Мета створення та функціональне призначення системи

Вопросы создания справочников и классификаторов.

Классификаторы земель.

В земельно-кадастровом деле описание земельного участка выполняется с помощью различных справочников и классификаторов. Классификатор не только описывает объект недвижимости, но и играет большую роль при структуризации информации в базе данных. В базе данных можно получить ответы только на те вопросы, которые предусмотрены при проектировании системы справочников и классификаторов.

Организация единого информационного пространства зависит от того, насколько удачно разработана система классификаторов. Существуют объективные причины сложности создания системы классификаторов. В качестве примера рассмотрим классификаторы земель.

Классификатор: официальный документ, представляющий собой систематизированный свод наименований и кодов классификационных группировок и (или) объектов классификации.

СНиП 2.07.01-89 "Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений" предусматривает деление территории города на следующие категории:

· селитебная территория (общественные центры, жилая застройка, улично-дорожная сеть, озеленение территории общего пользования);

· производственная территория (промзоны, научная и научно-производственная зона, коммунально-складская зона);

· ландшафтно-рекреационная территория (городские парки, парки зон отдыха, леса, сады, бульвары);

· учреждения и предприятия обслуживания (детские дошкольные, общеобразовательные школы, спортивные центры, раздаточные пункты молочной кухни, аптеки, предприятия торговли, общественного питания и бытового обслуживания, отделения связи, сберкассы и т.д.);

· транспорт и улично-дорожная сеть (внешний транспорт, сеть общественного пассажирского транспорта и пешеходного движения, сооружения и устройства для хранения и обслуживания транспортных средств);

· инженерное оборудование (водоснабжение и канализация, электро-, тепло-, холодо-, и газоснабжение, связь, радиовещание и телевидение, инженерные сети городской инфраструктуры, коммуникационные тоннели и коллектора).

Видно, что приведенная классификация территории города выполнена на основании градостроительной концепции развития города, градостроительной ценности территорий, градообразующих функций отдельных территорий.

"Состав земель городов, рабочих, курортных, дачных поселков и сельских населенных пунктов.

В состав земель городов, рабочих, курортных, дачных поселков и сельских населенных пунктов входит:

1) земли городской, поселковой и сельской застройки;

2) земли общего пользования;

3) земли сельскохозяйственного использования и другие угодья;

4) земли природоохранного, оздоровительного, рекреационного и историко-культурного назначения;

5) земли, занятые лесами, а в городах - городскими лесами;

6) земли промышленности, транспорта, связи, радиовещания, телевидения, информатики и космического обеспечения, энергетики, обороны и иного назначения" (1) ст. 71.

Видно, что Земельный кодекс дает другую классификацию земель. Анализ запросов местных органов власти показал, что информационная система, основанная на ведомственных классификаторах земель, не может обрабатывать запросы местных органо в власти. При управлении территориями необходим вневедомственный классификатор земель.

Важно отметить, что:

- земельный кадастр отражает фактический юридический статус земельных участков;

- градостроительный кадастр отражает градостроительную функцию территорий;

- ГИС города должна отражать функции земельных участков при управлении развития города и размер платежей в бюджет города.

Поэтому ГИС города и земельный кадастр города должен содержать несколько классификаторов земель.

Теория классификатора земель для земельно-имущественного кадастра разработана слабо. В земельном кодексе дается классификация земель. Но это ведомственная классификация и она не соответствует возможным информационным запросам к земельному кадастру со стороны органов исполнительной и представительной власти.

Для обоснования классификатора земель желательно провести обследование возможных запросов со стороны органов исполнительной власти. Опыт показал, что разработка классификатора земель по функциональному признаку использования земель тупиковая. Все возможные варианты функционального использования земель указать невозможно. Ещё несколько лет назад не было оптовых рынков, платных муниципальных автостоянок, казино и т.д.

Существующие градостроительные классификаторы земель ориентированы на градостроительные задачи планирования территорий. Поэтому их необходимо учитывать при разработке. Но они не предназначены для решения специфических задач земельного кадастра задач

Методически более обосновано разрабатывать классификатор земель, рассматривая земельный участок как объект недвижимости. Классификатор земель должен быть многоаспектным и отражать различные точки зрения на земельный участок как объекта недвижимости. Это реализуется в фасетной, а не иерархической структуре классификатора.

Первый аспект классификатора земель - категория землепользователя: государственные земли, земли субъекта, городские, муниципальные и т.д. В развитии этого аспекта, как правило, необходимо указывать ведомство соответствующего подчинения: министерство обороны, министерство иностранных дел и т.д.

Второй аспект - источник доходов: бюджетная или коммерческая организация является землепользователем.

Третий аспект - функциональное использование земель или градостроительная категория территории. Здесь выделяются земли жилой застройки, промзоны, городских коммуникаций, земли лесного и водного фонда и т.д.

Для стран, которые строят рыночные отношения, характерным является отсутствие деления территорий на земельные участки. Поэтому рекомендуется "австралийская" модель создания земельного кадастра.

Суть её заключается в том, что устанавливаются условные границы землевладений, определяются площади земельных участков для налогообложения по декларациям (заявлениям) землепользователей. Точные границы с выполнением геодезических работ устанавливаются только для оформления операций с земельным участком: продажа, залог, дарение и т.д. Это позволяет быстро создать налогооблагаемую базу с растяжкой по времени дорогостоящих землеустроительных работ.

Во многих городах фактически используют "австралийскую" методику установления границ земельных участков при создании земельного кадастра.

Можно указать две технологии инвентаризации городских земель. "Киевская" технология - предусматривает инвентаризацию земель по кадастровым кварталам. Достоинство этого подхода в том, что сразу увязываются площади земельных участков по территориальным образованиям и получается качественный баланс земель города по всем административно-территориальным образованиям.

"Московская" технология - выборочная инвентаризация отдельных категорий земель: промзоны, жилые районы и т.д. Она позволяет быстро получить данные по отдельным категориям земель, с которых поступает доход в городской бюджет. Но при выборочной инвентаризации трудно получить баланс земель по территориальным образованиям.

В настоящее время система классификаторов земельного кадастра является его слабым местом. В связи с введением коэффициентов к базовым ставкам арендной платы необходим детально проработанный классификатор целей использования, на основании которого введены коэффициенты.

При кадастровом описании земельного участка необходимы классификаторы характеристик, которые используются при описании земельного участка: строения, типы строений, их характеристика; рельеф, экология и т.д.

Тема 6. Автоматизированная ГИС государственного кадастра Украины (концепция создания)

Однією з передумов подальшого поглиблення реформування земельних відносин є запровадження сучасного інформаційного забезпечення ринку землі та процесів прийняття рішень по управлінню земельними ресурсами. Для цього інтегровані кадастрові бази даних повинні поєднувати об'єктивну та актуальну інформацію про місцезнаходження земельних ділянок, їх кількісні та якісні характеристики, правовий режим, цільове призначення, цінність та ефективність їх використання. Джерелом такої інформації повинна слугувати автоматизована система державного земельного кадастру, яка б, по-перше, базувалась на всебічній та повній інформації про земельні ділянки, а по-друге, була б реалізована в середовищі сучасних інформаційних технологій. Створення та запровадження єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру України (АС ДЗКУ) забезпечить можливість більш ефективного управління земельними ресурсами, створить всі передумови для вдосконалення системи оподаткування та запровадження в Україні системи реєстрації прав власності на землю та іншу нерухомість, забезпечить формування інформаційної інфраструктури ринку землі. Слід відзначити, що на сьогодні в багатьох регіональних підрозділах Держкомзему досить успішно ведуться роботи по створенню автоматизованих кадастрових систем, які використовуються при вирішенні поточних задач пов'язаних з обліком земельних ділянок, їх грошовою оцінкою, розробкою проектів землеустрою, відводу земельних ділянок, формуванням та виготовленням державних актів на право власності та інше. Але ці роботи, як правило, носять безсистемний характер, виконуються без чіткої науково-технічної координації, не базуються на єдиних моделях та стандартах баз даних, уніфікованих форматах представлення та обміну даними. Ситуація, що склалась, потребує розробки та директивного запровадження в системі Держкомзему єдиної науково-технічної політики щодо створення АС ДЗКУ, системної координації робіт, уніфікованих інформаційних технологій, моделей та стандартів баз даних державного земельного кадастру та форматів обмінних файлів. Крім того, необхідно запровадити єдину в Україні систему ідентифікації земельних ділянок та об'єктів нерухомості, уніфіковані інтерфейси користувачів та інші програмні засоби формування та адміністрування баз даних державного земельного кадастру. Тільки за таких умов бази даних земельного кадастру можуть бути інтегровані в єдину систему державного земельного кадастру і бути здатними для міжвідомчого використання, що дасть можливість застосовувати державний земельний кадастр як інформаційну основу для створення інших відомчих та галузевих кадастрів та автоматизованих інформаційних систем. Такий підхід буде запобігати дублюванню робіт при створенні кадастрів, дасть можливість зменшити об'єми фінансування та терміни їх розробки і дозволить перейти до створення територіальних кадастрів багатоцільового використання та, так званих, муніципальних ГІС.

Запровадження в системі Держкомзему АС ДЗКУ здійснюється відповідно до "Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 року № 1355 [1]. Ця Програма передбачає комплекс заходів, спрямованих на автоматизацію інформаційно-технологічних процесів, пов'язаних з оперативним веденням і використанням даних державного земельного кадастру.

Головною метою запровадження АС ДЗКУ є створення на основі застосування сучасних інформаційних та ГІС-технологій єдиного інформаційного середовища для ефективного управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення ринку землі, оподаткування, реєстрації прав власності та інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами.

Функціональне призначення АС ДЗКУ полягає в забезпеченні реалізації наступних функцій:

створення кадастрових баз даних (семантичних та просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів та стандартів структури кадастрових баз даних;

реєстрація земельних ділянок, іншої нерухомості та прав на них;

ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;

надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;

адміністрування баз даних, їх захисту та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;

підвищення оперативності і якості організаційно-управлінських рішень в сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;

створення інформаційної бази для об'єктивного та ефективного оподаткування власників та користувачів земельних ділянок;

забезпечення обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;

створення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів, багатоцільових кадастрів для цілей комплексного управління регіоном, включаючи можливість аналізу просторових даних, використання математичних та статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.

Інформація, що зосереджена в кадастрових базах даних АС ДЗКУ, використовується підрозділами центрального апарату та місцевими органами Держкомзему, а також органами виконавчої влади та місцевими органами самоврядування в наступних цілях:

поточного управління земельними ресурсами;

державного моніторингу та контролю за використанням і охороною земель;

розробки проектів землеустрою та оптимізації землекористувань;

здійснення заходів по раціональному використанню та охороні земель;

інвентаризації земель та ґрунтових обстежень;

реєстрації прав власників та користувачів (в тому числі орендарів) земельних ділянок та іншої нерухомості;

нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;

встановлення величини податків та орендної плати за землю та інше.

Користувачами інформації баз даних АС ДЗКУ є:

підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему;

власники та користувачі земельних ділянок;

органи Державної влади та органи місцевого самоврядування;

органи Податкової Адміністрації;

суди та правоохоронні органи, що мають в виробництві справи, пов'язані з конкретними земельними ділянками;

нотаріальні контори при посвідченні угод щодо транзакцій з земельними ділянками;

особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку;

суб'єкти ринку землі;

інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими та нормативними актами.

Дата добавления: 2013-12-13