Ринок праці та механізм його функціонування

Як і на будь-якому ринку, на ринку праці формуються попит і пропозиція на працю (див. рис. 2).

Рис.2 Попит та пропозиція на ринку праці

Попит на працю залежить від двох факторів: граничної корисності праці і пропозиції інших факторів виробництва. Пропозиція праці формується в залежності від дій кожного робітника, який індивідуально вирішує проблему пропозиції праці, виходячи з споживчого вибору між відпочинком та споживанням товарів та послуг. Крива попиту має від’ємний нахил, тому що відображає закон спадної граничної продуктивності праці. Крива пропозиції має позитивний нахил, тому що із зростанням заробітної плати пропозиція на ринку праці теж зростає. Перетин кривих попиту та пропозиції дає рівноважний рівень заробітної плати W_o. При даному рівні заробітної плати в економіці встановлюється повна зайнятість L_o. Якщо зарплата нижче цього рівня, то попит перевищує пропозицію, і на підприємствах не вистачає робітників. З метою залучення додаткових робітників підприємства підвищують заробітну плату. Якщо заробітна плата перевищує рівноважний рівень, то пропозиція перевищує попит. Тому підприємці зможуть заповнити вакантні місця, пропонуючи більш низьку заробітну плату.

Пропозиція робочої сили формується населенням працездатного віку, особами молодше працездатного віку, населенням пенсійного віку. Все населення можна поділити на економічно активне та економічно неактивне (див. рис 3).

Рис. А.3. Структура населення

Попит на робочу силу визначається кількістю та якістю робочих місць, які існують в економіці і функціонують або потребують заповнення.

У економічній теорії механізм функціонування ринку праці пояснюється по-різному. Найчастіше розглядають дві протилежні теорії: класичну та кейнсіанську.

Класична теорія − припускає, що на ринку праці існує досконала конкуренція з абсолютно гнучкою заробітною платою, а критерієм попиту на працю з боку підприємств є максимізація прибутку. Це означає, що кожне підприємство збільшуватиме попит на працю доки приріст його витрат на оплату праці не перевищить приріст виручки від реалізації продукту. Максимізація прибутку забезпечується, якщо гранична продуктивність праці дорівнює граничним витратам на робочу силу (тобто витратам на заробітну плату одного працівника). В умовах максимізація прибутку попит на працю знаходиться в оберненій залежності від реальної заробітної плати, тому згідно з неокласичною теорією попит на працю є спадною функцією від реальної заробітної плати. Також слід відзначити, що, незважаючи на зменшення реальної заробітної плати, підприємства не збільшуватимуть попит на працю, якщо при цьому не відбуватиметься зростання попиту на їхню продукцію. Тобто попит на працю залежить також від реального продукту (пряма залежність). Пропозиція праці також залежить від реальної заробітної плати: чим вищою є заробітна плата, тим більшою є пропозиція робочої сили. Відповідно до класичної теорії причиною безробіття є надмірна заробітна плата, яка перевищує рівноважну величину, що склалася на ринку. Таке безробіття класики вважають не стійким, а тимчасовим. Заробітна плата швидко усуває диспропорцію на ринку праці. Спочатку зростання реальної заробітної плати скорочує попит на ринку праці. За цих умов конкуренція змусить робітників погодитися на зниження номінальної заробітної плати. Вона знижуватиметься доти, доки реальна заробітна плата не досягне рівня, що буде супроводжуватися наближенням попиту та пропозиції до рівноважної величини. Якщо певна частина робітників не погодиться на роботу за занижену заробітну плату, то таке безробіття за класичною теорією вважається добровільним.

Кейнсіанська теорія. Спирається на інші передумови. Обґрунтовуючи попит на працю, кейнсіанці не враховують заробітну плату, оскільки вважають її негнучкою в короткостроковому періоді. Попит на працю, за кейнсіанською теорією, залежить від сукупного попиту. Тобто сукупний попит зумовлює не тільки обсяг продукції, який буде вироблений в економіці, а й ту кількість праці, що необхідна для їх виробництва.

Гранична продуктивність праці використовується для визначення верхньої межі заробітної плати, на яку погоджуються підприємці під час укладання угод з робітниками. Кейнсіанці, на відміну від класиків, спираються на номінальну (а не на реальну) заробітну плату. Із збільшенням номінальної заробітної плати пропозиція праці збільшується. У кейнсіанській теорії виникнення безробіття пояснюється не надмірною зарплатою, а дефіцитом сукупного попиту. Отже принциповими відмінностями класичної та кейнсіанської теорій є: те, що в кейнсіанській теорії лише пропозиція є функцією від номінальної заробітної плати, заробітна плата не може змінюватися в бік зниження, оскільки вона не реагує на недостатність попиту на працю, тому пропозиція праці не може зменшуватися до рівноважного рівня, а попит на працю не може збільшуватися до рівноважного рівня (він є функцією від сукупного попиту). Отже, заробітна плата не спроможна в короткостроковому періоді врівноважувати ринок і забезпечувати досягнення повної зайнятості. Тобто економіка може перебувати в стані неповної зайнятості допоки не зросте сукупний попит. Для регулювання безробіття кейнсіанці пропонують використовувати державну політику стимулювання сукупного попиту.

Гнучкий ринок праці. Для кінця ХХ − початку ХХІ століть у зв’язку з перехідними процесами характерне зростання так званої гнучкості (флексибілізації) ринку праці. На відміну від класичної або стандартної концепції ринку праці, яка передбачає у фазі спаду забезпечення збалансованості за рахунок зниження зайнятості або зарплати, концепція гнучкого ринку передбачає ряд заходів соціально-економічного, організаційного і юридичного характеру для швидкої адаптації суб’єктів господарювання до нових умов. Гнучкий ринок праці – це процес надання будь-яких форм реалізації економічної активності, що передбачають вихід за межі нормальної тривалості робочого дня (тижня) і цілорічної зайнятості, підписання тимчасових трудових контрактів тощо. Основними рисами гнучкого ринку праці є: нестандартні форми зайнятості; гнучкі форми найму на роботу; стимулювання всіх форм мобільності робочої сили, включаючи територіальну та міжнародну міграцію робочої сили; розвиток різних форм професійної підготовки та перепідготовки робітників. Основні показники ринку праці в Україні представлені в таблицях 1,2,3.

Дата добавления: 2013-12-13