Контроль і управління якістю грунтів

Грунти суттєво менш рухомі ніж атмосферне повітря чи поверхневі во­ди, а тому не мають такого могутнього прирдного самоочичення, властиве іншим середовищам через розбавлення. Міграція ксенобіотиків відбувається дуже повільно, що спричинює значне забруднення. При цьому можливий пе-рбіг анаеробних процесів розкладання забрудників, пов'язаний з утворення токсичних розчинів та речовин з неприємним запахом. З метою запобігання такому забрудненню розроблена методика гігієнічного нормування екзоген­них хімічних речовин (або ксенобіотиків) у грунті. Це дало змогу науково обгрунтувати ГДК понад 130 забруднювальних речовин та здійснювати кон­троль і управління якістю грунтів. До переліку цих полютантів входять пере­важно пестициди та деякі сполуки мінеральних добрив.

Грунти безпосередньо не впливають на здоров'я людини як атмосферне повітря чи вода. Несприятливий вплив грунтів виявляється в тому, що шкід­ливі речовини які потрапили в грунт, надходять у сільськогосподарські рос­лини і накопичуються в них. І ому на практиці використовують інший нор­матив - допустиму залишкову кількість (ДЗК) плютантів у грунтах, харчових і кормових продуктах.

Санітарний контроль забруднення грунтів здійснюють органи санепіде-мслужби. Для забезпечення санітарно охорони грунтів, своєчасного збирання та видалення промислових та побутових відходів, вторинної сировини про­водять попереджувальний та поточний санітарний нагляд.

Для відновлення порушених промисловістю земельних площ з метою використання їх в інших галузях народного господарства використовують рекультивацію земель, яка здійснюється в кілька етапів:

1) підготовчий (проектно-пошуковий) - це вивчення земель, їх
структури, здатності до біологичної рекультивації, техніко-економічне об­
грунтування;

2) гірничо-технічний (інженерний) - полягає у вирівнюванні повер­
хні та впровадженні протиерозійних меліоративних заходів;

3) біологічний - спрямований на відновлення родючості земель та створення екосистем.

Меліораційні заходи - це комплекс заходів, спрямований на поліпшення якості грунтів. До меліораційних заходів відносяться такі заходи:

1) вирівнювання рельєфу

2) глибока оранка ущільнених грунтів

3) обробка кислих грунтів вапном, карбонатом кальцію

4) боротьба з водною та вітровою ерозією (збереження травяного
покриву)

(Ерозія (роз їдання) - порушення грунту й гірських порід потоками води або витру, а також внаслидок механічного впливу)

5) осушування боліт

6) внесення добрив (норми узгодженні з типом грунту)

7) зрошення пустель

8) висаджування полезахисних смуг

9) снігозатримання з метою підвищення вологості грунтів.
Незважаючи на контрольні, захисні та відновлювальні дії проблема охорони літосфери і і грунтів зокрема від забруднення відходами господарю­вання набула в останній час надзвичайної гостроти так як їх кількість зрос­тає, а ефективних засобів для її вирішення поки що не знайдено. Проблемі очищення, утилізації та знищенню відходів приділяється недостатньо уваги. З метою запобігання забруднення літосфери доцільно здійснювати раціона­льну переробку природніх ресурсів із використанням безвідходних та мало-відходних технологій, які повністю виключили б утворення відходів госпо­дарської діяльності.

ЛЕКЦІЯ 3

Дата добавления: 2013-12-13