Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Еволюція форм правління в незалежній Україні та її сучасна форма державного устрою

Читайте также:
  1. A) Выбор информационных ресурсов
  2. A. Формальные коммуникации.
  3. B) Технологии информационного поиска
  4. Cредства экологической информатики
  5. Format (Формат)
  6. I. Положення Українського державного центру соціальних служб для молоді №80 від 20.07.98 про соціальну рекламу в системі служб для молоді України
  7. III Інформативність тестів
  8. III. Биосинтез белка и нуклеиновых кислот. Матричный характер реакций биосинтеза. Генетическая информация в клетке. Гены, генетический код и его свойства
  9. IV. Управленческие информационные системы в стратегическом контроле.
  10. V. СЕЛА І МІСТА НА УКРАЇНІ
  11. Автозаполнение и копирование форматов
  12. Автоматизированные информационные системы судов и органов юстиции



 

Після прийняття Декларації про державний суверенітет України республіканська форма державного правління в країні зазнала такої еволюції (5 етапів):

1) парламентська республіка: від прийняття Декларації про державний суверенітет (16.07.1990р.) до всенародного референдуму, яким був схвалений Акт проголошення незалежності України та обрання Президента в Україні (до 1.12.1991);

2) парламентсько-президентська республіка: 1.12.1991 р. – 08.06.1995р. до підписання Конституційного договору Між Верховною Радою і Президентом України;

3) президентсько-парламентська республіка: з червня 1995 р. до вересня 2005 року. Тобто, з моменту підписання Конституційного договору, після скасування якого з червня 1996 р. ця форма правління залишилась чинною на основі Конституції України, до початку вступу в силу прийнятих 8.12.2004 р. змін до Конституції України;

4) парламентсько-президентська республіка: відповідно до закону України «Про внесення змін у Конституцію України» (8.12.2004 р.) початком переходу до неї є вересень 2005 р., а завершенням – час набуття повноважень Верховною Радою, обраною 2006 року.

5) президенсько-парламеннтська республіка: згідно з рішенням Конституційного суду України від 30 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року N 2222-IV.

Зупинимось на особливостях, що були запроваджені вказаним Законом.

Він також передбачав змішану республіканську форму правління з дещо зміненими повноваженнями президента, уряду і парламенту у бік останнього.

Внаслідок змін до Конституції України 2004 року булорозширено повноваження парламенту та посилено його функції:

1) участь у формуванні вищих і центральних органів виконавчої влади:

парламент, спираючись на сформовану коаліцію депутатських фракцій та від її імені, вносив пропозиції Президенту про кандидатуру Прем’єр-міністра України, а також пропозиції про кандидатури до складу Кабінету Міністрів України;

парламент за поданням Президента України призначав Прем’єр-міністра, Міністра оборони, Міністра закордонних справ, а за поданням Прем’єр-міністра призначав (за президентсько-парламентської форми правління для цього потрібне рішення Президента України) інших членів Кабінету Міністрів України, Голів Антимонопольного комітету, Державного комітету телебачення і радіомовлення, Фонду Державного майна, а також звільняв їх від займаних посад, вирішує питання про відставку Прем’єр-міністра, членів Кабінету Міністрів України;



парламент призначав на посаду і звільняв з посади за поданням Президента України Голову Служби безпеки України;

парламент у разі прийняття резолюції про недовіру Кабінету Міністрів України здійснював його формування.

2) законотворчу функцію:

скорочено число суб’єктів законодавчої ініціативи (Президент, народні депутати і Кабінет Міністрів України; раніше мав це право також і Національний банк України);

спрощено подолання в парламенті вето Президента на законопроект – якщо Президент України після повторного розгляду закону парламентом його не підписав, такий закон невідкладно офіційно обнародувався Головою Верховної Ради України і публікувався за його підписом.

Крім цього був збільшений термін дії парламенту з 4 до 5 років.

Дещо обмежено повноваження Президента за рахунок посилення ролі Верховної Ради:

Президент формально був зобов’язаний пропонувати мандат на формування уряду лідеру коаліції депутатських фракцій. За пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді Президент вносить подання в парламент про призначення Прем’єр-міністра України. Верховна Рада повинна його призначити не пізніше ніж на 15-й день після одержання такої пропозиції;

– Президент позбавлявся права самостійно відправляти уряд у відставку;

– Президент був позбавлений права самостійно приймати рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради: він мав з цього приводу провести консультації з Головою Верховної Ради, його заступниками, і головами фракцій у парламенті (раніше проведення консультацій не передбачалося);

– у разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на посаду нового Президента України покладалися на Голову Верховної Ради України (за президентсько-парламентської форми правління виконання обов’язків Президента покладалося на Прем’єр-міністра України).

Також було посилено відповідальність уряду перед парламентом і скоординовані повноваження Президента і Кабінету Міністрів таким чином, що уряд ставав менш залежним від президента:

уряд формувався коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді;

– уряд був пов'язаний подвійною (біцефальою) залежністю:

а) відповідальністю перед Президентом України і Верховною радою України (за президентсько-парламентської форми правління він відповідальний тільки перед Президентом України);

б) підконтрольністю та підзвітністю перед Верховною Радою;

Крім цього уточнено ієрархію нормативно-правових актів: Конституція, закони, укази Президента і постанови Верховної Ради, тим самим встановлена субординація актів вищих органів влади, визначено місце урядових актів у системі нормативних актів держави – після указів Президента і постанов Верховної Ради.





Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 451; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.198.52.8
Генерация страницы за: 0.007 сек.