Тема 9. Ринок досконалої конкуренції

Якщо віддача від масштабу є зростаючою, то значення IES > 0. При цьому значення EC < 1, тобто при збільшенні масштабів виробництва витрати зростають менш помітно, ніж випуск продукції. Витрати на одиницю продукції (середні витрати) зменшуються.

При E_c = 1 IES = 0 (віддача від масштабу є сталою).

При E_c > 1 IES < 0 (віддача від масштабу є спадною).

Отже, виробник має уважно спостерігати за тим, як змінюється індекс економії на масштабах при нарощуванні виробничої потужності підприємства. Припустимо, він установив, що при збільшенні кількості верстатів з 10 до 15 IES дорівнює 0,5, а при збільшенні їхньої кількості з 15 до 20 – 0,1. Це означає, що подальше нарощування виробничої потужності є недоцільним, тому що незабаром віддача від масштабу стане спадною.

Використання розглянутої методики дозволяє уникнути проблеми створення “зайвих” виробничих потужностей.

4. Доходи підприємства. Показники доходів

Розглядаючи це питання, треба перш за все зрозуміти різницю між категоріями “валовий дохід” і “чистий дохід”.

Валовий дохід підприємства – це сума грошей, отримана фірмою внаслідок продажу продукції. Поняття “валовий дохід” і “виторг” є синонімами.

У сучасній економічній літературі валовий дохід позначається або літерою R (від англ. revenue), або літерами TR (від англ. total revenue).

Чистий дохід підприємства (прибуток) Р (від англ. profit) – це різниця між валовим доходом і витратами фірми:

P = TR – TC

Треба розрізняти поняття “бухгалтерський прибуток” та “економічний прибуток”.

Під час визначення величини бухгалтерського прибутку враховуються тільки зовнішні витрати фірми, а під час визначення економічного прибутку – як зовнішні, так і внутрішні витрати.

Тут є один дуже важливий момент, на який треба звернути увагу. Визначаючи величину економічного прибутку, слід ураховувати як альтернативні витрати, тобто як втрачений дохід, альтернативну вартість часу підприємця й можливий процент на капітал. Ці дві величини становлять так званий нормальний прибуток – дохід, який є достатнім для того, щоб утримати підприємця у певній сфері діяльності. Якщо виторг від реалізації продукції покриває всі безпосередні витрати й забезпечує нормальний прибуток, то це означає, що підприємець вибрав такий варіант використання свого часу й свого капіталу, який є не гіршим за інші реальні варіанти.

Економічний прибуток – це валовий дохід фірми за вирахуванням усіх безпосередніх витрат (як зовнішніх, так і внутрішніх) і нормативного прибутку.

Виходить, що нульове значення економічного прибутку вже свідчить про економічну доцільність виробництва. Якщо ж економічний прибуток є величиною від’ємною, підприємець повинен залишити цю галузь і вкласти капітал в іншу.

Важливими показниками, які дають можливість зробити висновок про результати діяльності фірми, є середній і граничний доходи.

Середній дохід АR (від англ. average revenue) – це дохід у розрахунку на одиницю реалізованої продукції:

TR

AR = ¾¾¾¾.

Q

Якщо всі одиниці продукції було продано за однаковою ціною, то середній дохід дорівнюватиме цій ціні.

Граничний дохід MR (від англ. marginal revenue) – це зміна загальної величини виторгу підприємства завдяки продажу однієї додаткової одиниці продукції або додатковий дохід, пов’язаний з продажем додаткової одиниці товару:

DTR

MR = ¾¾¾¾, або MR = TR_{(n + 1)} – TR_n,

DQ

де n – кількість одиниць реалізованої продукції.

Ще одним показником, який характеризує результативність виробництва, може бути середній продукт АР (від англ. average product), який показує вихід продукції на одиницю витрат:

Q

AP = ¾¾¾¾.

TC

Під час визначення величини середнього продукту кількість продукції (Q) може бути виражена як у натуральних одиницях, так і в одиницях вартості. На відміну від цього під час визначення величин середнього й граничного доходів кількість продукції вимірюють тільки в натуральних одиницях.

Показники, які було розглянуто, є, зрозуміло, дуже важливими, але підприємця цікавить збільшення не стільки валового, скільки чистого доходу (прибутку). Узагальнюючим показником ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства є норма прибутку (або рентабельність виробництва), яка розраховується за формулою:

P

P^l = ¾¾¾¾ ´ 100 %,

TC

де Р – величина прибутку за певний період; ТС – загальні витрати фірми за цей період.

Зіставлення валового доходу з валовими витратами, граничного доходу з граничними витратами лежать в основі мікроекономічної методики визначення оптимального обсягу виробництва.

Дата добавления: 2013-12-13