Питання 1. Витрати виробництва: сутність і класифікація

Лекція 8. Витрати виробництва і прибуток

ТЕМА 7. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

1. Витрати виробництва: сутність і класифікація.

2. Прибуток та капітал і фактори, що його визначають.

3. Сутність ціни та механізм ціноутворення.

Мета: на основі теорії витрат і підприємницького доходу розглянути процес ціноутворення й обсягів випуску продукції фірмами, уявити сутність витрат виробництва.

Рекомендована література:

1. Башнянин Г.І. Політична економія. Підручник / Г.І. Башнянин. – К.: Ніка-Центр; Ельга, 2000. – с. 289–299.

2. Мочерний С.В. Політекономія: Підручник / С.В. Мочерний. – К.: Вікар, 2005. – 2-е вид. випр. – с. 185–197.

Питання для самостійного вивчення:

1. Класифікація витрат виробництва.

2. Види прибутку.

Витрати виробництва пов’язані з використанням різних факторів виробництва, вартість яких втілюється у вартість продукту. Витрати виробництва є формою руху авансованого промислового капіталу.

Витрати виробництва – вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями для виробництва продукції.

Поняття витрат в економічній науці базується на загальній ідеї обмеженості ресурсів і можливості альтернативного використання їх, оскільки вибір певного варіанта виробництва зумовлює втрату вигід використання відповідних ресурсів найкращім із можливих способів.

У зв’язку з цим дійсні витрати поділяють на:

1) Зовнішні – витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми(сировина, паливо, обладнання).

2) Внутрішні – витрати фірми на використання власних ресурсів. Ці витрати включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ресурсів. До них відносять – нормальний прибуток – мінімальний заробіток, який забезпечує утримання підприємця в певній сфері бізнесу.

Відокремлення зовнішніх(явних) та внутрішніх(неявних) витрат відображає два підходи до розуміння природи затрат фірми.

Бухгалтерський підхід – передбачає врахування явних витрат, які оплачуються безпосередньо після отримання рахунка. Ці витрати відображаються у бухгалтерському балансі фірми і є бухгалтерськими витратами.

Економічний підхід – передбачає врахування і явних і неявних витрат, пов’язаних з можливістю альтернативного використання ресурсів. Економічні витрати відрізняються від бухгалтерських на величину альтернативної вартості власних ресурсів.

Альтернативна вартість (втрачених можливостей) – вартість найкращої (найвище оплаченої) альтернативної можливості виробництва чи поведінки фірми при порівняльному ступені ризику.

Залежність від строку, в продовж якого можлива зміна економічних ресурсів, залучених фірмою до виробництва певного виду продукції, розрізняють:

- Витрати фірми в довгостроковому періоді, коли фірма може змінити всі зайняті ресурси

- Витрати фірми в короткостроковому періоді, коли хоча б один вид ресурсів залишається незмінним

Витрати короткострокового періоду поділяються на:

- Постійний – FC – не залежать від зміни обсягів виробництва(утримання будівель, адмінапарату, орендна плата, реклама)

- Змінна – VC – залежать від зміни обсягів виробництва (сировина, ел/енергія, заробітна плата робочих)

- Сукупні(валові) – ТС – сукупні витрати на придбання всіх факторів виробництва(FC+VC)

- Середні – АТС – середня величина витрат:TC/Q

- Граничні – МС – приріст витрат на виробництво додаткової одиниці продукції – MC=∆TC/∆Q

У деяких випадках фірми несуть незворотні витрати, які не можуть бути відшкодовані:

а) Втрачені можливості, пов’язані з помилковими управлінськими рішеннями(збитки, які відшкодовуються за рахунок прибутку)

б) Втрати, які здійснюються раз і назавжди й не компенсуються у разі припинення діяльності фірми(витрати на рекламу)

Дата добавления: 2013-12-14