Розрахунки з підзвітними особами

Більшість розрахунків бюджетних установ здійснюється в безготівковій формі, але частину розрахунків провадяться готівкою через підзвітних осіб.

Суми під звіт видаються з каси установи або зараховуються на картковий рахунок на оплату видатків, які неможливо або недоцільно проводити шляхом безготівкових розрахунків, і тільки працівникам, що працюють у цій установі.

Підзвітна особа — працівник установи, який отримав під звіт кошти для

майбутніх видатків. Підзвітні особи несуть повну відповідальність за збережен-

ня й використання підзвітних сум.

Підзвітна сума — кошти, видані працівникові установи на витрати, пов'язані зі

службовими відрядженнями, та/абона адміністративно-господарські витрати. Підзві-

тні суми мають цільове призначення й повинні витрачатися виключно зметою, на яку

вони видані згідно зкодами бюджетної класифікації видатків.

Підзвітні суми в бюджетній установі виділяються на наступні цілі:

– на господарські видатки;

– на службові відрядження;

– на наукові експедиції.

Порядок витрати коштами на господарські потреби регулюється й обме-

жується кошторисними призначеннями, а також Положенням про ведення касо-

вих операцій у національній валюті, затвердженим Постановою НБУ від

15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) у тому числі постановою

НБУ від 22.12.10 р. № 573.

Видача сум під звіт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми, не дозволена.

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії бюджетної установи звіт

про витрачені суми (або з певних причин повністю або частково не витрачені)

не пізніше за:

– десять робочих днів із дня видачі готівки під звіт на закупівлю сільськогоспо-

дарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту;

– два робочі дні, уключаючи день отримання готівкових коштами під звіт

на всі інші господарські потреби.

Більшість авансових сум у бюджетних установах видається під звіт на

службові відрядження.

Службове відрядження – це поїздка працівника, який перебуває у трудо-

вих відносинах з бюджетною установою (штатний працівник), за розпоряджен-

ням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання

службового доручення поза місцем основної роботи.

Порядок оплати службових відряджень установлений наказом Міністерс-

тва фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 "Про затвердження Інструкції про

службові відрядження в межах України та закордон".

Витрати бюджетної установи на відрядження мають плановий характер і

включаються до видатків за загальним і спеціальним фондами лише за наявнос-

ті документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяль-

ністю установи.

Установа, яка відправляє працівника у службове відрядження, видає наказ

про його відрядження, у якому зазначає мету поїздки, пункт призначення, тривалість

відрядження. Для відрядження до іншої країни указують умови перебування за кор-

доном (у разі поїздки на запрошення додається копія останнього з перекладом), кош-

торис витрат. Потімпрацівникові оформлюютьпосвідчення про відрядження.

Установа відшкодовує відрядженому працівникові витрати за наявності

підтверджуючих документів і добові, норми яких установлені відповідно до По-

станови КМУ від 02.02.2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження

державних службовців, а також інших осіб, що спрямовуються у відрядження

підприємствами, установами й організаціями, які повністю або частково утри-

муються (фінансуються) за рахунок бюджетними коштами".

Термін відрядження визначається керівником, але він не може перевищу-

вати в межах України 30-ти, а за кордон - 60-ти календарних днів.

Дата добавления: 2013-12-13