Особливості контролю доходів від реалізації продукції на експорт

За наявності доходів від реалізації продукції на експорт основними напрямами ревізії є:

1. Контроль правомірності здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Перевірці підлягає не тільки дотримання підприємством законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність (валютне законодавство, принципи здійснення валютних операцій, види валют, що застосовуються, організація міжнародних розрахунків тощо), а й виконання ревізованим об’єктом митного режиму — дотримання чинного порядку акредитації на митниці для роботи на зовнішньому ринку та встановлених вимог щодо оформлення митної документації, яка засвідчує експорт продукції (товару). Нормативним, формальним та візуальним методами перевіряється наявність і достовірність договорів з покупцями-нерезидентами України, митних декларацій, банківських докумен­тів, ліцензій, квот залежно від номенклатури продукції, що експортується.

2. Перевірка обґрунтованості цін на експортовану продукцію. Застосовуючи методи аналізу діючих цін на зовнішньому ринку та порівняння їх з передбаченими в договорах, ревізор повинен з’ясувати, чи не є ціни на експортовану продукцію нижчими за встановлені державою мінімальні ціни або вищими за встановлені контрактами ціни відповідно до умов поставки на експорт. Потрібно також звернути увагу на те, чи обліковується вартість експортованої продукції, виходячи з розрахункових контрактних цін, та чи входить до останніх вартість тари й упаковки для цієї продукції.

3. Перевірка виконання обсягів реалізації продукції на експорт здійснюється шляхом аналізу виконання договорів з покупцями-нерезидентами України чи посередниками, трейдерами-резидентами України і порівняння даних договорів з даними журналу №6 за кредитом субрахунку 701 та оперативного обліку виконання договорів.

4. Контроль повноти та своєчасності надходження коштів від покупців-нерезидентів за експортовану ними продукцію, виконані на експорт роботи (послуги) здійснюється методами порівняння і нормативної перевірки даних про оплату рахунків покупцями за датами та обсягами відвантаження. Перевірці підлягають також питання дотримання ревізованим підприємством при укладанні контрактів з іноземними покупцями вимог щодо форм розрахунків (документарний акредитив і документарне інкасо(з гарантією)), нормативного терміну оплати за експортовану продукцію (не пізніше 90 днів від дати митного оформлення) та санкцій, передбачених до імпортерів-нерезидентів, якщо ті не повною мірою виконують зобов’язання щодо розрахунків за експортовану продукцію.

5. Правильність відображення й оцінки доходів від реалізації продукції на експорт перевіряється за допомогою методів аналізу, нормативної, логічної і зустрічної перевірки договорів з покупцями-нерезидентами, наказу про облікову політику, облікових регістрів та форм фінансової звітності. Правильність визнання фактичного доходу від реалізації продукції на експорт і законність його відоб­раження на рахунках бухгалтерського обліку доцільно контролювати з урахуванням специфіки здійснення експортних операцій (форм розрахунків, відображення авансових платежів і гарантійних сум, продажу експортних товарів на умовах консигнації, комерційного кредиту та ін.). Ревізор повинен проаналізувати відхилення фактичної виручки від запланованої та звернути увагу на факти помилкового зарахування до складу доходів від реалізації продукції на експорт надлишків валюти, що виникли у зв’язку з відвантаженням меншої кількості продукції, ніж передбачено контрактом. Необхідно також звернути увагу на те, як обліковуються накладні витрати, що можуть бути під час експорту продукції, а також на те, як обчислюється дохід, отриманий від продажу продукції за іноземну валюту, ПДВ, акцизний збір та як ці операції відображаються в бухгалтерському та податковому обліку.

Основні порушення, які можуть бути виявлені під час ревізії:

а) реалізація продукції на експорт з порушенням квот за демпінговими цінами;

б) фальсифікація обсягів реалізації за номенклатурою матеріальних цінностей;

в) відсутність необхідної первинної документації, що свідчить про оплату рахунків-фактур покупцями-нерезидентами;

г) несвоєчасне і (або) неповне надходження коштів від покупців-нерезидентів за експортовану ними продукцію, виконані на експорт роботи (послуги);

ґ) неправильне відображення доходів від реалізації продукції на експорт за угодами, які здійснюються через посередника чи на умовах комерційного кредиту.

5. Контроль доходів і фінансових результатів від іншої звичайної та надзвичайної діяльності підприємницьких структур.

Перевірка доходів і фінансових результатів від іншої звичайної та надзвичайної діяльності здійснюється за такими напрямами:

1. Контроль правомірності отримання доходів і фінансових результатів від іншої звичайної та надзвичайної діяльності (методи обстеження та нормативної візуальної перевірки статуту й установчих документів, договорів про спільну діяльність, бланків цінних паперів, проспектів емісій, договорів на придбання цінних паперів, виписки з регістрів цінних паперів, договорів оренди, депозитних угод, договорів страхування майна підприємства, договорів продажу фінансових інвестицій, основних засобів тощо).

2. Перевірка правильності відображення доходів від іншої звичайної діяльності. Ревізору необхідно перевірити правильність відображення сум доходів від участі в капіталі (рядок 110 ф. 2), інших фінансових доходів (рядок 120 ф. 2) та інших доходів (рядок 130 ф. 2). За даними рядками звіту про фінансові результати мають відображатися: доходи від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі; дивіденди, відсотки та інші фінансові доходи; доходи від здавання майна у фінансову оренду; доходи від списання простроченої кредиторської заборгованості; доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; доходи від неопераційної курсової різниці; доходи від безоплатно одержаних активів. Здійснюючи логічну перевірку фінансових та інвестиційних операцій ревізованого під­приємства, ревізор перевіряє правильність визначення і відображення доходів від таких операцій у системі рахунків бухгалтерського обліку. Під час формальної перевірки даних операцій необхідно встановити наявність первинних документів, які є підставою для їхнього відображення в обліку. Особливу увагу при цьому слід зосередити на правомірності отримання доходів від участі в капіталі, дивідендів за акціями й доходів за облігаціями та іншими цінними паперами, що належать підприємству, і правильності відображення цих операцій в обліку (методи нормативної і зустрічної перевірки). Перевіряються також операції з реалізації іншим підприємствам, організаціям залежаних, невикористовуваних або надлишкових запасів матеріальних цінностей, окремих об’єктів основних засобів (чи не занижені ціни реалізації, достовірні документи). Обов’язковій перевірці на відпо­відність підлягають записи в Книзі головних рахунків і в журналі № 6 за кредитом рахунків 72, 73, 74. Головна мета — оцінити правильність ведення синтетичного й аналітичного обліку на цих рахунках та віднесення сум доходів від іншої звичайної діяльності на фінансові результати наприкінці кожного місяця (методи нормативної перевірки, порівняння, арифметичних розрахунків).

3. Перевірка фінансових результатів від звичайної діяльності. Спочатку арифметично перевіряється правильність підрахунку фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування у звіті про фінансові результати. У звіті про фінансові результати цей показник має відображатися за рядком 170 (175) як різниця між фінансовим результатом від операційної діяльності, збільшеним на суму доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів та інших доходів і зменшеним на суму фінансових витрат, втрат від участі в капіталі та інших витрат, тобто як різниця рядків (110 + 120 + 130 – 140 – 150 – 160). Під час ревізії фінансових результатів від звичайної діяльності важливого значення слід надавати перевірці витрат від здійснення фінансових і інвестиційних операцій. З застосуванням методів аналізу й нормативної перевірки детально вивчається правильність визначення й обґрунтованість відображення в обліку витрат від іншої звичайної діяльності. Особливій перевірці підлягає правильність відображення в обліку сум збитків, завданих здійсненням фінансових укладень в цінні папери інших підприємств, операції з безкоштовного передання іншим підприємствам, організаціям невикористовуваних або надлишкових запасів матеріальних цінностей, окремих об’єктів основних засобів (чи не занижені ціни та чи достовірні документи). Контролюючи правильність визначення кінцевого результату від звичайної діяльності, ревізорові слід мати на увазі, що цей результат має визначатися з урахуванням витрат з податку на прибуток і відображатися у звіті про фінансові результати за рядком 190 (195). Тотожність суми податку на прибуток від звичайної діяльності (рядок 180 ф. 2) перевіряється за даними Книги головних рахунків і журналів № 5, 5А, а також їхнє порівнянням з даними податкових розрахунків (декларацій) (методи нормативної, арифметичної і зустрічної перевірки).

4. Контроль правильності відображення доходів і результатів від надзвичайної діяльності насамперед передбачає перевірку обґрунтованості відображення в обліку надзвичайних доходів і надзвичайних витрат. Застосовуючи методи обстеження та нормативного візуального контролю, ревізор перевіряє акти, що засвід­чують факти здійснення надзвичайних подій та підписані керівником ревізованого підприємства й незацікавленими особами, спеціалістами (пожежники, ДАІ та ін.), розрахунки бухгалтерії (кошториси) втрат від надзвичайної події, висновки експертів про можливість відновлення зіпсованого майна, рішення суду про встановлення винних осіб та відшкодування збитків, платіжні доручення на суми відшкодування збитків тощо. Перевірці також підлягає правильність визнання й відображення в обліку доходів у вигляді страхових відшкодувань наслідків стихійного лиха, пожеж, аварій, техногенних катастроф та інших надзвичайних подій (арифметична та зустрічна перевірка даних журналу № 6 за кредитом рахунку 75 «Надзвичайні доходи» з даними змісту первинних документів, які є підставою для відображення надзвичайних доходів в обліку). Ревізор звертає увагу на правильність визначення й відображення в регістрах податкового та бухгалтерського обліку сум страхового відшкодування при страхуванні майна підприємства, які зменшують податок на прибуток від звичайної діяльності, та належного до сплати податку з надзвичайного прибутку. Достовірність формування чистого прибутку (збитку) та правильність його списання після закінчення звітного періоду визначаються шляхом аналізу кореспонденцій рахунків у журналах № 6 і 7 за кредитом рахунків 79 «Фінансові результати» і 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», а також порівнянням підсумкових даних цих облікових регістрів із записами в Книзі головних рахунків, що стосуються дебету рахунків 79 і 44, та показниками звіту про фінансові результати за рядками 200 і 205.

До основних порушень, що їх виявляють під час ревізії доходів і фінансових результатів від іншої звичайної та надзвичайної діяльності, належать такі:

а) віднесення до складу інших доходів сум, що виникли внаслідок іншої операційної діяльності (доходів від реалізації виробничих запасів, операційних курсових різниць тощо);

б) неправильна кореспонденція рахунків при відображенні в обліку доходів і фінансових результатів від іншої звичайної та надзвичайної діяльності;

в) відсутність коригувань прибутку від звичайної діяльності на суму страхового відшкодування за наявності підтверджених належним чином документів, які є підставою для відображення таких сум в обліку;

г) недостовірність фінансових результатів від іншої звичайної та надзвичайної діяльності (через їхній неправильний розрахунок у податковій декларації, недостовірне відображення відсотків за кредитами, помилкове визначення неопераційних курсових різниць і доходів від безоплатно одержаних активів тощо).

Питання для самоконтролю:

1. Навіть основні етапи проведення перевірки доходів підприємства.
2. Які джерела інформації використовують під час ревізії результатів діяльності підприємства?

Тема 13. Контроль статутної діяльності і фінансового стану підприємницьких структур

Мета: формування теоретичних знань з питань контролю статутної діяльності і фінансового стану підприємницьких структур

План:

1. Контроль статутної діяльності підприємства.

2. Перевірка стану власного капіталу.

3. Контроль розподілу та використання чистого прибутку.

4. Особливості контролю надходжень і використання цільового фінансування підприємства.

5. Контроль фінансового стану підприємства.

Метою ревізії статутної діяльності є перевірка законності підстав підприємницької діяльності ревізованого підприємства.

Завдання ревізії:

· об’єктивно оцінити юридичний статус ревізованого підприємства та його права здійснювати підприємницьку діяльність згідно зі статутом та чинним законодавством;

· виявити наявні порушення щодо правомірності здійснення статутної діяльності в частині формування власного капіталу та забезпечення зобов’язань перед учасниками, які впливають на оподаткування підприємства;

· розробити заходи з виконання рішень, прийнятих за результатами ревізії в частині притягнення до відповідальності винних службових осіб, нарахування та стягнення штрафних санкцій за допущені порушення чинного законодавства про господарські товариства, оподаткування, бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Основні напрями ревізії:

1. Контроль статутної діяльності підприємства.

2. Перевірка стану власного капіталу.

3. Контроль розподілу і використання чистого прибутку.

4. Контроль надходжень та використання цільового фінансування підприємства.

5. Контроль фінансового стану.

Нормативно-правова база. Під час проведення ревізії ревізор керується Законами України: «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (зі змінами та доповненнями), «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. (зі змінами та доповненнями), «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р.; Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій; Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО): П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал», П(С)БО 11 «Зобов’язання», П(С)БО 17 «Податок на прибуток», П(С)БО 24 «Прибуток на акцію», іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Основні джерела інформації:

1) засновницькі та організаційні документи: статут, засновницький договір, свідоцтво про державну реєстрацію, протоколи зборів засновників, документи про приватизацію, свідоцтво про реєстрацію в органах статистики, договір на банківське обслуговування, реєстри акціонерів для акціонерних товариств, витяги з протоколів зборів акціонерів (засновників), накази та розпорядження виконавчої дирекції підприємства, бізнес-плани, ліцензіїі дозволи на право здійснення певних видів підприємницької діяльності, свідоцтва про акредитацію, договори та контракти з іншими підприємствами й організаціями, наказ про облікову політику та інші внутрішні регламенти підприємства;

2) документи, які свідчать про внесення часток засновників до статутного капіталу в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах чи у вигляді цінних паперів: виписки банку, прибуткові касові ордери, платіжні доручення, акти оприбуткування майна, товарно-матеріальних цінностей тощо, довідки та розрахунки бух­галтерії;

3) облікові регістри: журнали № 7, 6, 3, 1 (кредит рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 70—79, 64, 67, 30, 31), відомості 1.1—1.3 за дебетом рахунків 30, 31, 33, відомість 3.6 аналітичного обліку розрахунків з бюджетом, відомість 7.1 аналітичних даних рахунку 42 «Додатковий капітал», відомість 7.2 аналітичних даних рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», Книга головних рахунків;

4) фінансова та податкова звітність: річна фінансова звітність за ревізований період і на дату реорганізації (ліквідації) підприємства, декларації про податок на додану вартість і про прибуток підприємства;

5) інші джерела: акти та довідки про проведення попередніх ревізій і перевірок податковою та контрольно-ревізійною службами, листування із засновниками й акціонерами, проспекти емісій, методики оцінки часток, що вносяться в статутний капітал у натуральній та нематеріальній формах, штатні розклади.

Перевіряючи статутну діяльність підприємства, ревізор повинен з’ясувати:

¨ на скільки повно та своєчасно оформлені всі необхідні документи для здійснення підприємницької діяльності;

¨ правомірність оформлення внесків засновників (власників, акціонерів) ревізованого підприємства до статутного капіталу;

¨ законність і своєчасність внесення змін у засновницькі документи підприємства;

¨ чи дотримується ревізоване підприємство вимог чинного законодавства при укладанні й оформленні договорів і контрактів з іншими підприємствами й організаціями.

Дата добавления: 2013-12-14