Вплив технічного стану автомобіля

Вплив конструктивних факторів

1. Заміна карбюраторного двигуна на дизеля зменшує витрату палива вантажних автомобілів на 40% і легкових – на 30%: крім того, питома витрата палива дизелем становить 210…240 г/кВт∙год, а карбюраторним двигуном – 300…350 г/кВт∙год. Якщо дизель працює на 10% своєї потужності, то питома витрата палива зростає на 30%, а у карбюраторного двигуна за тих же умов – на 300%.

2. Використання інжекторного впорскування замість карбюратора веде до більш повного використання енергії спаленого палива: час подачі палива значно менший, а склад горючої суміші регулюється залежно від кількості обертів колінчастого вала і положення регулюючих заслінок.

3. Застосування переднього приводу на легкових автомобілях з поперечним розташуванням двигуна дозволяє підвищити ККД трансмісії (заміна гіпоїдної передачі на циліндричну веде до зростання ККД).

4. Застосування систем відключення вентилятора (гідромуфта, електорпривод). При температурі двигуна нижче номінальної система відключає вентилятор, що забезпечує економію палива.

5. Підвищення аеродинамічних властивостей автомобіля за рахунок удосконалення аеродинаміки кузовів і інших надбудов.

6. Застосування безкамерних шин з металокордом приводить до зменшення гестерезісних втрат у шині, що позначається на зменшенні коефіцієнта опору коченню.

7. Збільшення передаточних чисел трансмісії застосуванням п’ятиступінчастих механічних передач на легкових автомобілях, що дозволяє більш інтенсивно завантажувати двигун і зменшити тим самим питому витрату палива.

8. Застосування електронної системи запалювання, мікропроцесорів регулювання складу суміші й запалювання, що приводить до більш повного згоряння палива.

9. Підвищення корисного завантаження й зменшення власної маси автомобіля за рахунок застосування пластмас і високоміцних сталей.

1. Технічний стан КШМ двигуна. Систематична перевірка

компресометром технічного стану двигуна. Зношування деталей поршневої групи, недостатня герметичність клапанного механізму приводять до втрат робочого тіла через поршневі кільця й клапани, викликаючи зменшення компресії й підвищення витрат палива.

2. Регулювання карбюратора (рівень палива, регулювання холостого ходу, продування жиклерів тощо). Підвищення рівня палива в поплавцевій камері карбюратора приводить до збагаченої суміші, а зменшення – до збідненої. Невірно відрегульований холостий хід двигуна супроводжується збагаченням робочої суміші й роботі на підвищених холостих обертах. Як результат у названих випадках – підвищена витрата палива.

3. Кути випередження запалювання або впорскування палива, стан контактів переривника. Невірно відрегульовані кути випередження запалювання або впорскування палива, стан контактів переривника викликають порушення моментів початку згоряння робочої суміші, що в підсумку позначається на паливній економічності автомобіля.

4. Тиск повітря в шинах, балансування коліс, розвал / сходження керованих коліс. Зменшення тиску повітря в шинах збільшує тертя в шині і підвищує коефіцієнт опору коченню. Невірно відрегульовані розвал / сходження керованих коліс супроводжуються їх рухом з відведенням. Як результат – підвищені зношування шин керованих коліс і витрата палива. Порушення балансування коліс викликає коливання і кочення коліс зі змінними кутами відведень, що в підсумку приводить до підвищеної витрати палива.

5. Технічний стан трансмісії. Малий вільний хід педалі зчеплення приводить до пробуксовки зчеплення, а великий – до утруднень при включенні передач. Це позначається на легкості керування автомобілем і витратах енергії на пробуксовку. Як результат – зростання витрати палива.

Малий зазор між зубцями конічної передачі супроводжується підвищеним тертям і нагріванням головної передачі під час роботи. При великих зазорах виникають удари в трансмісії, що також позначається на втратах енергії в трансмісії і в підсумку на витраті палива.

Застосування мастил, що не відповідають вимогам заводу-виготовлювача, викличе підвищені тертя у рухомих спряженнях і гідравлічні втрати. Як малий, так і великий рівні мастил у картерах агрегатів викличе підвищення температури в агрегатах (низький рівень – зростання втрат на тертя; високий – підвищені гідравлічні втрати і як результат зростання температури мастила). У підсумку витрата палива зростає.

6. Застосування палив з октановим числом згідно з вимогами заводу-виготовлювача. Застосування палив з більш високим октановим числом приводить до прогорання випускних клапанів, а з більш низьким – до закоксовування поршневих кілець, порушенню компресії, підвищеній витраті палива.

Дата добавления: 2013-12-13