Тематичний план практичних занять

Те­ма	Кі­ль­кість го­дин
25. Нервова система. Спинний мозок.
26. Головний мозок. Великий (кінцевий) мозок. Мозочок.
27. Орган зору. Волокниста і внутрішня оболонки очного яблука. Судинна оболонка очного яблука. Кут очного яблука
28. Орган слуху та рівноваги.
29. Шкіра. Загальна морфофункціональна характеристика. Залози шкіри. Волосся. Нігті
30. Ко­н­т­роль за­сво­єн­ня змі­с­то­во­го мо­ду­лю 5 «Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні».
31. Розвиток і загальний план будови травної системи. Похідні первинної кишки. Розвиток зубів.
32. Структурні та гістохімічні особливості епітелію слизової оболонки ротової порожнини. Губи та щоки. Тверде і м’яке піднебіння. Ясна. Особливості будови, розподіл на зони.
33. Язик. Його розвиток та будова. Особливості слизової оболонки. Слинні залози язика. Сосочки язика. Орган смаку.
34. Великі слинні залози. Розвиток та гістофізіологія. Мигдалики, їх будова та розвиток.
35. Будова зуба. Емаль,дентин, цемент, пульпа та періодонт.
36. Морфофункціональна характеристика стравоходу та шлунку.
37. Морфофункціональна характеристика кишки і червоподібного відростка.
38. Травна система. Печінка, її будова, гістофізіологія, вікові зміни. Підшлункова залоза, будова і гістофізіологія ендо- та екзокринної частини.
39. Ко­н­т­роль за­сво­єн­ня змі­с­то­во­го мо­ду­лю 6 «Спеціальна гістологія та ембріологія органів травної системи».
40. Органи серцево-судинної системи. Будова та функції мікроциркуляторного русла. Особливості будови артерій різного калібру в залежності від гемодинамічних умов, вікові зміни.
41. Серцево-судинна система. Особливості будови вен та лімфатичних судин в залежності від гемодинамічних умов, вікові зміни.
42. Особливості будови серця, вікові зміни.
43. Органи кровотворення та імунного захисту. Вивчення первинних органів кровотворення, їх гістофізіології та вікових змін.
44. Органи кровотворення та імунного захисту. Вивчення вторинних органів кровотворення, їх гістофізіології та вікових змін.
45. Проліферація і диференціація лімфоцитів. Кооперування клітин при імунній відповіді. Макрофагічна система організму.
46. Гемопоез (кровотворення).
47. Ко­н­т­роль за­сво­єн­ня змі­с­то­во­го мо­ду­лю 7 «Спеціальна гістологія та ембріологія органів серцево-судинної системи, кровотворення та імунного захисту».
48. Дихальна система. Загальна морфофункціональна характеристика. Відділи та будова оболонок стінки повітроносних шляхів. Орган нюху.
49. Бронхи, термінальні бронхіоли, їх будова та функція. Мікроскопічна будова легені.
50. Сечові органи. Розвиток сечостатевої системи. Вивчення будови нирки, тонка будова та гістофізіологія нефрону, ендокринний апарат нирки. Будова сечовивідних шляхів.
51. Ко­н­т­роль за­сво­єн­ня змі­с­то­во­го мо­ду­лю 8 «Спеціальна гістологія та ембріологія органів дихальної та сечової системи».
52. Чо­ло­ві­ча ста­те­ва си­с­те­ма. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка яє­ч­ка та сі­м'я­ви­ві­д­них шля­хів.
53. Жі­но­ча ста­те­ва си­с­те­ма. Яє­ч­ник.
54. Жі­но­ча ста­те­ва си­с­те­ма. Ма­т­ка, ма­т­ко­ва тру­ба, пі­х­ва, грудна залоза.
55. Ко­н­т­роль за­сво­єн­ня змі­с­то­во­го мо­ду­лю 9 «Спеціальна гістологія та ембріологія органів статевої системи».
56. Ен­до­крин­на си­с­те­ма. За­га­ль­на мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка. Центра­ль­ні лан­ки ен­до­крин­ної си­с­те­ми.
57. Вторинні органи ендокринної системи. Морфофункціональна характеристика щитовидної, прищитовидних та надниркових залоз.
58. Ко­н­т­роль за­сво­єн­ня змі­с­то­во­го мо­ду­лю 10 «Спеціальна гістологія та ембріологія органів ендокринної системи».
59-60. Під­су­м­ко­вий те­с­то­вий ко­н­т­роль за­сво­єн­ня мо­ду­лю 2.
РА­ЗОМ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ (ІНДИВІДУАЛЬНОЇ)

РОБОТИ СТУДЕНТІВ

№ п\п	Тема	Кількість годин
	Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні.
	Морфофункціональна характеристика слинних залоз.
	Розвиток зубів.
	Залози шлунка
	Розвиток серцево-судинної системи.
	Будова і функції типових і атипових кардіоміоцитів
	Морфофункціональна характеристика лімфатичної системи.
	Кооперація клітин при імунній відповіді.
	Респіраторний відділ легень.
	Розвиток нирки.
	Гістофізіологія нефрона.
	Розвиток статевої системи.
	Ендокринні функції жіночої та чоловічої статевих систем.
	Первинні органи ендокринної системи.
	Дисоційована ендокринна система.
	Підготовка до тестового контролю модулю 2.
	Разом

Розподіл балів, присвоєних студентам

Поряд-ковий номер	Модуль 2. (поточне тестування)	Кількість балів
	Змістовий модуль 5
	Тема 25
	Тема 26
	Тема 27
	Тема 28
	Тема 29
	Тема 30
	Змістовий модуль 6
	Тема 31
	Тема 32
	Тема 33
	Тема 34
	Тема 35
	Тема 36
	Тема 37
	Тема 38
	Тема 39
	Змістовий модуль 7
	Тема 40
	Тема 41
	Тема 42
	Тема 43
	Тема 44
	Тема 45
	Тема 46
	Тема 47
	Змістовий модуль 8
	Тема 48
	Тема 49
	Тема 50
	Тема 51
	Змістовий модуль 9
	Тема 52
	Тема 53
	Тема 54
	Тема 55
	Змістовий модуль 10
	Тема 56
	Тема 57
	Тема 58
	Разом змістові модулі
Під­го­то­в­ка огля­ду на­у­ко­вої лі­те­ра­ту­ри. Або про­ве­ден­ня на­у­ко­во­го до­слі­джен­ня (ін­ди­ві­ду­а­ль­на ро­бо­та).
Підсумковий тестовий контроль засвоєння модулю 2.
РАЗОМ сума балів

Аудиторна робота – 60%, СРС – 40%.

Примітка. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: ″5″ – 3 балів, ″4″ – 2 бали, ″3″ – 1 бал, ″2″ – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 102.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчального процесу та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 34 бали.

До складання підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які:

· відвідали усі аудиторні заняття (практичні заняття та лекції),

· при вивченні модулю набрали мінімальну кількість балів.

Студенту, який не виконав усі передбачені види робіт з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану; йому дозволяється відпрацьовувати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Повторне складання (перескладання) підсумкового модульного контролю проводиться:

· під час канікул,

· впродовж двох додаткових тижнів після закінчення весняного семестру.

Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2 разів.

Мо­дуль 2.

Спеціальна гі­сто­ло­гія та ембріологія

Змі­с­то­ві мо­ду­лі, які вклю­чає мо­дуль 2:

Змі­с­то­вий мо­дуль 5. Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні.

Змі­с­то­вий мо­дуль 6. Спеціальна гістологія та ембріологія органів травної системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 7. Спеціальна гістологія та ембріологія органів серцево-судинної системи, крово­тво­рення та імунного захисту.

Змі­с­то­вий мо­дуль 8. Спеціальна гістологія та ембріологія органів дихальної та сечової системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 9. Спеціальна гістологія та ембріологія органів статевої системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 10. Спеціальна гістологія та ембріологія органів ендокринної системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 5.

спеціальна гістологія та ембріологія

нервової системи та органів чуття

Кон­к­ре­т­ні ці­лі:

· Навчитися пояснювати поняття про органи і морфофункціональні системи.

· Трактувати особливості мікроскопічної будови порожнистих та паренхіматозних органів.

· Інтерпретувати будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу у різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної і репаративної регенерації.

Заняття 25

Те­ма:

Нервова система. Спинний мозок.

Ме­та:

1. Зрозуміти процес ембріонального розвитку нервової системи. 2. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів спинного мозку на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях. 3. Умі­ти роз­пі­зна­ва­ти на еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях ор­га­не­ли та їх стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти. 4. Вивчити будову корінців спинного мозку. 5.Умі­ти «чи­та­ти» еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії спинного мозку.

Про­фе­сійне орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Не­р­во­ва си­с­те­ма ві­ді­грає пер­шо­ря­д­ну роль у ре­гу­лю­ван­ні ро­бо­ти усіх ор­га­нів і си­с­тем ор­га­ні­з­му, за­без­пе­чує ко­ор­ди­ну­ван­ня їх фу­н­к­ції. Ва­ж­ли­ве зна­чен­ня у за­без­пе­чен­ні про­це­сів регуляції на­ле­жить спинному мозку. Зо­к­ре­ма, через спинний мозок відбувається сприйняття чутливої інформації, а також передача збудження від нейрона до нейрона. На рівні сегмента спинного мозку замикається ланцюг рефлекторної дуги. То­му знан­ня цих стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів не­р­во­вої си­с­те­ми до­по­мо­же майбутньому лі­ка­рю ви­ро­би­ти ці­лі­с­не уяв­лен­ня про ор­га­нізм лю­ди­ни і цілісний під­хід до лі­ку­ван­ня хво­ро­го ор­га­ні­з­му, до­по­мо­же ви­ро­б­лен­ню клінічно­го ми­с­лен­ня, що не­об­хід­но ко­ж­но­му лі­ка­рю не­за­ле­ж­но від сфе­ри йо­го клі­ні­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Бу­до­ва стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів спинного мозку (ка­фе­д­ра анатомії людини).

2. Джерела розвитку спинного мозку (ембріологія).

Роз­по­діл ча­су

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 464-465, 474-477 у підручнику «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під редак­ці­єю О.Д.Лу­ци­ка та ін., 2003 та у лек­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Нервова система. Загальна морфофункціональна характеристика. Класифікація. Джерела розвитку.

2. Спинний мозок. Розвиток. Морфофункціональна характеристика. Будова сірої та білої речовини.

3. Нейронний склад сірої речовини спинного мозку.

4. Локалізація і функціональне значення ядер сірої речовини спинного мозку.

5. Будова передніх і задніх корінців спинного мозку.

6. Гліальні компоненти спинного мозку.

Граф логічної структури Додаток 1

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах

Cегмент спинного мозку:

· сіра речовина,

· біла речовина,

· передній ріг,

· бічний ріг,

· задній ріг,

· ядра переднього, бічного та заднього рогів,

· задній корінець,

· передній корінець.

Б. На еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях:

Сіра речовина спинного мозку:

· нейроцит:

· нейроплазма,

· ядро;

· нейропіль.

Епендимна вистилка центрального каналу спинного мозку:

· епендимоцит:

· ядро,

· цитоплазма,

· війки;

· просвіт каналу.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 41: поперечний зріз спинного мозку.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І)

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І)

82. Сіра речовина спинного мозку.

83. Епендимна вистилка центрального каналу спинного мозку.

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти

1. Рухові ядра передніх рогів спинного мозку

За­ба­р­в­лен­ня: ім­пре­г­на­ція сріб­ло­м. Збі­ль­шен­ня: × 400.

Зверніть увагу на скупчення великих перикаріонів мотонейронів, серед яких знаходиться невелика кількість дрібних нейронів.

2. Мі­к­ро­глі­о­ци­ти у сі­рій ре­чо­ви­ні спин­но­го мо­з­ку

За­ба­р­в­лен­ня: ім­пре­г­на­ція сріб­ло­м. Збі­ль­шен­ня:: × 400.

Зве­р­ніть ува­гу на ма­лі роз­мі­ри мікрогліоцитів. Во­ни, як і про­то­пла­з­ма­ти­ч­ні аст­ро­ци­ти, ма­ють від­ро­с­т­ча­сту фо­р­му, од­нак їх­ні від­ро­с­т­ки ду­же ко­ро­т­кі і слабо га­лу­зя­ть­ся.

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю.Б.Чайковський. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 464-465, 474-477.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1993. – С. 136-138.

3. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­Ю­ри­ной. М., 1999. – С. 304-308.

4. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Волков, Н.В.Па­сє­ч­ко. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ги­с­то­ло­ги­я. А.Хэм, Д.Ко­р­мак. М.: Мир, 1982, т. 3.

2. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. А.С.Головаць­кий, В.Й.Па­ла­па. Ужго­род, 1997.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.В­.­А­л­ма­зов, Л.С.Су­ту­лов. М.: 1978. – С. 228, 242, 273-277.

4. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волковой, Ю.­К­.­Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996. – С. 127-231

5. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. В.Л.Бы­ков. СО­ТИС, Са­н­кт-Пете­р­бург, 1999. – С. 236-247.

1. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.Г­.­У­лумбекова, Ю.А.Челышева. ГЭОТАР, М., 1997. – С. 345-348

Заняття 26

Те­ма:

Головний мозок. Великий (кінцевий) мозок. Мозочок

Ме­та:

1. Вивчити ембріональний розвиток головного мозку. 2. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів головного мозку на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях. 3. Зрозуміти принцип організації кори півкуль великого мозку. Вивчити цитоархітектоніку і мієлоархітектоніку кори півкуль великого мозку. 4. Вивчити типи кори і уміти пов’язувати їх із функціональними особливостями кори. 5. Уміти диференціювати на гістологічних препаратах кори півкуль великого мозку шари і структурні компоненти їх. 6. Умі­ти роз­пі­зна­ва­ти на еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти нейронів головного мозку. 2. Вивчити джерела ембріонального розвитку мозочка. 3. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів кори мозочка на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях. 4. Уміти характеризувати клітинні елементи кори мозочка. 5. Зрозуміти проекцію зв’язків (ув’язок) кори мозочка та типів синапсів. 6. Уміти диференціювати на гістологічних препаратах шари і структурні компоненти їх. 7. Умі­ти «читати» електронограми за темою заняття.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Головний мозок є вищим центром керування організму в цілому. Особливо важливу роль у цьому процесі відіграє кора півкуль великого мозку, саме тому цьому відділові головного мозку приділяють особливу увагу в процесі підготовки лікаря.

Вивчення тонкої та ультра тонкої будови структурних компонентів кори великих півкуль головного мозку є важливим моментом у цьому процесі: знання локалізації функцій в корі головного мозку має велике теоретичне значення, так як дає уяву про нервову регуляцію всіх процесів організму і пристосування його до навколишнього середовища. Воно має і велике практичне значення, до дає можливість діагностувати ділянки ураження півкуль головного мозку.

Мозочок забезпечує підтримання тонусу поперечно-посмугованих скелетних м’язів, є вищим центром рівноваги і координування рухів тіла. Він тісно зв’язаний з мозковим стовбуром аферентними та еферентними провідними шляхами, які утворюють три пари ніжок мозочка. Знання структур мозочка допоможе лікарю правильно зрозуміти патологію, зв’язану з порушенням передачі нервових імпульсів до мозочка та від нього на ядра стовбура головного мозку і спинний мозок (рухові нейрони).

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Бу­до­ва головного мозку та мозочку (ка­фе­д­ра анатомії людини).

2. Джерела розвитку головного мозку та мозочку (ембріологія).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 465-474, 477-479 у підручни­ку «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю О.Д.Лу­ци­ка та ін., 2003 та у лек­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Загальна морфофункціональна характеристика головного мозку.

2. Цитоархітектоніка кори півкуль великого млзку. Міжнейронні зв’язки.

3. Типи кори: гранулярний і агранулярний.

4. Мієлоархітектоніка кори півкуль.

5. Гліальні елементи кори півкуль.

6. Морфофункціональний принцип організації кори.

7. Поняття про мозкові модулі (барилі, колонки).

8. Вікові зміни кори.

9. Джерела розвитку і функціональне значення мозочка.

10. Загальний план будови кори мозочка.

11. Цитоархітектоніка кори мозочка. Нейронний склад. Будова кошикових і грушоподібних клітин.

12. Зв’язки (ув’язки) кори мозочка.

13. Типи синапсів кори мозочка.

14. Гліальні елементи кори мозочка.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах

Кора півкулі головного мозку :

шари:

· молекулярний,

· зовнішній зернистий,

· пірамідний,

· внутрішній зернистий,

· гангліонарний,

· поліморфних клітин;

· клітина Беца.

Кора мозочка:

шари:

· молекулярний,

· гангліонарний,

· зернистий;

· клітина Пуркінь’є.

Б. На еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях

Зірчастий нейроцит внутрішнього зернистого шару кори великих півкуль:

· ядро,

· тіло (перикаріон),

· відросток;

· нейропіль,

· синапс,

· мієлінове волокно.

Пірамідний нейрон (гангліонарний шар кори півкулі великого мозку:

· ядро,

· нейроплазма,

· гранулярна ендоплазматична сітка,

· мітохондрія,

· лізосома,

· комплекс Гольджі.

Протоплазматичний астроцит (кора півкуль великого мозку):

· ядро,

· цитоплазма,

· відросток.

Олігодендроцит-сателіт нейроцита (кора півкуль великого мозку):

· ядро,

· цитоплазма,

· відросток.

Грушоподібний нейроцит (гангліонарний шар кори мозочка):

· ядро,

· нейроплазма,

· відросток.

Зірчастий нейроцит (молекулярний шар кори мозочка):

· ядро,

· нейроплазма,

· відросток.

Клітина-зерно (зернистий шар кори мозочка):

· клубочок мозочка:

· мохоподібне волокно,

· синапс.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 42: кора півкулі великого мозку.

Пре­па­рат № 43: кора мозочка.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І)

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І):

84. Зірчастий нейроцит внутрішнього зернистого шару кори великих півкуль.

85. Фрагмент пірамідного нейрона гангліонарного шару.

86. Протоплазматичний астроцит кори головного мозку.

87. Олігодендроцит-сателіт нейроцита. (кора півкулі).

88. Грушоподібний нейроцит. Гангліонарний шар кори мозочка.

89. Зірчаста клітина. Молекулярний шар кори мозочка.

90. Зернистий шар кори мозочка.

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти

1. Великий пірамідний нейроцит рухової зони кори великого мозку

Забарвлення: імпрегнація сріблом за методом Кахаля. Збільшення: х 900.

Зверніть увагу на положення нейроцита, який верхівковим дендритом обернений у бік поверхні мозку (до молекулярного шару), а розширеною основою, від якої відходить аксон, – у бік білої речовини; зверніть також увагу на чисельні дендрити, які відходять від бічних поверхонь і основи нейроцита.

2. Кора великого мозку. Асоціативна зона

Забарвлення: імпрегнація сріблом за методом Кахаля. Збільшення: х 100.

Зверніть увагу на значний розвиток зернистих шарів і слабкий – пірамідного і гангліонарного.

Дата добавления: 2013-12-13