Грудна залоза

ВСТУП

Гі­сто­ло­гія, ци­то­ло­гія та ем­б­рі­о­ло­гія від­но­сить­ся до те­о­ре­ти­ч­них медичних ди­с­ци­п­лін, на яких ба­зу­єть­ся вся клі­ні­ч­на ме­ди­ци­на. Во­на ви­вчає мі­к­ро­ско­пі­ч­ну і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­ну бу­до­ву тка­нин і ор­га­нів в про­це­сі їх виникнен­ня та роз­ви­т­ку, знан­ня яких має ве­ли­ке зна­чен­ня для лі­ка­ря. Під час роз­ви­т­ку хво­ро­би спо­ча­т­ку по­ру­шу­єть­ся стру­к­ту­р­на ор­га­ні­за­ція клі­ти­ни на суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях, то­му ран­ня ді­а­г­но­с­ти­ка хвороб мо­ж­ли­ва са­ме на цих рі­в­нях.

На да­но­му ета­пі роз­ви­т­ку ме­ди­ци­ни гі­сто­ло­гі­ч­ні ме­то­ди до­слі­джен­ня набу­ли ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня у най­рі­з­но­ма­ні­т­ні­ших га­лу­зях клі­ні­ч­ної медици­ни. Тіль­ки до­ско­на­лі знан­ня бу­до­ви ор­га­нів і тка­нин на субмікроскопі­ч­но­му і мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях, а та­кож во­ло­дін­ня мікроскопіч­ни­ми ме­то­да­ми дослі­джен­ня да­дуть мо­ж­ли­вість лі­ка­рю високоякі­с­но ді­а­г­но­с­ту­ва­ти рі­з­ні хво­ро­би та па­то­ло­гі­ч­ні ста­ни. То­му першоче­р­го­ве за­вдан­ня під час на­вчан­ня сту­ден­та на ку­р­сі гі­сто­ло­гії, цитології та ем­б­рі­о­ло­гії – на­вчи­ти­ся ло­гі­ч­но ″читати″ гі­сто­ло­гі­ч­ний препарат.

Для то­го, щоб укра­ї­н­сь­кий лі­кар від­по­ві­дав усім ви­мо­гам, які ста­в­лять­ся до су­час­ного лікаря, ви­ни­к­ла на­га­ль­на не­об­хід­ність пе­ре­гля­ну­ти ос­но­в­ні прин­ци­пи під­хо­дів до під­го­то­в­ки май­бу­т­ніх лі­ка­рів на Укра­ї­ні з тою ме­тою, щоб ма­к­си­ма­ль­но на­бли­зи­ти їх рі­вень ква­лі­фі­ка­ції до єв­ро­пей­сь­ко­го. От­же, пе­ре­хід до но­вої си­с­те­ми на­вчан­ня – кре­ди­т­но-мо­ду­ль­ної – це ви­мо­га ча­су.

У зв’я­з­ку з пе­ре­хо­дом до кре­ди­т­но-мо­ду­ль­ної си­с­те­ми ор­га­ні­за­ції навчаль­но­го про­це­су та оці­ню­ван­ня знань сту­де­н­тів ви­ни­к­ла не­об­хід­ність в то­му, щоб до­по­мо­г­ти сту­де­н­то­ві-ме­ди­ко­ві зро­зу­мі­ти, що яв­ляє со­бою да­на си­с­те­ма і які кон­к­ре­т­ні ви­мо­ги во­на ста­вить пе­ред ним. До­ві­д­ник до­по­мо­же ро­зі­бра­ти­ся в стру­к­ту­рі но­вої си­с­те­ми, зро­зу­мі­ти, які за­вдан­ня він по­ви­нен ви­рі­шу­ва­ти впро­довж на­вчан­ня на ку­р­сі гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гі­ї.

У до­ві­д­ни­ку при­ве­де­ні стру­к­ту­ра і зміст ди­с­ци­п­лі­ни, ко­н­т­ро­ль­ні питання, які ви­но­сять­ся на прак­ти­ч­ні за­нят­тя мо­ду­ля 2, пе­ре­лік гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тів та еле­к­т­ро­нних мікрофотографій (згі­д­но із до­да­т­ка­ми Аль­бо­ма-по­сі­б­ни­ка, ч.1 і ІІ), які сту­дент по­ви­нен від­по­ві­д­но за­ма­лю­ва­ти і на­вчи­ти­ся ді­а­г­но­с­ту­ва­ти на прак­ти­ч­но­му за­нят­ті і під час зда­чі мо­ду­ля 2. Роз­ро­б­ле­ні також ме­то­ди­ч­ні ре­ко­ме­н­да­ції для са­мостій­ної ро­бо­ти сту­де­н­та, по­да­ні крите­рії оці­н­ки знань.

Мо­дуль 2.

Спеціальна гі­сто­ло­гія та ембріологія

Змі­с­то­ві мо­ду­лі, які вклю­чає мо­дуль 2:

Змі­с­то­вий мо­дуль 5. Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні.

Змі­с­то­вий мо­дуль 6. Спеціальна гістологія та ембріологія органів травної системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 7. Спеціальна гістологія та ембріологія органів серцево-судинної системи, крово­тво­рення та імунного захисту.

Змі­с­то­вий мо­дуль 8. Спеціальна гістологія та ембріологія органів дихальної та сечової системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 9. Спеціальна гістологія та ембріологія органів статевої системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 10. Спеціальна гістологія та ембріологія органів ендокринної системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 5.

Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні.

Загальна морфофункціональна характеристика. Ембріогенез. Класифікація (морфологічна та функціональна).

Центральна нервова система. Сіра та біла речовина. Нервові центри. Оболони мозку.

Головний мозок. Загальна характеристика, розвиток. Стовбур мозку. Довгастий мозок. Найважливіші асоціативні ядра. Ретикулярна формація. Проміжний мозок. Ядра таламуса. Гіпоталамус, основні ядра. Функції проміжного мозку.

Мозочок. Будова та функції. Сіра та біла речовина. Шари кори мозочка, їх нейронний склад. Міжнейронні зв'язки. Аферентні та еферентні волокна. Гліоцити мозочка.

Кора великих півкуль головного мозку. Загальна морфофункціональна характеристика. Цитоархітектоніка: нейронний склад, шари кори великих півкуль. Поняття про мозкові модулі (барелі, колонки). Міжнейронні зв'язки. Мієлоархітектоніка. Гліоцити.

Гематоенцефалічний бар'єр, будова, значення.

Спинний мозок. Загальна морфофункціональна характеристика. Будова сірої речовини. Нейронний склад. Ядра. Власний апарат рефлекторної діяльності. Передні та задні корінці. Біла речовина. Провідні шляхи.

Бу­до­ва не­р­во­вих сто­в­бу­рів.

Загальна характеристика органів чуття. Вчення про сенсорні системи. Класифікація органів чуття за походженням та структурою рецепторних клітин.

Орган зору. Загальна характеристика. Ембріогенез. Загальний план будови очного яблука. Оболонки, їх відділи і похідні. Основні функціональні апарати: діоптричний, акомодаційний, рецепторний. Фоторецепторні клітини. Нейрони та гліоцити сітківки. Будова жовтої та сліпої плям сітківки. Зоровий нерв. Гематоофтальмічний бар'єр. Допоміжний апарат ока. Вікові зміни.

Орган слуху та рівноваги. Загальна морфофункціональна характеристика. Зовнішнє, середнє та внутрішнє вухо. Кістковий та перетинчастий лабіринти. Вестибулярна частина перетинчастого лабіринту: маточка, мішечок та півколові протоки, їх рецепторні відділи: плями та ампулярні гребінці. Волоскові та підтримувальні клітини. Отолітова мембрана та купол. Завиткова (слухова) частина перетинчастого лабіринту. Спіральний орган. Волоскові та підтримувальні клітини. Гістофізіологія вестибулярного та слухового апарату. Ембріогенез органів слуху та рівноваги. Вікові зміни.

Шкіра. Загальна морфофункціональна характеристика. Тканинний склад шкіри. Регенерація.

Епідерміс. Його шари, особливості будови "товстої" та "тонкої" шкіри. Кератиноцити. Процеси зроговіння в епідермісі. Макрофагальний та меланоцитарний диферони епідермісу. Дотикові епітеліоцити.

Дерма. Сосочковий та сітчастий шари. Особливості будови дерми в різних ділянках шкіри.

Залози шкіри: сальні, потові, молочні (будова, гістофізіологія).

Волосся. Розвиток, будова, ріст, зміна волосся.

Нігті. Розвиток, будова, ріст.

Змі­с­то­вий мо­дуль 6.

Спеціальна гістологія та ембріологія

органів травної системи,

Загальна морфофункціональна характеристика. Ембріогенез. Поділ на відділи за розвитком, будовою та функціями. Загальний план будови стінки травного каналу. Характеристика оболонок, їх тканинний склад і особливості будови в різних ділянках травного каналу. Іннервація та васкуляризація травної трубки. Залози травного каналу, їх локалізація, будова та функції. Поняття про гастроентеропанкреатичну ендокринну систему, її значення для організму.

Порожнина рота. Особливості слизової оболонки у зв'язку з функціями. Губи, щоки, ясна, тверде і м'яке піднебіння, мигдалики, язик.

Орган смаку. Загальна морфофункціональна характеристика та ембріогенез. Смакові бруньки, їх локалізація та будова. Смакові, підтримувальні та базальні клітини. Гістофізіологія органа смаку.

Зуби. Тканини зуба, їх розподіл за анатомічними частинами. Емаль, дентин, цемент: будова, хімічний склад, функція. Пульпа зуба, будова, функція. Періодонт. Розвиток зубів. Молочні та постійні зуби. Вікові зміни зубів.

Стравохід. Особливості будови слизової оболонки. Залози стравоходу, локалізація, гістофізіологія. Особливості будови стінки стравоходу на різних рівнях. Вікові зміни.

Шлунок. Будова стінки, її тканинний склад. Особливості рельєфу слизової оболонки та її епітеліального вистелення, відмінності в різних відділах органа. Локалізація, будова та клітинний склад залоз. Екзо- та ендокриноцити різних типів. Гістофізіологія секреторних клітин. Регенерація епітелію шлунка. Вікові зміни.

Тонка кишка. Загальна характеристика різних анатомічних відділів, будова стінки. Особливості рельєфу слизової оболонки. Система "крипта-ворсинка". Різновиди епітеліоцитів, їх будова та функції. Гістофізіологія травлення. Роль мікроворсинок стовпчастих епітеліоцитів у пристінковому травленні. Особливості будови дванадцятипалої, порожньої та клубової кишки. Агреговані лімфатичні фолікули у клубовій кишці. Регенерація епітелію тонкої кишки. Вікові зміни.

Товста кишка. Будова стінки. Особливості рельєфу слизової оболонки. Гістофізіологія товстої кишки. Червоподібний відросток, його будова, функція. Пряма кишка, відділи, їх морфофункціональні особливості. Вікові зміни.

Травні залози. Великі слинні залози. Будова, гістофізіологія, екзо- та ендокринні функції.

Підшлункова залоза. Загальна морфофункціональна характеристика. Будова екзокринної та ендокринної частин. Ацинус як структурно-функціональна одиниця екзокринної чистини підшлункової залози. Особливості морфології та функції аденоцитів. Центроацинозні клітини. Будова вивідних проток. Типи клітин панкреатичних острівців, їх морфофункціональна характеристика. Ацинозно-острівцеві клітини. Вікові зміни підшлункової залози.

Печінка. Морфофункціональна характеристика. Особливості крово­поста­чання. Будова класичноі часточки печінки. Внутрішньочасточкові гемокапіляри. Печінкові балки. Гепатоцит, його будова та функції. Жовчні капіляри. Перисинусоїдний простір (Діссе), перисинусоїдні ліпоцити їх будова та функції. Поняття про печінковий ацинус та портальну часточку. Жовчний міхур і жовчовивідні шляхи.

Регенераторні можливості органів травної системи. Вікові зміни.

Змі­с­то­вий мо­дуль 7.

Спеціальна гістологія та ембріологія органів

серцево-судинної системи, органів

кровотворення та імунного захисту.

Загальна характеристика. Джерела та хід ембріонального розвитку. Класифікація судин. Залежність будови стінки судин від умов гемодинаміки. Вікові зміни.

Загальний план будови судинної стінки. Артерія. Типи артерій (еластична, м'язово-еластична, м'язова). Органні особливості артерій.

Гемомікроциркулярне русло. Гемокапіляри. Будова ендотелію. Артеріоло-венулярні анастомози.

Вени, особливості будови в порівнянні з артеріями. Класифікація вен. Будова венозних клапанів. Органні особливості вен.

Лімфатнчні судини. Класифікація, будова лімфатичних судин різних типів. Особливості будови лімфатичних капілярів та посткапілярів, участь у мікроциркуляції.

Серце. Ембріогенез. Загальна будова стінки серця. Ендокард, клапани серця.

Міокард. Особливості будови та функції серцевої м'язової тканини. Джерело розвитку, особливості гістогенезу. Морфофункціональна характе­рис­тика скоротливих, провідних і секреторних кардіоміоцитів. Провідна сис­те­ма серця. Можливості регенерації серцевої м'язової тканини.

Епікард.

Перикард.

Серце новонародженого. Перебудова, розвиток і вікові зміни серця після народження.

Червоний кістковий мозок. Локалізація, будова та функції: строма, паренхіма; васкуляризація. Жовтий кістковий мозок. Вікові зміни. Регенерація.

Тимус (загруднинна залоза) як центральний орган Т-лімфцитопоезу. Часточки: кіркова та мозкова речовини, тимусні тільця. Особливості васкуляризації. Вікова та акцидентальна інволюція, тиміко-лімфатичний статус.

Селезінка. Будова та функції: строма та паренхіма, біла та червона пульпа. Т- і В-зони білої пульпи. Особливості кровопостачання. Структура та функція венозних синусів селезінки. Можливості регенерації селезінки.

Лімфатичні вузли. Будова та функції: строма та паренхіма, кіркова та мозкова речовина. Т- і В-зони. Паракортикальна зона. Система синусів. Гістофізіологія лімфатичних вузлів. Регенерація.

Гемолімфатичні вузли. Особливості будови та значення.

Єдина імунна система слизових оболонок: лімфатичні вузлики в стінці повітроносних шляхів, травного каналу й інших органів.

Змі­с­то­вий мо­дуль 8.

Спеціальна гістологія та ембріологія органів

дихальної та сечової системи.

Загальна морфофункціональна характеристика. Повітроносні шляхи та респіраторний відділ. Будова оболонок стінки повітроносних шляхів: слизова оболонка, підслизова основа, фіброзно-хрящова оболонка, зовнішня (адвентиційна) оболонка.

Відділи повітроносних шляхів: носова порожнина, гортань, трахея, бронхи (головні, великого, середнього та малого калібру), термінальні бронхіоли, їх будова та функція. Поняття про бронхоасоційовану лімфоїдну тканину, її значення для організму.

Орган нюху. Загальна характеристика. Ембріогенез. Локалізація. Нюхові клітини. Підтримуючі та базальні клітини. Гістофізіологія органа нюху. Вомероназальний орган.

Легені. Загальний план будови Поняття про часточку легені. Ацинус як структурно-функціональна одиниця респіраторного відділу легені. Будова альвеоли, клітинний склад її вистелення. Сурфактантний альвеолярний комплекс. Аерогематичний бар'єр.

Плевра.

Регенераторні можливості органів дихання.

Вікові зміни.

Сечові органи. Загальна морфофункціональна характеристика. Ембріогенез. Вікові зміни.

Нирки. Кіркова та мозкова речовина. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки. Типи нефронів. Відділи нефрона та їх гістофізіологія. Будова ниркового тільця, нирковий фільтраційний бар'єр. Особливості кровообігу нирки – кортикальна та юкстамедулярна системи кровопостачання. Ендокринний апарат нирки. Юкстагломерулярний комплекс, його будова та функції. Регенераторні можливості нирки.

Сечовивідні шляхи, будова ниркових мисок, чашок, сечоводів сечового міхура, сечівника.

Змі­с­то­вий мо­дуль 9.

Спеціальна гістологія та ембріологія

органів статевої системи

Чоловіча статева система. Загальна характеристика. Ембріогенез.

Яєчко, його будова і функції. Звивисті сім'яні канальці, будова їх стінки. Сперматогенез. Ендокриноцити яєчка, їх функція. Гемато­тес­ти­ку­лярний бар'єр. Вікові зміни.

Сім'явиносні шляхи. Над’яєчко. Сім'явиносна протока. Сім'яні міхур­ці. Сім'явипорскувальна протока.

Передміхурова залоза. Вікові зміни.

Статевий член, його будова, васкуляризація та іннервація.

Жіноча статева система. Загальна характеристика. Ембріогенез.

Яєчник. Розвиток його генеративної та ендокринної функції. Кіркова та мозкова речовина.

Овогенез, його відмінності від сперматогенезу. Розвиток і будова фолі­кулів. Овуляція. Розвиток жовтого тіла, його види. Оваріальний цикл і його регуляція. Атрезія фолікулів. Вікові особливості будови яєчника.

Маткові труби, будова та функції.

Матка. Будова стінки (ендометрій, міометрій, периметрій). Менструальний цикл та його фази. Будова ендометрію в різні фази циклу. Зв'язок менструального циклу з оваріальним. Вплив гормонів гіпофіза і дія гіпоталамічних центрів регуляції оваріально-менструального циклу. Перебу­до­ва матки під час вагітності та після пологів. Вікові зміни.

Піхва. Будова стінки, зміна будови у зв'язку з менструальним циклом.

Змі­с­то­вий мо­дуль 10.

Спеціальна гістологія та ембріологія

органів ендокринної системи

Загальна морфофункціональна характеристика. Поняття про гормони та їх значення для організму. Клітини-цілі і рецептори гормонів. Механізм дії гормонів. Принцип зворотного зв'язку. Класифікація ендокринних залоз. Центральні та периферичні ланки ендокринної системи.

Нейроендокринна система регуляції функцій організму. Гіпоталамус. Крупно- та дрібноклітинні ядра гіпоталамуса як центральна ланка ендокринної системи. Будова та функції нейросекреторних клітин. Гіпо­таламонейро-гіпофізарна та гіпоталамо-аденогіпофізарна системи та їх ней­ро­гемальні органи (нейрогіпофіз та медіальна еміненція). Ліберини та статини.

Епіфіз. Будова, клітинний склад, зв'язок з іншими ендокринними залозами. Гормони та їх дія. Розвиток, вікові зміни.

Гіпофіз. Ембріогенез адено- та нейрогіпофіза. Будова, клітинний склад аденогіпофіза. Морфофункціональна характеристика ендокриноцитів, їх зміни при порушеннях гормонального балансу. Гіпоталамо-аденогіпофізарна судинна система, її роль в транспорті гормонів. Будова та функції нейрогіпофіза, його роль у виведенні в кров гормонів переднього гіпоталамуса. Вікові зміни.

Щитоподібна залоза. Розвиток, будова, клітинний склад. Фолікули. Фолікулогенез. Морфофункціональна характеристика фолікулярних ендокриноцитів. Будова, гормони та їх дія. Особливості секреторного циклу. Перебудова фолікулів у зв'язку з різною функціональною активністю. Парафолікулярні ендокриноцити, джерела розвитку, локалізація, гормони та їх дія.

Прищитоподібні залози. Розвиток, будова та клітинний склад. Паратирин, його роль у регуляції мінерального обміну.

Надниркові залози. Ембріогенез. Фетальна та дефінітивна кора надниркової залози. Зони кори, їх будова, морфофункціональна характеристика їх ендокриноцитів. Роль гормонів кори надниркової залози у розвитку загального адаптаційного синдрому. Мозкова речовина надниркової залози (будова, клітинний склад, гормони, їх дія).

Поодинокі гормон продукуючі клітини не ендокринних органів. Класифікація за походженням. Клітини АРUD - системи, локалізація, гормони та їх дія.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЮ 2

Спеціальна гістологія та ембріологія

Тема	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота.
Змі­с­то­вий мо­дуль 5
1. Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні.				Підготувати огляд наукової літератури, або провести дослідження з будь-якої теми.
2. Контроль засвоєння модулю 5
Змі­с­то­вий мо­дуль 6
3. Спеціальна гістологія та ембріологія органів травної системи .				Підготувати огляд наукової літератури, або провести дослідження з будь-якої теми.
4. Контроль засвоєння модулю 6
Змі­с­то­вий мо­дуль 7
5. Спеціальна гістологія та ембріологія органів серцево-судинної системи, кровотворення та імунного захисту.				Підготувати огляд наукової літератури, або провести дослідження з будь-якої теми.
6. Контроль засвоєння модулю 7
Змі­с­то­вий мо­дуль 8
7. Спеціальна гістологія та ембріологія органів дихальної та сечової системи.				Підготувати огляд наукової літератури, або провести дослідження з будь-якої теми.
8. Контроль засвоєння модулю 8
Змі­с­то­вий мо­дуль 9
9.Спеціальна гістологія та ембріологія органів статевої системи.				Підготувати огляд наукової літератури, або провести дослідження з будь-якої теми.
10. Контроль засвоєння модулю 9
Змі­с­то­вий мо­дуль 10
11. Спеціальна гістологія та ембріологія органів ендокринної системи.				Підготувати огляд наукової літератури, або провести дослідження з будь-якої теми.
12. Контроль засвоєння модулю 10
Підсумковий тестовий контроль засвоєння модулю 2.
Усього годин – 138
Кредитів ECTS – 4

Аудиторна робота – 60%, СРС – 40 %.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Тема	Кількість годин
6. За­га­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­касе­р­це­во-­су­дин­ної си­с­те­ми. Дже­ре­ла та хід ем­б­рі­о­­н­ал­ьн­ого ро­зв­и­тку. Кл­ас­иф­ік­ація с­удин. З­аг­ал­ьний план б­уд­ови су­дин­ної ст­і­нки. З­ал­е­жність б­уд­ови ст­і­нки с­удин від умов г­ем­од­ин­ам­іки. Г­емо­м­і­кр­оц­и­рк­ул­я­рне р­у­сло. З­аг­ал­ьна б­уд­ова ст­і­нки с­е­рця.
7. ­За­га­льна м­ор­фо­ф­у­нк­ц­іо­на­льна ­ха­р­ак­те­р­ис­тика та к­ла­си­фі­ка­ція органів кровотворення та імунного захисту. ­Ч­ерво­ний ­к­і­ст­ковий ­мозок. ­Ло­ка­лі­зація, ­бу­дова та ­ф­у­нк­ції. ­Тимус (­ви­л­оч­кова за­ло­за) як цент­ра­льний ­орган Т-­л­і­мф­ци­то­п­оезу. ­Ч­ас­т­очки. ­Бу­дова ­кір­­кової та м­оз­кової ­ре­чо­вини. ­Се­ле­з­інка та ­л­ім­фа­т­ичні ­в­узли, їх ст­рома та ­па­рен­хі­ма. ­Біла та ­ч­ер­вона пу­льпа ­се­ле­з­інки, Т- і В-­зони. О­с­об­ли­в­ості к­рово­­п­ос­тач­ання.
8. ­За­га­льна м­ор­фо­ф­у­нк­ц­іо­на­льна ­ха­р­ак­те­р­ис­тика ­ор­ганів ­се­чової ­с­ис­теми. ­Е­мб­р­іо­генез. ­Н­ефрон як ст­р­ук­т­урн­о-­ф­у­нк­ц­іо­на­льна о­ди­ниця ­н­ирки. ­Ен­докр­инний а­парат ­н­ирки.
9. ­За­га­льна ­ха­р­ак­те­р­ис­тика та ­е­мб­р­іо­генез ­чо­ло­вічих і ­жі­ночих с­та­тевих ­ор­ганів.
10. ­За­га­льна м­ор­фо­ф­у­нк­ц­іо­на­льна ­ха­р­ак­те­р­ис­тика ­ен­докр­инної ­с­ис­теми. По­н­яття про ­г­ор­мони та їх з­нач­ення для ­ор­га­н­ізму. ­Ме­ханізм дії ­г­ор­монів. Н­ей­ро­ен­докр­инна ­с­ис­тема ­ре­гу­ляції ­ф­у­нкцій ­ор­га­н­ізму. К­ла­си­фі­кація ­ендо­кр­инних ­за­л­о­з.­Ц­е­нт­ра­льні та ­пе­ри­фе­р­ичні л­анки ­ен­докр­инної ­с­ис­теми. ­Поо­ди­нокі ­г­ор­м­о­нп­ро­ду­к­уючі к­лі­тини ­не­ен­д­окр­инних ­ор­ганів. К­ла­си­фі­кація за ­по­ходж­енням. К­лі­тини APUD - ­с­ис­теми, ­ло­ка­лі­зація, ­г­ор­мони таїх ­дія.
РАЗОМ

Дата добавления: 2013-12-13