Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Запобігання злочинам неповнолітніх




Попередження злочинів неповнолітніх має здійснюватисязаучастю усіх правоохоронних органів, їх спеціалізованих служб, а та­кож закладів освіти і представників громадськості.

За нинішніх складних умов держава вживає відповідних заходів, аби пом'якшити становище загальносоціальними засобами. Прийня­та низка законів, які захищають інтереси неповнолітніх та молоді. Це, зокрема, закони "Про освіту", "Основи законодавства України про охорону здоров'я", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Ук­раїні", "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх". Україною ратифікована Конвенція 00Н 1989 року "Про права дитини".

Фінансування заходів щодо соціального становлення та розвит­ку молоді здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, Фонду соціальної адаптації молоді, державних і благодій­них фондів. Створені соціальні служби для молоді, що надають мо­лодим людям інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медич­ну й інші форми соціальної допомоги, реалізують необхідні заходи з метою запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі (правопорушенням, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, прости­туції тощо).

Передбачається вжити комплекс заходів щодо забезпечення со­ціальної зайнятості неповнолітніх, надання їм соціальної підтримки, організації їх дозвілля. Розроблені науково обґрунтовані методики лікування від алкоголізму і наркоманії, створені в обласних центрах лікувально-реабілітаційні відділення для неповнолітніх.

Місцеві держадміністрації вживають заходів щодо захисту мере­жі позашкільних закладів від зазіхань комерційних структур, а саме — не допустити вилучення у них приміщень, необґрунтованої їх ліквідації чи реорганізації, а також об'єднати зусилля органів ос­віти, культури, туризму та спорту в створенні у кожному мікрорайо­ні центрів дозвілля молоді, забезпечити умови для її творчої самореалізації і змістовного відпочинку.



Соціальний захист і профілактика правопорушень серед непов­нолітніх покладається на: Комітет у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України та служби у справах неповнолітніх на місцях, за­гальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації органів освіти, центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я, притулки для неповнолітніх.

Головним підрозділом, який займається профілактикою злочинів неповнолітніх в системі органів внутрішніх справ, є кримінальна мі­ліція у справах неповнолітніх (КМСН). Вона проводить роботу, пов'язану із виявленням криміногенних факторів та їх усуненням;

правовим вихованням неповнолітніх; веде профілактичний облік осіб, звільнених із місць позбавлення волі, засуджених з відстроч­кою виконання вироку, умовно чи до виправних робіт; обвинувачу­ваних у вчиненні злочину і не взятих під варту в період попередньо­го слідства; неповнолітніх, які вчинили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням заходів громадського впливу, акту про амністію, а також тих, які вчинили суспільне небезпечні дії до досягнення віку, з якого настає кримі­нальна відповідальність; звільнених із спеціальних навчально-вихов­них закладів, яким лікувальними закладами встановлено діагноз "наркоманія".

КМСН також виявляє дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво і жебрацтво; надсилає до відповідних служб у справах неповнолітніх відомості про непов­нолітніх, які повернулися із загальноосвітніх шкіл чи професійних училищ соціальної реабілітації; вчинили правопорушення, за яке вжиті заходи громадського впливу або адміністративні стягнення;

вживають спиртні напої або допускають немедичне вживання нар­котичних та одурманюючих засобів; у віці до 16 років систематично залишають сім'ю, спеціальні навчально-виховні заклади. Перелічені особи беруться на облік для проведення з ними профілактичної роботи.

Керівники усіх підрозділів органів внутрішніх справ повинні включати питання профілактики правопорушень серед неповноліт­ніх окремим розділом у плани роботи на звітний період, забезпечу­вати контроль за діяльністю підлеглих у цьому напрямку і вживати заходів до підвищення їх професійної майстерності. Зокрема, слідчі підрозділи мають виявляти детермінанти злочинів, вживати заходів для їх усунення, всебічно з'ясовувати відомості про осіб правопо­рушників та інформувати про них кримінальну міліцію у справах не­повнолітніх, спільно з нею готувати і надсилати до відповідних ві­домств узагальнені подання з цих питань. ;

Профілактичну роботу органи внутрішніх справ повинні прово­дити у тісній взаємодії з іншими суб'єктами, що мають відношення до підлітків: навчальними закладами, адміністраціями підприємств, військкоматами, засобами масової інформації тощо. Тісна співпраця проводиться з органами суду, прокуратури, виховно-трудовими установами. Недавно дістав поширення такий, запозичений у поліції США, захід, як організація відвідування неблагополучними підлітка­ми виховно-трудових колоній, де для них влаштовуються зустрічі із засудженими, які стали на шлях виправлення.

До вживання профілактичних заходів мусять залучатися пред­ставники громадськості, актив позаштатних співробітників. На жаль, останнім часом їх кількість значно скоротилася. Ось чому ке­рівництво МВС України вимагає від усіх підрозділів відновити на нових засадах тісний зв'язок з широкими верствами населення. Без цього профілактична робота з підлітками не дасть бажаних резуль­татів. Серед представників громадськості, у першу чергу, назвемо батьків, членів ДНД, позаштатних співробітників органів внутріш­ніх справ, студентів коледжів та вузів (особливо педагогічних і юри­дичних), осіб, які можуть бути наставниками правопорушників. У зоні їх особливої уваги мають бути особи, які втягують неповноліт­ніх у злочинну діяльність, вживання алкоголю чи наркотиків, їх ви­криття та притягнення до відповідальності.

В індивідуальній профілактичній роботі використовуються мето­ди переконання, примусу, надання допомоги у вирішенні складних життєвих проблем. Залежно від її об'єкта індивідуальну профілакти­ку можна поділити на:

а) ранню профілактику, спрямовану на ліквідацію обставин, які негативно впливають на формування особи неповнолітніх, та за­побігання їх становленню на злочинний шлях;

б) усунення чинників, що вже викликали вчинення конкретних

злочинів;

в) попередження рецидивних злочинів з боку неповнолітніх.

У боротьбі зі злочинністю неповнолітніх важливе значення має саме рання профілактика, оскільки вона спрямована на усунення незначних антисуспільних змін особи підлітків, які ще не стали на цілях злочинів. Ранню профілактику розуміють як сукупність за­ходів, що вживаються державними органами і громадськими органі­заціями для:

— оздоровлення умов життя і виховання неповнолітніх у випадках, коли обставини загрожують їх нормальному розвитку;

— знешкодження джерел антисоціального впливу на них;

— корекції особи неповнолітніх, які мають некримінальні відхи­лення у поведінці, з тим щоб не дати можливості їм перейти до вчинення злочинів.

Другий рівень індивідуальної профілактики полягає в усунен­ні факторів, що вже обумовили злочини неповнолітніх, з тим щоб» виключити можливість їх вчинення у майбутньому як цими ж, так і іншими підлітками, які перебувають під впливом цих криміногенних чинників. Сюди входять: а) своєчасне припинення злочинної діяль­ності та створення неможливості її продовження; б) порушення кри­мінальної справи, вибір запобіжних заходів; в) забезпечення вихов­но-профілактичного впливу кримінально-процесуальними методами;

г) застосування правових заходів до осіб, які залучили неповноліт­ніх до злочинної діяльності чи не виконують своїх обов'язків з вихо­вання дітей; д) оздоровлення мікросередовища неповнолітніх зло­чинців.

Третій рівень індивідуальної профілактики спрямований на боротьбу з рецидивною злочинністю. Він включає такі заходи: а) пе­ревиховання і виправлення неповнолітніх злочинців; б) надання до­помоги у працевлаштуванні осіб, звільнених з місць відбування по­карання; в) усунення джерел криміногенного впливу на них у побу­товому оточенні.

Боротьба зі злочинністю неповнолітніх має плануватися і здій­снюватися на різних рівнях і напрямах, враховуючи різні континген­ти осіб. Вона має включати в себе широкий діапазон загальновиховних, профілактичних та каральних заходів. За своєю спрямованістю вони мають попереджати злочинну поведінку неповнолітніх, припиняти розпочати кримінальні дії, а також не допускати їх рецидиву. У цій справі не можна жаліти коштів, адже йдеться про майбутнє України.

 


ТЕМА №12 КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОЧОЇ ЗЛОЧИННІСТІ

П л а н

1. Кримінологічна характеристика жіночої злочинності.

2. Детермінанти жіночої злочинності.

3. Кримінологічні проблеми проституції.

4. Профілактика злочинів, скоюваних жінками, і проституції.





Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 951; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. Вирішення проблеми запобігання змінам клімату має включати комплекс технічних, адміністративних її економічних заходів.
  2. Впровадження загальнодержавної системи запобігання виробничому травматизму і професійним захворюванням
  3. Забезпечення фінансування єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру
  4. Злочинні групи неповнолітніх і молоді.
  5. Основні напрямки запобігання необережним злочинам
  6. Особливості детермінації злочинної поведінки неповнолітніх
  7. Особливості педагогічного конфлікту та умови його запобігання
  8. СИСТЕМА ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ
  9. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації НС.
  10. Структура і завдання єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.02 сек.