Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методичні вказівки до вивчення теми. Огляд ключових категорій і положень




ТЕМА 7. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ

Огляд ключових категорій і положень

Фінансова стійкість — характеристика, що свідчить про стабільне пере­вищення прибутків над витратами, вільне маневрування грошовими кошта­ми підприємства й ефективне їх використовування.

Сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів.

Фінансова стійкість підприємства — це такий стан його фінансових ре­сурсів, їхній розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні плато­спроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого ризику.

Абсолютна стійкість фінансового стану, коли запаси і витрати менші від суми власного оборотного капіталу і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності.

Нормальна стійкість — це стійкість, при якій гарантується платоспро­можність підприємства.

Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується порушен­ням платоспроможності підприємства і відновлення рівноваги можливе за рахунок поповнення тимчасово вільних джерел і прискорення оборотності запасів.

Кризовий фінансовий стан — це стан, при якому підприємство є неплато­спроможним і знаходиться на межі банкрутства.

Випереджаючий темп зростання власного оборотного капіталу порівня­но з сукупним грошовим капіталом є показником підвищення стійкості фінансового стану підприємницької структури і значного потенціалу зрос­тання об'ємів реалізації.

Одна з найважливіших умов стійкого фінансового стану підприємства -платоспроможність. Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність своєчасно виконувати свої зобов'язання, що випливають з торго­вельних, кредитних та інших операцій.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге ширше. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність. Водночас ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, а й на пер­спективу.

Ліквідність означає здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні активи.

Ліквідність підприємства - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для своєчасного покриття всіх необхідних платежів.

Розрахунок платоспроможності проводиться на конкретну дату. Ця оцінка суб'єктивна і може бути виконана з різним ступенем точності.

Для підтвердження платоспроможності перевіряють: наявність коштів на поточних і валютних рахунках, поточні фінансові інвестиції. Ці активи по­винні мати оптимальну величину. З одного боку, чим більше грошових коштів на рахунках, тим більше у підприємства можливостей для здійснення поточних розрахунків і платежів.

З іншого боку, незначна кількість коштів не завжди означає, що підприємство неплатоспроможне: кошти можуть надійти найближчим ча­сом, поточні фінансові інвестиції легко можуть перетворитися в гроші.

Постійна кризова відсутність готівки призводить до того, що підприємство перетворюється в «технічно неплатоспроможне» - це вже пер­ший крок на шляху до банкрутства.

Низька платоспроможність може бути як випадковою і тимчасовою, так і тривалою та хронічною.

Причинами цього можуть бути:

- невиконання плану реалізації продукції;

- нераціональна структура оборотних коштів;

- несвоєчасне надходження платежів від контрактів;

- товари на відповідальному збереженні і т.д.

Аналізуючи платоспроможність підприємства доцільно складати платіж­ний календар на місяць з розбивкою суми надходжень (виручка від реалізації, оплата одержаних векселів, погашення дебіторської заборгованості) і платежів (податки, відсотки за кредит, термінові зобов'язання, заробітна плата та ін.).

Таблиця 7.1

Платіжний баланс (календар), тис.грн

Актив Пасив
Наявні кошти для покриття заборгованості На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Негайні та інші платежі На по­чаток звітного періоду На кінець звітного періоду
1. Грошові кошти і їх еквіваленти 2,0 7,2 1.Заборгованість по кредитах банку 510,3 420,8
2. Розрахунки з дебіторами 375,5 614,0 2. Заборгова­ність кредиторам 735,0 1011,2
Всього 377,5 621,2 Всього 1245,3 1432,0
Сальдо 867,8 810,8      
Баланс 1245,3 1432,0 Баланс 1245,3 1432,0

Якщо сальдо в активі платіжного балансу, — це означає неплатоспро­можність підприємства. Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації ви­користання фінансових ресурсів. Тому за умовами ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й щоденний аналіз стану і використання господарських засобів.

Аналіз ліквідності балансу є необхідним в умовах ринкових відносин че­рез посилення конкурентної боротьби і необхідності визначення платоспро­можності підприємства.

Ліквідність балансу — це ступінь покриття зобов'язань підприємства йо­го активами, термін перетворення яких у гроші має відповідати терміну по­гашення зобов'язань.

Від ліквідності балансу варто відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів пов'язаний із часом, який необхідний для перетворення їх у гроші. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активу в гроші, тим вища його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів. Суттєвим при цьому є терміни відповідних зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів з активу, згрупо­ваних за ступенем їх ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, що згрупо-вані за термінами їх погашення.

Активи балансу за ступенем ліквідності поділяються на такі чотири групи.

Найбільш ліквідні активи (A1). До них належать всі статті грошових коштів і їх еквівалентів. Ці засоби використовуються для виконання поточних зо­бов'язань негайно.

а1 =ряд. 230 +ряд.240ф.

Швидкореалізовані (ліквідні) активи (А2). До цієї групи належать активи, для перетворення яких у грошову форму потрібен більш тривалий час. Це поточні фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість, векселі одержані, інші оборотні активи і витрати майбутніх періодів. Ліквідність цих активів залежить від таких факторів:

- кваліфікації фінансових працівників;

- оформлення банківських документів;

- швидкості документообороту в банках;

- взаємовідносин з покупцями і їхньої платоспроможності;

- видів форм розрахунків.

А2=ряд.150+ряд.160+ряд.170+ряд. 180+ ряд. 190+ ряд. 200+ ряд. 210+ ряд. 220+ ряд. 250 +ряд.270 ф.1

Активи, що реалізуються повільно (A3). Для цієї групи активів, до якої на­лежать запаси, витрати на незавершене виробництво, готова продукція, то­вари, потрібен набагато більший термін для перетворення їх у готову про­дукцію, потім у дебіторську заборгованість, а потім уже в грошові кошти. На ліквідність цих активів впливають такі фактори: своєчасність відвантаження продукції, попит на продукцію і її конкурентоспроможність.

А3 =ряд. 100 +ряд. 110 +ряд. 120+ ряд.130 + ряд.140 ф. 1.

Активи, що реалізуються важко (A4). До цієї групи активів належать нео­боротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу. Вони використовуються в господарській діяльності підприємства тривалий час.

А4=ряд.180ф.1.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати. З даних балансу неможливо одержати повну інформацію для проведення такого гру­пування. Для проведення цієї процедури можна, при можливості, користуватися примітками до звітності. Під час проведення внутрішнього аналізу, як­що є доступ до даних аналітичного обліку, таке групування можна зробити більш точно. Якщо ж мають дані тільки балансу, то використовується стан­дартний підхід, тобто здійснюється групування відповідно до передбачува­них термінів погашення і воно буде умовним, тому що до кожного підпри­ємства потрібен індивідуальний підхід.

Найтерміновіші зобов'язання (П1). До них належать кредиторська забор­гованість за придбані товари, роботи, послуги та поточні зобов'язання за розрахунками.

П1=ряд.620 - ряд.610 - ряд.500 - ряд.510 ф.1.

Короткострокові пасиви {П^. До цієї групи належать короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями та іншими поточними зобов'язаннями.

П2=ряд.500+ряд.510+ ряд.610+ ряд.630 ф.1.

Довгострокові пасиви (П3). Ця група пасивів представлена довгострокови­ми зобов'язаннями підприємства, а також статтями другого розділу пасиву балансу.

П3=ряд.430+ряд.480 ф.1.

Постійні пасиви (П4). Це статті першого розділу пасиву балансу.

П4=ряд.380ф.1.

Для визначення ліквідності балансу треба порівняти підсумки по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо має місце така ситуація:

 

 

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні ак­тиви перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково ви­конується й остання умова. Четверта нерівність носить «балансуючий» ха­рактер і водночас має глибокий економічний зміст: її виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості - наявності у підприємства власних оборотних коштів.

У випадку, коли одна або кілька нерівностей системи мають протилеж­ний знак, ліквідність балансу абсолютною не вважається. При цьому нестача коштів в одній групі активів компенсується їхнім надлишком в іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише за вартісною величиною, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.

Аналіз ліквідності передбачає:

— складання балансу ліквідності;

— розрахунок і аналіз основних показників ліквідності.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки по кожній групі активу і пасиву балансу.

Узагальнюючий показник ліквідності на початок і кінець звітного періоду можна визначити за такою формулю:

Лузаг = А1* д1+А2* д2+А3* д3
П1* д1+П2* д2+П3* д3

де

А1, А2, А3 — активи по групах ліквідності; д1, д2, д3 — частки цих груп активів у валюті балансу;

П1, П2, П3 — пасиви за ступенями терміновості оплати; д1, д2, д3 — част­ки цих груп пасивів у валюті балансу.

Як-уже було сказано, ліквідність - це здатність будь-яких активів транс­формуватися в гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого таку трансформацію можна здійснити. Чим коротший цей період, тим вища ліквідність.

З цією метою визначається індекс ліквідності, що показує кількість днів, необхідних для перетворення поточних активів у готівку.

Таблиця 7.2

Розрахунок індексу ліквідності

Показник Сума, тис.грн Кількість днів, необхідних для перетворення активів у готівку Усього (гр.Ггр.2)
А      
Готівка      
Дебіторська забор­гованість     2 250 000
Товарні запаси 120 000   3 600 000
Всього 250 000   5 850 000

За даними табл. 7.2 індекс ліквідності дорівнює: 5850000/250000 = 23, 4 дня. Таким чином, даному підприємству необхідно 23,4 дня для перетворен­ня поточних активів у готівку.

 

Другим етапом аналізу ліквідності є розрахунок основних показників ліквідності.

Оцінюючи ліквідність балансу, аналізують достатність поточних (оборот­них) активів для погашення поточних зобов'язань (короткострокової дебіторської заборгованості).

Оцінюючи ліквідність, розраховують такі коефіцієнти:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності;

- частку запасів і витрат у сумі поточних зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) є найбільш твердим критерієм ліквідності підприємства і показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена негайно:

 

Кал = А1
П1+П2

 

Орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності має бути не менше 0,2-0,25. У вітчизняній практиці ці значення значно нижчі 0,09-0,2.

На сьогодні практично тільки деякі підприємства витримують установ­лений норматив коефіцієнта абсолютної ліквідності. З одного боку, подібну ситуацію можна розцінити як негативний момент, а з іншого - це означає, що підприємства не тримають кошти «замороженими», а активно їх викори­стовують. У західній практиці даний коефіцієнт розраховується рідко. В країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2-0,35. Значення, яке перевищує 0,35, не завжди потрібне, так як надлишок коштів свідчить про неефективне їх використання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) (інші назви цього коефіцієнта - ко­ефіцієнт «лакмусового папірця», проміжний коефіцієнт ліквідності або ко­ефіцієнт термінової ліквідності) розраховується за формулою:

Кшл = А1+А2
П1+П2

 

Даний коефіцієнт розраховується без обліку матеріальних запасів не тільки тому, що вони менш ліквідні, а тому, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути значно нижчи­ми за витрати на їх закупівлю. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів.

Бажано, щоб цей коефіцієнт дорівнював 1,0-1,5. Однак в умовах Ук­раїни достатнім вважається його значення 0,7-0,8.

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності (Кпл)показує, на якому рівні наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Як-1 що поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує.

Кпл = А1+А2+А3
П1+П2+П3

 

Відповідно до загальноприйнятих стандартів, вважається, що значення цього коефіцієнта має бути в межах від 1,0 до 2,0. Нижня межа зумовлена тим, що поточних активів має бути досить для погашення поточних зо­бов'язань, інакше підприємство перебуватиме під загрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями в два (три) рази вважається також небажаним, оскільки це може свідчити про по­рушення структури капіталу.

Критичне значення даного показника дорівнює 1,0.

До показників групи ліквідності можна віднести також частку запасів і 1 витрат в сумі поточних зобов'язань (Чзв):

Чзв = А3
П1+П2

 

Цей коефіцієнт показує, яка частина поточних зобов'язань може бути йот гашена при реалізації матеріально-виробничих запасів (МВЗ). Значення цього показника мають бути в межах 0,5-1,0. Якщо спостерігатиметься тенденція до випереджаючого зростання МВЗ, то можна зробити висновок про! затоварення сировиною і готовою продукцією, що цілком можливо в сучасних умовах, коли підприємства не знаходять ринків збуту.

Наявність різних показників ліквідності пояснюється різними інтереса-1 ми користувачів аналітичної інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності є важливим для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків, коефіцієнт поточної ліквідності - для покупців і власників акцій і облігацій підприємства.

Огляд ключових категорій і положень

Ліквідність активів підприємства в цілому - наявність у нього оборотний коштів в розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоч би із порушенням термінів погашення, передбачених кон­трактами.

Платоспроможність підприємства — наявність у нього грошових коштів і їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яку потрібно негайно погасити.

Основні характеристики ліквідності і платоспроможності підприємства -коефіцієнти ліквідності (абсолютний, проміжний і загальний).

Чистий робочий капітал — різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями.

Дефіцит оборотного капіталу — перевищення поточних пасивів над по­точними активами.

Платоспроможність — здатність підприємства своєчасно проводити пла­тежі за своїми терміновими зобов'язаннями.

Коефіцієнт достатності грошових коштів - відображує здатність підприємства генерувати їх від своєї діяльності для покриття капітальних ви­трат, приросту оборотних коштів і виплати дивідендів, тобто це відношення виручки від реалізації до суми перерахованих напрямів її використання.

Коефіцієнт самофінансування — відношення суми прибутку (прибуток+амортизація), що самофінансується, до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів. Зовнішні джерела — випуск акцій, по­зики, довгострокові і короткострокові позики.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 519; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.054 сек.