Питання 1

План.

Лекція 1. Облік надходження запасів.

Шляхи надходження нематеріальних активів та структура їх первісної вартості

1) придбані – ціна (вартість) придбання (крім отриманих торговельних знижок); мито; непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню, інші витрати безпосередньо пов’язані з придбання нематеріального активу та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням. Витрати за сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку;

2) безоплатно отримані – первісною вартістю є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням додатково понесених витрат, передбачених п.11 П(С)БО 8;

3) внесені до статутного капіталу – первісною вартістю визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням додатково-понесених витрат, передбачених п. 11 П(С)БО 8.

4) самостійно створені підприємством – включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатного для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо);

5) отримані в обмін на подібний об’єкт -

ТЕМА 6 ОБЛІК ВИРОБНИЧІХ ЗАПАСІВ

Мета: вивчити порядок обліку надходження запасів, його документальне оформлення.

1. Облік надходження сировини і матеріалів на склад від постачальників.

2. Облік запасів, які надійшли на склад з інших джерел.

3. Методи оцінки запасів при їх вибутті.

Література:

[8, с. 608-626],

[15, с. 383-398]

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначає П(С)БО 9 «Запаси».

Запаси – це активи, які:

1) утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління.

Критерії визнання запасів:

1) існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від використання запасів;

2) вартість запасів може бути достовірно визначена.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій обробці на підприємстві.

На різних підприємствах виробничі запаси можуть мати різне призначення залежно від функції, яку вони виконують в процесі виробництва.

Групи виробничих запасів:

1) повністю споживається в технологічному процесі, створюючи матеріальну основу готової продукції (сировина і матеріали);

2) змінюють свою форму і розмір, надаючи виробам необхідний вид (фарби, лаки);

3) входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини);

4) тільки сприяють виготовленню виробів, проте не включаються до їх маси або хімічного складу (МШП).

Виробничі запаси: сировина і матеріали, зворотні відходи виробництва, МШП, напівфабрикати, незавершене виробництво, брак, тара, паливо, допоміжні матеріали, запасні частини.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Оцінка запасів в обліку та звітності:

1) первісна вартість (справедлива) – вартість, за якою зараховуються на баланс підприємства придбані (отримані) або вироблені запаси;

2) чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації.

Шляхи надходження та склад первісної вартості запасів:

1) за плату: первісна вартість визначається фактичними витратами (сума згідно договору, транспортно-заготівельні витрати та ін.. витрати, пов’язані з придбанням);

2) виготовлення власними силами – виробнича собівартість згідно з П(С)БО 16 «Витрати»;

3) внесення до статутного капіталу – погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість з урахуванням додатково понесених витрат;

4) безоплатне отримання – справедлива вартість з урахуванням додатково понесених витрат;

5) обмін на подібні запаси – балансова вартість переданих запасів (якщо вона перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість);

6) обмін на неподібні запаси – справедлива вартість отриманих запасів.

Справедлива вартість – це сума, за якої може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (П(С)СБО 19 «Об’єднання підприємств»).

Подібні активи – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Якщо на дату оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх справедливу вартість, такі запаси можуть бути оцінені й відображені за справедливою вартістю з наступним корегуванням до первісної вартості.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) при формуванні первісної вартості:

1) включаються до собівартості придбаних запасів прямим методом;

2) відображаються загальною сумою на окремому субрахунку класу 2.

При прямому методі обліку ТЗВ здійснюють розподіл ТЗВ між окремими одиницями придбаних запасів для формування їх первісної вартості пропорційно вартісному, кількісному або ваговому критерію:

Дт 201 Кт 631, 685.

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів щомісячно розподіляється між сумою запасів залишків на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безкоштовно передані) за звітній місяць на основі розрахунку середнього відсотка ТЗВ.

Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображається вибуття цих запасів.

Нормативно-правові акти:

1) Наказ Міністерства статистики №193 від 21.06.96 «Про затвердження типових первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів»;

2) Наказ Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96 «Про затвердження інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей».

Надходження запасів на підприємство може знаходити своє відображення як на балансових, так і на позабалансових рахунках одночасно.

Позабалансові рахунки:

022 «Матеріали, прийняті для переробки»;

023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»»

024 «Товари, прийняті на комісію»

Балансові рахунки:

20 «Виробничі запаси»:

201 «Сировина й матеріали»;

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

203 «Паливо»;

204 «Тара й тарні матеріали»;

205 «Будівельні матеріали»;

206 «Матеріали, передані в переробку»;

207 «Запасні частини»;

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

209 «Інші матеріали».

Рахунок 20 призначено для узагальнення інформації про наявність і рух запасів сировини і матеріалів, будівельних матеріалів, запчастин.

Дт 20 – надходження; дооцінка;

Кт 20 – витрачання на виробництво, переробку; відпуск на сторону; уцінка.

Одночасно відображуючи надходження запасів на рах. 20, в обліку застосовують наступні субрахунки:

631 – для обліку заборгованості (зобов’язань) перед постачальниками за отримані від них запаси, надані послуги з транспортування вантажів;

685 – для обліку заборгованості (зобов’язань) перед іншими організаціями за надані послуги (транспортно-експедиторські, страхові);

641 – для обліку ПДВ, що включений в ціну придбання запасів (при наявності податкової накладної);

644 – для обліку ПДВ визначеного із суми перерахованої попередньої оплати за матеріальні цінності, що підлягають доставці.

Приклад 1:

Надійшла сировина від постачальника на суму 1200 грн., в т.ч. ПДВ, оплата не здійснена. Витрати з доставки – 60 грн., в т.ч. ПДВ (прямий метод обліку ТЗВ)

Дт 201 Кт 631 – 1000 грн. – оприбуткована сировина;

Дт 641 Кт 631 – 200 грн. – ПДВ;

Дт 201 Кт 685 – 50 грн.;

Дт 641 Кт 685 – 10 грн. – ПДВ.

Приклад 2 (на умовах передоплати):

Дт 371 Кт 311 – 1200 грн.

Дт 201 Кт 631 – 1000 грн.;

Дт 644 Кт 631 – 200 грн.;

Дт 201 Кт 631 – 50 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 10 грн.;

Дт 641 Кт 644 – 200 грн.;

Дт 631 Кт 371 – 1200 грн.

Оприбуткування матеріалів при наявності розбіжностей, що встановлені під час приймання відображуються наступним чином:

1) у разі розбіжностей, що виникли в межах норм природного убутку під час транспортування:

вартість матеріалів за документами – 12000 грн., в т.ч. ПДВ,витрати з транспортування – 180 грн., в т.ч. ПДВ; сума втрат – 60 грн. в т.ч. ПДВ, витрати з транспортування 180 грн., в т.ч. ПДВ:

Дт 201 Кт 631 – 9950 грн. (10000-50) – оприбутковано вартість матеріалів, які надійшли фактично;

І Дт 201 Кт 631 – 50 грн. – відображено вартість втрати матеріалів в межах природного убутку під час транспортування;

ІІ Дт 209, 201/ТЗВ Кт 631 – 50 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 2000 грн.;

І Дт 201 Кт 631 – 150 грн.;

ІІ Дт 201/ТЗВ, 209 Кт 631 – 150 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 30 грн.;

2) у разі розбіжностей, що виникли з вини постачальника:

сума нестачі 500 грн., крім того ПДВ:

Дт 201 Кт 631 – 9500 грн. (10000-500);

Дт 374 Кт 631 – 500 грн. – відображена сума претензійної заборгованості на суму нестачі;

Дт 641 Кт 631 – 1900 грн.;

Дт 644 Кт 631 – 100 грн.;

Дт 374 Кт 644 – 100 грн. – корегування кількісних показників до податкової накладної після отримання від постачальника розрахунку;

Дт 201/ТЗВ,209 Кт 631 – 150 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 30 грн.;

Дт 201 Кт 374 – 500 грн. – поставка сировини постачальником на суму претензійної заборгованості;

Дт 641 Кт 374 – 100 грн.

3) у разі розбіжностей, що виникли з вини постачальника за умов поставки після передоплати:

Дт 371 Кт 311 – 12000 грн.;

Дт 641 Кт 644 – 2000 грн. – податковий кредит;

Дт 201 Кт 631 – 9500 грн. – оприбутковано вартість матеріалів, що фактично надійшли;

Дт 641 Кт 644 – 100 грн.;

Дт 374 Кт 631 – 600 грн. – відображена сума претензійної заборгованості;

Дт 631 Кт 371 – 12000 грн.;

4) у разі розбіжностей, які виникли з вини особи, що супроводжує вантаж, або коли винна особа не встановлена (поставка до оплати):

1080 грн., в т.ч. ПДВ, нестача – 180 грн.;

Дт 201 Кт 631 – 9100 грн. – оприбутковано вартість матеріалів, які фактично надійшли;

Дт 947 Кт 631 – 900 грн. – відображена сума нестачі матеріалів, встановленої при прийманні;

Дт 641 Кт 631 – 1820 грн. – відображено ПДВ, що відноситься до вартості матеріалів, які фактично надійшли;

Дт 949 Кт 631 – 180 грн. – ПДВ, що відноситься до вартості нестачі матеріалів;

5) у разі розбіжностей, які виникли з вини особи, що супроводжує вантаж, або коли винна особа не встановлена (поставка після передоплати):

Дт 371 Кт 311 – 12000 грн.;

Дт 641 Кт 644 – 2000 грн. – відображено право на податковий кредит з ПДВ;

Дт 201 Кт 631 – 9100 грн.;

Дт 947 Кт 631 – 900 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 1820 грн.;

Дт 949 Кт 631 – 180 грн.;

Дт 641 Кт 644 – 180 грн. – уточнюється запис по сумі податкового кредиту, що відноситься до нестачі матеріалів.

Дата добавления: 2013-12-14