своїх клієнтів.

Дата добавления: 2013-12-13