Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю

В ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскіль­ки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, наскільки грамотно і достовірно ауди­тор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання.

Основна мета вивчення та оцінки аудитором системи внутрішнього контролю клієнта - підготувати основу для пла­нування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і об­сягу аудиторських процедур.

В тому випадку, якщо аудитор впевнюється, що він може по­кластися на відповідні засоби внутрішнього контролю, він отри­мує можливість проводити аудиторські процедури менш деталь­но і більш вибірково, а також може внести зміни до суті аудиторсь­ких процедур, що застосовуватимуться, і до запланованих витрат часу на їх здійснення.

Процедури вивчення системи внутрішнього контролю:

• опитування персоналу;

• спостереження;

• запит до попереднього аудитора;

• ознайомлення з документами управління і обліку;

• вивчення документів попереднього дослідження замовника;

• вивчення результатів документальних перевірок всіх перевіряючи органів;

• ознайомлення з вимогами до організації системи внутрішнього контролю;

• тестування системи внутрішнього контролю.

Опитування є одним з найбільш ефективних методів початкового формулювання думки про системи внутрішнього контролю. Опитування проводиться за допомогою спеціальної анкети з детальними специфічними та цільовими питаннями стосовно характеристик контрольного середовища, а також процедур обліку і контролю. Але відповіді на поставлені питання не повинні розглядатись як остаточний доказ, оскільки, як правило, анкету пропонують заповнити компетентному працівникові, який може й не знати всіх деталей функціонування системи і відповідати, якою має бути система контролю з його точки зору, а не якою вона є насправді. Опиту­вання працівників стосовно системи бухгалтерського обліку і контролю допомагає аудитору скласти думку про її особливості.

Щоб створити і підтримувати систему внутрішнього контролю, клієнт повинен мати власну документацію. Вона включає засновницьку документацію, інструкції з ведення бухгалтерського обліку, організаційні схеми та ін. Аудитор вивчає відповідну інформацію і обговорює її з праців­никами підприємства, щоб переконатись в тому, що вони правильно інтер­претують і розуміють цю інформацію.

Крім цього, аудитор може спостерігати за роботою працівників клієнта, які готують ці документи і записи, а також виконують свою звичайну об­лікову та контрольну діяльність. Це поглибить розуміння аудитором конт­рольних методів та процедур, збільшить його упевненість в тому, що всі вони застосовуються на практиці.

Опитування, перевірка і спостереження за діяльністю працівників ефективно поєднуються в наскрізній перевірці певної господарської операції для виконання цієї процедури аудитор вибирає один чи декілька документів на початку господарської операції і простежує шлях цього документа (документів) через весь обліковий процес.

Для досягнення розуміння системи внутрішнього контролю і тестування контрольних моментів використовуються аналогічні методи.

Звіт-опис — це письмова характеристика системи внутрішнього конт­ролю. У ньому показується походження кожного документа в обліковій системі, технологія обробки доку ментів та складання звітності, а також існу­ючі контрольні процедури. Звіт-опис, як правило, використовується в тих випадках, коли система внутрішнього контролю достатньо проста і легко піддається опису. Але він не дає опису подробиць системи контролю. При цьому інформації має бути достатньо для ефективного аналізу контрольних моментів і оцінки ризику контролю.

Для документування оцінки системи бухгалтерського обліку і проце­дур контролю аудитори надають перевагу схемам послідовності виконан­ня операцій. Для їх розробки аудитор визначає: основні типи господар­ських операцій, що здійснюються цим підприємством; яким чином санк­ціонуються ці операції; типи і характер бухгалтерських записів; яким чином. обробляється інформація про господарську операцію від початку і до кінця її здійснення, включаючи рівень і характер використання комп'ютерів; ха­рактер і конкретні особливості процесу представлення фінансової звітності. Як правило, в результаті складається опис чи блок-схема документообігу. Блок-схема документообігу — це символьне зображення документів клієнта і їх послідовного руху в межах підприємства. Така схема, діставши назву контрольної схеми послідовності виконання операцій, показує проходжен­ня інформації за основними класами господарських операцій, починаючи з її появи та вводу в систему бухгалтерського обліку і закінчуючи головною книгою та фінансовою звітністю.

Дата добавления: 2013-12-14