Сутність та класифікація оборотних активів підприємства

Вцмк = å(ЧГП / (1 +q)n) або

ПВЗг = ПВЗ + Г

ЧВЗА = ПВЗА – ФЗ

ПВЗА = сума (ПВЗі – ЗАі) + ФА

ЧАпр = А + РПа – Анпр + Ао +ФЗ

ЧАв = ЧАф + РПа

де РПа – сума результатів переоцінки окремих видів активів підприємства з урахуванням індексу інфляції., Чаф – чисті активи по фактичній вартості.

Переваги: дозволяє отримати більш точну мінімальну вартість чистих активів

Недоліки: не завжди реально відображає рівень морального зносу окремих видів матеріальних та нематеріальних активів, не враховує характер їх використання.

В) Оцінка за вартістю продуктивних активів (ЧАпр) – в основі лежить оцінка лише чистих активів, що продуктивно використовуються і генерують прибуток підприємства.

де А – реальна вартість сукупних активів підприємства; Анпр – реальна вартість непродуктивних активів підприємства, Ао – реальна вартість активів, які орендуються підприємством та відображаються на забалансових рахунках; ФЗ – фінансові зобов’язання підприємства.

Переваги: 1) дозволяє отримати реальну вартість чистих активів, що безпосередньо формують результати господарської діяльності підприємства.

Недоліки: не відображає результати господарської діяльності, які можуть бути від’ємними навіть при умові високої вартості продуктивних активів.

2. Методи оцінки вартості заміщення (витратний метод) – базується на визначенні вартості витрат, необхідних для відтворення всіх аналогічних активів, які входять до складу цілісного майнового комплексу (ЦМК). Має 2 різновиди:

А) Оцінка по фактичному комплексу активів – відбувається по комплексу активів, які входять до звітного балансу, а також по групі орендованих активів. Оцінка проводиться за наступними етапами:

= відокремлення витрат, що не потребують оцінки заміщення (н-д, грошові активи, дебіторська заборгованість, довгострокові та поточні фінансові інвестиції, витрати майбутніх періодів);

= групування активів за способами здійснення оцінки (будівлі, обладнання, машини, технічні засоби управління, офісні меблі, запаси сировини, запаси готової продукції, нематеріальні активи)

= визначення повних витрат на їх виробництво в сучасних умовах;

= вирахування всіх форм зносу;

= вирахування повної вартості заміщення ЦМК (ПВЗ_А):

де ПВЗі та Заі – повна вартість заміщення та знос і-го виду активів; ФА – вартість фінансових активів підприємства.

= вирахування чистої вартості заміщення (ЧВЗ_А):

Переваги: дає більш точну уяву про вартість ЦМК в порівнянні з балансовим методом, так як враховує не тільки аналогову вартість, а й реальну суму зносу;

Недоліки: не пов’язує вартість активів з рівнем створюваного прибутку.

Б) Оцінка вартості заміщення з урахуванням гудвілу. Після реалізації ЦМК він може визначатися як різниця між ринковою та балансовою вартістю майна підприємства.

На стадії попередньої оцінки використовують 2 підходи до оцінки гудвілу:

А) Оцінка гудвілу на основі середньогалузевої суми прибутку:

Г = ЧП - (А * НПсер/г)

де ЧП – середньорічна сума чистого прибутку, А – середньорічна сума активів, Нпсер/г – середньогалузева норма рентабельності активів.

Б) Оцінка гудвілу на основі обсягу реалізації продукції: основою слугує мультиплікатор прибуток / обсяг продажу (тобто, рентабельність реалізації)

Г = ЧП – (ОР *РЕ реал)

де ОР – середньорічний обсяг реалізації; РЕ реал – рентабельність реалізації продукції.

Повна вартість заміщення з урахуванням гудвілу вираховується так:

Переваги: дозволяє отримати достатньо точну вартість ЦМК, пов’язану як з рівнем прибутку, так і з рівнем понадприбутку.

Недоліки: 1)оперує стабільними показниками рівня середньогалузевої рентабельності та фактичного прибутку підприємств; 2) сума гудвілу може значно розходитись відповідно до оцінок покупця та продавця.

3. Метод оцінки ринкової вартості ЦМК побудований на основі ринкових індикаторів цін купівлі-продажу аналогічної сукупності активів. Два різновиди:

А) Оцінка по вартості котирування акцій даного підприємства:

Здійснюється за такими етапами:

1) визначення середнього рівня котирування акцій підприємства (РКа)

2) визначення кількості акцій, що знаходяться в обороті як різниця між кількістю емітованих (Ае) та викуплених самим підприємством (Ав)акцій

3) визначення вартості чистих активів по ринковій вартості (ЧАр):

ЧАр = Рка *(Ае –Ав)

Б) Оцінка за аналоговою ринковою вартістю:

ЧАр = ЧА * Цвк

де ЧА – вартість чистих активів підприємства, що оцінюється, Цвк – середня ринкова ціна одиниці власного капіталу підприємстваналогічного профілю, обсягів діяльності, місцезнаходження та структури капіталу.

Недоліки: достатньо складні для застосування, оскільки незначна кількість таких продажів, а також обмежені можливості підбору підприємств-аналогів.

4. Метод оцінки майбутнього чистого грошового потоку (доходовий):

Два різновиди:

А) Оцінка при незмінному обсязі чистого грошового потоку:

Вцмк = ЧГП: НКгп

НКгп = Д_А : Ц р._А

де Вцмк – вартість цілісного майнового комплексу; ЧГП сума чистого грошового потоку; НКгп – норма капіталізації грошового потоку, Д_А – доход по акції, Цр._А – поточна ринкова ціна акцій даного підприємства.

Б) Оцінка при коливанні грошового потоку в часі:

Вцмк = å(ЧГП / (1 +q)ⁿ + ЛВ / (1 +q)ⁿ)

де ЛВ – прогнозна ліквідаційна вартість ЦМК в кінці періоду його експлуатації; q – ставка дисконтування ЧГП в і-тому періоді; n – загальна тривалість періоду експлуатації ЦМК.

Як бачимо, всі ці методи можуть бути згруповані в наступні групи:

1) майнові (балансовий та вартості заміщення) – вони визначають мінімальну ціну продажу підприємства

2) доходові – визначають максимально допустиму з точки зору індивідуального інвестора інвестиційну вартість підприємства, при якій забезпечується окупність витрат на придбання та отримання необхідної норми прибутку

3) аналогові визначають найбільш ймовірну вартість купівлі-продажу підприємства.

Під оборотними активами розуміється вся сукупність економічних ресурсів підприємства, що знаходяться в постійному кругообігу, змінюють свою матеріальну форму протягом одного операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на нову продукцію.

Оборотні активи постійно приймають участь в забезпеченні процесу виробництва та реалізації продукції, одночасно знаходяться на всіх стадіях кругообігу коштів переходячи з грошової форми вартості у товарну, потім у виробничу, товарну та знову в грошову – оборотні кошти забезпечують безперервність роботи підприємства. Цей процес зміни їх матеріально-речової вартості представляє собою цикл кругообігу оборотних активів (операційний цикл). Він включає наступні стадії:

· Перша стадія характеризується використанням грошових активів та їх еквівалентів для придбання вхідних запасів матеріальних оборотних активів (сировини, напівфабрикатів, комплектуючих тощо)

· Друга стадія характеризується перетворенням матеріальних оборотних активів в процесі виробництва у запаси готової продукції

· Третя стадія характеризується реалізацією готової продукції і утворенням дебіторської заборгованості до настання термінів оплати готової продукції

· Четверта стадія визначається інкасацією дебіторської заборгованості та надходженням грошових коштів.

Як бачимо, операційний цикл поєднує процес виробництва та реалізації продукції. В зв’язку з цим у складі оборотних активів виділяють оборотні виробничі фонди, які обслуговують сферу виробництва та фонди обертання, які обслуговують процес реалізації продукції. До оборотних виробничих фондів відносять: = сировина, матеріали, напівфабрикати; = паливо, тара, запасні частини;

= незавершене виробництво

До фондів обертання відносять: = залишки запасів готової продукції; = товари відвантажені; = грошові кошти; = дебіторська заборгованість; = поточні фінансові інвестиції.

Таким чином, оборотні кошти - це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

Для більш глибокого порозуміння сутності оборотних активів та необхідності управління ними слід класифікувати їх за певним рядом ознак:

1)В залежності від їх участі в кругообігу:

а) оборотні виробничі фонди

б) фонди обертання

2)В залежності від методів планування:

а) нормовані оборотні активи - це в основному матеріальні обігові активи.

б) ненормовані оборотні активи – сюди відносяться всі фонди обертання за виключенням відвантаженої готової продукції

3)В залежності від джерел формування:

а) валові оборотні активи – загальний обсяг оборотних активів, що сформовані за рахунок власного та позикового капіталу

б) чисті оборотні активи (чистий робочий капітал) – та частина оборотних активів, що сформована за рахунок власного та довгостроково залученого капіталу

Дата добавления: 2013-12-14