Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Інвентаризація нематеріальних активів

Контроль та ревізія капітального та поточного ремонтів

 

Ремонти основних засобів поділяються на капітальні (заміна головних конструктивних частин будівель та споруд, вузлів машин і агрегатів) та поточні (заміна або виправлення неосновних частин об'єкту). Від своєчасності та якості виконання ремонтів залежить успіх експлуатації основних засобів, тому контроль за ремонтами здійснюється, переважно, за ознакою часу, тобто попередній, поточний і наступний.

Попередній контроль, що здійснюється на стадії планування ремонтів в натурі (за об'єктами), за видами (капітальний та поточний) та в грошовому виразі на рік і за кварталами. Під час планування ремонтів враховується як фізичний стан об'єктів основних засобів, що підлягають ремонту, так і нормативні міжремонтні терміни, передбачені положеннями про планово-попереджувальні ремонти.

За поточного контролю рекомендується проводити безпосередній огляд об'єктів, що ремонтуються; контрольне дефектування агрегатів, вузлів, деталей і конструктивних елементів; технічну експертизу кошторисів; контрольний обмір виконаних ремонтних робіт.

Проводячи наступний контроль ремонтних робіт, використовують в основному прийоми документального контролю, за допомогою яких встановлюють обґрунтованість планування ремонтів окремих видів основних засобів, правильність визначення потреби у грошових коштах на їх проведення, фактичне виконання встановлених завдань як в натуральному, так і у вартісному вимірі. Особливо потрібно перевірити правильність складання кошторисів та їх дотримання в процесі здійснення ремонтних робіт. В низці господарств є факти безконтрольності у витрачанні запасних частин, а також заміни дорогих запасних частин на більш дешеві. Трапляються випадки, що витрати на поточний ремонт відображаються як затрати на капітальний ремонт і навпаки. За таких обставин потрібно внести зміни в кореспонденцію рахунків.

 

Під час ревізії варто перевірити, чи правильно включені відповідні витрати підприємства до нематеріальних активів і чи правильно вони оцінені.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух нематеріальних активів.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, що не мають матеріальної форми і можуть міститися підприємством для використання більше року (права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг і на об'єкти промислової власності, авторські права, гудвилл та інші нематеріальні активи).

Методологічні основи формування інформації про нематеріальні активи визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».

Ревізор перевіряє, чи вірогідно визначена вартість придбаного нематеріального активу і який економічну вигоду від реалізації або використання його має підприємство.

Не менше важливо також визначити витрати, зв'язані з розробкою нематеріального активу. Однак варто мати на увазі, що не визначаються активом, а підлягають відображенню в складі витрат того звітного періоду, у котрому їх було здійснено: витрати на дослідження, на підготування і перепідготовку кадрів, на рекламу і підвищення репутації підприємства (гудвилл). Придбані нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства по початковою вартістю.

Коли нематеріальні активи отримані внаслідок об'єднання підприємств, то вони оцінюються по їхній справедливій вартості. Ревізор повинний також з'ясувати, чи правильно здійснюється переоцінка тих нематеріальних активів, щодо яких існував активний ринок.

При цьому варто врахувати, що переоцінена початкова вартість і знос об'єкта нематеріального активу визначаються як твір відповідно початкової вартості або зносу й індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається розподілом справедливої вартості об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість.

Як правило, сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів показується в складі додаткового капіталу, а сум уцінки - у складі витрат звітного періоду. При вибутті об'єктів нематеріальних активів, що раніш були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Ревізор перевіряє слушність нарахування зносу по нематеріальних активах і вмикання його у витрати виробництва. Знос відноситься на собівартість продукції (робіт, послуг), сума зносу нараховується щомісяця, чим норма, розрахованим виходячи з первинної вартості нематеріальних активів і терміна їхнього корисного використання (але не більше терміна діяльності підприємства).

Перевіряючи документи щодо нарахування зносу нематеріальних активів, треба установити, за чи всіма об'єктами нематеріальних активів нараховується знос і чи економічно обгрунтовані встановлені норми, що періодичність нарахування зносу і наскільки правильно його включений у собівартість продукції.

Ревізор перевіряє також слушність нарахування амортизації нематеріальних активів. Відповідно до П(С)БУ 8 «Нематеріальні активи» нарахування амортизації здійснюється протягом терміна їхнього корисного використання, що встановлює підприємство при визначенні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років. При визначенні терміна корисного використання об'єкта варто врахувати терміни використання подібних активів, моральний знос і правові обмеження щодо термінів його використання. Причому метод амортизації нематеріального активу вибирається підприємством самостійно. Якщо умови одержання майбутніх економічних вигод підприємство не може визначити, те амортизація нараховується з застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації здійснюється відповідно до П(С)БУ 7 «Основні засоби».

Розраховуючи вартість, що амортизується, ліквідаційну вартість нематеріальних активів дорівнюють до нуля, за винятком випадку, коли ліквідаційну вартість можна визначити на підставі інформації існуючого активного ринку й останнє буде існувати наприкінці терміна корисного використання цього об'єкта. Причому нарахування амортизації починається з місяця, що випливає за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатної для використання.

І навпаки, нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, що випливає за місяцем вибуття нематеріального активу. Метод амортизації і термін використання об'єкта може переглядатися наприкінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни терміна корисного використання активу або зміни умов одержання економічних вигод.

Таким чином, амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і терміна використання, починаючи з місяця, що випливає за місяцем змін.

На завершальній стадії ревізії ревізору варто перевірити слушність визначення підприємством кінцевого фінансового результату від вибуття нематеріальних активів.

Варто зауважити, що нематеріальний актив може бути списаний з балансу у випадку його вибуття або продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

У цьому випадку фінансовий результат від вибуття об'єкта нематеріальних активів визначається як розходження між прибутком від вибуття (за відрахуванням непрямих податків і витрат, зв'язаних із вибуттям) і їхньою залишковою вартістю.

Рекомендована література:

 

1. Усач Б. Контроль і ревізія. Підручник. - К.: Знання, 2002 - 253

2. Ревізія і контроль у промислових підприємствах /Бутко А.Д. – К.; 2002, - 130 с.

3. Мулінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2003. 202 с

4. Дерій В.А. Контроль і ревізія в сільському господарстві: Курс лекцій для студентів ВНЗ III-IV рівня акредитації за спеціальністю 7.050106 “Облік і аудит”. – Тернопіль: Джура, 2002. – 64 с

Завдання для самоконтролю:

1. Які ви знаєте завдання та задачі контролю і ревізії основних засобів та нематеріальних активів?

2. Охарактеризуйте перевірку стану зберігання основних засобів

3. Як відбувається контроль та ревізія нарахування та використання амортизаційних відрахувань?

4. Яким чином здійснюється контроль та ревізія капітального та поточного ремонтів?

5. Дайте визначення іІнвентаризації нематеріальних активів

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Контроль та ревізія нарахування та використання амортизаційних відрахувань | Оцінка системи внутрішнього контролю
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 341; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.