Категорії запасів

Тема 8. Логістика запасів

8.1. Категорії запасів

8.2. Види запасів

8.3. Основні системи управління запасами

Запас – певна сукупність елементів потоку, які не переміщуються у просторі, але переміщуються у часі. Запас забезпечує безперебійність у роботі ЛС і одночасно спричиняє витрати на його зберігання.

У будь-який період часу в нормально функціонуючий ЛС можуть знаходитись запаси елементів постачання, збуту, а запаси предметів праці – у випадку, коли ЛС виробнича.

Рівень запасів, який планується в ПЗ, визначається рівнянням акселератора:

J = K · Д,

де К – коефіцієнт нерівномірності попиту, визначається відношенням запланованого попиту до попиту базового періоду;

Д – рівень запасів базового періоду.

Запаси ПП потребують витрат двох типів:

1. Витрати на придбання.

1.1. Фінансові кошти, що використовуються на закупівлю елементів постачання, а також відсотки по кредитам при наявності позики.

1.2. Витрати на відрядження робітників ПП.

1.3. Витрати на виконання ЛО: завантаження–розвантаження,

транспортування, перевірка якості елементів постачання і т. ін.

2. Витрати на зберігання.

2.1. Заробітна плата робітників складських служб.

2.2. Оренда приміщень або амортизаційні відрахування.

2.3. Витрати на обігрів, освітлення, підтримку необхідної температури і вологості в складських приміщеннях тощо.

2.4. Витрати на ЛО: сортування, комплектацію, облік, охорону та ін.

В середньому в виробничих логістичних системах витрати другого типу складають 15…35% від вартості запасів.

Для обліку і контролю запасів використовується графічний метод.

Розглянемо побудову графіків, відмітивши основні моменти:

1. Використовується декартова система координат, де вісь абсцис (ОХ) – це час (години, дні, місяці і т. ін.); вісь ординат (OY) – це розмір запасу в кг, , шт, кВт ·год.

2. Поставки відображаються вертикальними лініями.

3. Лінія використання запасів – це лінія, яка з’єднує точки ординат, які відповідають величинам запасів у різні моменти часу. Ця лінія може бути прямою, кривою другого або третього порядку або мати вид сходинок.

В економічних розрахунках часто доводиться знаходити середній рівень запасів за період (Sm), для чого використовують різні методи.

Розглянемо деякі з них:

1. Метод постачання (середнього арифметичного).

Середній рівень запасів визначається формулою:

= / n,

де - величина і-тої поставки, в кг, , шт., кВт · год;

n – кількість постачань за період.

2. Метод трапецій. Цей метод дає більш точніший результат, ніж метод постачань. В основі методу лежить рівність площ фігур: прямокутника і фігури, що нагадує пилку (фігура М), зображених на графіку управління запасами.

Розглянемо етапи побудови такого графіку:

1. Використовуючи декартову систему координат, де вісь ОУ (ордината) – величина запасу (шт, кг, , кВт·год), ОХ – час, що відповідає періоду до останньої поставки.

2. Будуємо фігуру М, для чого з’єднуємо точки, координати яких позначимо Кі; Сі, Кі – величини запасів в і – й період часу, коли відбулось постачання, причому величина постачання додається до запасу, який існував на той момент. Наприклад, першого вересня запас на складі ПП. становив 10 елементів постачання, привезли 20 шт, тому Кі = 30 шт. Кількість запасів в наступний період (Сі) зменшилась на величину, що відповідає потребам системи, наприклад, запас першого вересня становив 30 шт; до 25 вересня продали 15 шт. виробів, тобто запас на 25 вересня – Сі = 15 шт.

Фігуру М утворюють лінії:

- відрізок вісі ОХ: від т. О до т. К (величина першого постачання);

- відрізок перпендикуляру з т. Д (знаходиться на осі ОХ, що відповідає останньому моменту використання запасів) до т. Сn (величина запасу в даний момент, постачання не було)

- ламана лінія (відрізки прямих), що з’єднують точки та; та і т. д.

3. Будуємо прямокутник ОАВД. Точка Д знайдена, продовжуємо перпендикуляр за т. , до т. В, ордината якої приблизно становить середнє арифметичне постачань. Точка О – початок координат. Точка А знаходиться на осі ОХ, її отримали як точку перетину осі ОУ та прямої, що проведена з т. В паралельно осі ОХ.

Відрізок прямої ДВ і є шуканим (середнім рівнем запасу).

Для визначення його справжної величини запишемо рівність площ прямокутника і фігури М формулою:

=

де Sі – площі прямокутних трапецій, які складають фігуру М, у яких основи - це довжина відрізку на осі ОХ від постачання до постачання, причому кількість трапецій дорівнює кількості поставок;

N - кількість прямокутних трапецій.

Зменшену рівність площ визначають, використовуючи формулу площ прямокутника і прямокутної трапеції. Наприклад, для трьох поставок це буде формула:

= ·+ ·+ · ,

де - середній рівень запасів;

…- періоди часу від постачання до постачання;

…- величини ординат, що відповідають обсягу постачання і залишків запасу;

…- величини ординат, що відповідають кількості запасів до постачання.

Розв’язуємо наведене рівняння, розділивши його праву та ліву частини на вираз ++, знайдемо .

Оборотність запасів в днях визначається діленням середнього рівня запасів на щоденну норму видачі запасів. Ефективно управляти запасами – означає що підсистема постачання повинна знаходитись в постійній готовності задовольнити у повному обсязі запити ПВ та ПЗ за рахунок вчасних постачань і визначеного запасу, в т.ч. і страхового.

Дата добавления: 2013-12-14