І вставленими компонентами

Словами,словосполученнями,реченнями

Розділові знаки у реченнях із вставними

Вставними є такі конструкції, за допомоги яких мо­вець виражає своє ставлення до висловленої думки. Вставними можуть бути слова, словосполучення й ре­чення. Вони відрізняються між собою лише обсягом, ступенем поширеності й структурою: Може, мій вчи­нок — суцільна легковажність? (Загр.); Найважливіше, здається мені, для письменника протягом усього життя не втратити чуття с (Шості, спільності своєї особистої долі з долею народною (Гонч.); Хай ще син поспить у теплім ліжку. Хай усмішка на вустах цвіте, за сьогодні підросте він трішки. Кажуть, що у сні дитя росте! (Ткач).

За значенням вставні слова й словосполучення пере­діляються на такі групи:

а) слова й словосполучення, що виражають оцінку повідомлюваного (впевненість або невпевненість): без­ сумнівно, безперечно, без усякого сумніву, в усякому разі (випадку), напевно, дійсно, гадаю, зрозуміло, здається, оче­видно, природно, припустімо, розуміється, зрозуміла річ, слід гадати, скажімо, сподіваюся. Сюди ж належать сло­ва: було, буває, бувало, трапляється, як звичайно, як зав­жди, як водиться, які вказують на ступінь звичайності
викладених фактів;

б) вставні слова, що виражають почуття мовця, дають емоційну оцінку повідомлюваних фактів: на щастя, нажаль, на радість, на біду, ніде правди діти, нічого гріха та­їти, чого доброго, на диво;

в) вставні слова. що вказують на порядок думок та їх зв'язок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, з од­ного боку, з іншого боку, отже, нарешті, словом, одним сло­вом, власне кажучи, можна сказати, передусім, напри­клад, повторюю, підкреслюю, головним чином, проте, од­нак, крім того та ін.;

г) слова й словосполучення, що вказують на джерело інформації: кажуть, повідомляють, за повідомленням...,за даними..., за визначенням., з погляду..., по-моєму, по-твоєму, пам'ятаю, на думку..-, ш словами;

д) вставні слова, що вказують на способи оформлення думок або характер висловлювання: взагалі, власне ка­жучи, одним словом, можна сказати, м'яко кажучи, так би мовити, що називається, як кажуть, якщо говорити правду та ін.;

є) вставні слова, звернені до співрозмовника або до читача з метою активізації його уваги до повідомлювано­го: розумієте, бачиш, розумієш, уявіть, вірите, послухай­те, погодьтеся, пробачте мені, дозвольте.

Від вставних слів, словосполучень і речень слід відріз­няти вставлені компоненти, які є ширшою, але менш однорідною синтаксичною групою і щодо змісту, і щодо синтаксичної будови. З семантичного погляду вставле­ний компонент зумовлений прагненням мовця до яскравішого підтвердження висловленої думки новими варі­антами особливих сприймань, оцінок, зіставлень, спо­стережень, уточнень. Ті чи інші значеннєві навантажен­ня вставлених компонентів зазвичай ситуативні; додат­кові пояснення, зауваження підказуються обставинами мовлення і психологічним плином думок мовця. Тому найпоширенішою функцією вставлених речень є уточ­нення, роз'яснення, доповнення змісту основного ре­чення: Там батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і го­ лі), не витерпів лихої долі, помер на панщині (Шевч.).

Ряд вставлених компонентів зі значенням побіжних зауважень не пов'язується зі змістом основного речення:

Кінцем чобота допоможеш знічев'я йому (грибу) впасти на листяне ліжко (нащо навстоячки дрімати?). Вони мо­жуть семантично співвідноситись як із членом основного речення або з його частиною, так і зі змістом речення в цілому: Віктор глянув на батька, на його довгі вуса, на примружені очі (їх так мружив тільки тато), і серце огор­нули тепло і ніжність (Донч.); / полинець під ногами сивів, прогрітий сонцем, і деревій, це дике дитя степу, він теж: сивий (чомусь більшість трав степових мають сизувато- сивий відтінок, від сонця чи від чого вони посивіли?) {Гонч.).

Вставні слова й словосполучення на письмі відділя­ються комами: Безперечно, осика відіграє вельми важливу роль у народній медицині (Бул:); Нарешті, без належного знання дохристиянських вірувань годі зрозуміти історію української культури та літератури, як давньої, так і нової... (митрополит Іларіон): Архаїчний і національний характер української хустки, на думку більшості дослідни­ ків, полягає саме в білому кольорі (Вороп.).

Залежно від контексту деякі слова {наприклад, звичай­но, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно) можуть вживатися то як вставні, то як невставні. Пор.: Морозний сніг, блискучий та легкий. Здається, падає на серце прялю (Рил.); І мені осіння ніч короткою здається (Укр.).

Не є вставними й, отже, не відділяються комами такі слова: ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, все-та­ки, адже, от, навіть, між іншим, у кінцевому підсумку, буквально, майже, за традицією, при цьому, притому, як­раз, як-не-як, тим часом, до того ж та ін.

Після сполучників перед вставним словом ставиться

кома: Чи просто мені щастить, чи, може, само наше життя таке вже стало врожайне повноголосними видат­ними людьми? (Гонч.).

Якщо сполучник стоїть на початку речення, то він від вставного слова зазвичай не відділяється: А може, сад дрімає в мені, в моїй просвітленій душі (Серд.).

Якщо вставне слово стоїть після сполучника а, то ко­ма після нього може ставитися і не ставитися: Коло твор­чих пошуків Володимира Івановича Вернадського таке, що з плином часу його ідеї не застарівають, а, навпаки, ста­ють ще актуальнішими (З підручника).

Якщо в одному з двох вставних словосполучень, що повторюються, пропущене слово, тоді замість коми ста­виться тире: Республіка повинна, і одного боку, задовольня­ти свої потреби в кадрах, а з іншого — на договірних осно­вах задовольняти прохання близьких і далеких сусідів (Рус).

Вставні речення різних типів. що приєднуються за до­помоги сполучників і сполучних слів, відділяються комами: Малишко, як мені здасться, зумів осягнути саму ду­шу народної поезії, внутрішні закони її розвитку (Гонч.).

Вставлені конструкції (мова, словосполучення, речен­ня), які передають додаткову інформацію, зауваження, від­діляються найчастіше дужками: Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польові (рано вони зацвітають і швидко гас­нуть), зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур (Гонч.).

Інколи дужки замінюються комами й тире, якими здебільшого відділяють ускладнені або складні вставлені компоненти: Зі скреготом і брязкотом у двір,— якщо те, що залишаюся, можна назвати двором,— в’їжджають два бульдозери (Довж.).

Вставлені конструкції, які граматично значно тісніше пов'язані з основним реченням, тобто немає потреби різко відмежовувати їх від основного речення, звичайно відділяються тире: Позбавити людину рідної мови — чи то згідно з Ті волею, чи всупереч їй — аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності (Рус).

Якщо вставлене речення відділяється двома тире, то кома, яка повинна стояти на місці розриву, ставиться перед другим тире або вся вставлена конструкція відділя­ється комами з гире: Про літературу кажуть — нехай не буде це прийнято як тривіальність,— що література с дзеркалом життя (Смол.): Сьогодні устав рано, боявся проспа­ти,— мама ще вдосвіта пішла на ферму,— похапцем зібрав­ся і вже був рушив з двору, як згадав про квіти (Цюпа).

Якщо вставляється пряма мова без слів автора, то во­на береться в лапки й відділяється дужками: Об’їздив батько далеких і близьких родичів, навіть вмостився в од­ну туристську групу («Подивлюся, як там за морями-оке анами люд живе. ..») (Бол.).

Якщо крім прямої мови є ще слова автора, то лапок може не бути: Виявляється, вони встають нерано (Валері ан пізно працює! - пояснила товаришка Підмогильна), але пообіцяла зараз же Валеріана збудити (Смол.)

План — це заздалегідь накреслена програма заходів, що передбачає порядок, обсяг і термін здійснення їх.

Слово план іще може означати порядок розміщення частин якого-небудь викладу, його композицію.

За терміном виконання плани переділяються на:

• перспективні (охоплюють декілька років);

• річні (календарний, фінансовий, навчальний);

• піврічні (семестрові);

• квартальні;

• місячні;

• тижневі;

• щоденні.

Зміст плану викладається у формі тексту або таблиці. Кож­ний пункт плану складається з трьох обов'язкових частин:

• зміст роботи;

• термін виконання,

• відповідальні за виконання.

Плани підписуються особами, що відповідають за їх виконання, або керівником установи.

Затверджується план колегіальним органом або керів­ником установи (структурного підрозділу). Затверджені плани групуються у справах окремо від проекту їх.

Реквізити плану такі:

1. Гриф затвердження.

2. Назва документа.

3. Назва установи чи структурного підрозділу.

4. Заголовок (вказується термін, на який складено план).

5. Текст (зміст плану).

6. Підпис(и).

7. Дата складання.

Оголошення — це повідомлення про час і зміст нарад, засідань; необхідність виконати якусь роботу; потребу в заміщенні вакантної посади чи набір робочої сили та ін.

В оголошенні обов'язково вказується, хто й про що повідомляє; дата вирізняється іншим шрифтом; форму­лювання у тексті - стислі.

За змістом оголошення поділяються на: організацій­ні — оголошення про подію чи певний захід; рекламні — оголошення про навчання, послуги, роботу тощо.

За формою оголошення бувають: писані, мальовані, друковані в газетах, журналах, на окремих аркушах. До них належать афіші, що рекламують кінофільми, кон­церти, вистави тощо.

В оголошеннях, окрім чіткої мови, важливості теми, цікавості змісту, велике значення має оформлення: на­писання слів більшими й меншими літерами, добір ко­льорів, симетричність розташування повідомлень, а по

радіо й телебаченню — час повідомлень, чіткість вимови оригінальність композиції тексту.

За походженням розрізняють оголошення: службові- від підприємств, установ, навчальних закладів, фірм, агентств; особисті — від приватної особи чи групи осіб.

Повідомлення — це різновид службового листа, в яко­му викладено запрошення взяти участь в якійсь нараді, конференції, зборах.

У повідомленні повинні бути такі реквізити:

1. Дата її час засідання.

2. Місце засідання.

3. Його назва (тематика).

4. Порядок денний.

5. Прізвища доповідачів із кожного питання.

6. Прізвище й телефон відповідальної особи.

7. Спосіб проїзду до місця засідання.

Повідомлення підписує голова колегіального органу або керівник установи.

Дата добавления: 2013-12-14