Розділ 1

Релігієзнавство як навчальна дисципліна

В релігієзнавстві, як і в кожному, дослідженні великого і складного предмету, є положення, які стали загальноприйнятими у всій науці і для всіх релігієзнавців. Якраз ці – усталені і азбуч­ні для релігієзнавства – положення входять в курс нашої вузівської дисципліни. В той же час навколо проблем релігієзнавства вирують пристрасті, ведуться непримиренні дискусії.Зрозуміло, що навчальний курс релігієзнавства не бере на себе місію примирителя всіх дискусій, не може ставати на бік тої чи іншої дискутуючої сторони. Про ці дискусії в релігієзнавстві буде наводитися лише інформація. В курсі релігієзнавства будуть згадані також такі проблеми, які ще не вирішені в науці, або не можуть бути в принципі вирішені в площині наукового пізнання. Підкреслимо ще раз,що курс релігієзнавства як навчальної дисципліни присвячений, головним чином, висвітленню тих проблем, які науковим чином уже розв’язані дослідниками, вченими, підтверджені практикою особистого і соціаль­ного життя.

Певну проблему для викладача і студента являє собою поєд­нання програмних знань курсу релігієзнавства з особистим ставлен­ням до релігії. Не потребує особливого доведення те, що віруючий і невіруючий, студент даного віросповідання і віросповідання ін­шого бачать релігію по-різному, дивляться на те чи інше віроспо­відання не однаково. Курс релігієзнавства не бере на себе обов’язків узгодити погляди на релігію віруючих і не віруючих, мусульман і християн, православних і єговістів. Програмний курс релігієзнав­ства повинні засвоїти і знати всі студенти, не залежно від їх осо­бистого ставлення до релігії і віри в бога. Оцінювати ж ті чи ін­ші положення програми курсу релігієзнавства кожен студент може згідно своїх власних сумлінь.

Релігієзнавство – не богослов’я; воно хоча і вивчає релі­гійну віру, але не спирається на неї.

Релігієзнавство – це система наукових знань, вона спирається на достовірні факти, шукає законо­мірностей в області релігії; дає студентам знання, а не віру. Один з найвидатніших знавців християнської та іудейської релігії, автор декількох десятків релігієзнавчих досліджень французький академік Ер- нест Ренан /1823 – 1892/ в своїй книзі "Життя Ісуса" писав: "З того моменту, як ми визнаємо існування надприродного, ми вже знаходимося поза галуз­зю наукових знань"; "Якщо чудо в будь-якій мірі можливо, то всі мої книги – суцільні помилки".

До вивчення релігії застосовуються не богословські чи віро­сповідні, а найрізноманітніші наукові підходи та методи. Найбільш поширені і ефективні з них є три: гносеологічний,історичний та соціологічний. За гносеологічного аналізу та вивчення релігія береть­ся як явище духовного життя, як продукт духовний. При цьому ставить­ся мета пізнати релігію в її духовному змісті: природу релігійних уявлень та вірувань; співставлення релігійних вірувань з об’єктивним, реальним положенням того, в що вірить людина; вичленування духов­ної серцевини та духовних елементів релігії тощо. Найефективнішим інструментарієм гносеологічного аналізу релігії є система логічного ана­лізу явищ релігійного життя і застосування до них аналізу і син­тезу, індукції та дедукції, суджень та умовиводів тощо. Одним словом, при цьому вживаються способи теоретичного та філософ­ського осягнення релігії. Історичний підхід до вивчення і викладання релігієзнавства бере релігію так, як вона виявляє себе в історії людства, того чи іншого народу. Соціологічний аналіз та вивчення звертає увагу на те, як вписується релігія в ритм соціального жит­тя, яке місце займає в ньому, яку роль відіграє, кому служить або ким використовується. Всі ці три наукових підходи до вивчення релігії знайдуть найбільше застосування в навчальному курсі релігієзнавства.

Релігієзнавство і як наука і як навчальна дисципліна вивчає лише релігію. Але сама релігія не є предметом виключно і лише ре­лігієзнавства. Ті чи інші сторони релігії вивчаються цілою низкою окремих наук. Важко навіть назвати таку науку, яка б не торкалася релігії, яка б в тій чи іншій мірі не ставала б інтересом релігійного світогляду. Релігієзнавство активно і плідно для себе кори­стується здобутками інших наук для більш глибокого і всебічного вивчення релігії. Особливо важливе значення для релігієзнавства мають дослідження релігії, які проведені в галузі філософських знань та культурології. Філософські і культурологічні аспекти релігії входять органічною частиною в релігієзнавство. Філософські дослідження релігії, наприклад, Шлейєрмахером, Кантом, Ге­гелем, Фейєрбахом, Ніцше, Сартром, Бубером є власне релігієзнавчими дослідженнями.

Важливе значення для релігієзнавства мають богословські та атеїстичні дослідження релігії. Богословські дослідження поглиб­люють і адекватніше розкривають зміст релі­гійних елементів з точки зору самих віруючих. Атеїстичні ж дос­лідження намагаються показати релігію з точки зору критичного розуму і з точки зору заперечення істинності віри в бога. І перше і останнє дослідження діалектично поглиблюють справжні наукові, тобто релігієзнавчі знання про релігію.

Програма курсу релігієзнавства у вищих навчальних закладах України передбачає вивчення найважливіших розділів Загального ре­лігієзнавства, в якому буде розглянута сутність релігії, її поход­ження, еволюція розвитку, специфіка і зміст релігійного світогля­ду. Наступні розділи курсу будуть присвячені опису окремих релігій та їх історії, в тому числі історії релігій в Україні. В четвертому розділі курсу релігієзнавства вивчатимуться соціально-політичні аспекти прояву і діяльності релігії. Тут вестиметься мова про свободу релігії, свободу думки, свободу переконань, правах і обов’язках віруючих і невіруючих в цивілізованому суспільстві.

Під час вивчення релігієзнавства ви матимете змогу ознайомитися з оригіналами класичної літератури: релігійної /урив­ками з Біблії, Символами віри, Релігійними заповідями, взірцями молитов/, релігієзнавчої /уривками з творів видатних релігієзнавців/, та атеїстичної. Студентам надається можливість розширити і погли­бити свої знання про релігію шляхом знайомства з додатковою лі­тературою з курсу релігієзнавства, відвіданням молитовних зібрань віруючих, храмів тощо.

На закінчення вивчення релігієзнавства знання студентів в цій галузі науки будуть атестуватися шляхом екзаменів чи заліків в залежності від навчального плану факультету.

Дата добавления: 2013-12-14