Неформалізовані методи діагностики обдарованості

Труднощі при виявленні обдарованих учнів

Серед суб’єктивних та об’єктивних причин, які заважають розпізнаванню дитячої обдарованості, вкажемо наступні: надмірна довіра до тестування; стереотипні очікування; затримка у розвитку дитини; особливості поведінки в класі (н-лад пасивність); недостатня кількість відомостей про дитину.

Найбільш серйозними й поширеними перепонами у виявленні дітей з високим інтелектом є стереотипні очікування, які складаються під впливом інформації про результати попередніх досліджень і життєвих уявленнях про обдарованих дітей.

Учителі часто вважають, що дитина з високим інтелектом перевищує норми у всьому. Тому вони очікують від такого учня великої емоційної і соціальної зрілості, тобто більшої адаптованості, самоконтролю, незалежності, відповідальності. Педагоги не вважають обдарованим учня, який вимагає індивідуалізації навчання і допомоги, якщо вона демонструє деяку незрілість соціального й емоційного розвитку.

Учителі переконані, що дійсно обдарована дитина гарно встигає і перевершує всіх з більшості предметів навчальної програми. Визначні успіхи дитини тільки з одного предмета, учитель може сприймати як результат особливого впливу сім’ї: батьки допомагають їй у тій галузі, де процвітають самі.

Ще один вид очікувань – це припущення, що обдарованим завжди притаманна висока мотивація до досягнень, яка виявляється в намаганні бути кращим, у свідомих зусиллях у навчанні й позитивному ставленні до школи. Однак практика показує, що діти з високим інтелектом нерідко налаштовані вкрай негативно по відношенню до школи і навчання в ній. Висока мотивація до досягнень може слугувати ознакою обдарованості, але відсутність її ще не говорить про зворотнє.

Спостереження. Щоб зробити висновок про обдарованість, потрібно виявити те поєднання психологічних якостей, яке притаманне саме їй, тобто потрібна цілісна характеристика, котру можна отримати шляхом різносторонніх спостережень.

Перевага спостереження у тому, що воно може проходити в природніх умовах, коли експериментатору відкривається немало тонкощів.

Так з метою вивчення індивідуальних різниць у допитливості створюється ситуація, що дозволяє спостерігати за тим, чи буде людина використовувати наданий їй час для продовження заняття, пов’язаного з виявленням чогось загадкового.

Педагог, особливо якщо він працює з обдарованою молоддю, повинен володіти культурою кожного із типів спостереження, запропонованих М.Я. Басовим: перший ( дослідницький чи вибірковий) – спостереження проводиться з певною метою, з тим, щоб фіксувалися тільки потрібні факти і явища, не звертаючи увагу на інші. Наприклад, можна спеціально спостерігати за динамікою працездатності дитини: чи надовго вистачить її зосередженості, коли і в якій формі можуть виявлятися ознаки втоми.

Другий(вичікувальний) – коли спостерігаючий вільний від раніше прийнятої думки, намагаючись отримати уявлення про особливості особи, за якою спостерігають без відбору якихось певних проявів. Н-д, так спостерігають на початкових етапах знайомства з людиною.

Третій (мимовільне чи змушене) – відсутня будь-яка попередня підготовка і спостереження викликане самим фактом появи об’єкта в полі уваги.

Складання психологічної характеристики. О.Ф. Лазурський розробив наступні правила складання психологічної характеристики: 1) спостерігач обирає факти, уявляючи собі, до якої саме сторони особистості відноситься даний вияв; 2) записуються лише факти, і, якщо окремі спостереження заперечують одне одного, протиріччя не слід згладжувати; 3) необхідно описувати також і ті зовнішні умови, при яких певний прояв було помічено.

Позитивні моменти спостереження: дозволяє конкретизувати й розширювати в нових проявах інформацію про феномен, що вивчається; збагачує вихідну гіпотезу, дає приріст психологічних знань; від нього можна очікувати чогось нового.

Біографічний метод включає: лонгітюдні дослідження (продовжені, довгі) – систематичне спостереження за піддослідними протягом кількох років. Вивчення може продовжуватися безперервно, а може бути з перервами – ніби зрізи, що з’єднуються “пунктиром”.

Як писав М.Я. Басов, “такі спостереження за однією і тією ж людиною дають можливість бачити, як швидко змінюється вона у своєму зовнішньому і внутрішньому вигляді, як розквітає її особистість, ускладнюються і доповнюються день за днем, місяць за місяцем, рік за роком все новими якостями”.

Великий інтерес для вивчення обдарованості становить біографічний метод. Історія його розробки в психології, головним чином під кутом зору розвитку особистості, отримала теоретичний виклад у працях К.О. Абульханової-Славської. І хоча немає узагальнюючих теоретичних праць спеціально про залежність між траєкторією життя та обдарованістю, нерідко конкретні дослідницькі підходи до вивчення обдарованості бувають невіддільні від простеження життєвого шляху.

Опитувальники. Розроблення біографічного методу пов’язано з використанням таких способів отримання інформації, як опитувальники, звернені до самої досліджуваної особи, бесіди й інтерв’ю з нею, а також опитувальники для оточення, вивчення продуктів діяльності, щоденників, листів і т. ін.

Для прикладу наведемо наступні опитувальники:

Дата добавления: 2013-12-13