Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні принципи програм образотворчого мистецтва




Читайте также:
  1. Автоматизированный расчет календарных планов в программах управления проектами
  2. Алфавіт мови програмування
  3. Аналіз різноманітних методик щодо вивчення тем шкільного курсу образотворчого мистецтва
  4. Андрагогічні принципи навчання.
  5. Аппаратно-программная
  6. Аппаратно-программные средства защиты информации.
  7. Аппаратно-программный комплекс криминалистического исследования фонограмм речи.
  8. Аппаратное и программное обеспечение.
  9. Базові конструкції структурного програмування - галуження, цикл, передача управління.
  10. Ведомственные целевые программы
  11. Вид программ
  12. Види вантажних одиниць. Основні елементи вантажної одиниці. Формування вантажних одиниць.

Зміст шкільних програм образотворчого мистецтва та програм спеціалізованих мистецьких навчальних закладів

Тема № 3

Педагогічні умови навчання мистецтва

Педагогічні умови навчання мистецтва - це цілеспоямовано створені обставини мистецького навчання, що забезпечують можливість досягненняйого результативності. Серед першочергових визначаються такі педагогічні умови:

· створення позитивної атмосфери навчання;

· досягнення діалогових засад взаємодіїї вчителя і учня в навчальному процесі;

· забезпечення пріоритету практичної діяльності.

 

Література:

19. Програми Образотворче мистецтво 1-4 ,5-7 класи (Бєлкіна Е.В., Фесенко Л.В., Любарська Л.М.)

20. Марчук Ж.С. Авторські уроки з образотворчого мистецтва 5-7 –Харків., 2005

21. Програми з профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009

22. Програми факультативних курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009

23. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва. - К..,2010

 

1. Основні принципи програм образотворчого мистецтва

2. Характеристика структури шкільної навчальної програми (авт. Бєлкіна Е.В. та ін.)

3. Загальна порівняльна характеристика навчальних программ ( автори: Бєлкіна Е.В. та ін, Любарська Л.М. та ін.)

4. Техніки декоративно-прикладного мистецтва (аплікація, колаж, витинання) у програмах Л.Любарської, Л.Вовк та Л.Масол, Е.Белкіної та ін.

Висновок

 

 

Програми шкільного курсу образотворчого мистецтва та спеціалізованих мистецьких навчальних закладів забезпечують досягнення мети загальної образотворчої освіти, яка полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Програми з образотворчого мистецтва враховують традиції та сучасні тенденції розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури. Ґрунтуються на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння поліхудожнього та полікультурного образу світу.

В основу програм образотворчого мистецтва опокладені принципи:

1. єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;

2. взаємодіїкомпонентів соціального досвіду людини;

3. неперервності і наступностізавдань і змісту образотворчої освіти у початковій та основній школі;



4. варіативностінаціленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

5. поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків образотворчого та іншими видами мистецтв.

2. Характеристика структури шкільної навчальної програми (автор Бєлкіна Е.В.)

Програма структурно умовно розділена на три етапи. Кожен етап охоплює навчальний рік і складається із семестрових тематичних розділів, які послідовно розв’язують художньо-пластичні, виразні, технічні та психологічні завдання образотворчості. Ритм, форма, рух, простір, світло та композиція, як складові образотворчості, розглядаються на кожному етапі навчання. Кожен з етапів є підґрунтям наступного в доповненні навчального матеріалу, актуалізуючи окремі художньо-творчі аспекти з поступовим їх ускладненням. Акцентується увага на багатовимірності художньо-естетичних завдань та їх вирішенні в пластично-образному аспекті, ініціюється пошук власних способів виконання робіт в художньо-творчому самовияві учнів.

Кожен семестровий розділ має тематичні блоки, які зумовлені навчальними завданнями як окремого розділу, так і розвитком навчальних проблем всієї програми з образотворчого мистецтва (5–7 класи).

5 клас. Художній образ

Розвиток чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах. Виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів пластичних мистецтв. Створення художніх образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ.

Залучення учнів до системного пізнання, опанування техніками та прийомами образного виявлення як художньої основи для особистісного самовираження. Вивчення зразків світового та національного мистецтва з творчим переосмисленням і використанням власного досвіду в практичній творчій діяльності учнів.

 

6 клас. Духовний і предметний світ людини

Розвиток формально-логічного мислення, вміння спрощувати, узагальнювати, виявляти конструкцію та об’єм форми. Зосередження уваги учнів на формі з метою подальшого вивчення впливу і взаємозв’язку цієї форми із сутністю образу. Вивчення кольору через виявлення зв’язків його зі світлом (природним, штучним) доповнює попередній досвід учнів у виявленні образності форми.

Навчання формоутворенню в образотворчому мистецтві базується на художній практиці учнів, яка передбачає їх орієнтування в специфіці образотворчого мистецтва та оволодінні певними художньо-технічними навичками. Контрастні форми, пропорції, фактурне, тональне виявлення форм та вивчення світлотіні як засобу визначення форми, її контурів, пластики і фактури поверхні, засвоєння трансформації форм використовується учнями під час конструювання й проектування предметів.

 

7 клас. Культурне і просторове середовище людини

Попередній досвід образного й асоціативного мислення доповнюється формуванням і розвитком абстрактного мислення та оволодінням певними художньо-технічними навичками моделювання простору та об’ємно-просторових форм. Перехід від вивчення окремих форм та формоутворення до виявлення зв’язку форми і простору. Вивчаються образні й пластичні зв’язки форми і середовища. У теоретичному та практичному планах осягаються закони перспективи простору в ілюзорно-просторовому зображенні та рівнобіжно вивчаються умовні художні засоби створення зображень простору й середовища (природного, штучного, архітектурного).

Продовжується вивчення природних форм та середовища у гармонійному поєднанні окремих форм і довкілля. Акцентується увага на взаємозв’язку людини з навколишнім світом та впливом культурної спадщини на урбаністичне (створене) середовище людини, їх гармонійне або дисгармонійне поєднання. У практичній творчій діяльності учнів ініціюється виявлення індивідуального погляду на предметний світ і довкілля, експериментування та моделювання свого неповторного дитячого світу.

Особливості організації навчально-виховного процесу

Послідовність тем та виконання завдань методично обґрунтовані психофізіологічними та віковими особливостями учнів, врахуванням відмінностей художніх та технічних засобів різних видів мистецтва, професійною викладацькою етикою, орієнтованою на творчий пошук учня і виявлення його індивідуальності у виборі засобів художньої виразності, техніки та матеріалів. Велика увага приділяється розвитку композиційного мислення учнів та використанню в творчих роботах цілісності образотворчих і технічних завдань. Перевага надається нестандартним самостійним композиційним рішенням учнів, а не готовим зразкам, коли учні стають “виконавцями-інструментами”. Знайомство учнів з творами та зразками національного та світового мистецтва може розглядатися в контексті художньо-драматургічного розвитку уроку як на його початку, так і в середині або на його завершенні.

У програмі вказані навчальні та орієнтовні тематичні завдання, які доповнюються конкретними уроками, власною методикою вчителя та прийомами реалізації навчальних завдань образотворчими засобами – у графіці, живопису, об’ємній пластиці, декоративних формах.

Методикою програми передбачено гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (література, музика, сценографія тощо), проведення бінарних уроків.

У кожному семестрі 2 години резервного часу можуть використовуватися на тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення теми, відвідування виставок, музеїв тощо.

3. Загальна порівняльна характеристика навчальних програм

Навчальні програми початкової школи „Образотворче мистецтво” (укладачі Л.Любарська, Л.Вовк) та „Мистецтво” (укладачі: Л.Масол, Е.Белкіна, О.Онішенко, Н.Очеретяна, В.Рагозіна) розроблені відповідно Державного стандарту початкової загальної освіти. Проте корінні відмінності спостерігаються вже у назві, структурі та загальному змістові програм.

 

Так, програма Л.Любарської і Л.Вовк реалізує лише візуальну змістову лінію, натомість як програма Л.Масол, Е.Белкіної та ін. реалізує всі змістові лінії початкової освіти в галузі мистецтва (музична, візуальна - образотворча, хореографічна, театральна, екранна). Такий синтетичний підхід до створення програми забезпечує формування в учнів цілісної художньої картини світу. При цьому виділяються дві домінантні змістові лінії, який фактично реалізуються у таких предметах: „Образотворче мистецтво” (1 год) та „Музика” (1 год), тобто формально співпадають із навантаженням за програмою Л.Любарської, Л.Вовк: „Образотворче мистецтво” (1 год).

 

Щодо програми Л.Любарської, Л.Вовк, то тут маємо виділення образотворчого мистецтва як специфічного виду діяльності, що є „унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління” [5,12]. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність (на відміну від інших видів мистецтва) стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.

 

Порівняння основних структурних компонентів програми, викладених у пояснювальних записках, демонструє, що обидві програми проголошено побудованими на принципі інтегративності, полікультурності. Проте, якщо в програмі „Мистецтво” реалізація цих принципів є очевидною, адже вивчення різних видів мистецтв тут органічно об'єднане, то в програмі „Образотворче мистецтво” інтегративність виступає лише на рівні внутрішнього зв'язку між різними видами й техніками образотворчого мистецтва, об'єднаними загальними для графічних мистецтв поняттями кольору, форми і т.д.

 

По різному підійшли автори до формулювання завдань програми. Так, у програми Л. Масол, Е.Белкіної та ін. завдання традиційно поділені на навчальні, виховні та розвивальні, то програма Л.Любарської, Л.Вовк пропонує більш детальну класифікацію поставлених завдань: формування певних ставлень, потреб, орієнтацій та якостей учнів, розвиток емоційних здатностей, якостей та здібностей учнів, засвоєння ними елементарних знань, формування елементарних умінь та навичок. На наш погляд, така детальна розробка завдань курсу свідчить про чітке усвідомлення авторами програми потреб і завдань, які стоять перед вчителем образотворчого мистецтва у початковій школі.

 

Обидві програми роблять свідомий відхід від традиційного поняття „аналізу художнього твору”, як одного з видів діяльності учнів, у бік інтерпретації (або аналізу-інтерпретації - у Л.Масол, Е.Белкіної та ін.). Серед іншимх видів діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва Л.Любарська, Л.Вовк пропонують такі: сприймання, практична художна діяльність (творча, репродуктивно-творча), причому остання, на думку авторів програми, має носити переважно імпровізаційний характер. Такий перелік видів учнівської діяльності видається нам більш обґрунтованим, таким, що враховує вікові психологічні особливості учнів, аніж наведений у програмі Л.Масол, Е.Белкіної та ін., які подаючи фактично той самий перелік, що і Л.Любарська, Л.Вовк, додають, що необхідно застосовувати „інтерактивні, проблемно-евристичні технології”, створювати ситуації „діалогу культур” [1,18]. Л.Любарська, Л.Вовк більш виважено вважають 1-2 класи - періодом пропедевтичної практичної художньої діяльності. Адже, діти мають отримати базу, набути необхідних навичок, знань та умінь для подальшого ускладнення форм і методів роботи з ними.

 

4. Техніки декоративно-прикладного мистецтва (аплікація, колаж, витинання) у програмах Л.Любарської, Л.Вовк та Л.Масол, Е.Белкіної та ін.

 

Розглянемо, як розкрито в обох програмах оволодіння учніми основними техніками декоративно-прикладного мистецтва, зокрема колажем, аплікацією, витинанням.

 

Тематичні блоки програми Л.Любарської, Л.Вовк побудовані відповідно до базових художніх понять, якими оволодіває учень. В кожній темі може бути застосовано кілька абсолютно різних технік. Це забезпечує різноманітність діяльності учнів, оволодіння навичками роботи з різними матеріалами. Кожна тема розрахована на 4-7 годин, тому в межах майже кожної теми учні мають змогу попрацювати з фарбами, олівцями, кольоровим папером, картоном та ін. матеріалами.

 

Техніка аплікації вперше з'являється в темі 2 „Прості форми”, де використовується як засіб пізнання простих геометричних форм, усвідомлення виражальних можливостей силуетної форми. Більш детально ці поняття розкриваються у наступній темі 3 „Форма та колір як засоби образотворення”. У темі 5 „Розмаїття та багатство форм” уявлення дітей про необмеженість творчості, свободу процесу творення розвиваються за допомогою нової форми роботи - рваної аплікації. У подальших темах техніка ускладнюється: аплікація може містити елементи витинанки, накладні елементи, фарбування. Поєднання різнокольорових елементів дозволяє розширити знання учнів про гармонію споріднених кольорів. Таке широке використання аплікації як досить простої техніки характерне для 1 року навчання. Так, на другому році навчання, за програмою Л.Любарської, Л.Вовк аплікація дещо поступається складнішім технікам: паперопластиці, гратографії, аплікації з графічним доопрацюванням. Отже, за цією програмою, виражальні можливості аплікації використовуються максимально на тому етапі, коли це один з небагатьох доступних дітям видів художньої діяльності, в якому вони можуть досягти видимих для них самих художніх результатів. Проте у 2-4 класах аплікація як така вже не може розкрити повною мірою виучувані поняття: пластика форми, види прикладних мистецтв та ін.

 

Програма С.Масол, Е.Белкіної та ін. не дає такого детального опису технік та використовуваних знарядь, як програма Л.Любарської, Л.Вовк. У програмі „Мистецтво”, очевидно, вчителеві відведено обирати, які саме засоби він вибере для розкриття тієї чи іншої теми. Автори програми дають найбільш загальні формулювання видів робіт: довільне зображення ліній, розміщення предметів на аркуші. Проте інколи наявна і деталізація техніки: передача кольоровими плямами характеру музичного твору (акварель „по мокрому”).

 

Можна спробувати припустити, в яких темах автори передбачають використання техніки аплікації. Причому слід відзначити досить узагальнене формулювання тем. Так, вчитель може дати завдання з виконання аплікації в темах: „Мистецтво - чарівне вікно у світ” (розмаїття кольорів, формування цілісного сприйняття форми предметів), „Як митці створюють красу” (природні форми та їх декоративне зображення, симетричне та асиметричне зображення в розписі). Тут спостерігається аналогічна попередній програмі картина: аплікація як вид діяльності досить широко використовується в 1 класі, проте майже не використовується у подальші роки, де її заступають складніші види творчості: конструювання з паперу, виготовлення масок, декорацій з використанням одночасно різних технік.

 

Порівняно з аплікацією такі види декоративно-прикладного мистецтва як колаж і витинання зустрічаються у програмах рідше. Вони часто поєднуються з технікою аплікації, є елементами створення складних об'єктів.

 

Досить рідко автори як програми „Образотворче мистецтво”, так і програми „Мистецтво” звертаються до техніки колажу. Так, у програмі Л.Любарської, Л.Вовк ми не зустрінемо конкретного згадування цієї техніки у 1-2 класах, що зумовлено її відносною складністю для тідей цього періоду. Можна припустити її використання, наприклад, під час вивчення теми „Форма та колір як засоби образотворення” (1 клас), де колаж створюється з різних матеріалів: наборів кольорового паперу, кольорових палітурок зошитів, залишків шпалер і т.ін. Інші теми 1-2 класів не передбачають такого виду робіт. Техніка колажу згадується авторами у деяких темах 3-4 класів: „Зимонька-зима”, „Світ казок”, „Фантазуємо та творимо красу”. Вже самі назви цих тем свідчать про значно більший рівень творчості та складності виконуваних учніми робіт, порівняно з 1-2 класами, де роботи, хоча й були творчими, але носили переважно імпровізаційний характер, натомість як колаж вимагає створення певного творчого задуму та його виконання.

 

Програма Л.Масол, Е.Белкіної та ін. у багатьох темах передбачає такий вид робіт, як створення багатофігурних композицій (ляльковий театр, декоративна композиція з кольорових плям, створення декоративної композиції за різдвяними мотивами, створення колективної декоративної композиції в техніці колажу та ін.). Оскільки колаж є порівняно складнішим видом робіт, то він часто виконується колективно. Ця програма, як вже зазначалася, висуває до учнів дещо вищі вимоги, пропонує їм більш складні завдання, тому не дивно, що техніка колажу використовується тут частіше.

 

Використання такого специфічного виду робіт як витинанка має яскраво виражений національну специфіку. Якщо аплікація та колаж виступають у цьому плані нейтральними, адже така техніка властива мистецтву багатьох народів, то витинанка дає змогу вийти на новий рівень викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва: ознайомлення з національною культурою.

 

Обидві програми передбачають досить широке використання цієї техніки. Так, у програмі „Образотворче мистецтво” Л.Любарської, Л.Вовк ця техніка використовується в темах „Форма та колір як засоби образотворення”, „Розмаїття та багатство форм”, „Виражальні можливості кольору” (1 клас), „Пластик форм”, „Рукотворна краса” (2 клас), „Світ казок” (3клас).

 

Програма Л.Масол, Е.Белкіної та ін. також передбачає виконання учнями такого виду декоративно-прикладної діяльності, проте рідше, аніж за програмою „Образотворче мистецтво”. Так, протягом першого року навчання ми не побачимо використання цієї техніки, що є досить дивним, адже це один з найдоступніших дітям видів діяльності. Хоча, можливо, автори програми залишають вчителеві право вибору конкретного виду діяльності учнів для розкриття тієї чи іншої теми, а тому запропонувати дітям виконання витинанок можна, наприклад, під час вивчення теми „Як митці створюють красу” (природні форми та їх декоративні зображення, створення орнаментів за мотивами народного декоративного розпису та ін.). Конкретне згадування технік витинання з'являється у цій програмі на другому році навчання. Так, у темі „Мистецтво і рукотворний світ” дітям пропонується вирізування простих симетричних форм - витинанок (сніжинки, ялинкові прикраси), у наступній темі „Бринить природи мова кольорова” учні також виконують витинання відповідно до тематики сезону - „виконання витинанок за мотивами весняних обрядових свят” [2,15]. У техніці витинанки пропонується виконання навіть колективних робіт. Так, тема „Образи рідної землі” передбачає виконання колективної композиції з кольорового паперу „Український віночок”, „Русалчин віночок”.

 

Загалом, програму Л.Масол, Е.Белкіної та ін. відзначає більш яскраво вриажений національний компонент, який реалізовано у тому чисолі і через використання техніки витинання. Так, майже кожна тема програми „Мистецтво” у її візуальній змістовій лінії має зв'язок із народним або національним мистецтвом, передбачає ознайомлення дітей із специфікою українського як народного, так і професійного мистецтва. Діти отримують знання про народне мистецтво, його роль і місце в житті людей. В якості зразків народного декоративно-прикладного мистецтва їм демонструються косівська, опішнянська, димківська іграшки, учні ознайомлюються з діяльністю народних майстрів. їм пропонуються такі види робіт: ліплення за мотивами косівської, опішнянської, димківської іграшок, створення орнаментів за мотивами народного декоративного розпису. Причому у подальшому навчання питома вага національного, зокрема народного мистецтва зростає. У 2 класі дітям пропонуються для сприймання твори декоративно-прикладного мистецтва як невід'ємна частина традиційної національної культури. Діти виконують орнаменти за мотивами народних, під час ознайомлення з вертепом, виготовляють фігурки - персонажі різдвяного дійства. Велику увагу приділено традиційній українській обрядовості та віруванням: різдвяні мотиви у творах, весняні обрядові свята як тема для робіт різних видів, купальські свята. автори ознайомлюють дітей із широким спектром народного мистецтва: вишивка, витинанка, ліплення, орнаментування предметів ужитку тощо.

 

У програмі Л.Любарської, Л.Вовк ми не знайдемо такого яскраво вираженого національного забарвлення. Можливо, це викликано намаганням автора зробити цю програму придатною до використання для всіх регіонів та шкіл України, в якій живуть і навчаються діти багатьох національностей. А ознайомлення з національною культурою українців залишається у такому випадку для уроків народознавства або аналогічних курсів. Проте не можна сказати, що автори залишають поза увагою декоративно-прикладне мистецтво України. Так, досить рано (порівняно із програмою „Мистецтво”) діти знайомляться із таким видом робіт як витинання (тема 3 „Форми та колір як засоби образотворення” - 1 клас). Діти ознайомлюються із різними видами декоративно-ужиткового мистецтва: знаряддями праці та обладнанням гончарів, ткаль, вишивальниць. Проте очевидним є той факт, що українське народне мистецтво та вірування (як тематика творчості) не виступає тут такою домінантою, як у програмі Л.Масол, Е.Белкіної. Це залишає вчителеві свободу добирати самостійно художній матеріал, який би розкривав сутність тих чи інших понять і явищ образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

 

5. Програми з профільних предметі для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю

 

Даний збірник програм підготовлено відповідно до Типового навчального плану спеціалізо­ваних загальноосвітніх шкіл художнього профілю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2005 р. № 291.

У спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням окремих предметів мають бути створені належні умови для врахування й розвитку індивідуальних особливостей, навчально-пізнавальних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів, для формування орієнтації школярів на певний вид майбутньої професійної діяльності. Тому навчальний план таких шкіл включає в себе два основних блоки — загальноосвітній цикл (предмети, обов'язкові для вивчення учнями всіх загальноосвітніх навчальних закладів) і цикл профільних предметів, характерних для школи даного профілю.

У зазначених навчальних закладах передбачено також вивчення учнями предметів за вибором, що мають профільне спрямування. їх орієнтовний перелік складають: дизайн, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво, конструювання, історія образотворчого мистецтва, кольоро-знавство, художня фотографія, театр, кіно і телебачення. До збірника увійшли програми деяких з перелічених курсів, а також інших, розроблених на основі досвіду роботи спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю.

Важливу роль у допрофільній та профільній підготовці учнів відіграють факультативні курси, що створюються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів. Пропоновані в збірнику програми факультативних курсів та курсів за вибором можуть використовуватися не .тише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування.

Таким чином, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), в ос­новній школі створюються передумови для поглибленого вивчення окремих предметів чи курсів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визна­читися із вибором майбутньої професії.

Даний збірник складають програми, розроблені авторами та авторськими колективами з різ­них регіонів України, до складу яких увійшли вчителі, методисти, науковці, зокрема, співробітники Академії педагогічних наук УкраїниУ збірнику представлено кілька програм з деяких курсів за вибором чи факультативів, як, наприклад, з декоративно-ужиткового мистецтва, що передбачає різні авторські підходи щодо викладання певної дисципліни. Така варіативність дасть учителю можливість обрати програму відповідно до власних поглядів, уподобань та можливостей учнів.

О. Корнілова, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Мінітерства освіти і науки України

 

Висновки

 

Однією з принципових відмінностей програм слід відзначити те, в чому автори бачать свободу та творчість вчителя. Так, у програмі Л.Любарської відсутні вказівки про підбір конкретних об'єктів сприймання (як навколишнього світу, так і творів мистецтва), оскільки це залежить від вибору вчителем конкретної тематики творчих завдань, вправ, бесід, наочно-дидактичного забезпечення школи. Орієнтовний перелік творів образотворчого мистецтва, рекомендованих для сприймання учнями, подано як додаток до програми. Він розбитий на дві блоки: для 1-2 та 3-4 класів. Отже, немає чіткої прив'язки до тематичних блоків, що залишає вчителеві простір для методичної творчості. Натомість у цій програмі досить чітко прописані види робіт та техніки, якими має оволодіти учень, подано (хоча й орієнтовну) тематику художньо-творчих завдань.

 

На противагу попередній, програма Л.Масол, Е.Белкіної та ін. досить чітко визначає перелік творів мистецтва, які подаються учням для сприймання та „аналізу-інтерпретації” дол. кожного конкретного тематичного блоку, проте тут вчителеві залишають вибір конкретних видів роботи та використовуваних для розкриття тієї чи іншої теми технік і видів діяльності.

 

Проте слід сказати, що обидві програми можна використовувати творчо, враховуючи конкретні умови регіону, школи, рівень психічного, інтелектуального та емоційного розвитку дітей.

 

Порівняльний аналіз двох програм з курсу образотворчого мистецтва у початковій школі виявив їх суттєві відмінності як у змісті, так і в підході до реалізації основних завдань естетичного та художнього розвитку дитини.

 

Так, програма „Образотворче мистецтво” Л.Любарської та Л.Вовк характеризується наступними рисами:

· загальнолюдський характер змісту та методів;

· чітке визначення технік та видів роботи, які виконують учні під час вивчення тієї чи іншої теми;

· формулювання тем як конкретних завдань з художньої освіти учнів;

· відносна свобода вчителя у виборі ілюстративного матеріалу, тематики робіт;

· відокремлене вивчення образотворчого мистецтва від інших видів мистецтва у початковій школі.

 

Програмі „Мистецтво” Л.Масол, Е.Белкіної та ін. властиві наступні ознаки:

· яскраво виражена національна специфіка програми;

· контурне визначення виконуваних дітьми видів роботи та використовуваних технік (вибір вчителя);

· образне формулювання тем як своєрідних емоційних гасел (наприклад „Мистецтво - чарівне вікно у світ”);

· чітка регламентація ілюстративного матеріалу до кожного тематичного блоку;

· міцна інтеграція візуальної змістової лінії (образотворчого мистецтва) із музичною (шляхом інтеграції видів діяльності - наприклад, порівняння музичного та художнього портретів), вивчення синетитчних видів мистецтва - театр, анімація тощо.

 

 

Література:

 

1. Мистецтво / укл. Л.Масол, Е.Белкіна, О.Оніщенко, Н. Очеретяна, В.Рагозіна. 1 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №1. - С.17-24.

2. Мистецтво / укл. Л.Масол, Е.Белкіна, О.Оніщенко, Н. Очеретяна, В.Рагозіна. 2 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №2. - С.12-16.

3. Мистецтво / укл. Л.Масол, Е.Белкіна, О.Оніщенко, Н. Очеретяна, В.Рагозіна. 3 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №3. - С.12-17.

4. Мистецтво / укл. Л.Масол, Е.Белкіна, О.Оніщенко, Н. Очеретяна, В.Рагозіна. 4 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №4. - С.13-18.

5. Образотворче мистецтво / укл. Л.Любарська, Л.Вовк. 1 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №1. - С.12-16.

6. Образотворче мистецтво / укл. Л.Любарська, Л.Вовк. 2 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №2. - С.8-11.

7. Образотворче мистецтво / укл. Л.Любарська, Л.Вовк. 3 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №3. - С.8-11.

8. Образотворче мистецтво / укл. Л.Любарська, Л.Вовк. 4 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №4. - С.7-12

9. Програми з профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього про

10. Програми факультативних курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009

 





Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 2448; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.014 сек.