Методи клінічної психології

Вибір методів дослідження клінічними психологами залежить від завдань, що виникають при виконанні професійних обов’язків. Підбір необхідних методик здійснюється в залежності від цілей психологічного дослідження, індивідуальних особливостей психічного, а також соматичного стану досліджуваного, часу і місця проведення досліджень.

Методи дослідження в клінічній психології поділяють на три групи:

1) Клінічне інтерв’ювання – це метод отримання інформації про індивідуально – психологічні властивості особистості, психологічні феномени і психопатологічні симптоми і синдроми, внутрішню картину хвороби пацієнта і структуру проблеми клієнта, а також спосіб психологічного впливу на людину, що відбувається на основі особистого контакту психолога і клієнта.

Функціями інтерв’ю в клінічній психології є: діагностична і терапевтична. Вони повинні здійснюватись паралельно, оскільки тільки їхнє поєднання може привести до бажаного, для психолога, результату – виздоровлення та реабілітацію пацієнта. В процесі клінічного інтерв’ю потрібно враховувати такі складові історико-культурних баз психолога (лікаря) і клієнта (пацієнта) як: стать, вік, релігійне переконання і віросповідання, расові особливості (в сучасних умовах – національність), сексуальна орієнтація. Ефективність інтерв’ю залежить від того, як психолог і пацієнт з різними переконаннями і особливостями знайдуть спільну мову, який стиль спілкування запропонує діагност для створення атмосфери довіри.

Існують різні методологічні підходи до проведення інтерв’ю. Вважається, що за тривалістю перше інтерв’ю повинно бути близько 50 хв.

I. Етап – встановлення «дистанції довіри». Ситуативна підтримка, надання гарантії конфіденційності; визначення домінуючих мотивів проведення інтерв’ю.

II. Етап – виявлення скарг, оцінка внутрішньої картини – концепції хвороби; структурування проблеми

III. Етап – оцінка бажаного результату інтерв’ю і терапії; визначення суб’єктивної моделі здоров'я пацієнта

IV. Етап – оцінка антиципаційних здібностей пацієнта; обговорення можливих варіантів вирішення захворювання (при виявленні) і терапії; антиципаційий тренінг

2) Експериментально-психологічні методи дослідження - використання діагностичної процедури з метою моделювання цілісної системи пізнавальних процесів, мотивів і «відношень особистості» (Б.В. Зейгарник).

Основними завданнями є виявлення змін функціонування окремих психічних функцій і виявлення патопсихологічних синдромів. До патопсихологічних синдромів відносять сукупність поведінкових, мотиваційних і пізнавальних особливостей психічної діяльності хворих. Вважається, що в патопсихологічному синдромі відображаються порушення різних рівнів функціонування центральної нервової системи.

Основні методи патопсихологічної діагностики при порушеннях тих чи інших сфер психічної діяльності

Сфери психічної діяльності, в якій є порушення	Патопсихологічні методики
Розлади уваги	Таблиця Шульте, коректурна проба, рахунок по Крепеліну, методика Мюнстенберга
Розлади пам'яті	тест десяти слів, піктограма
Розлади сприйняття	Сенсорна збудливість проби Ашафенбурга, Рейхардта, Липмана
Розлади мислення	тести на класифікацію, виключення, силогізми, аналогію, узагальнення; асоціативний експеримент, проблема Єверьє,піктограма, тест дискримінації властивостей понять
Розлади емоцій	тест Спілберга, метод кольорового вибору Люшера
Розлади інтелекту	тест Равена, тест Векслера

2.2. Експерементально нейропсихологічні дослідження направлені на оцінку станів вищих психічних функцій, особливостей функціонування асиметрії півкуль і пізнавальних процесів. Вони застосовуються частіше в неврологічній і психіатричній клініці.

Нейропсихологічні порушенняоц	Дослідження
Порушення мов	· Спонтанної і діалогової мови · Автоматизованої мови · Монологічної мови
Порушення письма	· Списування коротких фраз · Письмо слів, фраз під диктування · Запис автоматизованих енграм (мовні стереотипи, наприклад, власних імен, прізвище, ім'я, по-батькові, адреси)
Порушення читання	· Читання ідеограм, букв в наборі, різним шрифтом · Читання простих речень і коротких оповідань
Порушення рахування	· Читання, написання запропонованих чисел · Здійснення автоматизованих рахункових операцій (перевірка знань таблиці множення) · Додавання/ віднімання однозначних і двозначних чисел · Вирішення простих задач
Порушення праксиса	· Здатності маніпулювати предметами, здійснювати рух
Порушення сприйняття шумів, ритмів, мелодії	· Впізнавання знайомих шумів (шелест паперу, звін ключів) · Ідентифікації різних ритмів · Відтворення на слух ритмічних послідовностей · Впізнавання загальновідомих мелодій
Порушення схеми тіла	· Дослідження право/лівої орієнтації (наприклад показати власну праву руку, ліву руку дослідника, що сидить з перехрещеними руками) · Оцінки пальцевого гнозиса (правильність називання пальців на основі вербальної інструкції дослідника, відтворення пози пальців за зоровим зразком) · Соматогнозії (порушення схеми тіла - розлади впізнавання різних частин власного тіла – оцінка їхнього стану і розташування)
Порушення орієнтації в просторі	Орієнтації: · в реальному просторі (впізнавання своєї палати, місця знаходження) · Просторових відношень (потрібно намалювати план своєї кімнати із зазначенням дверей, вікон, меблів) · Частин світу (по умовній географічній точці, поставленій дослідником на папері) · Встановлення «стрілок» годинника за вербальною інструкцією.
Порушення зорового гнозису	· Оцінка впізнавання предметів, зображених предметів, зображення не «повних, цілих»(частини зображення бракує); · Ідентифікація та класифікація кольорів за відтінками

Психологічний діагноз – це виявлення прихованих причин видимого благополуччя (Л.Ф. Бурлачук).

Діагноз як основна мета діагностики може встановлюватись на різних рівнях:

І – симптоматичний або емпіричний (на цьому рівні діагноз обмежується констатацією особливостей або симптомів-ознак);

ІІ – етіологічний, що враховує не тільки наявність характеристик, але й причин їх виникнення;

ІІІ – рівень типологічного діагнозу, що полягає у визначенні місця ї значення виявлених характеристик у загальній картині психічного життя людини.

3) Оцінка ефективності психокорекційного впливу

Одною з важливих метологічних проблем клінічної психології є проблема оцінки ефективності психокорекційного і психотерапевтичного впливу.

Клінічна шкала оцінки ефективності психотерапії Б.Д. Карвасарського

І. Критерій ступеня симптоматичного покращення: а) симптоматика проявляється дуже часто чи характеризується вираженою інтенсивністю б)симптоматика проявляється досить часто чи характеризується значною інтенсивністю в)симптоматика проявляється рідко чи проявляється слабкою інтенсивністю г)симптоматика відсутня

ІІ. Критерії ступеня усвідомлення психологічних механізмів хвороби: а) відсутність розуміння ролі психогенних факторів у виникненні хвороби б) усвідомлення взаємозв'язку між симптомами хвороби і неспецифічним психічним напруженням в) усвідомлення взаємозв'язку між симптомами хвороби і конфліктної ситуації, що виникає у зв’язку з особливостями особистості хворого г)досягнення розуміння специфічного змістовного чи адаптивного характеру симптомів, повного усвідомлення ролі особистих особистісно-емоційних проблем у виникненні типових для хворого конфліктних ситуацій і розуміння їхнього ґенезу

ІІІ. Критерій ступеня зміни порушень відносин особистості: а) відсутність змін б)зміна відношення до хвороби і лікування в)зміна відношення хворого лише в сфері (сферах), що відноситься до актуальної конфліктної ситуації, без глибокого зміни порушень відносин особистості г) зміна відношення хворого у всіх значимих сферах особистості із значною перебудовою

ІV Критерій ступеня покращення соціального функціонування а) низька ступінь задоволеності своїм соціальним функціонуванням б)помірна ступінь задоволеності своїм соціальним функціонуванням в)значна ступінь задоволеності своїм соціальним функціонуван г) виражена ступінь задоволеності своїм соціальним функціонуван

Поряд з клінічною шкалою для оцінки ефективності психокорекційних і психотерапевтичних впливів в клінічній психології використовуються показники динаміки психічного стану пацієнта на основі різних психологічних тестів. Частіше за інші для цієї мети використовуються ММРІ, метод кольорових відносин Люшера.