Управлінська праця менеджерів соціальної роботи

Специфіка управління закладом соціальної роботи.

Заклади соціальної роботи.

Аналізуючи специфіку управління закладом соціальної роботи, слід зазначити, що вона походить від головного призначення закладу - надання допомоги клієнту для виходу із складної життєвої ситуації.

До таких особливостей відносять:

1. невідповідність соціальної допомоги у часі з результатами (для управління закладом практично неможливе точне прогнозування та вимірювання результатів управління);

2. важливість як кінцевого, так і проміжних результатів управління закладом соціальної роботи;

3. обмеженість використання директивних методів управління на користь методів мотивації, переконання, створення ситуації успіху та зацікавленості;

4. пріоритет контактного управління;

5. значна вікова розбіжність груп людей - учасників процесу управління (персонал і клієнти різного віку);

6. характер соціальної інформації в управлінських відносинах у закладах соціальної роботи;

7. обов'язкова компетентність керівників закладів соціальної роботи. Управління закладом соціальної роботи за змістом управлінської діяльності та орієнтованістю на процес надання соціальної допомоги відрізняється також і від управління соціальною роботою на державному та регіональному рівнях.

Отже, при управлінні закладом соціальної роботи необхідно враховувати як загальні управлінські закономірності, так і специфіку управління соціальною організацією.

У порівнянні з іншими видами діяльності в організації, управлінська діяльність має свої особливості, що проявляються в її характері, меті, предметі, результатах і засобах, які використовуються.

Мета управлінської праці:

- створення умов для досягнення мети організації;

- координація та узгодження спільної діяльності.

Предмет управлінської праці

- люди та їх трудова діяльність;

- інформація, яку вони використовують.

Засоби управлінської праці:

- засоби організаційної техніки;

- інформація як засіб зв'язку.

Характеристика управлінської праці:

- опосередковано виробнича праця;

- розумова праця, що поєднує творчі, логічні і технічні операції;

- робота з людьми;

- інформаційна харктеристика;

- різноманітність завдань, що вирішуються;

- творчий характер.

Продукт управлінської праці:

- управлінський вплив;

- управлінське рішення.

Визначимо зміст понять „управлінський персонал" і „менеджер".

Управлінський персонал - це сукупність фахівців, що здійснюють функції управління. На практиці - це працівники апарату управління організації, помічники керівника.

У плановій і обліковій практиці України прийнято виділяти наступні основні посади управлінського персоналу на підприємствах і організаціях: керівники і їхні заступники; головні спеціалісти; інженери, техніки, механіки; економісти, інженери - економісти; лічильно-бухгалтерський, канцелярський і юридичний персонал та інші прцівники. Керівники складають одну з найбільш значимих груп управлінського персоналу.

У сучасному розумінні менеджер - це керівник, управляючий, що займає постійну посаду в організації і наділений повноваженнями щодо прийняття рішень у конкретних видах діяльності.

Менеджер є посадовою особою фірми, у якій працює і входить у її керуючий склад. Разом із тим цей термін є досить поширеним і вживається в загальному вигляді стосовно:

- керівника організації в цілому чи її підрозділів;

- керівника по відношенню до підлеглих;

- організатора конкретних видів праці у рамках окремих підрозділів;

- адміністратора будь-якого рівня управління, що організує роботу на основі сучасних методів.

Менеджер - це член організації, що здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські задачі.

У теорії і практиці управління розрізняють лінійних і функціональних менеджерів. До лінійних менеджерів відносяться осіб,що діють на основі єдиноначальності, відповідальні за стан і розпорядок організації уцілому чи її

підрозділів. У соціальних службах - це директори, начальники відділів, окремих підрозділів.

До функціональних менеджерів зараховують працівників, відповідальних за визначену сферу в системі управління і функціональних підрозділів, які вони очолюють (наприклад: головний економіст, начальник відділу праці і заробітної плати).

У сучасних організаціях виділяють наступні види поділу праці менеджерів:

1. Функціональний - грунтується на формуванні груп із працівників управління, які виконують однакові функції менеджменту: планування, організація, контроль та ін.

Відповідно до цього одні працівники органу управління спеціалізуються на плануванні, інші на організації виконання планів, а треті - зосереджені на контролі і та ін.

2. Структурний - будується, виходячи з характеристик об'єкта управління (організаційна структура служби, масштаби і сфери її діяльності).

3. Технологічний (професійно-кваліфікаційний) -враховує види і складність робіт, що виконуються.

За цими критеріями у складі апарата управління організацією виділяють три категорії працівників: керівників, фахівців і службовців.

Якщо розгядати їхню працю з погляду технології процессу управління, то завдання керівників в основному зводяться до прийняття рішень і організації їх практичної реалізації.

Фахівці, у свою чергу, здійснюють проектування і розробку варіантів рішень. Службовці займаються, головним чином, інформаційним забезпеченням усього процессу управління..

Базові операції (функції), які виконує менеджер:

1. Визначає мету організації і вирішує, що необхідно зробити для її досягнення, забезпечує її реалізацію шляхом постановки конкретних завдань.

2. Менеджер організовує, класифікує роботу, розподіляє її, створює необхідну організаційну структуру, підбирає відповідний склад працівників і виконавців.

3. Забезпечує спонукальні мотиви. Досягає необхідної узгодженості дій всього колективу.

4. Аналізує діяльність організації, визначає нормативи, а також оцінює діяльність всіх осіб.

5. Забезпечує професійне зростання працівників у залежності від того, як вони виконують свої функції; менеджер або сприяє їх зростанню або навпаки.

Функції менеджера-керівника:

1. Функції-процеси:

- функції попереднього управління: цілепокладання, прогнозування, планування;

- функції оперативного управління: організація процесу виробництва, організація процесу праці, стимулювання і мотивація праці;

- функції заключного управління: контроль, облік, аналіз.

2. Функції-завдання:

- представницька;

- кадрова;

- соціальна;

- юридична;

- інформаційна;

- координаційна.

Управлінські ролі менеджерів:

1. роль щодо ухвалення рішення;

2. інформаційна роль;

3. роль керівника.

Вимоги до професійної компетенції менеджерів соціальної роботи:

1. Знання і розуміння природи управлінської праці і процесів менеджменту.

2. Знання посадових і функціональних обов'язків менеджера, засобів досягнення цілей і підвищення ефективності роботи організації.

3. Уміння використовувати сучасну інформаційну технологію і засоби комунікації, які необхідні в управлінському процесі.

4. Володіння мистецтвом управління людьми.

5. Володіння мистецтвом налагодження зовнішніх зв'язків.

6. Здатність до самооцінки, уміння робити правильні висновки і безперервно підвищувати кваліфікацію (тобто свої знання й уміння).

1,2,3 - уміння й знання виконувати професійну роботу в області менеджменту.

4,5,6 - уміння і здатність працювати з людьми і керувати самим собою.

Вимоги до сучасного менеджеру (англ. Майкл,Вудкок, Дейв Френсис):

1. здатність керувати собою;

2. розумні особисті цінності, чіткі особисті цілі;

3. навичка вирішувати проблеми;

4. винахідливість і здатність до іновацій;

5. висока здатність впливати на оточуючих;

6. знання сучасних управлінських підходів;

7. здатність управляти;

8. уміння навчати і розвивати підлеглих;

9. здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Дата добавления: 2013-12-13