Стандарти та принципи державного аудиту

Стандарти з аудиту поділяються на чотири категорії:

1) загальні стандарти (визначають питання: незалежності, компете­нції, належної старанності, відбору і навчання й підвищення кваліфікації персоналу, підготовки інструкцій, підтримки кваліфікації та досвіду);

2) стандарти виконання аудиту (визначають питання: плануван­ня, нагляду та огляду, внутрішнього контролю, відповідності законо­давству та нормативно-правовим актам, аудиторських доказів/фактів, аналітичних процедур);

3-4) стандарти звітування (визначають правила складання звіту, повноти, завершеності, відповідності тематиці, своєчасності тощо). У світовій практиці широко використовується єдина загально­прийнята термінологія у сфері державного аудиту.

Стандарти проведення державного аудиту.

Метою стандартів проведення державного аудиту - є визначення критеріїв та загальної основи, які дозволяють державному аудитору виконувати свою роботу точно, системно та уважно. Встановлення порядку, якого необхідно дотримуватися, та визначення кроків, які мають бути зроблені, є орієнтиром для роботи державного аудитора, який для досягнення конкретної цілі має зібрати доказову інформацію (докази).

Стандарти проведення державного аудиту визначають рамки, в яких повинен проводитися аудит. Вони мають відношення до загальних стандартів аудиту, які в свою чергу містять головні вимоги, яких необхідно дотримуватися під час здійснення кроків, передбачених стандартами. Вони також враховують правила складання звітів, які конкретніше зорієнтовані на завдання висвітлення результатів аудиту. Крім того, результати, отримані завдяки застосуванню прикладних стандартів контролю, складають головні елементи, на яких державний аудитор будує свій висновок та звіт.

Стандарти проведення всіх видів державного аудиту наводяться нижче:

· Для підготовки рішення та висновків стосовно об'єкту аудиту, служби, програми, виду діяльності чи функції державний аудитор повинен мати можливість отримувати в межах розумних витрат, визначених для проведення даного аудиту, достатні та доречні докази;

· У випадку фінансових аудитів - чи інших у разі необхідності - Державні державний аудитори повинні аналізувати фінансові звіти з метою встановлення, чи дотримувався об'єкт аудиту стандартів бухгалтерського обліку, які є прийнятними для подання або публікації фінансової інформації. Аналіз фінансових звітів має бути достатньо глибокий і має надавати державний аудитору можливість виявлення об'єктивних елементів, на підставі яких він базуватиме свою точку зору.

Стандарт "Планування".

Стандарти проведення аудиту передбачають, що державний аудитор повинен планувати перевірку у спосіб, який забезпечує економічність, результативність та ефективність якісного контролю, а також його здійснення у встановлені строки

Як правило, план аудиту передбачає такі кроки:

1 крок: зібрати інформацію про об'єкт аудиту та його організаційну структуру з метою визначення підрозділів, що містять ризик і відносну важливість щодо перевірки всіх інших підрозділів;

2 крок: визначити цілі аудиту та питання, які підлягають перевірці;

3 крок: провести попередній аналіз з метою визначення підходу, який необхідно прийняти, характеру та масштабів майбутнього обстеження;

4 крок: приділити увагу особливим проблемам, які були виділені на стадії планування аудиту;

5 крок: підготувати кошторис і графік проведення аудиту;

6 крок: визначити потреби в кадрах і сформувати державний аудиторську групу;

7 крок: поінформувати об'єкт аудиту про масштаби, цілі та критерії аудиту; у разі необхідності обговорити ці питання із заінтересованими сторонами.

У разі потреби в ході контрольного заходу ВОФК може змінювати складений план.

Стандарт "Нагляд за проведенням аудиту".

Стандарти проведення державного аудиту передбачають, що нагляд за роботою державний аудиторського персоналу має постійно здійснюватися на всіх рівнях і на кожному етапі аудиту. Керівник державний аудиторської групи повинен перевіряти виконання завдань та використання документів. Тому, що нагляд має дуже важливе значення для досягнення цілей аудиту та відмінного виконання роботи. Звідси випливає, що належні нагляд та контроль виконуваної роботи з аудиту є необхідними незалежно від професійного рівня державний аудиторів.

Нагляд повинен здійснюватися як стосовно змісту, так і стосовно методів аудиту. Тому необхідно пересвідчитись, що:

1) члени державний аудиторської групи добре зрозуміли внутрішню логіку плану контрольного заходу;

2) аудит здійснюється із дотриманням стандартів аудиту та методів, що застосовує ВОФК;

3) усі пункти плану аудиту та передбачених етапів ретельно дотримуються, крім випадків, коли дозволяється від них відступати;

4) робочі документи містять докази, що достатньою мірою підкріпляють надані висновки, точки зору та рекомендації;

5) аудитор досягнув цілей аудиту;

6) звіти за результатами перевірки містять належні висновки, рекомендації та думки.

Стандарт "Аналіз і оцінка системи внутрішнього управління і контролю, яка застосовується на об'єкті, що перевіряється".

Аналіз і оцінка системи внутрішнього управління і контролю мають бути адаптованими до форми здійснення контрольного заходу. Якщо йдеться про фінансовий аудит, то аналіз і оцінка зосереджуються головним чином на механізмах захисту активів та ресурсів і дозволяють упевнитися в точності та повноті бухгалтерської документації. Якщо мова йде про аудит законності, то аналіз і перевірка зосереджуються, як правило, на механізмах, які допомагають керівникам дотримуватися законів і нормативних актів. Якщо аудит стосується ефективності роботи, то аналіз і перевірка зосереджуються на механізмах, які дозволяють органу (організації) економно, результативно та ефективно управляти своєю діяльністю, виконувати вказівки вищого керівництва та своєчасно надавати надійну фінансову та бухгалтерську інформацію.

Стандарт "Дотримання законів і нормативних актів".

Стандарти проведення державного аудиту передбачають, що у разі здійснення фінансового аудиту необхідно перевіряти стан дотримання чинних законів і нормативних актів. Державний аудитор має розробити заходи та процедури аудиту, які гарантують виявлення помилок і випадків порушення закону, що можуть безпосередньо та великою мірою вплинути на суми, зазначені у фінансових звітах та в цілому на результати аудиту законності. державний аудитор має пам'ятати про можливість такої ситуації, а саме наявності випадків порушення закону, що можуть опосередковано та великою мірою вплинути на суми, зазначені у фінансових звітах, чи результати аудиту законності.

Державний аудитор має завжди пильнувати ситуації чи операції, що можуть виявити випадки порушення закону, які опосередковано впливають на результати перевірки. Якщо заходи та процедури аудиту вказують на наявність таких порушень чи на можливість їхнього вчинення, державний аудитор повинен з'ясувати, якою мірою вони впливають на результати перевірки.

Стандарт "Доказова інформація".

Для підготовки рішення та висновків стосовно об'єкта аудиту, служби, програми, виду діяльності чи функції державний аудитор повинен мати можливість отримувати в межах виділених асигнувань на проведення перевірки достатні та відповідні докази.

Результати, висновки та рекомендації державний аудитора мають спиратися на докази.

Достатню кількість задокументованих доказів необхідно зібрати для того, щоб:

а) підтвердити висновки та звіти державний аудитора;

б) підвищити рентабельність та ефективність аудиту;

в) мати у розпорядженні інформацію, необхідну для підготовки звітів і відповіді на запитання підконтрольного органу (організації) чи будь-якої іншої сторони;

г) підтвердити застосування державний аудитором стандартів аудиту;

д) сприяти плануванню та управлінню контрольною діяльністю; є) сприяти підвищенню професійного рівня державний аудитора;

е) мати можливість упевнитися, що робота, доручена іншим особам, була виконана належним чином;

ж) зберегти архіви виконаної роботи та мати можливість звертатися до них в подальшому.

Стандарт "Аналіз фінансових звітів".

Стандарти проведення аудиту передбачають, що у випадку фінансового аудиту, або в разі необхідності здійснення інших заходів, Державні державний аудитори повинні аналізувати фінансові звіти з метою встановлення, чи дотримувався об'єкт аудиту стандартів бухгалтерського обліку, які прийняті для подання або публікації фінансової інформації. Аналіз фінансових звітів має бути достатньо поглиблений і має надавати державний аудитору можливість виявлення об'єктивних елементів, на підставі яких він базуватиме свою точку зору.

Тому державний аудитор має ретельно аналізувати фінансові звіти для того, щоб упевнитися, що:

а) фінансова документація ведеться із дотриманням прийнятих стандартів бухгалтерського обліку;

б) формат цієї документації відповідає конкретній ситуації об'єкта аудиту;

в) різні статті фінансових звітів супроводжуються всією необхідною інформацією;

г) показники в різних статтях фінансової документації були правильно оцінені, підраховані і представлені.

Стандарт "Правила складання звітів".

Звіти - це висновки державного аудитора та його інші міркування щодо всіх фінансових документів загалом, викладені за результатами фінансового аудиту, а також звіт, підготовлений після завершення аудиту ефективності.

Правила складання звітів передбачають, що після завершення кожного контрольного заходу державний аудитор має скласти свої висновки у письмовій формі або у разі потреби скласти звіт із викладенням своєї точки зору. Текст звіту повинен легко сприйматися, не повинен бути ні розпливчатим, ні двозначним і має містити тільки інформацію, яка підтверджується достатніми і обґрунтованими доказами. Крім того, він повинен відображати незалежність та об'єктивність державний аудитора, бути справедливим і конструктивним.

Державний аудитор викладає свій висновок без застережень, якщо він упевнився, що в усіх важливих аспектах:

1) фінансова звітність була підготовлена із постійним дотриманням прийнятних стандартів бухгалтерського обліку та вказівок;

2) фінансова звітність відповідає вимогам чинних законодавчих і нормативних актів;

3) точка зору, що сформована на основі аналізу фінансової звітності, співпадає із тим, що державний аудитор знає про підконтрольний орган (організацію);

4) всі суттєво важливі питання, які стосуються фінансової звітності, належним чином викладені.

Базові принципи — це прогнози, передумови, логічні принципи та умови, що становлять підвалини розробки стандартів перевірки; ці загальні основи дозволяють державний аудитору складати висновки і звіти, зокрема, у випад­ках відсутності жодного чітко визначеного стандарту. Базові принципи та стандарти аудиту мають бути взаємопов'я­заними. Вони спрямовують роботу державного аудитора, допомагають йому визначити межі своїх досліджень і характер процедур, які мають застосовуватися. Якість результатів перевірки оцінюється саме через призму стандартів аудиту.

По мірі формування суспільної думки, громадськість дедалі більше вимагає, щоб особи чи органи, які мають повноваження управляти державними фінанса­ми, звітували про свою діяльність. Уповноважені державні органи повинні забезпечити схвалення положень, які проголошують принципи бухгалтерського обліку, що є прийнятними для веден­ня облікової та фінансової інформації та її опублікування і враховують потреби управління. Дотримання прийнятних принципів бухгалтерського обліку дозволяє чітко встановлювати фінансові ситуацію та результати Існування належної системи внутрішнього управління і контролю дозволяє максимально зменшити ризик помилок і порушень.

Дата добавления: 2013-12-14