Особливості Невідкладної терапії при деяких психопатологічних синдромах і станах

Класифікація психотропних препаратів

Класифікація психотропних препаратів (клас препаратів - основна характеристика), які використовуються на догоспітальному та госпітальному етапах медичної евакуації:

1. Нейролептики – усувають хворобливі розлади сприйняття (галюцинації), – аміназин, трифтазин, тізерцин, галоперідол.

2. Транквілізатори – усувають емоційну напруженість і тривожність мислення, вольової та емоційної сфери (страх, порушення, агресивність), – сібазон (седуксен, реланіум), фенозепам, еленіум, триоксазин.

3. Загальнозаспокійливі седативні середники: препарати валеріани, соба чої кропиви, м’яти, комбіновані препарати – персен, новопассіт, валокордін та ін.

Призначають на госпітальному етапі медичної допомоги.

4. Антидепресанти – усувають болісно знижений настрій і загальмованість психічної діяльності (амітриптілін, герфонал).

5. Психостимулятори – підвищують активність мислення і моторики, усувають почуття утоми (цефедрин, луодіоміл).

6. Ноотропні середники – їх теж використовують на госпітальному етапі допомоги потерпілим. Вони підвищують психічний тонус, поліпшує мислення і пам’ять (ноотропіл, пірацетам, церебролізин, енцефабол, аміналон). Їх призначають при наданні кваліфікованої та спеціалізованої допомоги.

7. Тимостабілізатори – усувають хворобливі фазові коливання настрою (імізин, анафраніл).

1. Галюцинаторно-параноїдальний синдром.

Необхідно починати з купування збудження: аміназин із початкових доз 50-100мг в/м, швидко нарощуючи дози; тізерцин із початкових доз 50-75 мг в/м.

Далі - застосовувати препарати вибіркової дії (стелазін-трифтазин, галоперідол і ін.).

2. Депресивно-маніакальний синдром.

Невідкладну терапію варто починати з тізерцину чи хлорпротиксену (в/м введення зі швидким нарощуванням доз до 200-300 мг/добу) з приєднанням препаратів із вибірковою антипсихотичною дією (трифтазин, галоперідол, тріседил і ін.).

3. Депресивний синдром.

Поєднання антидепресантів з транквілізаторами та іноді з нейролептиками (при наявності у хворих галюцинацій).

4. Кататонічне збудження.

Необхідне застосування препаратів як седативної, так і загальної антипсихотичної дії (аміназин, галоперідол, трифтазин).

5. Психопатичне збудження.

Застосовуються усі препарати із седативною дією.

При легких формах психомоторних реакцій застосовують препарати загальнозаспокійливої дії, транквілізатори.

У зв’язку з можливістю виникнення при НС великої кількості уражених психіатричного профілю, хворі поступають в психізолятор мобільного госпіталю, а також на базі лікарень розгортає роботу спеціалізована психотерапевтична бригада, що оперативно підпорядковується обласному центру медицини катастроф.

Повсякденними завданнями бригади є:

постійне удосконалювання теоретичних знань і практичних навичок по наданню екстреної психотерапевтичної допомоги в надзвичайних ситуаціях

підтримка постійної готовності до роботи в надзвичайних ситуаціях шляхом проведення регулярних занять по 35-годинній обов'язковій програмі навчання лікарів і середніх медпрацівників, учбово-тренувальних занять і тактико-спеціальних навчань (з бригадами постійної готовності - щорічно, з позаштатними бригадами один раз у три роки).

У надзвичайних ситуаціях, при виникненні великого числа уражених психоневрологічного профілю, на мобільний госпіталь та спеціалізовану бригаду покладається:

організація і проведення медичного сортування уражених із психічними розладами;

організація і надання невідкладної і спеціалізованої психотерапевтичної допомоги ураженим у найближчих до зони надзвичайної ситуації стаціонарах (ЦРЛ);

медичне забезпечення евакуації уражених із психічними розладами в психіатричний стаціонар.

Обсяг невідкладної психотерапевтичної допомоги включає проведення наступних лікувально-профілактичних заходів:

купування афективного збудження при збереженні контакту з хворим і при потьмареній свідомості;

купування ступору психогенного, депресивного;

купування судорожних параксизмів, епілептичного статусу;

зняття явищ важкої абстиненції, делірия;

купування розвинених гострих психотичних станів.

Обсяг спеціалізованої психотерапевтичної допомоги потерпілим у найближчих до вогнищ надзвичайних ситуацій стаціонарах включає проведення наступних лікувально-профілактичних заходів:

організація психіатричного лікування особам з психічними розладами, залишеними для лікування на місці;

медикаментозна підготовка осіб з психічними розладами до евакуації в психіатричний стаціонар.

Після виконання основних завдань розпорядженням територіального органу охорони здоров'я спеціалізована бригада може бути залишена в разі потреби для роботи в найближчих до вогнищ надзвичайної ситуації стаціонарах для надання спеціалізованої психотерапевтичної допомоги як ураженим, так і ліквідаторам наслідків надзвичайної ситуації.

Штат бригади: лікарі – 2, медсестри - 2, санітари – 2, водій-санітар - 1.

Необхідно окремо зупинитися на роботі психоізолятора, що може бути розгорнутий при необхідності в будь-якому ЛПЗ. Для його розміщення бажано виділити приміщення поблизу сортувально-евакуаційного (приймального) відділення на першому поверсі з окремим входом, запорами на дверях, ґратами на вікнах. Двері в палатах не зачиняють, електричне світло не вимикають, за хворими організовується постійний нагляд.

Всі особи з порушенням мислення, галюцинаціями, із руховим занепокоєнням, вираженою депресією після надання 1-ої лікарської допомоги підлягають евакуації в психоневрологічний стаціонар. Особливу групу складають потерпілі, у яких поряд з основним ураженням (травмою, опіком, інтоксикацією та ін.) спостерігаються психічні розлади. Вони потребують евакуації у відповідні профільовані лікарні після надання їм необхідної допомоги, спрямованої на ліквідацію (профілактику) нервово-психічних порушень.

Потерпілі з вираженою симптоматикою при відсутності грубих порушень усвідомлення, мислення, рухової сфери, емоційних розладів можуть затримуватися на 1-му етапі медичної евакуації на короткий термін (до доби) для лікарського спостереження. У випадку видужання (поліпшення стану) вони повертаються до виконання звичайних обов'язків. Виділення цієї групи надзвичайно важливо з ряду причин:

це забезпечує залучення до рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт значного числа людей;

виключається нераціональне використання транспорту для евакуації їх у лікарняну базу;

знижується завантаження психоневрологічних лікарень.

5. Лікувально-евакуаційна характеристика хворих психіатричного стаціонару

З огляду на те, що уражені, які потребують стаціонарного лікування в умовах психіатричного стаціонару, будуть надходити в ЛЗ з вогнищ НС у найближчі години, великого значення набувають організаційні заходи, що стосуються підготовки місць у відділеннях лікарні. У зв'язку з цим у лікарні розроблена і виконується Інструкція з організації постійної готовності екстреної виписки хворих.

Хворі психіатричного стаціонару можуть бути розділені на дві групи:

хворі, лікування яких може бути продовжене в амбулаторних умовах і підлягають виписці ("амбулаторні"), складають 38-42%;

хворі, лікування яких необхідно продовжити в стаціонарних умовах.

З цієї групи виділяють хворих, що можуть бути евакуйовані в заміську зону на значні відстані - "транспортабельні" (57-60%) і хворих, що потребують продовження стаціонарного лікування на місці ("нетранспортабельні") - 0,5-1%, останніх необхідно укрити в захищених стаціонарах.

До амбулаторних хворих відносяться особи без гострих психотичних явищ із дезактуалізацією маревних переживань і без асоціальних тенденцій із задовільним соматичним станом, а також особи, що знаходяться на військовій і трудовій експертизі. Варто враховувати, що душевно хворі, включаючи і дитячий контингент, що могли б бути віднесені за клінічними показниками до групи амбулаторних, але таких, що потребують постійного нагляду і спостереження з боку медперсоналу, тому що не мають родичів у даному місті, фактично відносяться до групи таких, що потребують продовження лікування в стаціонарних умовах і евакуації в разі потреби.

Перелік нозологічних груп,

що відносять хворих до категорії "амбулаторні"

290 - прості форми старечого і передстаречого слабоумства;

291 - Корсаковський психоз, хронічні алкогольні галюцинози, алкогольна параноя у випадках, якщо зміст марення і галюцинації хворого не являють собою небезпеки для оточуючих;

292 - інтоксикаційні психози внаслідок зловживання наркотичними середниками

293 - тимчасові психотичні стани, що виникають в результаті органічних захворювань без вираженої психотичної симптоматики, асоціальних тенденцій и грубих порушень потягу;

294 - хронічні психотичні стани в результаті органічних захворювань без вираженої психотичної симптоматики;

295 - шизофренія в стані ремісії або з неповною ремісією при наявності нечітко виражених психотичних явищ, без асоціальних тенденцій;

296 - афективні психози в стані ремісії або без виражених афективних коливань, що не представляють загрози для оточуючих;

300-311, 314-315 - невротичні розлади, психопатії й інші психічні розлади непсихотичного характеру, алкоголізм, наркоманія, епілепсія без психозу і слабоумства;

317-318 - легка і помірна розумова відсталість. До транспортабельних хворих відносять осіб, соматичний стан яких дозволяє здійснювати їхнє транспортування спеціальним чи пристосованим транспортом.

Дата добавления: 2013-12-13