Питання 1. Лекція 1. Облік сировини і матеріалів

Лекція 1. Облік сировини і матеріалів.

Мета: вивчити порядок обліку, документальне оформлення надходження та вибуття сировини та матеріалів.

План.

1. Облік матеріалів, що надійшли без супровідних документів постачальника.

2. Документальне оформлення відпуску сировини і матеріалів зі складу.

3. Методи обліку ТМЦ.

4. Звіти про рух сировини і матеріалів.

Запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), приймаються на облік за приймальними актами (ф. № М-7) і оформляються записом:

Дт 20 «Виробничі запаси» (відповідні субрахунки)

Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Акт приймання матеріалів (ф. № М-7) затверджений наказом Мінстату України від 21.06.96 р. № 193), застосовується для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника; складається також при прийманні матеріалів, які прибули без документів. Після приймання цінностей акти з прикладанням документів (товарно-транспортних накладних) передаються: один до бухгалтерії підприємства для обліку переміщення (руху) матеріальних цінностей, а другий відділу постачання або юридичному відділу для направлення листа-претензії постачальнику.

Необхідні додаткові дані, які не відокремлені у формі окремими рядками, записуються у розділі «Інші дані».

Акт у 2-х примірниках складається приймальною комісією з обов'язковою участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації. Акт затверджується керівником підприємства (організації) чи особою, яка на те уповноважена.

Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) сторнується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах.

Питання 2.

Для обліку запасів підприємство використовує такі форми первинного обліку, затверджені наказом Міністерства статистики України від 21. 06. 96. р. № 193: М - 1 «Журнал обліку вантажів»; М - 2а «Акт списання бланків довіреностей»; М - 3 «Журнал реєстрації довіреностей»; М - 4 «Прибутковий ордер» М - 7 «Акт про приймання матеріалів»; М - 8«Лімітно - забірна картка»; М - 9«Лімітно - забірна картка»; М – 10 «Акт - вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів»; М - 11«Накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів»; М - 12«Картка складського обліку матеріалів»; М - 13«Реєстр приймання - передачі документів»; М - 14«Відомість обліку залишків матеріалів на складі»; М - 15«Акт про приймання устаткування»; М - 15а«Акт про приймання - передачі обладнання в монтаж»; М - 16«Матеріальний ярлик»; М - 17«Акт про виявлення дефектів обладнання»; М - 18«Порівнювальна довідка від відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу»; М - 19«Матеріальний звіт»; М - 21«Інвентаризаційний опис»; М - 23«Акт про витрачання давальницьких матеріалів»; М - 26«Картка обліку устаткування для встановлення "; М - 28«Лімітно - забірна картка»; М - 28а«Лімітно - забірна картка»; Внутрішнє переміщення виробничих запасів зі складу на склад оформляють спеціальними накладними - вимогами (типова форма М11). Бухгалтерський облік даної операції наведено у Додатку.

У міру надходження прибуткових документів складається реєстр прийому здачі документів (типова форма М-13), який надається в одному примірнику в бухгалтерію разом з первинними документами.

Складський облік ведуть у картках складського обліку матеріалів (типова форма М-12), а для обліку устаткування для встановлення - у картці обліку устаткування для встановлення (типова форма М-26). У регістрах складського обліку відбиваються дані по кожному первинного документа. Первинні документи здаються в бухгалтерію для подальшого обліку і зберігання, а інформація про них залишається на складах і в інших місцях зберігання тільки в регістрах складського обліку.

Після кожної реєстрації даних того або іншого первинного документа підраховується залишок.

Під витратою запасів зі складу мається на увазі відпустку і для виготовлення продукції і на різні господарські потреби, а також на сторону для переробки, реалізації, переміщення всередині підприємства. Відпустка матеріальних цінностей зі складу проводиться матеріально відповідальними особами. При відвантаженні працівники складу, на відібрану та упаковану продукцію виписують накладну, в якій ставиться підпис представника покупця або іншої уповноваженої особи. Ця накладна та інші первинні документи передаються до бухгалтерії підприємства, де на підставі цих документів, як правило, виписується рахунок-фактура. Рахунок-фактура на відвантажену продукцію спрямовується покупцям, а їх копії залишаються в бухгалтерії підприємства. На рахунках - фактурах вказується: найменування вантажоодержувача та вантажовідправника, їх адреси, номера договору, найменування банку та його реквізити, податковий статус постачальника, сума рахунку фактури. При відпуску запасів покупцеві безпосередньо зі складу одержувач зобов'язаний пред'явити довіреність на право їх отримання. При журнально-ордерній формі обліку протягом місяця в бухгалтерії ведеться аналітичний облік відвантаження товару у відомості № 16. У ній по кожному рахунку-фактурі реєструється відвантаження і робиться відмітка про оплату кожного рахунка, що дає можливість своєчасно контролювати отримання грошей. Дана відомість відкривається щомісяця. Існуючі на початок місяця залишки по несплачених рахунках з відомості за минулий місяць переносяться в нову відомість. При відвантаженні на підставі відвантажувальних документів робиться відповідні записи у звітному періоді у відомості № 16. На підставі виписок банку або інших документів робиться відмітка про оплату рахунків із зазначенням дати, суми зарахування в рахунок розрахунків. Питання Питання 3.

Запаси - активи, які: а) утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; б) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; в) утримуються для споживання під час виробництва продукції, а також управління підприємством.
Запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, та інші МЦ, НЗВ, готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу, товари, що придбані з метою подальшого продажу; МШП що використовуються не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Облік матеріалів на складах ведеться за кожним номенклатурним номером. З кожною МВО заключається договір про матеріальну відповідальність. Кожна відповідальна особа веде облік матеріалів за номенклатурними номерами. На кожний номенклатурний номер відкривається карточка форми М-12, де записується наявність і рух всіх цінностей. Відповідальність за ведення обліку несе МВО, а бухгалтерія контролює такий облік.

Облік наявності і руху виробничих запасів в бухгалтерії. В бухгалтерії повинен вестися облік наявності і руху матеріалів. Для цього можна використати кількісно-сумовий облік, тобто у оборотних відомостях кількість і суму по кожному номенклатурному номеру. Але в зв'язку з тим, що фізично неможливо вести кількісно-сумовий облік по кожному номенклатурному номеру, то на підприємствах застосовують оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку, при якому в бухгалтерії ведеться облік тільки за вартістю без кількості. Такий облік одержав назву сальдовий, тобто облік за залишками. Його сутність полягає в тому, що на 1-ше число кожного місяця проводиться інвентаризація залишків ТМЦ, які оцінюються за постійними цінами. Т.ч. якщо між даними інвентаризації і даними обліку будуть встановлені відхилення, то вони повинні бути списані або на винуватців, або в рахунок збитків підприємства. Для того, щоб об’єднати бух. і складський облік необхідно приймати від МВО первинні документи, на підставі яких приймались чи відпускались ТМЦ. В бухгалтерії ведуться оборотні відомості про рух ТМЦ. Інколи сьогодні застосовується оперативно-бухгалтерський метод обліку матеріалів. Сутність якого полягає в тому, що в бухгалтерії не ведеться облік в розрізі номенклатурних номерів, а тільки в розрізі груп матеріалів. Але оскільки КТ дозволяє вести облік за номенклатурними номерами, то сальдовий метод не застосовується. Якщо підприємство має декілька складів, то для того, щоб звести всі дані про наявність і рух матеріалів складається зведена відомість №10, в якій відображається наявність і рух цінностей:

1) Придбання запасів, включаючи витрати на інформаційні, посередницькі, транспортні витрати й інші згідно з П(С)БО 9 «Запаси»:

Дт 20 «Виробничі запаси»

Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Дт 641 Сума ПДВ

Кт 63.

2) Відпуск запасів у виробництво по підприємствах, що використовують 8 клас, і в інвестиційну діяльність:

Дт 80 «Матеріальні витрати»,

Дт 15 «Капітальні інвестиції»

Кт 20 «Виробничі запаси», субрахунки 201-209, 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети».

3) Відпуск запасів у виробництво по підприємствах, що не використовують 8 клас:

Дт 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 91«Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Кт 20 «Виробничі запаси», субрахунки 201-209, 22 «МШП».

4) Списання суми зниження ціни запасів до чистої реалізаційної вартості:

Дт 946 «Втрати від знецінення запасів»

Кт 20 «Виробничі запаси», субрахунки 201-209.

5) Списання нестач запасів за балансовою вартістю:

Дт 947 «Недостачі і втрати від псування цінностей»

Кт 20 «Виробничі запаси».

Дата добавления: 2013-12-14