Поняття форми державного управління

Адміністративно-правові режими

Метод адміністративного примусу

Види адміністративно-правових методів

Поняття адміністративно-правових методів

Методи державного управління

Види актів державного управління

Вимоги до актів державного управління

Поняття і значення актів державного управління

Види форм державного управління

Поняття форми державного управління

ПЛАН

Змістом управлінської діяльності є реалізація управлінських функцій, які практично втілюються у життя через різного характеру дії правомочних представників органу управління — службових oci6.

З цього випливає, що форма державного управління — це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами державного управління для реаліза­ції поставлених перед ними завдань.

Управлінська діяльність державних органів і органів місцевого само­врядування здійснюється у певних формах, кожна з яких обумовлена специфічними завданнями і функціями управління і має особливий зміст. Форми управління покликані забезпечувати найбільш цілеспрямоване виконання функцій управління і досягнення цілей управління з най­меншими витратами сил, засобів і часу; від форм управління залежить успіх управлінської діяльності.

Форми управлінської діяльності прямо чи опосередковано обумовлено тими юридичними приписами, за допомогою яких держава регулює діяльність виконавчої влади. Вони (форми) закріплюються в Конституції України (ст. 117), законах, положеннях, стандартах, інших нормативно-правових актах. Органи виконавчої влади обирають ті форми, які заданих конкретних умов є найвиправданішими та найефективнішими. Це означає, що в процесі управлінської діяльності відповідні органи виконавчої влади (посадові особи) на основі чинного законодавства самостійно встановлюють обов'язкові правила поведінки (норми права) з питань, що віднесено до їх компетенції. Під час практичного виконання завдань, покладених на апарат управління, вони реалізують розпорядчі повноваження, змістом яких є виконання вимог закону й організація застосування правових норм, а в передбачених законом випадках здійснюють адміністративну юрисдикцію. Цю діяльність органів управління пов'язано з виданням правових актів, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки, тобто ведуть до виконання, зміни або припинення адміністративних правовідносин між суб'єктом і об'єктом управління, і є правовими формами.

Органи державного управління і посадові особи у кожному конкретному випадку вибирають найбільш прийнятну для них форму управлінської діяльності, виходячи із компетенції, призначення даного органу, його функцій, особливостей конкретного об'єкту управління тощо. При цьому важливо зазначити, що повинні використовуватися тільки ті форми управління, які передбачені чинним законодавством. У протилежному випадку виникне питання про правомірність державного управління і тих наслідків, до яких воно призвело. Водночас, це не означає, що суб'єкт управління позбавлений можливості вибору тієї чи іншої форми щодо конкретного випадку. При здійсненні управлінської діяльності суб'єкти управління мають можливість використовувати вибір форми управління за своїм розсудом у межах, встановлених чинним законодавством.

Зовнішнє вираження управлінської діяльності у конкретних практичних діях іменується формою управління, так як форма — це зовнішнє вираження будь-якого змісту). Виходячи з вищезазначеного можна говорити, що формою державного управління є будь-яке зовнішнє вираження конкретних однорідних дій державного органу, його структурних підрозділів та службових oci6, котрі здійснюються з метою реалізації функцій управління.

Форма управління тісно пов'язана з процедурою її реалізації, ос­кільки кожна з форм управління має свою власну процедуру і повин­на здійснюватися з її отриманням. Тобто, мова йде про процедурно-правове регулювання здійснення тієї чи іншої форми державного управління. Важливо зазначити, що в даний час відсутня належна законодавча регламентація здійснення форм управління, що зумов­лює необхідність прийняття, наприклад адміністративно-процедур­ного кодексу.

Так, наприклад, функції підбору, розстановки, підготовки кадрів реалізується через такі форми управлінської діяльності, як призначення (обрання) на посаду, заміщення такої посади за конкурсом, за контрактом, атестації службовців, проведення науково-практичних конференцій з обміну досвідом тощо. Більшість дій на шляху реалізації “кадрової” функції знаходить своє вираження у такій основній формі управлінської діяльності, як юридичні акти управління.

Кореляцію “функція управління” та “форма управління” опосередковує компетенція державного органу, проявом якої є владне повноваження її представника — службової особи.

Застосовувані форми управління повинно відповідати певним вимогам. Мається на увазі насамперед своє­часність прийняття (видання) відповідних актів і їхня актуальність за змістом. Досвід свідчить, що форми управління повинні бути: стабільними; не виходити за межі вимог законності; відповідати ком­петенції даного суб'єкта управління; відповідати змісту функцій уп­равління, характеру вирішуваних питань; сприяти досягненню цілей управлінського впливу; враховувати особливості конкретного керо­ваного об'єкта.

Нарешті, ступінь правової регламентації форм управління має не перешкоджати свідомому вибору самим органом управління тієї з них, яка в даній ситуації є доцільною, ефективною, найбільше відповідає поставленим перед ним завданням.

Дата добавления: 2013-12-14