Практика сертифікації систем якості за кордоном

Політика ЄС у галузі якості.

В середині 90-х років в Європейському Співтоваристві було впроваджено нову політику в галузі якості продукції, що відбито у документі «Елементи політики Європейського Співтовариства в галузі якості».

Відзначимо деякі передумови для нового етапу посилення уваги до якості.

Насамперед, це зростаюче насичення європейського ринку товарами і ще більше посилення нецінової конкуренції, в тому числі в галузі якості; чітке розуміння того, що створення спільного ринку – важливий, але недостатній фактор для забезпечення конкурентоспроможності фірм і умов їх подальшого вдосконалення. Тому пошуки нових напрямків продовжуються.

Аналіз діяльності основних конкурентів – японських і американських компаній – засвідчує, що в одному з напрямків – підході до проблеми якості – вони значно перевершили європейців.

За даними дослідження декількох сотень фірм з багатьох країн світу, яке провела американська Асоціація Ф.Кросбі, ставлення до ролі якості як фактору конкурентоспроможності компанії в Європі та США різне.

Так, на задоволення потреб споживачів близько 34% з опитаних західноєвропейських фірм і майже 53% компаній США та Тихоокеанського регіону. Концепцію Total Quality Management (TQM) застосовує 30% фірм Європи, понад 56% компаній США і понад 53% – у Тихоокеанському регіоні.

За даними Американського федерального інституту якості, при обстеженні більш ніж 2800 цехів і виробництв у різних фірмах виявлено, що на методологію TQM орієнтуються близько 70% з них. Фахівці Європейського фонду з управління якістю (EFQM) підрахували, що відмова споживачів від придбання виробів через низьку якість обходиться в країна-членах ЄС у 25% собівартості, в той час як в Японії – 12%.

Оцінивши ситуацію, експерти ЄС дійшли до висновку про необхідність сформулювати і розвивати власну політику з якості, яка повинна стосуватися не лише товару або послуги, але і власних структур, стандартизації, сертифікації, контролю і випробувань, усіх факторів конкурентоспроможності фірм. Це не означає прийняття нормативного документа всеохоплюючого обов’язкового характеру: обов’язковість не стосується методів управління, спрямованих на досягнення переваги над конкурентами.

Європейська політика з якості базується на загальних підходах до створення загальноєвропейської економіки і покликана забезпечити умови для розвитку «нової культури якості», спрямованої на споживача з урахуванням інтересів економічних партнерів і обігу на спільному ринку лише високоякісних товарів.

Мета політики з якості як невід’ємної складової загальної економічної політики ЄС, полягає в такому:

- погодження вимог до якості національних і спільного ринків для розробки загальних цілей у галузі якості;

- забезпечення умов для постійного поліпшення якості;

- підвищення якості внаслідок зближення вимог до якості державного і приватного секторів виробництва;

- зміна структури виробництва відповідно до світових тенденцій для посилення впливу на якість відповідних організацій (інститутів якості), для більш повного задоволення споживчих переваг;

- укріплення позицій європейської економіки і підвищення її конкурентоспроможності за рахунок більшої доступності різних методів управління якістю для підприємств країн ЄС;

- поліпшення використання промислового потенціалу, підтримка інноваційної діяльності і науково-технічного розвитку підприємств.

Створюючи свою політику з якості, ЄС визначив роль органів влади, виробничих компаній і споживачів у загальному завданні поліпшення якості. Органи влади координують дії в різних галузях, спрямовані на поліпшення якості. Кожна компанія вносить свій практичний внесок і представляє окрему ланку в загальному ланцюгу завдань.

Споживач – це цінне джерело інформації і нових ідей, тому необхідно посилити інформованість споживачів з усіх аспектів якості і підтримувати зворотний зв’язок. А це, у свою чергу, пов’язане із завданням досягнення більшої соціальної прийнятності діяльності фірм, зокрема більш високих параметрів економічності виробництв.

Основні принципи європейської політики з якості: кооперація та взаємодоповнення; базовий підхід; соціальність; структурування; використання нової концепції якості; інтернаціоналізація.

Принцип кооперації і взаємодоповнення зводиться до того, що ефективний правовий і технічний простір, що заслуговує на довіру, який гарантував би безперебійність функціонування внутрішнього ринку не може бути створений, якщо політика з якості не враховує заходи, що реалізуються на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

Базовий підхід ґрунтується на розумінні того, що політика з якості – це один із стратегічних елементів промислової політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності у широкому аспекті, а не в окремих сферах.

Принцип соціальності означає необхідність стимулювання підходів до політики з якості, що ґрунтуються на використанні ключового – людського фактору.

В цьому плані потрібна гнучка інтеграція різних національних культур країн співтовариства, а також поліпшення виробничої атмосфери, що можливо при забезпеченні взаєморозуміння між керуючими і виконавчими ланками.

Загальна мета – поліпшення якості життя людей в об’єднаній Європі – має сприяти цьому.

Принцип структурування спрямований на посилення взаємодії всіх елементів (інститутів) в інфраструктурі якості і більш тісне та ефективне їх співробітництво з компаніями з метою пристосування до нових вимог європейської економіки.

Використання нової концепції якості припускає зміну підходу до якості: формування нової філософи у стратегії управління фірмами що ґрунтується на залученні всього персоналу до процесу постійного поліпшення діяльності всіх підрозділів компанії з метою більш повного задоволення потреб споживачів.

Взаємовідносини всередині кожного підрозділу і між ними будуються на принципі «постачальник – клієнт».

Інтернаціоналізаціязводиться до вирішення двох завдань:

- розробки принципів взаємного визнання всіх національних законодавчих положень країн-членів для зняття всіх перешкод у вільному переміщенні товарів на спільному ринку;

- створення «культури якості», забезпечення її розвитку і оволодіння нею всіма учасниками спільного ринку.

На підставі вищевикладених принципів і цілей створено Європейську програму якості – EQP (European Quality Program).

Головна мета програми – об’єднати зусилля всієї економіки ЄС, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності в результаті поліпшення якості товарів, послуг і удосконалення організації виробництва

Програма складається з п’яти розділів:

- підвищення якості і розуміння необхідності цього;

-створення, розвиток і демонстрація способів і методів підвищення якості;

- підвищення ролі «інфраструктур якості»;

- навчання і підвищення кваліфікації;

- структурна координація.

Завдання, першого розділу, полягають у такому:

- доведення до керівників виробничих і обслуговуючих підрозділів інформації про переваги, які забезпечують високу якість продукції на внутрішньому ринку;

- проведення широкої рекламної кампанії, що пропагує підвищення якості, яка адресована суспільним колам і безпосереднім споживачам;

- заснування європейської премії з якості для фірм, що досягли в цій галузі значних успіхів;

- розвиток партнерських відносин між виконавцями і замовниками;

- вивчення критеріїв якості і показників, що впливають на рівень конкурентоспроможності європейської економіки;

- поширення маркування товарів знаками відповідності та іншими символами, що несуть споживачеві необхідну інформацію про товар.

Мета другого розділу – сприяння компаніям у доступі до передових засобів забезпечення якості товарів.

У цьому зв’язку визначено такі завдання:

- поширення передового досвіду з управління якістю всередині ЄС і забезпечення взаємопроникнення методів;

- організація обміну практичним досвідом на національному і регіональному рівнях з метою управління процесом впровадження нових технологій.

Третій розділ спрямований на виявлення і реформування тих складових інфраструктури якості, які можуть негативно вплинути на управління спільним ринком ЄС.

Для цього передбачено:

- розвиток зв’язків між складовими інфраструктури якості і зацікавленими компаніями, зокрема, шляхом підвищення ролі Європейської організації з випробувань і сертифікації, а також системи акредитації;

- поширення інформаційного обміну між країнами-членами;

- розвиток співробітництва між випробувальними лабораторіями, а також їх взаємодія з органами нагляду за сертифікованою продукцією.

Як політика з якості, так і програма, засвідчують підвищену увагу до рівня кваліфікації персоналу, зайнятого в процесах забезпечення якості продукції.

Цьому питанню присвячено четвертий розділ програми, мета якого – посилення ефективності використання людського фактору шляхом навчання персоналу всіх рівнів, залучення кожного співробітника від вищої ланки управління до рядового виконавця до процесу управління якістю.

З цією метою визначаються завдання, які потребують вирішення, а саме:

- розробка навчальних програм, створення системи стимулювання роботи персоналу фірм, державних та інших органів, діяльність яких пов’язана з питанням якості;

- створення системи сертифікації спеціалістів з управління якістю;

- розвиток обміну експертами між відповідними організаціями на національному і регіональному рівнях.

Головним завданням п’ятого розділу є «підготовка Європейської Хартії якості для закріплення і підвищення ролі інфраструктури якості», для чого намічається більш тісна взаємодія організацій з стандартизації, сертифікації і метрології ЄС з загальноєвропейськими відповідними організаціям. Поряд з цим відмічається необхідність підтримки національних органів, які керують випробувальними центрами, що пов’язано з труднощами періоду гармонізації технічних вимог до продукції, а також обов’язкового узгодження методів, що застосовуються для підвищення якості, з вимогами безпеки для людини і навколишнього середовища.

Отже, програма ЄС з якості свідчить про прагнення Співтовариства посилити свої позиції на світовому ринку товарів і послуг і визначити свої конкурентні преваги в галузі якості.

З практичними діями з виконання програми пов’язана сертифікація систем якості.

Регіональні і міжнародні організації з сертифікації системи якості.

Мережа з оцінки і сертифікації системи – EQNET – об’єднує 17 європейських національних організацій, що здійснюють сертифікацію систем забезпечення якості, в тому числі Іспанію, Італію, Бельгію, Данію, Нідерланди, Ірландію, Австрію, Португалію, Норвегію, Фінляндію, Швейцарію і Словенію (асоційований член).

EQNET – відкрита організація, до якої можуть приєднуватися органи з сертифікації систем якості будь-якої країни. Діяльність EQNET спрямована на сприяння широкому і взаємному визнанню сертифікатів відповідності систем якості міжнародним стандартам ISO серії 9000, що видаються національними органами.

EQNET має єдину форму сертифіката, який визнається організаціями-партнерами. Власник такого сертифіката має право отримувати сертифікат від будь-якого конкретного органу, що входить до складу мережі, без додаткової перевірки системи якості у заявника. Мережа пропонує деякі додаткові послуги: надання допомоги транснаціональним корпораціям з визнання сертифікатів практично у будь-якій країні світу; додаткова сертифікація товару на відповідність Директивам ЄС; проведення добровільної сертифікації.

Основоположним нормативним документом для аудиторів EQNET є стандарт ISO 100111 «Керівні вказівки з перевірки систем якості. Перевірка. Кваліфікаційні критерії для експертів-аудиторів з перевірки системи якості» та європейський стандарт EN 45012 «Критерії оцінки органів з сертифікації систем якості».

Безпосередньо з сертифікацією систем якості пов’язана акредитація органів з сертифікації.

У цьому напрямку важливу роль відіграє ЄАС – Європейська асоціація організацій з акредитації органів, що здійснюють сертифікацію систем якості.

Основне завдання ЄАС – розвиток багатостороннього співробітництва між країнами-членами з метою досягнення взаємної довіри.

Багатосторонню угоду про взаємну довіру в галузі акредитації підписали акредитаційні органи 17 країн, серед яких Австрія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Італія, Франція та ін. Практичний напрямок діяльності – розробка рекомендацій для органів з акредитації, які застосовуються відповідними організаціям країн-учасниць Угоди, а також у рамках EQNET.

Міжнародна незалежна організація з сертифікації (ПOC) об’єднує сім великих міжнародних фірм з сертифікації продукції і систем якості, серед яких – Дет Норске Веритас, Регістр Ллойда, Тюф-СЕРТ тощо.

Основна мета організації – це виключення повторних сертифікацій систем якості і надання більшої ваги сертифікації на відповідність стандартам ISO серії 9000.

«БЮРО ВЕРІТАС» – визнаний світовий лідер у даній сфері діяльності. Серед найбільш активних напрямків робіт відокремлюються:

- сертифікація систем менеджменту якості за широко відомими стандартами ISO 9000. «БЮРО ВЕРІТАС» має 17 міжнародних і зарубіжних національних акредитацій, понад 25000 сертифікованих у всьому світі підприємств;

- сертифікація систем менеджменту якості в автомобільній промисловості за QS 9000. Існує акредитація п’ятьма найбільш відомими зарубіжними органами, офіційні повноваження з оцінки постачальників автогігантів США – Форд, Дженерал Моторс, Крайслер та інші;

- сертифікація продукції за вимогами Директив Європейської Співдружності – СЕ – маркування. «БЮРО ВЕРІТАС» отримало нотифікацію, тобто офіційні повноваження за 14-ма основними Директивами;

- консультації і сертифікація за вимогами Американського товариства інженерів-механіків – ASME код і Американського нафтового інституту АРІ – існують офіційні повноваження та підготовлений персонал відповідно до вимог цих організацій;

- сертифікація продукції, оцінка постачальників згідно з вимогами інших міжнародних, національних стандартів, контрактних вимог замовників, власних правил технічного товариства.

Про широке визнання «БЮРО ВЕРІТАС» свідчить той факт, що парламенти та уряди 126 країн світу на підставі підписаних угод делегували йому офіційні повноваження на проведення робіт різних видів.

Структурно кожен напрямок робіт сформований у відповідне відділення, багато з яких є самостійними компаніями, що у такий спосіб входять до групи товариства. Це, насамперед, стосується сертифікаційної галузі, у якій функціонує, насамперед, самостійна дочірня компанія «БЮРО ВЕРІТАС», а також французька компанія Контрол і Привансьйон (СЕР), яка увійшла до складу групи, що дало змогу значно розширити роботи в промисловому і цивільному будівництві, а також діяльність у галузі міжнародної торгівлі, яка проводиться дочірньою компанією BIVAC з центральним офісом у Роттердамі.

Поряд з організацією роботи з відповідних напрямків основним принципом формування діяльності «БЮРО ВЕРІТАС» є регіональний. Перелік діючих офісів сформовано за географічним принципом по країнах, регіонах і зонах. Виділено 11 географічних регіонів, які об’єднують сусідні держави, де, як правило, створюються незалежні дочірні компанії.

Таким чином, на сьогоднішній день до групи «БЮРО ВЕРІТАС» входять понад 80 дочірніх підприємств, створених за географічним принципом і за напрямками діяльності.

Відгукуючись на потреби економіки постсоціалістичних країн у структурі групи «БЮРО ВЕРІТАС», з початку 1995 р. сформовано Східноєвропейський регіон, який охоплює Польщу, Румунію, Болгарію, Сербію, Боснію, Герцеговину, Чорногорію, Македонію, Росію, Україну, Білорусь та інші країни СНД. І за географічним принципом це, мабуть, найбільше регіональне відділення «БЮРО ВЕРІТАС».

Створена у цьому регіоні низка діючих офісів дозволяє вже сьогодні здійснювати діяльність практично в усіх основних для «БЮРО ВЕРІТАС» напрямках, максимально наблизивши послуги до замовника. Діючі офіси розташовуються в основних промислових регіонах і морських центрах. Так, наприклад, в Україні – Київ, Одеса, Харків, Маріуполь, Миколаїв, Ізмаїл, Севастополь; у Росії – це Москва, Санкт-Петербург, Новоросійськ, Нижній Новгород, Самара, Архангельськ, Ростов-на-Дону, Находка; у Білорусі – Мінськ. Найближчим часом планується відкриття нових офісів «БЮРО ВЕРІТАС», які головним чином охоплюють широку географію країн СНД. Діяльність «БЮРО ВЕРІТАС» в Україні, Білорусі, Молдові координується центральним офісом у Києві.

Міжнародний форум з акредитації (IAF) об’єднує національні органи з акредитації 19 країн, у тому числі Австралії, Канади, США, Японії, Великої Британії, Китаю тощо.

IAF є світовою асоціацією органів з акредитації у сфері сертифікації/реєстрації систем управління (а саме сертифікації/реєстрації систем управління якістю за ISO 9000 та систем управління навколишнім середовищем за ISO 1400) і сертифікації продукції. Вона об’єднує усі зацікавлені сторони, включаючи акредитовані органи з сертифікації/реєстрації та представників промисловості.

Метою ІAF є досягнення і підтримання довіри до програм акредитації, що виконуються органами з акредитації – членами IAF, і до діяльності акредитованих органів з сертифікації/реєстрації.

IAF опрацьовує угоду про взаємне визнання (MLA), згідно з якою органи з акредитації – члени IAF визначають результати усіх інших акредитацій як еквівалентні відповідно до настанов ISO/IEC.

IAF буде намагатися розширити дію зазначеної угоди, яка зараз стосується сертифікації/реєстрації систем за ISO 9000, з метою включення сертифікації/реєстрації систем за ISO 14000, а пізніше акредитації органів з сертифікації продукції.

Для того, щоб члени MLA послідовно організовували свою діяльність згідно з відповідними настановами 1SO/IEC, ІAF розробляє свої настановчі документи, спрямовані на застосування.

ISO/IEC «Загальні вимоги до оцінювання та акредитації органів з сертифікації/реєстрації».

ISO/IEC. «Загальні вимоги до органів, що здійснюють оцінювання та сертифікацію/реєстрацію систем якості».

ISO/IEC. «Загальні вимоги до органів, що здійснюють оцінювання та сертифікацію продукції».

ISO/IEC. «Загальні вимоги до органів, що здійснюють оцінювання та сертифікацію/реєстрацію систем управління навколишнім середовищем (EMS)».

ISO схвалила принципи створення спеціалізованого підрозділу для сертифікації систем якості (QSAR), передбачаючи більше поширення у світі єдиного сертифіката, що видається на підставі результатів аудиторської перевірки за єдиними правилами.

Оскільки в ІЕС є система сертифікації, що застосовує і стандарти ISO серії 9000, система QSAR сумісна з нею.

QSAR – дворівнева система, її членами можуть бути як акредитуючі органи, так і органи з сертифікації систем якості. Фірми (підприємства), системи якості яких сертифіковані органами – членами QSAR, мають право на застосування знака QSAR.

Для визнання за кордоном українських сертифікатів на системи якості дуже важливе членство вітчизняних органів з акредитації і сертифікації в цій системі. Основною умовою прийому до членів QSAR і IAF є відповідність заявника положенням Керівництва ISO/ІEC «Загальні вимоги до оцінки і акредитації органів з сертифікації (реєстрації) і Керівництва ISO/IEC «Загальні вимоги до органів, що виконують оцінку і сертифікацію (реєстрацію) систем якості».

Документи, що використовуються Держспоживстандартом України, стосуються зазначених галузей, враховують положення цих Керівництв.

Наприклад, їм відповідають ДСТУ 3419-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення», ДСТУ3420-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації якості та порядок їх акредитації».

Дата добавления: 2013-12-13