Боротьба Стародавньої Русі проти монголо-татарської навали. Встановлення іга Золотої Орди

Питання про монгольське нашестя та золотоординське іго в слов'янській історії належить до розряду важливих, досить складних і дискусійних. Вивчення цієї проблеми привело дослідників до абсолютно полярних оцінок і висновків. Деякі з них, зокрема Л. Гумільов, Б. Васильєв та інші, вважають, що іга фактично не було, а був союз Русі із Золотою Ордою. Більша ж частина дослідників, серед яких Б. Рибаков, П. Толочко, М. Котляр та інші, вказують на руйнівні наслідки монголо-татарської навали, яка загальмувала розвиток словянських земель.

У XIII ст. руським землям почали загрожувати нові вороги з Азії -монголо-татари. Це були татарські орди, які вийшли з Монголії на початку XIII ст. Підкоривши сусідні народи, в 1222 році, монголо-татари на чолі з Чінгізханом вдерлися у причорноморські степи. Проти них була створена коаліція половців і руських князів, у якій був і князь Данило. Під проводом Мстислава Удалого ці об'єднані сили зустріли монголо-татар у 1223 році на річці Калці. У запеклому затяжному бою княже військо після втечі половців було розгромлене, а багато князів загинуло. Після перемоги над руськими дружинами татаро-монголи повернулися до Азії.

Друга хвиля їхнього наступу на руські землі почалася в 1237 році, а навесні 1239 року татарська орда рушила на Україну. Монголо-татарське військо під проводом хана Батия спустошило Переяславщину та Чернігівщину і після запеклого бою зайняло Київ. Боротьба за Київ тривала 10 тижнів, рівно стільки татари штурмували місто. Увечері 6 грудня 1240 року загарбники повністю оволоділи містом. Київ був зруйнований, спалений, а людей, за словами літописця, "от мала до велика все убита мечем". Захопивши Київ, кочівники рушили в Галицько-Волинську землю, знищуючи на своєму шляху міста і села. Були зруйновані міста Володимир та Галич.

Монголо-татари продовжували наступ далі на захід і південний захід, навіть перейшли через Карпати. Але 9 квітня 1241 року біля міста Лігніц вони зазнали поразки від польських та німецьких лицарів, після чого змушені були повернути назад у пониззя Волги. Там завойовники засновують нову держава в складі Монгольської імперії Золоту Орду з центром у місті Сарай. З цього часу Давньоруська держава перестає існувати. На Русі встановлюється іноземне іго на довгих 238 років. Суть його полягала у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Населення платило татарам данину, а князі змушені були їздити "на поклін" до Золотої Орди, щоб дістати "ярлик" (грамоту на княжіння).

Іго Золотої Орди проявилося насамперед у трьох основних сферах:

- економічній (збирання податків та формування системи повинностей);

- політичній (затвердження князів та видача їм ярликів на правління землями;

- військовій (делегування князями воїнів до монгольського війська та участь у походах).

В руських землях контроль здійснювали намісники хана - баскаки. Періодично здійснювалися спустошливі походи.

Встановлення іга на Русі мало свої особливості:

■ руські землі не входили безпосередньо до складу Золотої Орди;

■ на території Русі не було створено постійного адміністративного апарату завойовників;

■ толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства.

Усе це дало змогу східним слов'янам зберегти власну етнічну самобутність і накопичити державотворчі сили.

Наслідки монгольського іга були катастрофічними для руських князівств. Визначимо основні з них:

♦ Руйнація та падіння ролі міст. За даними розкопок, з 74 міст близько 49 були розорені військами хана Батия.

♦ Занепад ремесла і торгівлі.

• Демографічні втрати. Кількість населення Південної Русі зменшилася за рахунок фізичного знищення, втеч, але масового обезлюднення території не відбулося, тому що населення ховалося в лісах.

• Знищення значної частини феодальної еліти. Загибель князів та дружинників суттєво загальмували і деформували розвиток усієї системи феодальних відносин.

В той же час, монгольське завоювання зумовило появу низки тенденцій, які помітно вплинули на історичний розвиток східних слов'ян, наклали відбиток на їх ментальність:

• Переміщення і своєрідне роздвоєння центру суспільного життя слов 'ян. Київ занепадає і втрачає свою організуючу роль, але в той же час виникають нові центри політичної консолідації: Галицько-Волинське князівство, Московська держава. Відбувається масова міграція еліти південних князівств та кваліфікованих ремісників спочатку до Володимира, а потім до Москви.

• Консервація та поглиблення феодальної роздробленості.

• Запровадження в стосунках між: князем і знаттю системи підданства, з поступовим витісненням принципу васалітету. Монгольська модель управління державою містила в собі особливий дух: абсолютну покірність підданих і безмежну владу правителя. Руські князі в Орді разом з ярликом одержували необмежену владу над підданими. Крім того, після загибелі у війнах значної частини феодальної еліти, яка була опорою і уособленням васальних відносин, формується нова знать, вже на грунті підданства. З часом система підданства стала основою формуванню Російської імперії з абсолютною владою монарха.

• Послаблення обороноздатності Русі призвело до того, що південні та західні руські князівства опинилися в складі Литовського князівства та Польського королівства, а Північно-Східна та Новгородська землі залишаються під владою Орди. Під впливом різних держав та культурних традицій поглиблюється етнічна диференціація східних слов'ян, активізується формування української, білоруської та російської народностей.

Отже, монголо-татарське іго наклало свій відбиток на розвиток Східної Європи, суттєво деформувавши суспільні відноси та помітно вплинувши на етнічні процеси.

2. Термінологічний словник:

Вотчина – одна із форм феодальної земельної власності в епоху Київської Русі, родова власність, яку передавали у спадок.

Баскаки – намісник хана Золотої Орди у підвласних країнах у другій половині ХІІІ - на початку ХІV ст..

Золота Орда – татарська держава, яка існувала в ХІІІ – ХV ст. на території Азії та Східної Європи. Виникла внаслідок завойовницьких походів хана Батия.

Натуральне господарство – тип господарства, в якому продукти праці виробляються для задоволення потреб самих виробників, а не для продажу.

Сепаратизм – прагнення до відокремлення, рух за виділення частини держави і утворення нової держави.

Удільні князівства – княжі володіння, що утворилися внаслідок розпаду Київської держави і перетворились на окремі державні утворення.

3. Література:

Бойко ОД Історія України Посібник - К, 2007.

Борисенко В Й Курс української Історії з найдавніших часів до XX століття - К, 1996.

Грушевский М С Очерк истории украинского народа - К, 1991.

Греченко В.А. Історія України. Модульний курс: Навчальний посібник. - Х.: Торсінг плюс, 2009.

Історія України:Навчально – практичний довідник. /О.В.Гісем, О.О. Мартинюк. – Х.:Вид-во «Ранок», 2010.

Котляр М Ф Історія України в особах Давньоруська держава — К, 1996.

Кормич Л.І. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ століття /Л.І.Кормич, В.В. Багацький. – Х.: ООО „Одісей”, 2004.

Моця О. Ричка В. Київська Русь від язичництва до християнства -К.1996.

Мельник А.І. Історія України: Навчальний посібник / А. І. Мельник; Чернігівський державний інститут економіки і управління. - К.: Центр учбової літератури, 2008

Повість врем'яних лік - К, 1990.

Дата добавления: 2013-12-13