Причини виникнення глобальних проблем

План

Питання для самоконтролю

Захист

n Контроль за хімічним складом повітря, води, ґрунтів, харчових продуктів;

n Обмеження зони викиду хімічних речовин під час аварій;

n Нейтралізація хімічних речовин;

n Поглинання рідкої фази хімічних речовин.

Рекомендована література:

1. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник / За редакцієюЯ. І. Бедрiя. – Львів: Видавнича фiрма «Афiша», 1999. - 275 с.

2. Желiбо Є. П., Заверуха Н М., Зацарний В В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України I-IV рiвнiв акредитації / За ред. Е. П. Желiбо i В. М. Пiчi. – Київ: «Каравела», Львiв: «Новий Свiт – 2000», 2001. – 320с.

3. Желібо Є.П., Заверуха Н М., Зацарний В В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є П. Желібо. 5-е вид. – К.: Каравела, 2007. – 344 с.

4. Лапiн В. М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник / В. М.Лапін. – Львів: Львiвський банкiвський коледж, 1998. - 192 с.

5. Пiстун І. П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / І.П.Пістун. – Суми: Видавництво «Унiверситетська книга», 2000. – 301 с.

1. Наведіть класифікацію, номенклатуру та назвіть одиниці виміру вражаючих факторів фізичної небезпеки.

2. Наведіть класифікацію, номенклатуру та назвіть одиниці виміру вражаючих факторів хімічної дії джерел техногенних небезпек.

3. Назвіть основні джерела іонізуючого (радіоактивного) випромінювання.

4. Назвіть одиниці вимірювання та дози радіоактивного опромінення.

5. Визначте основні підходи до нормування доз опромінення.

6. Які існують вимоги щодо розміщення об’єктів атомної енергетики.

7. Назвіть види техногенних випромінювань та причини їх виникнення.

8. Що таке електромагнітне випромінювання? У чому полягає його небезпека для людини?

9. Назвіть джерела електромагнітного випромінювання.

10. Що таке хімічна безпека.

11. Визначте принципи забезпечення хімічної безпеки.

12. Наведіть різни класифікації хімічних речовин.

13. Що таке сильнодіючі отруйні речовини?

14. Що таке гранично-допустимі концентрації шкідливих та небезпечних речовин?

15. У чому полягає сутність нормування хімічних речовин.

16. Що розуміють під поняттям «пожежна безпека»?

17. Назвіть Закони України, що регулюють відносини у галузі пожежної, хімічної та радіаційної безпеки.

ЛЕКЦІЯ 6

Тема 5. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС

Мета: формування знань про глобальні проблеми людства, соціально-політичні та воєнні фактори небезпек, основні закономірності їх виникнення, методи запобігання їх виникненню; комбіновані небезпеки, сутність та причини корупції і криміналізації суспільства; небезпеку маніпуляція свідомістю людини. Розвиток умінь визначати та класифікувати соціально-політичні небезпеки у сучасному життєвому середовищі, виявляти причини їх виникнення, попереджати виникнення конфліктів та уникати їх негативних наслідків.

1. Глобальні проблеми людства.

2. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження: війни, тероризм та їх види.

3. Корупція і криміналізація суспільства, маніпуляція свідомістю як соціальні фактори впливу на життя та здоров’я людини.

Питання для самостійного вивчення

1. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

2. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

3. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.

4. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Ключові поняття та терміни

* Бродяжництво * Проституція

* Алкоголізм * Паління

* Страйки * Повстання

* Революція * Вандалізм

* Тероризм * Конфлікти

* Суїцид * Духовне гноблення

* Політичний тероризм * Мілітаризм

* Війни * СНІД

* Епідемії * Венеричні захворювання

* Екологічні небезпеки * Професійна захворюваність

* Наркоманія * Професійний травматизм

* Токсикоманія * Психічні відхилення

Зміст лекції

1. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Глобальні проблеми (фр. global – загальний, від лат. globus – куля) – це об’єктивні суспільні явища всесвітньо-історичного значення, породжені сучасними умовами матеріального виробництва, технічним рівнем озброєнь, соціально-політичними протиріччями сучасної цивілізації, які досягли критичної межі.

Глобальними проблемами вважаються такі, що:

• ставлять проблему виживання людського роду, його самозбереження, спасіння цивілізації від загибелі;

• становлять центральну вісь загальних інтересів усіх країн, соціальних та національних спільностей;

• неможливо розв’язати без широкого міжнародного співробітництва.

Сфери виникнення та дії глобальних проблем:

І – сфера взаємодії природи й суспільства та використання обмежених ресурсів.

ІІ – сфера суспільних взаємин між державами різних соціально-економічних систем і різних рівнів розвитку.

ІІІ – сфера пристосування сучасної людини до умов природного середовища (ноосфери), що постійно змінюється під впливом НТР.

1. Нагромадження величезної виробничої потужності.

2. Науково-технічний прогрес.

Класифікація глобальних проблем:

1. Політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, запобігання військовим та регіональним конфліктам, немілітаризація Космосу тощо).

2. Природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проблеми Світового океану тощо).

3. Соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженці, безробіття, бідність та ін.).

4. Наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування, ліквідація негативного впливу техніки на людину тощо).

Демографічна проблема. Найбільш поширеною причиною загострення глобальних проблем є інтенсивне зростання в останні роки народонаселення планети, або, так званий, демографічний бум, який до того ж супроводжується нерівномірністю зростання чисельності населення в різних країнах та регіонах, причому найвищий приріст населення спостерігається в країнах з низьким рівнем розвитку продуктивних сил.

Однією із характерних рис глобальних протиріч є те, що їхні джерела в основній своїй масі позитивні, тобто пов'язані зі зростанням виробництва й добробуту людей.

Міжнародне регулювання глобальних проблем

Боротьба за світове панування та ворожнеча між провідними країнами світу призвели до загибелі першої моделі глобалізуючого світу, що виникла на початку ХХ ст. (після Першої світової війни та серії руйнівних революцій), для попередження нових катаклізмів була організована Ліга Націй. Вона була створена у 1919 році за ініціативою країн-переможець у війні Франції та Великобританії. До неї увійшли більше 30 країн.

Після закінчення Другої світової війни держави-переможці знову зробили спробу створення міжнародної організації, здатної регулювати відносини між країнами і вирішувати світові проблеми. В 1945 р. була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН), а роком раніше на Бреттон-Вудській конференції був організований Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. На сьогодні в системі міжнародних організацій налічується більше 4 тис., з яких більше 300 – міждержавні.

Міжнародні організації можна поділити за декількома принципами на:

1. Міждержавні (міжурядові) та недержавні.

2. Універсальні, відкриті для всіх держав, і спеціалізовані, наприклад, регіональні чи галузеві міжнародні організації.

3. Організації загальної компетенції, що охоплюють всі сфери політичних, економічних, соціальних та культурних відносин (ООН, Рада Європи, Ліга арабських держав), і спеціальної компетенції, які здійснюють співробітництво в будь-якій визначеній сфері (Всесвітній поштовий союз, Міжнародна організація праці (МОП), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)).

4. Міждержавні та наддержавні організації, рішення яких на відміну від рішень міждержавних організацій, безпосередньо поширюються на фізичних і юридичних осіб держав-членів організацій ( наприклад, Рішення ЄС обов'язкові для всіх осіб, що проживають в країнах ЄС).

5. Відкриті організації, до яких можна вільно вступати, і закриті, вступ до яких відбувається по запрошенню першозасновники (наприклад, НАТО).

2. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗВИЧАЙНОЇ ЗБРОЇ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ: ВІЙНИ, ТЕРОРИЗМ ТА ЇХ ВИДИ

Закономірності виникнення соціальних та політичних небезпек

Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають під час виникнення соціально-політичних конфліктів. Джерелам конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує у любому суспільстві; система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта

Прибуток і форма його отримання – головні структуроутворюючи чинники українського суспільства.

Негативні сили і чинники сучасного суспільства

· формування нової соціальної диференціації та відповідних критеріїв її оцінки свідчить про нездорові відносини у суспільстві;

· надто різкий поділ на бідних та багатих;

· процеси збіднення та збагачення мають деформований характер;

· падіння духовного та культурного рівня населення;

· незадовільний матеріальний стан та умови проживання населення.

Це приводить до зростання форм та розмірів соціальних відхилень (в т. ч. злочинності).

ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ НЕБЕЗПЕК

1. Види соціальних небезпек, що викликані низьким духовним та культурним рівнем:

· Порушення громадського порядку, дисципліни;

· Бродяжництво

· Проституція

· Алкоголізм

Алкоголь – це висококалорійний продукт, який швидко забезпечує енергетичні потреби організму. Але паралізує діяльність абсолютно всіх органів, знижує швидкість рухових реакцій, організм хутчіше охолоджується, порушує нормальну функцію головного мозку.

96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп‘яніння. До алкоголю швидко звикають і не задовольняються малими дозами.

Таблиця 1.

Причини алкоголізму

Віковий період	Причини	Наслідки
Раннє дитинство (0-3 роки)	- П'яне запліднення - Вживання алкоголю в перші з місяця вагітності - Вживання алкоголю при годуванні груддю	- епілепсія, розумове відхилення; - аномалії у фізичному та психічному розвитку
Дошкільний і молодший шкільний вік (3-9 років)	- Педагогічна неграмотність батьків - Сімейні алкогольні традиції	- Алкогольне отруєння організму - Формування інтересу до алкоголю
Підлітковий та юнацький період (9 -18 років)	- Неблагополуччя у сім'ї, самоутведження, реклама у засобах масової інформації, незанятість у вільний час, відсутність знань про алкоголізм, психологічні особливості, втеча від проблеми	Потяг до алкоголю, звичка до вживання алкоголю, формування стереотипу алкогольної поведінки, скоєння злочинів, використання алкоголю як допінгу, алкогольна залежність

Стадії розвитку алкоголізму:

1. Захисна реакція організму на отруту;

2.Настання ейфорії

3. Ейфорія стає потребою та перетворюється на нестримний потяг до алкоголю

Розподіл алкоголю в організмі людини:

(концентрація алкоголю в крові прийнято за 100%)

☻ мозок – 175%

☻ спинномозкова рідина – 150%

☻ печінка – 148%

☻ кров – 100%

☻ кишки – 80%

☻ шлунок – 20%

Дата добавления: 2013-12-14