Особливості тестування рухових можливостей

Особливе значення і місце в педагогічних дослідженнях з фізич* ■'
ного виховання і спорту посідає тестування рухових можливостей';-
учасників дослідження. л

Тестування рухових можливостей зараховують до групи тесту­вання досягнень, за допомогою якої можна:

— виявити рівень розвитку окремих рухових якостей (сили, і<и-
тривалості тощо);

— ОЦІНИТИ рівень ТеХНІЧНОЇ І ТаКТИЧИОЇ ПІДГОТОВЛеНОСТІ, ДОСЯІ* <;'('

нутої у процесі фізичного виховання, спортивного тренування, або під впливом певних експериментальних чинників;

— порівнювати підготовленість окремих осіб та груп осіб, які
займаються фізичним вправами;

— проводити відбір до занять спортом на різних етапах багаторічної спортивної підготовки;

— забезпечити об'єктивний і оптимальний відбір спортсменів для участі у змаганнях та у спортивні команди;

— проводити об'єктивно оцінювати, ефективно контролювати тренувальний процес окремих спортсменів та спортивних;
команд;

— виявити переваги і недоліки засобів, що використовуються в процесі фізичного виховання, спортивного тренування та фізичної реабілітації;

— виявити переваги і недоліки методів, що використовуються у
процесі фізичного виховання, спортивного тренування та фі­
зичної реабілітації;

— виявити переваги і недоліки форм організації занять, що ви­
користовуються у процесі фізичного виховання, спортивного
тренування та фізичної реабілітації;

— ефективно планувати роботу з фізичного виховання, спорти­
вного тренування та фізичної реабілітації;

— вивчати динаміку розвитку спортивних досягнень у процесі
тренування;

— виявляти перспективність дітей для занять в окремих видах
спорту;

— коректувати і вдосконалювати програму фізичного виховання
школярів та студентів;

— раціоналізувати і оптимізувати існуючу систему фізичного
виховання, спортивного тренування та фізичної реабілітації;

— визначати індивідуальні норми фізичного навантаження та
проектувати досягнення тим, хто систематично займається
фізичними вправами.

Важливою процедурою тестування є вибір тестів, оскільки уніфі­кованого набору тестів для реалізації усіх викладених можливостей тестування не існує. Тому для вирішення кожного конкретного завдання вчителеві фізичної культури, тренерові, досліднику доводить­ся самому обирати тести, оцінювати їхню інформативність та валідність. При цьому він повинен керуватися такими правилами:

— в дослідженні, зазвичай, застосовують не одну контрольну
вправу, а декілька. Один тест навіть для розв'язання локального завдання не може дати об'єктивні дані, оскільки всі рухові здібності проявляються комплексно. Так, щоб одержати повне уявлення про рівень розвитку швидкості, треба використати кілька специфічних тестів. До того ж швидкість залежить від силових можливостей лю­дини та гнучкості. Тому для її об'єктивної і повної оцінки до ком­плексу тестів залучають тести ще і на розвиток сили та гнучкості.

При вивченні спеціальної підготовленості спортсмена використову­ють тести, які характеризують рівні розвитку спеціальних рухових якостей, технічної та тактичної підготовленості;

— контрольні вправи допоможуть об'єктивно оцінити фізичний стан лише за умови правильного підбору батареї тестів, грамотної оцінки і глибокого аналізу результатів їх виконання;

— підібрані контрольні вправи повинні давати можливість проводити випробування в однакових умовах для всіх учасників дослідження;

— контрольні вправи повинні бути доступними для всіх учасників дослідження, незалежно від рівня їхньої технічної та фізичну підготовленості;

— контрольні вправи в порівняльних дослідженнях повинні характеризуватися індеферентністю щодо експериментального педагогічного чинника, ефективність якого досліджується. Іншими словами, якщо в експериментальних групах вивчаються нові рухові дії,
контрольній ні, то випробування повинні бути «байдужими» і щодо нового, і щодо попереднього змісту уроків;

— треба прагнути, щоб всі контрольні випробування мали об'єктивні показники оцінки (секунди, сантиметри, кілограми, кількість повторень тощо);

— контрольні вправи мають вирізнятися простотою вимірів оцінок;

— учасники експерименту повинні добре володіти всіма контрольними вправами, тому вправи мають бути простими, що дозволить швидко і досконало їх засвоїти. В зв'язку з цим, деякі автори рекомендують використовувати тестові вправи як засоби розвитку відповідних рухових якостей. Інші вважають, що при виборі тестів необхідно враховувати і те, що результат тестування не повинен лежати від тренованості на тест, оскільки при частому його використанні може відбутися звикання до тесту, і результативність тестуваня підвищиться за рахунок удосконалення техніки виконання окремих рухів, з яких складається тест.

Важлива роль у процесі тестування належить забезпеченню належних умов виконання тестів.

Передумовою ефективності результатів тестування є ретельна підготовка місця його проведення, інвентарю та обладнання, які використовуються при проведенні тестів, а також безпека їх виконані

Прагнучи до уніфікації умов виконання тестів, дослідник має піклуватися про таке:

– зважаючи на те, що один і той самий тест може виконуватися різними способами, варто забезпечити один спосіб виконання вправи всіма учасниками експерименту і при повторних тестуваннях. Цього досягають детальним описом способу виконання тесту;

— всі досліджувані мають виконувати тести на приладах одна­кової конструкції, жорсткості, доріжках і секторах з однаковим по­криттям тощо;

— кожне повторне тестування має проводитися або в залі, або на відкритих майданчиках;

— усі вимірювання при повторних тестуваннях мають проводити одні й ті ж особи, одним і тим же інструментарієм та одним і тим же способом;

— усі повторні тестування треба проводити після розминки од­ного характеру й інтенсивності;

— зважаючи на те, що на результати тестування суттєво впливають кліматичні умови, всі повторні тестування мають проводитися в однакових погодних умовах;

— враховуючи, що об'єктивність результатів при повторних тес­туваннях залежить від часу доби, в який воно проводиться, всі тестові процедури треба проводити в один час та день тижня;

— усі повторні тестування мають проводитися за однакових мо­тиваційних умов (наприклад, під час змагань);

— у всіх повторних тестування треба забезпечити однакову по­слідовність тестів. Сьогодні вважають доцільним у перший день тестувати координаційні здібності, гнучкість, швидкість і швидкісно-силові якості, в другий — силові можливості і витривалість (Л.П.Сергієнко, 2001);

— повторні тестування слід проводити не раніше, ніж можна очікувати зміни у розвитку досліджуваної якості. Отже, при визна­ченні частоти проведення повторних тестувань, треба враховувати ступінь мінливості рухових можливостей. Зазвичай, для більшості фізичних якостей це становить 4—6 тижнів. Виняток складає витри­валість, яку рекомендують тестувати через 4-6 місяців, тобто 2—3 рази на рік. При цьому, чим менше підготовлена особа, тим у неї

буде швидший і кращий приріст результатів під впливом систематичних вправ;

- при проведенні експериментів за участю школярів і студентів, терміни тестування повинні узгоджуватися зі структурою навчального року;

— результати всіх тестів мають ретельно фіксуватися і підписуватися особами, що забезпечували процес тестування, оскільки лише в такому випадку протокол набуває чинності офіційного документами

Тести мають застосовуватися в сукупності з усіма іншими методами. При цьому доцільно застосовувати не окремий тест, а їх сукупність, тобто батарею тестів, домагаючись їх високої надійності і валідності.

Дата добавления: 2013-12-13